www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пол Берен особиста сторінка англ Paul BaranНародився 7 квітня 1926 1926 04 07 97 років Гродно ПольщаПомер 26 березня 201

Пол Берен

Пол Берен
англ. Paul Baran
Народився 7 квітня 1926(1926-04-07) (97 років)
Гродно, Польща
Помер 26 березня 2011(2011-03-26)[…] (84 роки)
Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США
·інсульт
Поховання Пало-Альто
Країна  США
 Республіка Польща
Діяльність винахідник, бізнесмен, інформатик, інженер
Alma mater Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Дрексельський університет
Галузь комп'ютерні науки, комп'ютерні мережі
Заклад RAND
Членство Американська академія мистецтв і наук
AAAS
Нагороди

EFF Pioneer Awardd (1993)

Премія Марконі (1991)

SIGCOMM Award (1989)

Медаль Александера Грема Белла (1990)

IEEE Internet Awardd (2000)

Національна зала слави винахідників США (2007)

Зал слави Інтернету (2012)

CHM Fellow Awards

премія Боуера (2001)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Edwin Howard Armstrong Achievement Awardd (1987)

 Пол Берен у Вікісховищі

Пол Берен (Барен[джерело?], англ. Paul Baran; нар.29 квітня 1926, Гродно — пом.26 березня 2011, Пало-Альто) — американський інженер, науковець і винахідник, основоположник, разом з Леонардом Кляйнроком та Дональдом Девісом, технології пакетної передачі даних, на якій працює всесвітня мережа. Один з прабатьків сучасного Інтернету.

Біографічні відомості ред.

Пол Берен народився у Гродні (тоді Польща) в 1926 у єврейській родині торговця бакалійними товарами. У 1928 сім'я переїхала у США, спочатку в Бостон, згодом до Філадельфії. У 1949 Пол Берен отримав ступінь бакалавра в Дрексельському технологічному інституті, після чого вступив на роботу до «Eckert–Mauchly Computer Corporation[en]», в якій тестував деталі вакуумних ламп для комп'ютера UNIVAC. У 1955 Берен одружився з Евелін Мерфі (англ. Evelyn Murphy), разом з якою переїхав у Лос-Анджелес, де влаштувався на роботу спеціалістом в області радарних систем в «Hughes Aircraft».

У 1959 він отримав ступінь магістра в галузі технічних наук в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. У тому ж році покинув «Hughes Aircraft» і почав свою кар'єру в «RAND Corporation», де взяв участь у розробці національної системи оповіщення при ядерному ударі і протягом наступних кількох років працював над проектами ВПС США в області комунікацій.

На початку 1960-их, працюючи в «RAND Corporation» в Санта-Моніці, Каліфорнія, Берен вперше виклав основи пакетної передачі даних. Він описав схему, згідно з якою пакети б передавалися по різних каналах в мережі і об'єднувалися в кінцевому пункті. Пізніше в серії наукових робіт Берен припустив, що мережі повинні бути надлишковими — тобто мати запасні маршрути, для того, щоб інформація могла повністю дійти до точки призначення, якщо якийсь з каналів буде обірваний.

У середині 1960-их вчений звернувся до американської компанії «AT&T» з пропозицією створити мережу, яку він винайшов. Однак у компанії йому заявили, що така схема не буде працювати, і відхилили прохання. Берен продовжував наполягати, і тоді AT&T провела для нього та інших людей низку семінарів з 94 різними доповідачами про те як працює їхня система. Після семінарів у Берена запитали чи він нарешті розуміє чому система з комутацією пакетів не працюватиме, на що він відповів негативно.

Підсумком його роботи стала серія публікацій з 11 частин «Про розподілені комунікації» (англ. On Distributed Communications), завершена в 1964.

У 1969 Агентство з перспективних науково-дослідницьких проектів США при Міністерстві оборони США (до 1972 називалося ARPA, потім було перейменовано в DARPA) вирішило, що в разі війни Америці буде потрібна надійна система передачі даних і побудувала ARPANET — першу мережу, засновану на ідеях Берена та інших розробок того часу. Ця мережа стала прообразом інтернету.

Після того, як Берен залишив «RAND Corporation», він заснував некомерційну організацію «Institute for the Future», що спеціалізується на аналітиці. Берен став успішним підприємцем: з 7 відкритих ним компаній 5 зрештою вийшли на біржу.

Пол Берен помер 26 березня 2011 року у своїй резиденції в Пало-Альто, у віці 84 років. Причиною смерті став рак легень. У Пола Берена залишився син Девід і троє онуків. Дружина вченого померла в 2007.

Першість в розробці мережі ред.

Пол Берен скромно відгукувався про свій винахід:

Процес технологічного розвитку подібний до будівництва собору. Впродовж кількох сотень років приходять нові люди, і кожен кладе на старий фундамент цеглину і говорить: "Я будував собор". Наступного місяця на ту цеглину, що була, кладеться ще одна. А потім приходить історик і запитує: "Ну і хто ж збудува собор?". Якісь цеглини поклав Петро, ще кілька додав Павло. Якщо втратити обережність, можна навіяти собі, що твій внесок найважливіший. Але насправді кожен внесок має спиратися на попередню роботу. Усе пов'язано з усім.

Оригінальний текст (англ.)
“The process of technological developments is like building a cathedral. Over the course of several hundred years, new people come along and each lays down a block on top of the old foundations, each saying, ‘I built a cathedral.’ “Next month another block is placed atop the previous one. Then comes along an historian who asks, ‘Well, who built the cathedral?’ Peter added some stones here, and Paul added a few more. If you are not careful you can con yourself into believing that you did the most important part. But the reality is that each contribution has to follow onto previous work. Everything is tied to everything else.”

— Пол Берен, інтерв'ю 1990 року

Відзнаки і нагороди ред.

Винахідник є власником декількох престижних нагород, в тому числі Національної медалі за технології та новаторство, врученої у 2008 президентом США Джорджем Бушем. У 2007 році ім'я Берена з'явилося в Національній залі слави винахідників.

Виноски ред.

  1. http://www.nytimes.com/2011/03/28/technology/28baran.html?src=busln
  2. http://www.nndb.com/lists/231/000069024/
  3. http://www.nndb.com/lists/637/000106319/
  4. http://lifeinlegacy.com/display.php?weekof=2011-03-26
  5. http://www.legacy.com/obituaries/toledoblade/obituary.aspx?pid=149754254
  6. http://www.researchgate.net/publication/257744058_The_Internet_Cathedral_Internetization_Infostrada_and_Globalization/file/72e7e527a908d2b0c9.pdf
  7. http://www.bbc.co.uk/news/technology-12894118
  8. http://www.bbc.co.uk/programmes/b00zt4h9
  9. http://www.nndb.com/people/133/000026055/
  10. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  11. . Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 31 березня 2011. 
  12. Айзексон, 2017, с. 217.
  13. ↑ Айзексон, 2017, с. 219.
  14. Monica, 1776 Main Street Santa; 90401-3208, California. . Архів оригіналу за 15 червня 2006. Процитовано 8 жовтня 2017. 
  15. Айзексон, 2017, с. 236.
  16. Gillies, James; Cailliau, R. (2000). How the Web was Born: The Story of the World Wide Web. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-286207-5. 
  17. Hafner, Katie (27 березня 2011). . The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017. 
  18. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2011. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
osobista storinka Pol Berenangl Paul BaranNarodivsya 7 kvitnya 1926 1926 04 07 97 rokiv Grodno PolshaPomer 26 bereznya 2011 2011 03 26 1 2 84 roki Palo Alto Santa Klara Kaliforniya SShA 4 5 6 insultPohovannya Palo AltoKrayina SShA 7 8 9 Respublika PolshaDiyalnist vinahidnik biznesmen informatik inzhenerAlma mater Kalifornijskij universitet v Los Andzhelesi Drekselskij universitetGaluz komp yuterni nauki komp yuterni merezhiZaklad RANDChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAAS 10 Nagorodi EFF Pioneer Awardd 1993 Premiya Markoni 1991 SIGCOMM Award 1989 Medal Aleksandera Grema Bella 1990 IEEE Internet Awardd 2000 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2007 Zal slavi Internetu 2012 CHM Fellow Awards premiya Bouera 2001 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Edwin Howard Armstrong Achievement Awardd 1987 Pol Beren u VikishovishiPol Beren Baren dzherelo angl Paul Baran nar 29 kvitnya 1926 Grodno pom 26 bereznya 2011 Palo Alto amerikanskij inzhener naukovec i vinahidnik osnovopolozhnik razom z Leonardom Klyajnrokom ta Donaldom Devisom tehnologiyi paketnoyi peredachi danih na yakij pracyuye vsesvitnya merezha Odin z prabatkiv suchasnogo Internetu Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Pershist v rozrobci merezhi 3 Vidznaki i nagorodi 4 Vinoski 5 Literatura 6 PosilannyaBiografichni vidomosti red Pol Beren narodivsya u Grodni todi Polsha v 1926 u yevrejskij rodini 11 torgovcya bakalijnimi tovarami U 1928 sim ya pereyihala u SShA spochatku v Boston zgodom do Filadelfiyi U 1949 Pol Beren otrimav stupin bakalavra v Drekselskomu tehnologichnomu instituti pislya chogo vstupiv na robotu do Eckert Mauchly Computer Corporation en v yakij testuvav detali vakuumnih lamp dlya komp yutera UNIVAC 12 U 1955 Beren odruzhivsya z Evelin Merfi angl Evelyn Murphy razom z yakoyu pereyihav u Los Andzheles de vlashtuvavsya na robotu specialistom v oblasti radarnih sistem v Hughes Aircraft U 1959 vin otrimav stupin magistra v galuzi tehnichnih nauk v Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi U tomu zh roci pokinuv Hughes Aircraft i pochav svoyu kar yeru v RAND Corporation de vzyav uchast u rozrobci nacionalnoyi sistemi opovishennya pri yadernomu udari i protyagom nastupnih kilkoh rokiv pracyuvav nad proektami VPS SShA v oblasti komunikacij Na pochatku 1960 ih pracyuyuchi v RAND Corporation v Santa Monici Kaliforniya Beren vpershe viklav osnovi paketnoyi peredachi danih Vin opisav shemu zgidno z yakoyu paketi b peredavalisya po riznih kanalah v merezhi i ob yednuvalisya v kincevomu punkti Piznishe v seriyi naukovih robit Beren pripustiv sho merezhi povinni buti nadlishkovimi tobto mati zapasni marshruti dlya togo shob informaciya mogla povnistyu dijti do tochki priznachennya yaksho yakijs z kanaliv bude obirvanij U seredini 1960 ih vchenij zvernuvsya do amerikanskoyi kompaniyi AT amp T z propoziciyeyu stvoriti merezhu yaku vin vinajshov Odnak u kompaniyi jomu zayavili sho taka shema ne bude pracyuvati i vidhilili prohannya Beren prodovzhuvav napolyagati i todi AT amp T provela dlya nogo ta inshih lyudej nizku seminariv z 94 riznimi dopovidachami pro te yak pracyuye yihnya sistema Pislya seminariv u Berena zapitali chi vin nareshti rozumiye chomu sistema z komutaciyeyu paketiv ne pracyuvatime na sho vin vidpoviv negativno 13 Pidsumkom jogo roboti stala seriya publikacij z 11 chastin Pro rozpodileni komunikaciyi angl On Distributed Communications 14 zavershena v 1964 13 U 1969 Agentstvo z perspektivnih naukovo doslidnickih proektiv SShA pri Ministerstvi oboroni SShA do 1972 nazivalosya ARPA potim bulo perejmenovano v DARPA virishilo sho v razi vijni Americi bude potribna nadijna sistema peredachi danih i pobuduvala ARPANET pershu merezhu zasnovanu na ideyah Berena ta inshih rozrobok togo chasu Cya merezha stala proobrazom internetu Pislya togo yak Beren zalishiv RAND Corporation vin zasnuvav nekomercijnu organizaciyu Institute for the Future sho specializuyetsya na analitici Beren stav uspishnim pidpriyemcem z 7 vidkritih nim kompanij 5 zreshtoyu vijshli na birzhu Pol Beren pomer 26 bereznya 2011 roku u svoyij rezidenciyi v Palo Alto u vici 84 rokiv Prichinoyu smerti stav rak legen U Pola Berena zalishivsya sin Devid i troye onukiv Druzhina vchenogo pomerla v 2007 Pershist v rozrobci merezhi red Pol Beren skromno vidgukuvavsya pro svij vinahid nbsp Proces tehnologichnogo rozvitku podibnij do budivnictva soboru Vprodovzh kilkoh soten rokiv prihodyat novi lyudi i kozhen klade na starij fundament ceglinu i govorit Ya buduvav sobor Nastupnogo misyacya na tu ceglinu sho bula kladetsya she odna A potim prihodit istorik i zapituye Nu i hto zh zbuduva sobor Yakis ceglini poklav Petro she kilka dodav Pavlo Yaksho vtratiti oberezhnist mozhna naviyati sobi sho tvij vnesok najvazhlivishij Ale naspravdi kozhen vnesok maye spiratisya na poperednyu robotu Use pov yazano z usim Originalnij tekst angl The process of technological developments is like building a cathedral Over the course of several hundred years new people come along and each lays down a block on top of the old foundations each saying I built a cathedral Next month another block is placed atop the previous one Then comes along an historian who asks Well who built the cathedral Peter added some stones here and Paul added a few more If you are not careful you can con yourself into believing that you did the most important part But the reality is that each contribution has to follow onto previous work Everything is tied to everything else nbsp Pol Beren interv yu 1990 roku 15 16 17 Vidznaki i nagorodi red Vinahidnik ye vlasnikom dekilkoh prestizhnih nagorod v tomu chisli Nacionalnoyi medali za tehnologiyi ta novatorstvo vruchenoyi u 2008 prezidentom SShA Dzhordzhem Bushem U 2007 roci im ya Berena z yavilosya v Nacionalnij zali slavi vinahidnikiv 18 Vinoski red http www nytimes com 2011 03 28 technology 28baran html src busln http www nndb com lists 231 000069024 http www nndb com lists 637 000106319 http lifeinlegacy com display php weekof 2011 03 26 http www legacy com obituaries toledoblade obituary aspx pid 149754254 http www researchgate net publication 257744058 The Internet Cathedral Internetization Infostrada and Globalization file 72e7e527a908d2b0c9 pdf http www bbc co uk news technology 12894118 http www bbc co uk programmes b00zt4h9 http www nndb com people 133 000026055 NNDB 2002 d Track Q1373513 Paul Baran Arhiv originalu za 11 kvitnya 2011 Procitovano 31 bereznya 2011 Ajzekson 2017 s 217 a b Ajzekson 2017 s 219 Monica 1776 Main Street Santa 90401 3208 California Paul Baran Publications on Distributed Communications Arhiv originalu za 15 chervnya 2006 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Ajzekson 2017 s 236 Gillies James Cailliau R 2000 How the Web was Born The Story of the World Wide Web Oxford University Press ISBN 978 0 19 286207 5 Hafner Katie 27 bereznya 2011 Paul Baran 84 Dies Helped Pave Way for Internet The New York Times ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Pomer odin iz zasnovnikiv Internetu Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2011 Literatura red Ajzekson Volter 2017 Innovatori Yak grupa hakeriv geniyiv ta gikiv zdijsnila cifrovu revolyuciyu Kiyiv Nash Format s 488 ISBN 978 617 7279 81 4 Posilannya red Paul Baran Invents Packet Switching Arhivovano 20 kvitnya 2011 u Wayback Machine Living Internet 44 page oral history interview with Paul Baran Charles Babbage Institute University of Minnesota Minneapolis Baran describes his working environment at RAND as well as his initial interest in survivable communications the evolution of his plan for distributed networks the objections he received the writing and distribution of his eleven volume work On Distributed Communications Baran discusses his interaction with the group at ARPA who were responsible for the later development of the ARPANET Founding Father Arhivovano 12 veresnya 2011 u Wayback Machine Wired Issue 9 03 Mar 2001 interview with Paul Baran exploring the background to Baran s work at RAND on survivable networks The Influence of Paul Baran on the Development of the Internet Academic Paper written by B Vuyk Paul Baran On Distributed Communications 1964 Wireless Communications and Computing at a Crossroads Arhivovano 12 sichnya 2022 u Wayback Machine Journal on Telecommunications amp High Technology Law Vol 3 No 2 p 239 205 describing Paul Baran s development of packet switching and its application to wireless computing Transcript of a keynote address he gave in 2000 including a photo Reliable Digital Communications Systems Using Unreliable Network Repeater Nodes Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Paul Baran Internet and packet switching pioneer is mourned Umer odin iz praroditelej interneta Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pol Beren amp oldid 37546361