www.wikidata.uk-ua.nina.az

Потік Миронівська громада У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Потік Поті к село в Україні у Миронівські

Потік (Миронівська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Потік.

Поті́к — село в Україні, у Миронівській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 1106 осіб. Колишня назва — Потоки.

село Потік
Країна  Україна
Область Київська область
Район Обухівський район
Громада Миронівська міська громада
Код КАТОТТГ UA32120090280088024
Основні дані
Засноване 17 ст.
Населення 1106
Площа 57,7 км²
Густота населення 19,17 осіб/км²
Поштовий індекс 08824
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°45′44″ пн. ш. 31°03′15″ сх. д. / 49.76222° пн. ш. 31.05417° сх. д. / 49.76222; 31.05417Координати: 49°45′44″ пн. ш. 31°03′15″ сх. д. / 49.76222° пн. ш. 31.05417° сх. д. / 49.76222; 31.05417
Середня висота
над рівнем моря 		140 м
Місцева влада
Адреса ради 08824, Київська обл., Миронівський р-н, с. Потік, вул. Преображенська, буд. 63
Староста Музичка Людмила Анатоліївна
Карта
Потік
Потік
Мапа
Зовнішні відеофайли
Село Потік (2015 р.)

До 2020 року село входило до Миронівського району і мало сільську раду. Зараз у селі діє староста.

Історія ред.

Виникло до початку 18 століття, як поселення на берегах річки Потічок. 1747 року у селі було збудовано першу церкву — греко-католицьку, адже землі ці до 1793 року належали до Речі Посполитої. 1800 року замість старої було збудовано нову церкву, вона діяла до 1920-х років, була перетворена на клуб і згоріла у 2-й половині 1940-х років.

1803 року село стає містечком. З 1815 по 1917 роки Потоком володіли Тарновські. В серпні 1845 року у Потоках перебував Тарас Шевченко, де зробив малюнок «Комора в Потоках». Пізніше він неодноразово згадував про село у листах та у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали».

На 1861 рік у містечку Потік мешкало 2443 особи, діяли цукровий завод, цегельна, суконна фабрики. Однак невдовзі після скасування кріпацтва промисловість починає занепадати, цукроварня переводиться у Степанці, інші підприємства руйнуються. Містечко знову стає селом.

З введенням у 1860-х роках волосного поділу Потік стає центром Потіцької волості Канівського повіту Київської губернії. Тут діяв поліцейський стан, було волосне правління. 1898 року у селі вже діяла церковно-парфіяльна школа, відомо, що впродовж 1898—1902 рр. тут вчителював Степан Васильченко.

1900 року у селі Потік, волосному центрі Потоцької волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 4906 осіб, було 636 дворів. Тут існувала церква, однокласна міністерська школа, школа грамоти, 24 вітряки, 3 топчаки, 5 кузень. Торгівля була представлена 13 бакалійними лавками, діяла чайна. До появи у 1910 року лікарні — єдиної на 4 райони,[джерело?] тут діяла «лічебниця», де працювали лікар, фельдшер та баба-повитуха. Також була аптека, діяв сільський банк.

1913 року було збудовано 2-класну школу, названу на честь Лесі Українки.

У 1915 році тут знаходилася станція земської пошти, у якій налічувалося 8 коней.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Преображення Господнього м-ка Потік (приписне с. Карапиші) Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.

У 1923 році із ліквідацією волостей та утворенням районів село Потік і Потіцьку сільраду було включено до складу новоутвореного Миронівського району Корсунської округи Київської губернії.

1930 року тут мешкало бл. 10 тисяч осіб, під час голодомору загинуло бл. 1500 мешканців села. Під час війни село було окуповане з 14 серпня 1941 року до 30 січня 1944 року. До Німеччини було вивезено 197 осіб, ще 256 осіб загинуло на війні.

3 лютого 1931 року Миронівський район було ліквідовано, а село і сільрада включені до складу Богуславського району. У січні-лютому 1935 року село і сільрада були повернуті до відновленого Миронівського району.

30 грудня 1962 року Миронівський район було знову ліквідовано, а село і сільрада включені до складу Кагарлицького району. 4 січня 1965 року село і сільрада були включені до вдруге відновленого Миронівського району.

1967 року збудовано новий будинок культури. 1987 року збудовано селище для переселенців з Чорнобильської зони, а також торговельний центр та аптеку.

2003 року збудовано каплицю в центрі села. 2004 року відкрито меморіальну дошку на честь перебування у Потоках Тараса Шевченка.

12 червня 2020 року село і територію підпорядковану сільській раді включено до складу Миронівської міської громади, а сільраду було ліквідовано.

Інфраструктура ред.

Село має водогін, газифікацію, більшість вулиць заасфальтовані. Діють амбулаторія загальної практики сімейної медицини, магазини, кафе, школа, дитячий садок, будинок культури, при якому існують гуртки народної самодіяльності.

Галерея ред.

Уродженці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Старости Миронівської міської територіальної громади | Миронівська міська ТГ Офіційний вебсайт. myronivka-mrada.gov.ua (ua). Процитовано 7 липня 2021. 
  2. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. IV, стор. 310, 312, 313
  3. Список населенных мест Киевской губернии (1900). irbis-nbuv.gov.ua. с. 800–803. Процитовано 5 серпня 2021. 
  4. Памятная книжка Киевской губернии. На 1915 г. С прил. адрес-календаря губ. Изд. Киев. ГСК - Киевский губернский статистический комитет (рос.). 1915. с. 306. 
  5. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/poti_003.xml
  6. Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  7. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  8. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 1 серпня 2021. 
  9. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Процитовано 1 серпня 2021. 
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  11. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Процитовано 1 серпня 2021. 
  12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Potik Poti k selo v Ukrayini u Mironivskij gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1106 osib Kolishnya nazva Potoki selo PotikKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Obuhivskij rajonGromada Mironivska miska gromadaKod KATOTTG UA32120090280088024Osnovni daniZasnovane 17 st Naselennya 1106Plosha 57 7 km Gustota naselennya 19 17 osib km Poshtovij indeks 08824Telefonnij kod 380 4574Geografichni daniGeografichni koordinati 49 45 44 pn sh 31 03 15 sh d 49 76222 pn sh 31 05417 sh d 49 76222 31 05417 Koordinati 49 45 44 pn sh 31 03 15 sh d 49 76222 pn sh 31 05417 sh d 49 76222 31 05417Serednya visotanad rivnem morya 140 mMisceva vladaAdresa radi 08824 Kiyivska obl Mironivskij r n s Potik vul Preobrazhenska bud 63Starosta Muzichka Lyudmila AnatoliyivnaKartaPotikPotikMapaZovnishni videofajliSelo Potik 2015 r Do 2020 roku selo vhodilo do Mironivskogo rajonu i malo silsku radu Zaraz u seli diye starosta 1 Zmist 1 Istoriya 2 Infrastruktura 3 Galereya 4 Urodzhenci 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya red Viniklo do pochatku 18 stolittya yak poselennya na beregah richki Potichok 1747 roku u seli bulo zbudovano pershu cerkvu greko katolicku adzhe zemli ci do 1793 roku nalezhali do Rechi Pospolitoyi 1800 roku zamist staroyi bulo zbudovano novu cerkvu vona diyala do 1920 h rokiv bula peretvorena na klub i zgorila u 2 j polovini 1940 h rokiv 1803 roku selo staye mistechkom Z 1815 po 1917 roki Potokom volodili Tarnovski V serpni 1845 roku u Potokah perebuvav Taras Shevchenko de zrobiv malyunok Komora v Potokah Piznishe vin neodnorazovo zgaduvav pro selo u listah ta u povisti Progulka s udovolstviem i ne bez morali 2 Na 1861 rik u mistechku Potik meshkalo 2443 osobi diyali cukrovij zavod cegelna sukonna fabriki Odnak nevdovzi pislya skasuvannya kripactva promislovist pochinaye zanepadati cukrovarnya perevoditsya u Stepanci inshi pidpriyemstva rujnuyutsya Mistechko znovu staye selom Z vvedennyam u 1860 h rokah volosnogo podilu Potik staye centrom Potickoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Tut diyav policejskij stan bulo volosne pravlinnya 1898 roku u seli vzhe diyala cerkovno parfiyalna shkola vidomo sho vprodovzh 1898 1902 rr tut vchitelyuvav Stepan Vasilchenko 1900 roku u seli Potik volosnomu centri Potockoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 4906 osib bulo 636 dvoriv Tut isnuvala cerkva odnoklasna ministerska shkola shkola gramoti 24 vitryaki 3 topchaki 5 kuzen Torgivlya bula predstavlena 13 bakalijnimi lavkami diyala chajna Do poyavi u 1910 roku likarni yedinoyi na 4 rajoni dzherelo tut diyala lichebnicya de pracyuvali likar feldsher ta baba povituha Takozh bula apteka diyav silskij bank 3 1913 roku bulo zbudovano 2 klasnu shkolu nazvanu na chest Lesi Ukrayinki U 1915 roci tut znahodilasya stanciya zemskoyi poshti u yakij nalichuvalosya 8 konej 4 Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo m ka Potik pripisne s Karapishi Boguslavskogo z 1846 r Kanivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini 5 U 1923 roci iz likvidaciyeyu volostej ta utvorennyam rajoniv selo Potik i Poticku silradu bulo vklyucheno do skladu novoutvorenogo Mironivskogo rajonu Korsunskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi 6 7 1930 roku tut meshkalo bl 10 tisyach osib pid chas golodomoru zaginulo bl 1500 meshkanciv sela Pid chas vijni selo bulo okupovane z 14 serpnya 1941 roku do 30 sichnya 1944 roku Do Nimechchini bulo vivezeno 197 osib she 256 osib zaginulo na vijni 3 lyutogo 1931 roku Mironivskij rajon bulo likvidovano a selo i silrada vklyucheni do skladu Boguslavskogo rajonu 8 U sichni lyutomu 1935 roku selo i silrada buli povernuti do vidnovlenogo Mironivskogo rajonu 9 30 grudnya 1962 roku Mironivskij rajon bulo znovu likvidovano a selo i silrada vklyucheni do skladu Kagarlickogo rajonu 10 4 sichnya 1965 roku selo i silrada buli vklyucheni do vdruge vidnovlenogo Mironivskogo rajonu 11 1967 roku zbudovano novij budinok kulturi 1987 roku zbudovano selishe dlya pereselenciv z Chornobilskoyi zoni a takozh torgovelnij centr ta apteku 2003 roku zbudovano kaplicyu v centri sela 2004 roku vidkrito memorialnu doshku na chest perebuvannya u Potokah Tarasa Shevchenka 12 chervnya 2020 roku selo i teritoriyu pidporyadkovanu silskij radi vklyucheno do skladu Mironivskoyi miskoyi gromadi a silradu bulo likvidovano 12 Infrastruktura red Selo maye vodogin gazifikaciyu bilshist vulic zaasfaltovani Diyut ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini magazini kafe shkola dityachij sadok budinok kulturi pri yakomu isnuyut gurtki narodnoyi samodiyalnosti Galereya red nbsp Taras Shevchenko Komora v PotokahUrodzhenci red Zlenko Grigorij Dem yanovich 1934 ukrayinskij pismennik literaturoznavec bibliograf zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1996 Panchenko Grigorij Musijovich 1930 2014 ukrayinskij poet Div takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki red Starosti Mironivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Mironivska miska TG Oficijnij vebsajt myronivka mrada gov ua ua Procitovano 7 lipnya 2021 Taras Shevchenko Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah K 1961 T IV stor 310 312 313 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii 1900 irbis nbuv gov ua s 800 803 Procitovano 5 serpnya 2021 Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii Na 1915 g S pril adres kalendarya gub Izd Kiev GSK Kievskij gubernskij statisticheskij komitet ros 1915 s 306 http cdiak archives gov ua baza geog pok church poti 003 xml Postanova VUCVK 18 19 309 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK 45 564 vid 12 kvitnya 1923 r Pro novij administracijno teritoriyalnij podil Ukrayini USRR Postanova Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu i Radi narodnih komisariv ZZRRSUU 1931 3 Pro reorganizaciyu rajoniv USRR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 1 serpnya 2021 Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1935 1936 irbis nbuv gov ua s 36 38 Procitovano 1 serpnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1935 1936 irbis nbuv gov ua s 36 38 Procitovano 1 serpnya 2021 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 715 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Kiyivskoyi oblasti Dzherela red Kartka Mironivskoyi gromadi na portali Decentralizaciya Mista i sela Ukrayini Kiyivshina kniga druga Kiyiv Ukrayinska konfederaciya zhurnalistiv Ukrayinskij vidavnichij konsorcium 2011 448 s Potok 2 miasteczko nad potokiem tej nazwy bioracym poczatek na gruntach nalezacych do wsi Mikolajowki i uchodzacym do Rasawy powiat kaniowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 868 pol Potok wies powiat kaniowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 502 pol Posilannya red Potik Potoki Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 304 Neoficijnij sajt sela Potik http selopotic best ucoz ua nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Potik Mironivska gromada amp oldid 36906791