Поль Бія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бія.

Поль Бія (фр. Paul Biya, нар. 13 лютого 1933(19330213)) — камерунський політичний та державний діяч; прем'єр-міністр Камеруну (1975–1982), потім президент Камеруну (з 1982).

Поль Бія
фр. Paul Biya
Поль Бія
Президент Камеруну
Нині на посаді
На посаді з	6 листопада 1982
Попередник	Амаду Ахіджо
Прем'єр-міністр Камеруну
30 червня 1975 — 6 листопада 1982
Попередник	Посаду відновлено
Наступник	Белло Буба Майгарі
Народився	13 лютого 1933(1933-02-13) (90 років) Mvomeka'a^d, Французький Камерун
Відомий як	політик
Країна	Камерун
Освіта	Паризький інститут політичних наук
Alma mater	Національна школа адміністрації, Інститут політичних досліджень і Паризький університет
Політична партія	Камерунський народний демократичний рух
У шлюбі з	Шанталь Бія і Jeanne-Irène Biya^d
Діти	син: Френк
Професія	Юрист
Релігія	Католицизм
Нагороди	Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
prc.cm
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Політична кар'єра

Поль Бія народився 3 лютого 1933 року у селі Мвомекаа. За етнічною належністю фанґ (булу). 1956 року закінчив ліцей генерала Леклерка у Камеруні, отримав диплом за спеціальністю «філософія». З червня 1956 року проходив навчання у ліцеї Луї ле Гран у Парижі, також навчався у Сорбонні. 1962 року він закінчив Інститут досліджень «заморських територій» у Парижі. У тому ж році Бія вступив на держслужбу, працював чиновником з особливих доручень у канцелярії президента Амаду Ахіджо, потім 1964 року його було призначено директором кабінету в Міністерстві національної освіти, молоді та культури, а 1965 року став генеральним секретарем Міністерства.

30 червня 1975 року Поля Бія було призначено на пост прем'єр-міністра Камеруну.

Президент

4 листопада 1982 року президент Амаду Ахіджо несподівано оголосив про свою відставку. 6 листопада, згідно із конституцією, Поль Бія змінив його на посту президента. У серпні 1983 року Бія звинуватив Ахіджо у підготовці червневого державного перевороту. 14 вересня Поль Бія став головою партії Камерунський національний союз, перейменованої 1985 року у Демократичне об'єднання камерунського народу.

Поль Бія і президент США Джордж Буш, 2003 рік.

6 квітня 1983 року урядові війська придушили спробу військового перевороту. Після цього Бія розпустив Республіканську гвардію. Він переміг на президентських виборів 14 січня наступного року і був переобраний на виборах 24 квітня 1988 року з результатом 98,75 % голосів.

11 жовтня 1992 року у країні пройшли президентські вибори, перемогу на яких здобув Поль Бія, набравши 39,98 %. 1996 року Бія був обраний терміном на рік головою Організації Африканської Єдності. На президентських виборах, що пройшли 12 жовтня 1997 року, він був переобраний з результатом 92,57 % голосів.

11 жовтня 2007 року в країні відбулися чергові президентські вибори, за результатами яких Бія знову здобув перемогу, набравши 70,92 % голосів.

9 жовтня 2011 року Поля Бія було переобрано, набравши на президентських виборах 77,99 % голосів.

Поль Бія звинувачується багатьма в диктатурі, особливо вихідцями з колишнього англійського Камеруну. У багатьох списках сучасних диктаторів світу Бія також фігурує поряд з Мсваті III, Теодоро Обіанг Нгема Мбасогою та Робертом Мугабе. Так, у рейтингу журналу Парад за 2009 він займає 19-у позицію в списку найгірших диктаторів світу.

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше
• Список довгожителів — нині живих очільників держав

Примітки

1. Кто есть кто в мировой политике. — М. : Политиздат. — С. 61. — ISBN 5-250-00513-6.
2. Президенти з найбільшим стажем та їхні сім'ї. Топ-10. Газета «Коммерсантъ». 02.03.2005. 
3. Strengthening Spiritual Ties. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 11 червня 2013. 
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
   d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
6. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
7. Бийя Поль. Биография. E-News.com.ua. 
8. Екатерина Адамова, Кирилл Новиков, Антон Парыгин, Максим Сухманский, Анна Черникова (01.09.2003). Все мировые лидеры. Журнал «Власть». ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
9. Jonathan C. Randal (15 квітня 1984). Tales of Ex-Leader's Role In Revolt Stun Cameroon (англ.). The Washington Post. 
10. Elections in Cameroon (англ.). AFRICAN ELECTIONS DATABASE. 
11. David Wallechinsky, Tyrants: the World's 20 Worst Living Dictators, Regan Press, 2006, pp. 286—290
12. The World's Worst Dictators — 2007
13. Parade Magazine. «The Worlds 10 Worst Dictators», 22 March 2009