Приз Франсуа́ Шале́ (фр. Prix François-Chalais) — нагорода, яка щороку присуджується на Каннському кінофестивалі фільмам, присвяченим цінностям журналістики, і підкреслює присутність журналістів на фестивалі. Заснована у 1997 році на честь відомого французького журналіста і історика кіно Франсуа Шале (1919-1996) під егідою його дружини Мей Чен.
| Приз Франсуа Шале | |
|---|---|
| Каннський кінофестиваль 2018 | |
| Присуджується за | Нагороди фільмам, присвяченим цінностям журналістики |
| Країна | Франція |
| Вручення | Канни |
| Рік заснування | 1997 |
Приз Франсуа Шале також присуджується щорічно за найкращий сценарій на фестивалі російського кіно в місті Онфлері де Франсуа Шале був головою журі у 1995 році.
Першим фільмом, удостоєним нагороди, став на 50-му Каннському кінофестивалі (1997) фільм Адеміра Кеновіча Ідеальне коло спільного виробництва Боснії і Герцеговини та Франції.
Лауреати Редагувати
| Рік | Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|---|
| 2019 | Приховане життя | A Hidden Life | Терренс Малік | США/ Німеччина |
| 2018 | Йомеддін | Yomeddine | Абу Бакр Шоукі | Єгипет/ США/ Австрія |
| 2017 | 120 ударів на хвилину | 120 Battements par Minute | Робен Кампійо | Франція |
| 2016 | Учень | Ученик | Кирило Серебренніков | Росія |
| 2015 | Син Саула | Son of Saul | Ласло Немеш | Угорщина |
| 2014 | Тімбукту | Timbuktu | Абдеррахман Сіссако | Франція/ Мавританія |
| 2013 | Гранд Централ. Атомне кохання | Grand Central | Ребекка Злотовськи | Франція/ Австрія |
| 2012 | Коні Бога | Les chevaux de Dieu | Набіль Айюш | Марокко/ Бельгія |
| 2011 | І куди ми тепер? | Et maintenant, on va où? | Надін Лабакі | Франція/ Ліван/ Єгипет/ Італія |
| 2010 | Життя понад усе | Life, Above All | Олівер Шмітц | ПАР |
| 2009 | Ніхто не знає про перських котів | перс. کسی از گربه های ایرانی خبر نداره | Бахман Гобаді | Іран |
| 2008 | Скажена кров | Sanguepazzo | Марко Тулліо Джордана | Італія |
| 2007 | Її серце | A Mighty Heart | Майкл Віттерботтом | США/ Велика Британія |
| 2006 | Патріоти | Indigènes | Рашид Бушареб | Франція/ Марокко/ Бельгія/ Алжир |
| 2005 | Якщо народжений, уже не сховаєшся | Quando sei nato non puoi più nasconderti | Марко Тулліо Джордана | Італія/ Франція/ Велика Британія |
| 2004 | Щоденники мотоцикліста | Diarios de motocicleta | Волтер Саллес | Аргентина/ США/ Німеччина та ін. |
| 2003 | S-21: Машина смерті Червоних кхмерів | S-21, la machine de mort Khmère rouge | Рітхі Пань | Франція/ Камбоджа |
| 2002 | Заблудлі в Іраку | перс. گمگشتگی در عراق | Бахман Гобаді | Іран |
| 2001 | Зроблено в США | Made in the USA | Сольвейг Анспах | Франція |
| 2000 | Кіппур | Kippur | Амос Гітай | Ізраїль/ Франція |
| 1999 | Інший | араб. الآخر | Юсеф Шахін | Єгипет/ Франція |
| 1998 | Західний Бейрут | араб. بيروت الغربية | Зіад Дуері | Ліван |
| 1997 | Ідеальне коло | Savršeni krug | Адемір Кеновіч | Боснія і Герцеговина/ Франція |
Примітки Редагувати
- « 120 battements par minutes » de Robin Campillo remporte le prix François Chalais 2017 [Robin Campillo's 120 Beats per Minute wins the 2017 François Chalais prize]. Gala (French). 27 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт Каннського кінофестивалю (фр.), (англ.), (рос.)