Амур-Нижньодніпровський район

Аму́р-Нижньодніпро́вський район, АНД — адміністративний район міста Дніпра на заході і в центрі Лівобережжя.

Амур-Нижньодніпровський район
Основні дані
Країна:	Україна
Місто:	Дніпро
Утворений:	1918
Населення:	160123
Площа:	71,626 км²
Поштові індекси:	70403
Географічні координати:	48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д. / 48.517; 34.967Координати: 48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д. / 48.517; 34.967
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації:	49023, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31
Вебсторінка:	http://andrada.com.ua
Голова районної ради:	Олександр Анатолійович Ганноченко
Мапа
Амур-Нижньодніпровський район у Вікісховищі

Історія

За козаччини входила до Протовчанської паланки.

До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринослава називали Задніпров'я. Так у вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об'єднані в місто Амур — Нижньодніпровск.

Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року. Цю дату вважають днем заснування Амур-Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської Ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.

Так вже у 1920 році Амур-Нижньодніпровський район є одним з 5 районів міста Катеринослав.

З АНД району родом відомі повстанці Григорій Епік, Іван Підгорний-Полин, Ілько Сова та інші.

Задніпров'я у 1920-ті роки, адміністративно складає Амур-Нижньодніпровський район

1921 року Султанівка названа ім'ям катеринославського червоногвардійця Юрія Володимировича Клочка (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з денікінцями.

Улітку 1942 р. німецькі окупаційна влада приєднала Амур — Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район «Дніпропетровськ — Схід» ( нім. Dniepropietrowsk - Ost) .

У після Другої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) і Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.

1957 року Шосейна вулиця Мануйлівки перейменована на проспект Воронцова. 2016 року проспект Воронцова перейменовано на Мануйлівський проспект.

1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.

Місцевості АНД району

Місцевості східної частини району:

• Амур,
• Мануйлівка,
  • Нижньодніпровськ,
  • Бараф,
• Сахалин,
  • Сонячний,
• Султанівка,
• Калиновський,
• Боржом, Місцевості західної частини району:

• Кам'янка,
  • Кам'янський (колишній мікрорайон Фрунзенський-2),
• Ломівка,
  • Ломівський (колишній мікрорайон Фрунзенський-1),
• Лівобережний (мікрорайонів 1,2), — мікрорайон Лівобережний-1 також називають Березинка,
• Березанівка.

Головні вулиці

• Слобожанський проспект (колишній Новомосковський шлях, проспект імені газети Правда),
• Мануйлівський проспект (у Мануйлівці, колишній проспект Воронцова),
• Вулиця Калинова (у колишній Султанівці),
• Донецьке шосе (у Ломівці),
• Передова вулиця (у колишній Ломівці, Кам'янці й Березанівці — найдовша вулиця в Україні і в Європі),
• Вітчизняна вулиця (за межею Амура й Ломівки, по генеральному плану має стати значним шосе з мостом на правий берег Дніпра),
• Вулиця Каруни (названо на честь генерал-майора Василя Петровича Каруни (1899—1943), що загинув при звільненні міста),
• Вулиця Любарського (на ім'я дніпропетровського художника-ілюстратора) — головна вулиця Сахалина,
• Вулиця Маршала Малиновського — набережна, головна вулиця житлового масиву Сонячний.

Видатні будівлі

• Залишки Кам'янського редута, відбудована церква у Ломівці, давні корпуси заводу КомІнМет (колишній «Комінтерн») на Амурі, палац культури Комінтерну, 9-та міська лікарня.
• Парк Кирилівка (Нижньодніпровськ і Кирилівка).
• Річка Гнилокиш, численні озера давньої річкової системи Протовчі, що було осередком козаків з давніх часів.

Підприємства

• Вагоноремонтний завод,
• Завод «Світлофор»,
• Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну (колишній завод «Бехтольд», «Шодуар», «Ланге»),
• Дніпропетровський завод прокатних вальців (колишній машинобудівний завод «Сиріус»),
• ВАТ «Дніпроважпапірмаш» (колишній завод Мангеля)

Транспорт

• Трамвай — № 6, 9 — Мануйлівка, Нижньдніпровськ і Сахалин зі Старомостовою площею; #18 і 19 — по Донецькому шосе через Ломівку, Кодацький міст і Новий Кодак до Старомостової площі;
• Тролейбус — № 3 від Султанівки через Мануйлівку до Старомостової площі; #7 по проспекту Слобожанському через Султанівку та Мануйлівку на правий берег у центр міста (Половицю). Тролейбуси #17, 18, 20 з Лівобрежежного по вулиці Калинова і проспекту Слобожанському у центр міста;
• Приміські поїзди — станція Нижньодніпровськ з поїздами на Синельникове-1, Запоріжжя-2, Чаплине, Павлоград, Лозову, Новомосковськ та Красноград.
• Метрополітен — планується будівництво другої лінії під проспектом Слобожанським.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

1. Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську - 250: історико - краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: "Пороги". с. 20. 
2. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901-1937). Лектор - історик Юрій Пахоменков (uk-UA). Процитовано 11 червня 2023. 
3. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 2/3 Іван Підгорний-Полин (1901-1921) Лектор - Юрій Пахоменков (uk-UA). Процитовано 12 червня 2023. 
4. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 3/3 Ілько Сова (1895-1923) Лектори Ю. Пахоменков, В.Касьяненко (uk-UA). Процитовано 13 червня 2023. 
5. Дніпропетровська газета, липень 1942 р. 
6. . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.