www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правовий статус Арктики Згідно з міжнародним правом жодній країні на теперишній час не належить Північний полюс чи регіо

Правовий статус Арктики

Згідно з міжнародним правом, жодній країні на теперишній час не належить Північний полюс чи регіон Північного Льодовитого океану, що його оточує. П'ять оточуючих Арктику країн — Росія, Сполучені Штати (через Аляску), Канада, Норвегія та Данія (через Гренландію) — обмежуються виключно економічною зоною у 200 морських миль (370 км, 230 миль), прилеглою до їх узбережжя. Води за межами територіальних вод прибережних держав вважаються «відкритим морем» (тобто міжнародними водами). Морське дно за межами виключної економічної зони, продовження континентального шельфу вважаються «спадщиною всього людства» і управляється Міжнародним органом з морського дна ООН.

Топографія Арктики

Після ратифікації Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права країна має десятирічний період на пред'явлення вимог до розширеного континентального шельфу, яка, у випадку підтвердження, надає їй виняткове право на ресурси нижче дна розширеної області. Норвегія (ратифікувала конвенцію в 1996 р.), Росія (ратифікована у 1997 р.), Канада (ратифікована у 2003 р.) та Данія (ратифікована у 2004 р.) розпочали власні проекти, щоб забезпечити основу для претензій на морське дно розширеного континентального шельфу за межами їхніх виключних економічних зон. Сполучені Штати підписали, але не ратифікували Конвенцію з морського права.

Стан деяких частин Арктики є предметом спору з різних причин. Канада, Данія, Норвегія, Росія та Сполучені Штати трактують частини арктичних морів як «національні води» (територіальні води до 12 морських миль (22 км)) або «внутрішні води». Суперечки існують і щодо існування морських проходів, які являють собою «міжнародні морські шляхи», тобто право на прохід по них.

Претензії Редагувати

Російська Федерація Редагувати

Підводний апарат Мир

Росія ратифікувала Конвенцію з морського права в 1997 р., щоб претендувати на розширений континентальний шельф.

Російська Федерація претендує на велике розширення континентального шельфу до Північного полюса на основі хребта Ломоносова в межах свого сектора Арктики. Москва вважає, що східний хребет Ломоносова є продовженням Сибірського континентального шельфу. Претензії Росії не перетинають демаркаційну лінію російсько-американського арктичного сектору та не поширюються на арктичний сектор будь-якої іншої держави Арктичного узбережжя.

20 грудня 2001 р. Росія здійснила офіційне подання до Комісії ООН з кордонів континентального шельфу відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права (стаття 76 , пункт 8). У документі пропонується створити зовнішню межу континентального шельфу Росії за межами 200 морських миль (370 км) виключної економічної зони в межах арктичного сектора Росії.

2 серпня 2007 р. російська експедиція Арктика 2007 , що складається з шести дослідників під керівництвом Артура Чилінгарова, використовуючи підводний апарат Мир, вперше в історії опустилася на дно океану на Північному полюсі. Там вони залишили російський прапор і взяли проби води і ґрунту для аналізу, продовжуючи місію з представлення додаткових доказів, пов'язаних з російськими претензіями на мінеральні багатства Арктики.

Сполучені Штати Америки Редагувати

Станом на жовтень 2013 р. Сполучені Штати не ратифікували Конвенцію ООН з морського права і не мають права подати офіційну заявку на розширений континентальний шельф до Комісії ООН з кордонів континентального шельфу.

У серпні 2007 р. американський криголам берегової охорони, USCGC Healy, попрямував у Північний Льодовитий океан для створення карти морського дна біля берегів Аляски. Ларрі Майєр, директор Центру прибережного й океанського картування Університету штату Нью-Гемпшир, заявив, що поїздка була запланована протягом декількох місяців і не має нічого спільного з історією посадки російського прапора. Мета картографічних робіт на борту Healy — визначення ступеня континентального шельфу на північ від Аляски.

Норвегія Редагувати

Норвегія ратифікувала Конвенцію з морського права 24 червня 1996 р. і подала позов до розширення континентального шельфу.

27 листопада 2006 р. Норвегія зробила офіційне подання до Комісії ООН з кордонів континентального шельфу відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права (стаття 76, пункт 8). Там наведено аргументи продовжити норвезьке дно за межі 200 морських миль (370 км, 230 миль).

Арктичні території Редагувати

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zgidno z mizhnarodnim pravom zhodnij krayini na teperishnij chas ne nalezhit Pivnichnij polyus chi region Pivnichnogo Lodovitogo okeanu sho jogo otochuye P yat otochuyuchih Arktiku krayin Rosiya Spolucheni Shtati cherez Alyasku Kanada Norvegiya ta Daniya cherez Grenlandiyu obmezhuyutsya viklyuchno ekonomichnoyu zonoyu u 200 morskih mil 370 km 230 mil prilegloyu do yih uzberezhzhya Vodi za mezhami teritorialnih vod priberezhnih derzhav vvazhayutsya vidkritim morem tobto mizhnarodnimi vodami Morske dno za mezhami viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni prodovzhennya kontinentalnogo shelfu vvazhayutsya spadshinoyu vsogo lyudstva i upravlyayetsya Mizhnarodnim organom z morskogo dna OON Topografiya ArktikiPislya ratifikaciyi Konvenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava krayina maye desyatirichnij period na pred yavlennya vimog do rozshirenogo kontinentalnogo shelfu yaka u vipadku pidtverdzhennya nadaye yij vinyatkove pravo na resursi nizhche dna rozshirenoyi oblasti Norvegiya ratifikuvala konvenciyu v 1996 r Rosiya ratifikovana u 1997 r Kanada ratifikovana u 2003 r ta Daniya ratifikovana u 2004 r rozpochali vlasni proekti shob zabezpechiti osnovu dlya pretenzij na morske dno rozshirenogo kontinentalnogo shelfu za mezhami yihnih viklyuchnih ekonomichnih zon Spolucheni Shtati pidpisali ale ne ratifikuvali Konvenciyu z morskogo prava Stan deyakih chastin Arktiki ye predmetom sporu z riznih prichin Kanada Daniya Norvegiya Rosiya ta Spolucheni Shtati traktuyut chastini arktichnih moriv yak nacionalni vodi teritorialni vodi do 12 morskih mil 22 km abo vnutrishni vodi Superechki isnuyut i shodo isnuvannya morskih prohodiv yaki yavlyayut soboyu mizhnarodni morski shlyahi tobto pravo na prohid po nih Zmist 1 Pretenziyi 1 1 Rosijska Federaciya 1 2 Spolucheni Shtati Ameriki 1 3 Norvegiya 2 Arktichni teritoriyi 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaPretenziyi RedaguvatiRosijska Federaciya Redaguvati nbsp Pidvodnij aparat MirRosiya ratifikuvala Konvenciyu z morskogo prava v 1997 r shob pretenduvati na rozshirenij kontinentalnij shelf Rosijska Federaciya pretenduye na velike rozshirennya kontinentalnogo shelfu do Pivnichnogo polyusa na osnovi hrebta Lomonosova v mezhah svogo sektora Arktiki Moskva vvazhaye sho shidnij hrebet Lomonosova ye prodovzhennyam Sibirskogo kontinentalnogo shelfu Pretenziyi Rosiyi ne peretinayut demarkacijnu liniyu rosijsko amerikanskogo arktichnogo sektoru ta ne poshiryuyutsya na arktichnij sektor bud yakoyi inshoyi derzhavi Arktichnogo uzberezhzhya 20 grudnya 2001 r Rosiya zdijsnila oficijne podannya do Komisiyi OON z kordoniv kontinentalnogo shelfu vidpovidno do Konvenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava stattya 76 punkt 8 U dokumenti proponuyetsya stvoriti zovnishnyu mezhu kontinentalnogo shelfu Rosiyi za mezhami 200 morskih mil 370 km viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni v mezhah arktichnogo sektora Rosiyi 2 serpnya 2007 r rosijska ekspediciya Arktika 2007 sho skladayetsya z shesti doslidnikiv pid kerivnictvom Artura Chilingarova vikoristovuyuchi pidvodnij aparat Mir vpershe v istoriyi opustilasya na dno okeanu na Pivnichnomu polyusi Tam voni zalishili rosijskij prapor i vzyali probi vodi i gruntu dlya analizu prodovzhuyuchi misiyu z predstavlennya dodatkovih dokaziv pov yazanih z rosijskimi pretenziyami na mineralni bagatstva Arktiki Spolucheni Shtati Ameriki Redaguvati Stanom na zhovten 2013 r Spolucheni Shtati ne ratifikuvali Konvenciyu OON z morskogo prava i ne mayut prava podati oficijnu zayavku na rozshirenij kontinentalnij shelf do Komisiyi OON z kordoniv kontinentalnogo shelfu U serpni 2007 r amerikanskij krigolam beregovoyi ohoroni USCGC Healy popryamuvav u Pivnichnij Lodovitij okean dlya stvorennya karti morskogo dna bilya beregiv Alyaski Larri Majyer direktor Centru priberezhnogo j okeanskogo kartuvannya Universitetu shtatu Nyu Gempshir zayaviv sho poyizdka bula zaplanovana protyagom dekilkoh misyaciv i ne maye nichogo spilnogo z istoriyeyu posadki rosijskogo prapora Meta kartografichnih robit na bortu Healy viznachennya stupenya kontinentalnogo shelfu na pivnich vid Alyaski Norvegiya Redaguvati Norvegiya ratifikuvala Konvenciyu z morskogo prava 24 chervnya 1996 r i podala pozov do rozshirennya kontinentalnogo shelfu 27 listopada 2006 r Norvegiya zrobila oficijne podannya do Komisiyi OON z kordoniv kontinentalnogo shelfu vidpovidno do Konvenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava stattya 76 punkt 8 Tam navedeno argumenti prodovzhiti norvezke dno za mezhi 200 morskih mil 370 km 230 mil Arktichni teritoriyi RedaguvatiAlyaska SShA Aleutski ostrovi SShA Arhangelska oblast Rosiya Ostriv Vedmezhij Norvegiya Kanadskij Arktichnij arhipelag Chukotskij avtonomnij okrug Rosiya Zemlya Franca Josipa Rosiya Grenlandiya Daniya Islandiya bilshist ostrova na pivden vid Polyarnogo kola Yan Mayen Norvegiya Krasnoyarskij kraj bilshist teritoriyi na pivden vid Polyarnogo kola Rosiya Labrador chastina Nyufaundlend i Labrador Kanada Murmanska oblast Rosiya Neneckij avtonomnij okrug Rosiya Novosibirski ostrovi Rosiya Pivnichno Zahidni teritoriyi Kanada Nova Zemlya Rosiya Nunavut Kanada Respublika Saha Yakutiya bilshist respubliki na pivden vid Polyarnogo kola Rosiya Pivnichna Zemlya Rosiya Sibir Rosiya Shpicbergen Norvegiya Yamalo Neneckij avtonomnij okrug Rosiya Yukon Kanada Div takozh RedaguvatiArktichna politika Kanadi Zovnishnij kontinentalnij shelf Kontinentalnij shelf Arktichna politika Rosiyi Arktichna rada Kontinentalnij shelf Rosiyi Teritorialni pretenziyi v Antarktici Prirodni resursi ArktikiLiteratura RedaguvatiM M Gnatovskij Arktika Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiArctic Map shows dispute hotspots BBC 2008 08 05 Maritime jurisdiction and boundaries in the Arctic region International Boundaries Research Unit Durham University 2008 07 24 Arctic Sovereignty Policy Review Carleton University School of Journalism amp Communication 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravovij status Arktiki amp oldid 39633260