www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правосвідомість форма суспільної свідомості що містить в собі сукупність поглядів почуттів емоцій ідей теорій та концепц

Правосвідомість

Правосвідомість — форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням. Правосвідомість є однією з пріоритетних складових теоретичної конструкції ("теоретичним тілом") більш складних форм правових свідомостей (наприклад, національної "української правової свідомості".

Визначення

За сучасною позитивною правовою наукою, що конкретно-історично уособлює лінійний стиль правового мислення, характерними типізованими рисами позитивної правової свідомості або позитивної форми правової свідомості[джерело?]

  1. Є - одна з форм суспільної свідомості і разом з політичною, моральною, філософською та іншими формами свідомості відображає суспільне буття.
  2. Містить в собі поняття, уявлення, судження, почуття, емоції, концепції, теорії, програми.
  3. Зумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури.
  4. Ідеологічні елементи правосвідомості виступають як головні елементи правової культури та правового виховання.

За таких підходів правова свідомість презентується як типове теоретичне поняття, яке універсально підходить лише для наукового її вивчення без концептуального визначення її істотної природи та істотних властивостей, можливостей і функцій. Тобто у теоретичному понятті є можливим лише набір істотних теоретичних конструктів (коли їх кількість з часом збільшується), які універсально існують у правовій свідомості кожного народу, суспільства, кожного індивіда, але як вони функціонують та як змусити їх максимально функціонувати, - таке завдання правова наука поки не ставить на повістку дня у зв'язку з їх складністю.Вона обмежується науковим описом цих теоретичних конструктів.

Функції правосвідомості

Функції правосвідомості — це основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому. Будь-яка функція правової свідомості, - це ідейно-світоглядно та регулятивно здійснена її та чи інша істотна якість та/або властивість. Функція правосвідомості - це, в першу чергу, законодавчо реалізована її певна істотна якість та/або властивість, що презентує той чи інший пріоритетний напрямок впливу її ідейно-світоглядно та нормативно трансформованих якостей та властивостей на правові явища, правову системи та правові процеси як основний. Правосвідомість — елемент правової системи, поєднаний з її іншими елементами: системою права, системою законодавства, юридичною практикою, правовою культурою тощо.

Основні функції правосвідомості:

  • когнітивна (пізнавальна, інформаційна) — припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм; без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.
  • правостворююча (ціннісна, емоційна) — припускає ціннісне ставлення до законодавства, співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове, обов'язкове, необхідне. Ця функція свідчить про те, що нормативно-правові акти виступають як зовнішнє вираження правосвідомості суспільства і законодавчих органів держави;
  • регулююча (настановча) — припускає співвідношення поведінки людей з чинною в суспільстві системою правових розпоряджень; мотиви і настанови стосовно поведінки, врегульованої правом — відповідно до правових дозволів і заборон.

Структура правосвідомості

Правосвідомості складається з:

  • правова психологія;
  • правова ідеологія;
  • Правова поведінка.


Правова психологія — це сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ. Це неусвідомлене або не до кінця продумане ставлення до права, правових явищ, що й є правосвідомістю, яка походить з повсякденної практики у процесі зіткнення з конкретними юридичними ситуаціями, а тому формується здебільшого стихійно, спорадично, безсистемне, тобто правова психологія не осмислена теоретично, не упорядкована логічно. В ній провідним елементом є емоції, а не понятійні форми відображення правової дійсності.

Наприклад, у дореволюційній Росії робітники, виражаючи своє негативне ставлення до фабрично-заводського законодавства, ламали машини, громили заводське обладнання. Вони емоційно реагували на зовнішні стосовно них правові явища, у даному разі — на законодавство. В наші дні формування інституту приватної власності і всього, що пов'язано з існуванням приватного права, емоційно не сприймається певними верствами суспільства, які виховані на психології колективізму і продовжують керуватися її пріоритетами.

У структурі правової психології розрізняють:

  • сталі частини — настрої, почуття, переживання;
  • пізнавальні частини — правові емпіричні знання, уявлення, погляди;
  • емоційні складові — правові емоції, почуття, настрої;
  • регулятивні елементи — правові звички, традиції.

Правова ідеологія — це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ.

Це концептуально оформлена, логічно систематизована, теоретично і науково осмислена правосвідомість. Інтелект є провідним елементом правової ідеології. Сучасна правова ідеологія ґрунтується на системі теорій, ідей і принципів: теорії соціальної правової держави, принципу поділу влади, теорії народного суверенітету, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, принципу верховенства права, переваги загальновизнаних норм міжнародного права над нормами національного права та ін.

Правова ідеологія і правова психологія можуть містити в собі інтелектуальні та емоційні елементи, але в різних пропорціях, а також як істинні, так і помилкові (міфологізовані) знання про правову дійсність. Так, у СРСР офіційна марксистсько-ленінська ідеологія розглядала права людини як державні дарування, а не як продукт природного розвитку. Це була міфологізована державна ідеологія.

Було б невірним принижувати значення емоцій і почуттів (правову психологію) порівняно з інтелектом (правовою ідеологією). Емоції та почуття — необхідне тло, на якому виявляються (складаються, реалізуються) правові погляди, ідеї, теорії.

Емоції — сліпі, поки вони не зливаються з об'єктивним підходом до дійсності, її раціональним освоєнням. На рівні правової ідеології це усвідомлення реальності виражається в мотивах, які формуються через цілі. Ціль вплітає усвідомлені інтереси в зміст свідомої діяльності (інтереси служать джерелом цілей), сприяє формуванню правової настанови на правову (правомірну, неправомірну) поведінку.

У структурі правової ідеології розрізняють:

  • правові ідеї, теорії, переконання;
  • правові поняття, правові категорії;
  • правові принципи.

На відміну від правової психології, що формується стихійно, правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави та права.

Сучасна правова ідеологія включає:

  • концепцію поділу влади, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над інтересами окремих верств суспільства і, відповідно, домінування загальновизнаних норм міжнародного права;
  • теорію правової держави і громадянського суспільства;
  • принципи демократизму, гуманізму;
  • невідчуження природних прав людини.


Правова поведінка — вольовий бік правосвідомості, який являє собою процес переведення правових норм у реальну правову поведінку. Вона складається із елементів, що визначають її напрямок (характер), — мотивів правової поведінки, правових настанов.

Поведінковий елемент правосвідомості синтезує в собі раціональні та емоційні моменти. Через нього відбувається реалізація психологічного та ідеологічного елементів.

Правова поведінка проявляється у формі дій (вчинків), які впливають на стосунки суб'єктів, або у формі бездіяльності, яка, навпаки, ніяких змін у стані суспільних відносин не спричиняє. Перш ніж правова поведінка зовні виразиться у вигляді правового вчинку, повинна виникнути правова настанова, мотив правової поведінки у правосвідомості суб'єкта.

У структурі поведінкової частини правосвідомості розрізняють:

  • мотиви правової поведінки;
  • правові установки, які є одним з найбільш складних компонентів правосвідомості. Вони відображають не тільки готовність до певної правової поведінки, а й схильність до певних уявлень, оцінки правових явищ.

Види правової свідомості

За глибиною відображення правової дійсності

  • Буденна — це сукупність знань, ідей, теорій, концепцій, почуттів і емоцій та інших ідеологічних і психологічних якостей основної маси громадянського суспільства відносно діючого і бажаного права та правової системи.
  • Професійна — сукупність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, які характерні для представників відповідної групи та формуються в результаті професійної діяльності і навчання.
  • Наукова — сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів юристів-науковців відносно існуючої і бажаної правової системи громадянського суспільства.

За ступенем узагальнення

  • Індивідуальна — сукупність правових поглядів, почуттів, настроїв і переконань конкретного індивіда.
  • Групова — це правова психологія і правова ідеологія , що характеризує ставлення до права, правових явищ, їх оцінку з боку соціальних груп, формальних і неформальних колективів, відображає їх загальні інтереси і потреби, їх співвідношення з інтересами всього суспільства.
  • Суспільна — це правосвідомість, що характеризує ставлення до права всього суспільства, відображає його інтереси.

Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

Правосвідомість є необхідною умовою створення норм права, їх точної та повної реалізації. Вона виступає фактором поваги до права.

Роль правосвідомості в процесі правотворчості і і правореалізації виражається у тому, що правосвідомість:

  • певною мірою як би випереджає юридичне право, є його безпосереднім ідейним джерелом, передує йому, існує «до» права;
  • діє «паралельно» з правом: уловлює потреби його вдосконалення в напрямку відображення об'єктивних суспільних процесів; визначає зміни і перспективи розвитку права; безпосередньо впливає на процес і результати правотворчості;
  • існує «після» права у тому сенсі, що служить орієнтиром вибору доцільного, оптимального варіанта поведінки в межах норм права, які застосовуються або реалізуються;
  • є інтелектуальним інструментом ефективного використання законодавства, тлумачення норм права;
  • може використовуватися як важливий інструмент застосування аналогії закону і аналогії права з метою заповнення прогалин у законодавстві;
  • виступає як ідейно-моральний вимірник професіоналізму діяльності посадових осіб у системі органів державної влади і місцевого самоврядування;
  • служить засобом забезпечення законності і справедливості застосування правових норм (зокрема, при визначенні юридичної відповідальності за правопорушення) та ін.

Право впливає на правосвідомість тим, що воно є найважливішим джерелом її формування, перетворення і розвитку. Правда, зміст, напрямок цього впливу не однозначні і залежать від якості законодавства, його відповідності реальним потребам, від рівня роботи державного апарату.

Див. також

Література

  • Гусарєв С.Д., Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л. Теорія права і держави: Навчальний посібник.-К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.
  • Скакун О.Ф. Теорія держави і права.-Харків: Консум, 2001.
  • Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.
  • Дмитрієнко Ю.М. Прямі ефекти девіантної правосвідомості: перша формула української правової ідіоми // Право і безпека. Науковий журнал. 2004/3'2. - Харків:НУВС, 2004. - С.11-18
  • Дмитрієнко Ю.М. Юридична техніка: комп’ютерне моделювання української правосвідомості як форми української держави в історичному та реальному часі // Державо і право. Збірник наукових праць. Вип. 30. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. - С. 114-135
  • Дмитрієнко Ю.М. Традиційні та нетрадиційні моделі правових посттоталітарних рефлексій. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.Н.Вернадского. Том 15 (54). N2. - Симферополь, 2002. - С. 119-127.
  • Калиновський Ю.Ю. Правосвідомість українського суспільства: генеза та сучасність. – Х.: Право, 2008. – 288 c.
  • Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомос- ті // Право України. – 2008. – № 6. – C. 41-46.
  • Толстенко В.Л. Правова ідеологія у структурі правосвідомості: теоретико-методологічні основи аналізу // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2008. – Вип. 41– C. 10-18.
  • Дмитрієнко Ю.М. Прямі ефекти девіантної правосвідомості: перша формула української правової ідіоми // Право і безпека. Науковий журнал. 2004/3'2. - Харків:НУВС, 2004. - С.11-18.
  • Цимбалюк М.М. Онтологія правосвідомості: теорія та реальність. – К.: Атіка, 2008. – 288 с.
  • Єрмоленко Д. О. Правосвідомість молоді: теоретико-правові засади : монографія. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – 292 с.
  • Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість народу та «правосвідомість натовпу»– 2006. – № 4. – С. 79–85.
  • Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави / І. Голосніченко // Право України. – 2005. – № 4. – С 24-25.
  • Макарова О. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм: реалії сьогодення / О. Макарова // Підпри- ємство, господарство і право. – 2009 . – № 1. – С. 76-78.
  • Калиновський, Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : монографія / Ю. Ю. Калиновський. – Х. : Право, 2008. – С.288.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pravosvidomist forma suspilnoyi svidomosti sho mistit v sobi sukupnist poglyadiv pochuttiv emocij idej teorij ta koncepcij a takozh uyavlen i nastanov yaki harakterizuyut vidnoshennya osobi suspilnoyi grupi i suspilstva v cilomu do chinnogo chi bazhanogo prava a takozh do vsogo sho ohoplyuyetsya pravovim regulyuvannyam Pravosvidomist ye odniyeyu z prioritetnih skladovih teoretichnoyi konstrukciyi teoretichnim tilom bilsh skladnih form pravovih svidomostej napriklad nacionalnoyi ukrayinskoyi pravovoyi svidomosti Zmist 1 Viznachennya 2 Funkciyi pravosvidomosti 3 Struktura pravosvidomosti 4 Vidi pravovoyi svidomosti 4 1 Za glibinoyu vidobrazhennya pravovoyi dijsnosti 4 2 Za stupenem uzagalnennya 5 Rol pravosvidomosti v procesi pravotvorchosti i pravorealizaciyi 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaViznachennyaZa suchasnoyu pozitivnoyu pravovoyu naukoyu sho konkretno istorichno uosoblyuye linijnij stil pravovogo mislennya harakternimi tipizovanimi risami pozitivnoyi pravovoyi svidomosti abo pozitivnoyi formi pravovoyi svidomosti dzherelo Ye odna z form suspilnoyi svidomosti i razom z politichnoyu moralnoyu filosofskoyu ta inshimi formami svidomosti vidobrazhaye suspilne buttya Mistit v sobi ponyattya uyavlennya sudzhennya pochuttya emociyi koncepciyi teoriyi programi Zumovlena socialno ekonomichnim ustroyem konkretnogo suspilstva rivnem rozvitku jogo zagalnoyi kulturi Ideologichni elementi pravosvidomosti vistupayut yak golovni elementi pravovoyi kulturi ta pravovogo vihovannya Za takih pidhodiv pravova svidomist prezentuyetsya yak tipove teoretichne ponyattya yake universalno pidhodit lishe dlya naukovogo yiyi vivchennya bez konceptualnogo viznachennya yiyi istotnoyi prirodi ta istotnih vlastivostej mozhlivostej i funkcij Tobto u teoretichnomu ponyatti ye mozhlivim lishe nabir istotnih teoretichnih konstruktiv koli yih kilkist z chasom zbilshuyetsya yaki universalno isnuyut u pravovij svidomosti kozhnogo narodu suspilstva kozhnogo individa ale yak voni funkcionuyut ta yak zmusiti yih maksimalno funkcionuvati take zavdannya pravova nauka poki ne stavit na povistku dnya u zv yazku z yih skladnistyu Vona obmezhuyetsya naukovim opisom cih teoretichnih konstruktiv Funkciyi pravosvidomostiFunkciyi pravosvidomosti ce osnovni napryamki yiyi vplivu na pravovi yavisha pravovu sistemu v cilomu Bud yaka funkciya pravovoyi svidomosti ce idejno svitoglyadno ta regulyativno zdijsnena yiyi ta chi insha istotna yakist ta abo vlastivist Funkciya pravosvidomosti ce v pershu chergu zakonodavcho realizovana yiyi pevna istotna yakist ta abo vlastivist sho prezentuye toj chi inshij prioritetnij napryamok vplivu yiyi idejno svitoglyadno ta normativno transformovanih yakostej ta vlastivostej na pravovi yavisha pravovu sistemi ta pravovi procesi yak osnovnij Pravosvidomist element pravovoyi sistemi poyednanij z yiyi inshimi elementami sistemoyu prava sistemoyu zakonodavstva yuridichnoyu praktikoyu pravovoyu kulturoyu tosho Osnovni funkciyi pravosvidomosti kognitivna piznavalna informacijna pripuskaye znannya prava poinformovanist pro normativni akti zmist yuridichnih norm bez informaciyi pro zakon ne mozhe buti i stavlennya do nogo pravostvoryuyucha cinnisna emocijna pripuskaye cinnisne stavlennya do zakonodavstva spivvidnesennya pravovih norm zi svoyimi poglyadami na pravove obov yazkove neobhidne Cya funkciya svidchit pro te sho normativno pravovi akti vistupayut yak zovnishnye virazhennya pravosvidomosti suspilstva i zakonodavchih organiv derzhavi regulyuyucha nastanovcha pripuskaye spivvidnoshennya povedinki lyudej z chinnoyu v suspilstvi sistemoyu pravovih rozporyadzhen motivi i nastanovi stosovno povedinki vregulovanoyi pravom vidpovidno do pravovih dozvoliv i zaboron Struktura pravosvidomostiPravosvidomosti skladayetsya z pravova psihologiya pravova ideologiya Pravova povedinka Pravova psihologiya ce sukupnist pochuttiv i emocij sho virazhayut stavlennya individa grupi suspilstva do prava pravovih yavish Ce neusvidomlene abo ne do kincya produmane stavlennya do prava pravovih yavish sho j ye pravosvidomistyu yaka pohodit z povsyakdennoyi praktiki u procesi zitknennya z konkretnimi yuridichnimi situaciyami a tomu formuyetsya zdebilshogo stihijno sporadichno bezsistemne tobto pravova psihologiya ne osmislena teoretichno ne uporyadkovana logichno V nij providnim elementom ye emociyi a ne ponyatijni formi vidobrazhennya pravovoyi dijsnosti Napriklad u dorevolyucijnij Rosiyi robitniki virazhayuchi svoye negativne stavlennya do fabrichno zavodskogo zakonodavstva lamali mashini gromili zavodske obladnannya Voni emocijno reaguvali na zovnishni stosovno nih pravovi yavisha u danomu razi na zakonodavstvo V nashi dni formuvannya institutu privatnoyi vlasnosti i vsogo sho pov yazano z isnuvannyam privatnogo prava emocijno ne sprijmayetsya pevnimi verstvami suspilstva yaki vihovani na psihologiyi kolektivizmu i prodovzhuyut keruvatisya yiyi prioritetami U strukturi pravovoyi psihologiyi rozriznyayut stali chastini nastroyi pochuttya perezhivannya piznavalni chastini pravovi empirichni znannya uyavlennya poglyadi emocijni skladovi pravovi emociyi pochuttya nastroyi regulyativni elementi pravovi zvichki tradiciyi Pravova ideologiya ce sistema pravovih principiv idej teorij koncepcij sho vidobrazhayut teoretichne naukove osmislennya pravovoyi dijsnosti usvidomlene proniknennya v sutnist pravovih yavish Ce konceptualno oformlena logichno sistematizovana teoretichno i naukovo osmislena pravosvidomist Intelekt ye providnim elementom pravovoyi ideologiyi Suchasna pravova ideologiya gruntuyetsya na sistemi teorij idej i principiv teoriyi socialnoyi pravovoyi derzhavi principu podilu vladi teoriyi narodnogo suverenitetu viznannya prioritetu zagalnolyudskih cinnostej nad klasovimi principu verhovenstva prava perevagi zagalnoviznanih norm mizhnarodnogo prava nad normami nacionalnogo prava ta in Pravova ideologiya i pravova psihologiya mozhut mistiti v sobi intelektualni ta emocijni elementi ale v riznih proporciyah a takozh yak istinni tak i pomilkovi mifologizovani znannya pro pravovu dijsnist Tak u SRSR oficijna marksistsko leninska ideologiya rozglyadala prava lyudini yak derzhavni daruvannya a ne yak produkt prirodnogo rozvitku Ce bula mifologizovana derzhavna ideologiya Bulo b nevirnim prinizhuvati znachennya emocij i pochuttiv pravovu psihologiyu porivnyano z intelektom pravovoyu ideologiyeyu Emociyi ta pochuttya neobhidne tlo na yakomu viyavlyayutsya skladayutsya realizuyutsya pravovi poglyadi ideyi teoriyi Emociyi slipi poki voni ne zlivayutsya z ob yektivnim pidhodom do dijsnosti yiyi racionalnim osvoyennyam Na rivni pravovoyi ideologiyi ce usvidomlennya realnosti virazhayetsya v motivah yaki formuyutsya cherez cili Cil vplitaye usvidomleni interesi v zmist svidomoyi diyalnosti interesi sluzhat dzherelom cilej spriyaye formuvannyu pravovoyi nastanovi na pravovu pravomirnu nepravomirnu povedinku U strukturi pravovoyi ideologiyi rozriznyayut pravovi ideyi teoriyi perekonannya pravovi ponyattya pravovi kategoriyi pravovi principi Na vidminu vid pravovoyi psihologiyi sho formuyetsya stihijno pravova ideologiya formuyetsya v rezultati naukovogo teoretichnogo vidobrazhennya pravovoyi dijsnosti na osnovi uzagalnennya i rozvitku najbilsh vidomih i znachushih derzhavno pravovih teorij vivchennya osnovnih zakonomirnostej stanovlennya rozvitku i funkcionuvannya derzhavi ta prava Suchasna pravova ideologiya vklyuchaye koncepciyu podilu vladi viznannya prioritetu zagalnolyudskih cinnostej nad interesami okremih verstv suspilstva i vidpovidno dominuvannya zagalnoviznanih norm mizhnarodnogo prava teoriyu pravovoyi derzhavi i gromadyanskogo suspilstva principi demokratizmu gumanizmu nevidchuzhennya prirodnih prav lyudini Pravova povedinka volovij bik pravosvidomosti yakij yavlyaye soboyu proces perevedennya pravovih norm u realnu pravovu povedinku Vona skladayetsya iz elementiv sho viznachayut yiyi napryamok harakter motiviv pravovoyi povedinki pravovih nastanov Povedinkovij element pravosvidomosti sintezuye v sobi racionalni ta emocijni momenti Cherez nogo vidbuvayetsya realizaciya psihologichnogo ta ideologichnogo elementiv Pravova povedinka proyavlyayetsya u formi dij vchinkiv yaki vplivayut na stosunki sub yektiv abo u formi bezdiyalnosti yaka navpaki niyakih zmin u stani suspilnih vidnosin ne sprichinyaye Persh nizh pravova povedinka zovni virazitsya u viglyadi pravovogo vchinku povinna viniknuti pravova nastanova motiv pravovoyi povedinki u pravosvidomosti sub yekta U strukturi povedinkovoyi chastini pravosvidomosti rozriznyayut motivi pravovoyi povedinki pravovi ustanovki yaki ye odnim z najbilsh skladnih komponentiv pravosvidomosti Voni vidobrazhayut ne tilki gotovnist do pevnoyi pravovoyi povedinki a j shilnist do pevnih uyavlen ocinki pravovih yavish Vidi pravovoyi svidomostiZa glibinoyu vidobrazhennya pravovoyi dijsnosti Budenna ce sukupnist znan idej teorij koncepcij pochuttiv i emocij ta inshih ideologichnih i psihologichnih yakostej osnovnoyi masi gromadyanskogo suspilstva vidnosno diyuchogo i bazhanogo prava ta pravovoyi sistemi Profesijna sukupnist yuridichnih profesijnih pravovih znan pochuttiv emocij ocinok nastanov motiviv yaki harakterni dlya predstavnikiv vidpovidnoyi grupi ta formuyutsya v rezultati profesijnoyi diyalnosti i navchannya Naukova sukupnist naukovih znan teorij doktrin ocinok emocij i pochuttiv yuristiv naukovciv vidnosno isnuyuchoyi i bazhanoyi pravovoyi sistemi gromadyanskogo suspilstva Za stupenem uzagalnennya Individualna sukupnist pravovih poglyadiv pochuttiv nastroyiv i perekonan konkretnogo individa Grupova ce pravova psihologiya i pravova ideologiya sho harakterizuye stavlennya do prava pravovih yavish yih ocinku z boku socialnih grup formalnih i neformalnih kolektiviv vidobrazhaye yih zagalni interesi i potrebi yih spivvidnoshennya z interesami vsogo suspilstva Suspilna ce pravosvidomist sho harakterizuye stavlennya do prava vsogo suspilstva vidobrazhaye jogo interesi Rol pravosvidomosti v procesi pravotvorchosti i pravorealizaciyiPravosvidomist ye neobhidnoyu umovoyu stvorennya norm prava yih tochnoyi ta povnoyi realizaciyi Vona vistupaye faktorom povagi do prava Rol pravosvidomosti v procesi pravotvorchosti i i pravorealizaciyi virazhayetsya u tomu sho pravosvidomist pevnoyu miroyu yak bi viperedzhaye yuridichne pravo ye jogo bezposerednim idejnim dzherelom pereduye jomu isnuye do prava diye paralelno z pravom ulovlyuye potrebi jogo vdoskonalennya v napryamku vidobrazhennya ob yektivnih suspilnih procesiv viznachaye zmini i perspektivi rozvitku prava bezposeredno vplivaye na proces i rezultati pravotvorchosti isnuye pislya prava u tomu sensi sho sluzhit oriyentirom viboru docilnogo optimalnogo varianta povedinki v mezhah norm prava yaki zastosovuyutsya abo realizuyutsya ye intelektualnim instrumentom efektivnogo vikoristannya zakonodavstva tlumachennya norm prava mozhe vikoristovuvatisya yak vazhlivij instrument zastosuvannya analogiyi zakonu i analogiyi prava z metoyu zapovnennya progalin u zakonodavstvi vistupaye yak idejno moralnij vimirnik profesionalizmu diyalnosti posadovih osib u sistemi organiv derzhavnoyi vladi i miscevogo samovryaduvannya sluzhit zasobom zabezpechennya zakonnosti i spravedlivosti zastosuvannya pravovih norm zokrema pri viznachenni yuridichnoyi vidpovidalnosti za pravoporushennya ta in Pravo vplivaye na pravosvidomist tim sho vono ye najvazhlivishim dzherelom yiyi formuvannya peretvorennya i rozvitku Pravda zmist napryamok cogo vplivu ne odnoznachni i zalezhat vid yakosti zakonodavstva jogo vidpovidnosti realnim potrebam vid rivnya roboti derzhavnogo aparatu Div takozhPravova kultura Pravovij nigilizm Pravovij idealizm Pravove regulyuvannyaLiteraturaGusaryev S D Olijnik A Yu Slyusarenko O L Teoriya prava i derzhavi Navchalnij posibnik K Vseukrayinska asociaciya vidavciv Pravova yednist 2008 Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Harkiv Konsum 2001 Volinka K G Teoriya derzhavi i prava Navch posib K MAUP 2003 Dmitriyenko Yu M Pryami efekti deviantnoyi pravosvidomosti persha formula ukrayinskoyi pravovoyi idiomi Pravo i bezpeka Naukovij zhurnal 2004 3 2 Harkiv NUVS 2004 S 11 18 Dmitriyenko Yu M Yuridichna tehnika komp yuterne modelyuvannya ukrayinskoyi pravosvidomosti yak formi ukrayinskoyi derzhavi v istorichnomu ta realnomu chasi Derzhavo i pravo Zbirnik naukovih prac Vip 30 Kiyiv Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2005 S 114 135 Dmitriyenko Yu M Tradicijni ta netradicijni modeli pravovih posttotalitarnih refleksij Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta im V N Vernadskogo Tom 15 54 N2 Simferopol 2002 S 119 127 Kalinovskij Yu Yu Pravosvidomist ukrayinskogo suspilstva geneza ta suchasnist H Pravo 2008 288 c Timoshenko V Viznachalni faktori pravovoyi svidomos ti Pravo Ukrayini 2008 6 C 41 46 Tolstenko V L Pravova ideologiya u strukturi pravosvidomosti teoretiko metodologichni osnovi analizu Derzhava i pravo Yurid i polit nauki 2008 Vip 41 C 10 18 Dmitriyenko Yu M Pryami efekti deviantnoyi pravosvidomosti persha formula ukrayinskoyi pravovoyi idiomi Pravo i bezpeka Naukovij zhurnal 2004 3 2 Harkiv NUVS 2004 S 11 18 Cimbalyuk M M Ontologiya pravosvidomosti teoriya ta realnist K Atika 2008 288 s Yermolenko D O Pravosvidomist molodi teoretiko pravovi zasadi monografiya Zaporizhzhya KPU 2012 292 s Kalinovskij Yu Yu Pravosvidomist narodu ta pravosvidomist natovpu 2006 4 S 79 85 Golosnichenko I Pravosvidomist i pravova kultura u rozbudovi Ukrayinskoyi derzhavi I Golosnichenko Pravo Ukrayini 2005 4 S 24 25 Makarova O Pravovij nigilizm i pravovij idealizm realiyi sogodennya O Makarova Pidpri yemstvo gospodarstvo i pravo 2009 1 S 76 78 Kalinovskij Yu Yu Pravosvidomist ukrayinskogo suspilstva geneza ta suchasnist monografiya Yu Yu Kalinovskij H Pravo 2008 S 288 PosilannyaPravove vihovannya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 40 ISBN 966 7492 05 2 Pravosvidomist Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 49 ISBN 966 7492 05 2 Pravosvidomist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1472 1000 ekz O F Skakun Teoriya derzhavi i prava H Konsum 2001 S S Alekseev Obshaya teoriya prava Kurs v dvuh tomah Moskva 1981 S S Alekseev Teoriya gosudarstva i prava O A Gavrilenko Osoblivosti pravosvidomosti gromadyan pivnichnoprichornomorskih derzhav antichnoyi dobi Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2006 1 S 30 35 Dmitriyenko I V Dmitriyenko Yu M Bodinamika ukrayinskoyi pravovoyi svidomosti ta kulturi Yu M Dmitrienko Forum prava 2011 4 S 192 200 Dmitriyenko Yu M Dvi visi formuvannya ukrayinskoyi pravovoyi svidomosti ta kulturi Yu M Dmitriyenko Forum prava 2012 2 S 221 241 Dmitriyenko I V Superechnosti ta protirichchya ukrayinskoyi pravovoyi svidomosti ta kulturi I V Dmitriyenko Yu M Dmitriyenko Forum prava 2012 2 S 205 220 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravosvidomist amp oldid 32608882