www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полторацький Костянтин Маркович Костянтин Маркович Полторацький 30 травня 1782 17820530 15 березня 1858 1 Ярославський в

Полторацький Костянтин Маркович

Костянтин Маркович Полторацький (30 травня 1782(17820530) — 15 березня 1858) — Ярославський військовий і цивільний губернатор (1830—1842), генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник п'яти воєн, включаючи французько-російську.

Полторацький Костянтин Маркович
Народження 1 червня 1782(1782-06-01)
Чернігівська губернія
Смерть 27 березня 1858(1858-03-27) (75 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Сергієва приморська пустиньd
Країна  Російська імперія
Звання генерал-лейтенант
Війни / битви Наполеонівські війни
Рід Poltoratsky familyd
Нагороди
 Полторацький Костянтин Маркович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полторацький.

Біографія Редагувати

Костянтин Маркович Полторацький народився 21 (за іншими даними 2 чи 30) травня 1782 року. Батько — Марк Федорович Полторацький, голова Придворної капели. Мати — Агафоклея Олександрівна Шишкова, заміжня Полторацька, знаменита «Півторачиха». Костянтин Маркович мав багато сестер і братів, дочкою одного з них була Анна Керн.

У віці 2-х років Костянтин був записаний до Семенівського лейб-гвардії полк фур'єром. Здобув домашнє виховання та освіту. У віці 15-ти років був зроблений прапорщиками свого полку. У 1802 р., служачи полковим ад'ютантом, був причетний до історії поручика А. Шубіна, який сфабрикував, щоб вислужитися, нібито розкрита їм змова проти імператора. Півторацький, повіривши Шубіну (який прострілив собі руку в Літньому саду), поїхав уночі до палацу і підняв на ноги самого Олександра I.

Брав участь у Російсько-австро-французькій війні 1805 року та в Російсько-пруссько-французькій війні 1807—1808 рр.. Проявив себе в битві при Аустерліці (нагороджений орденом Святої Анни 4 ступеня і зроблений штабс-капітанами) і в 1807 році в битвах при Гейльсберзі і Фрідланді, за що був удостоєний нагороджений орденом Святого Володимира 4 ступеня і зроблений в капітани. 20 травня 1808 року здійснено полковниками.

У російсько-турецькій війні в 1810—1811 роках брав участь у складі Дунайської армії, куди був відряджений в 1810 році. Проявив себе в битвах з турками при Батині, в облогу та взяття Сілістрії. 15 травня 1811 року призначений шефом Нешлотського піхотного полку. За штурм Ловчі в 1811 був нагороджений Золотою шпагою «За хоробрість». За визволення села Громади — орден Святого Володимира 3 ступеня. З 10 січня 1812 був шефом Тифліського піхотного полку, в лютому призначений командиром, а з 12 березня 1812 призначений шефом Нашебурзького піхотного полку, що входив до складу 1-ї бригади 9-ї піхотної дивізії корпусу Є. І. Маркова Обсерваційна армія. У складі свого полку брав участь у Вітчизняній війні 1812 року. За битву під Кобрином та Городечно нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня (22 листопада 1812 року). За відмінність у бою під Кинжвартом 15 вересня 1813 проведений в генерал-майори і призначений командиром бригади з Апшеронського і Нашебурзького полків. 1813 року бився під час облоги фортеці Торна, в Битві під Лейпцигом, за що отримав орден Святої Анни 1 ступеня.

У 1814 році брав участь у битвах під Брієном, Ла-Ротьером і Шампобером, де отримав поранення і разом з генералом 3.Д. Олсуф'єв взятий французами в полон. З полону звільнено після взяття Парижа. Повернувся до своєї бригади. 29 липня 1817 року призначений командиром 3-ї бригади 23-ї піхотної дивізії. Продовжував службу мови у Франції у складі корпусу М. З. Воронцова до 1818 року. Повернувшись до Росії, був призначений командиром 2-ї бригади 9-ї піхотної дивізії. Офіцери і солдати Нашебурзького полку, за спогадами сучасника, плакали під час прощання з Полторацким, настільки сильне кохання та розташування підлеглих він заслужив. 13 березня 1822 р. він був призначений «складатися по армії». 28 січня 1830 року перейменований в таємні радники і призначений Ярославським цивільним губернатором. 18 лютого 1835 року отримав чин генерал-лейтенанта і перейменований ярославським військовим губернатором з управлінням цивільною частиною. Зробив багато корисного для розвитку освіти та благодійності в Ярославській губернії. В 1842 році вийшов у відставку за станом здоров'я. Останні роки жив у Санкт-Петербурзі, де помер 15 березня 1858 року і був похований у Сергієвій пустелі.

Нагороди Редагувати

іноземні:

Родина Редагувати

Софія Борисівна Голіцина

Дружина (з 18 серпня 1818 року) — княжна Софія Борисівна Голіцина (15.04.1795-19.11.1871), дочка генерал-лейтенанта князя Бориса Голіцина; фрейліна високого двору і кавалерственна жінка ордена Святої Катерини меншого хреста; отримала у придане понад 1000 душ кріпаків у Козельському та Новоторзькому повітах. Вихована була француженкою зі почту Жозефа Іасента Франсуа де Поля Ріго, графа де Водрєя (1740—1817), наближеного королеви Марії Антуанетти</ref>. За словами сучасниці, мадам Полторацька була «виразно не красуня, але миловидна, розмовляла добре і чемно, що вже було шармом». У її ярославській вітальні маркіз де Кюстін, за власним визнанням, відчував себе як «в Лондоні або швидше в Петербурзі». Овдовівши, жила в столиці в будинку своєї сестри, відомої благодійниці Тетяни Потьомкіної на вул. Мільйонній, буд. 22, де й померла раптово від зупинки серця. Похована поруч із чоловіком у Сергієвій пустині. За зауваженням родички:

Про смерть пані Полторацької взагалі мало хто жалкував через її деспотичний характер, який абсолютно заступав у ній її добрі якості. Загалом егоїзм, марнославство, деспотизм і звичка не бачити навколо нікого, крім себе, були її відмінними якостями.
  • Борис Костянтинович (09.01.1820-08.02.1850), ротмістр лейб-гвардії Гусарського Його Величності полку, неодружений, помер від грудної водянки.

Примітки Редагувати

  1. ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.782. с. 497. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.
  2. За твердженням Вігеля, ця уявна змова винайшла «викрутливий і сміливий буффон» Полторацький, який нібито був у зв'язку з дружиною Шубіна. Див. про цю історію: Записки графа Е. Ф. Комаровского. М., 1990. С. 77-80.
  3. Список генералам по старшинству. СПб 1840г.
  4. ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.640. с. 128. Метрические книги Придворной церкви Зимнего дворца.
  5. Д. Фикельмон. Дневник 1829—1837. Весь пушкинский Петербург, 2009.- с. 101
  6. «Россия в 1839 году», глава 23.
  7. Н. В. Кукурузова. Из личной переписки Т. А. Юсуповой. — СПб.: Юсуповский Дворец, 2012. — 191 с.
  8. ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.725. с. 609. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.

Джерела Редагувати

  • Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 517—518. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо)
  • Ястребцов Е. Полторацкий, Константин Маркович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kostyantin Markovich Poltorackij 30 travnya 1782 17820530 15 bereznya 1858 1 Yaroslavskij vijskovij i civilnij gubernator 1830 1842 general lejtenant rosijskoyi imperatorskoyi armiyi uchasnik p yati voyen vklyuchayuchi francuzko rosijsku Poltorackij Kostyantin MarkovichNarodzhennya 1 chervnya 1782 1782 06 01 Chernigivska guberniyaSmert 27 bereznya 1858 1858 03 27 75 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Sergiyeva primorska pustindKrayina Rosijska imperiyaZvannya general lejtenantVijni bitvi Napoleonivski vijniRid Poltoratsky familydNagorodi Poltorackij Kostyantin Markovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Poltorackij Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Rodina 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiKostyantin Markovich Poltorackij narodivsya 21 za inshimi danimi 2 chi 30 travnya 1782 roku Batko Mark Fedorovich Poltorackij golova Pridvornoyi kapeli Mati Agafokleya Oleksandrivna Shishkova zamizhnya Poltoracka znamenita Pivtorachiha Kostyantin Markovich mav bagato sester i brativ dochkoyu odnogo z nih bula Anna Kern U vici 2 h rokiv Kostyantin buv zapisanij do Semenivskogo lejb gvardiyi polk fur yerom Zdobuv domashnye vihovannya ta osvitu U vici 15 ti rokiv buv zroblenij praporshikami svogo polku U 1802 r sluzhachi polkovim ad yutantom buv prichetnij do istoriyi poruchika A Shubina yakij sfabrikuvav shob visluzhitisya nibito rozkrita yim zmova proti imperatora Pivtorackij povirivshi Shubinu yakij prostriliv sobi ruku v Litnomu sadu poyihav unochi do palacu i pidnyav na nogi samogo Oleksandra I 2 Brav uchast u Rosijsko avstro francuzkij vijni 1805 roku ta v Rosijsko prussko francuzkij vijni 1807 1808 rr Proyaviv sebe v bitvi pri Austerlici nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 4 stupenya i zroblenij shtabs kapitanami i v 1807 roci v bitvah pri Gejlsberzi i Fridlandi za sho buv udostoyenij nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 4 stupenya i zroblenij v kapitani 20 travnya 1808 roku zdijsneno polkovnikami U rosijsko tureckij vijni v 1810 1811 rokah brav uchast u skladi Dunajskoyi armiyi kudi buv vidryadzhenij v 1810 roci Proyaviv sebe v bitvah z turkami pri Batini v oblogu ta vzyattya Silistriyi 15 travnya 1811 roku priznachenij shefom Neshlotskogo pihotnogo polku Za shturm Lovchi v 1811 buv nagorodzhenij Zolotoyu shpagoyu Za horobrist Za vizvolennya sela Gromadi orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Z 10 sichnya 1812 buv shefom Tifliskogo pihotnogo polku v lyutomu priznachenij komandirom a z 12 bereznya 1812 priznachenij shefom Nasheburzkogo pihotnogo polku sho vhodiv do skladu 1 yi brigadi 9 yi pihotnoyi diviziyi korpusu Ye I Markova Observacijna armiya U skladi svogo polku brav uchast u Vitchiznyanij vijni 1812 roku Za bitvu pid Kobrinom ta Gorodechno nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 22 listopada 1812 roku Za vidminnist u boyu pid Kinzhvartom 15 veresnya 1813 provedenij v general majori i priznachenij komandirom brigadi z Apsheronskogo i Nasheburzkogo polkiv 1813 roku bivsya pid chas oblogi forteci Torna v Bitvi pid Lejpcigom za sho otrimav orden Svyatoyi Anni 1 stupenya U 1814 roci brav uchast u bitvah pid Briyenom La Roterom i Shampoberom de otrimav poranennya i razom z generalom 3 D Olsuf yev vzyatij francuzami v polon Z polonu zvilneno pislya vzyattya Parizha Povernuvsya do svoyeyi brigadi 29 lipnya 1817 roku priznachenij komandirom 3 yi brigadi 23 yi pihotnoyi diviziyi Prodovzhuvav sluzhbu movi u Franciyi u skladi korpusu M Z Voroncova do 1818 roku Povernuvshis do Rosiyi buv priznachenij komandirom 2 yi brigadi 9 yi pihotnoyi diviziyi Oficeri i soldati Nasheburzkogo polku za spogadami suchasnika plakali pid chas proshannya z Poltorackim nastilki silne kohannya ta roztashuvannya pidleglih vin zasluzhiv 13 bereznya 1822 r vin buv priznachenij skladatisya po armiyi 28 sichnya 1830 roku perejmenovanij v tayemni radniki i priznachenij Yaroslavskim civilnim gubernatorom 18 lyutogo 1835 roku otrimav chin general lejtenanta i perejmenovanij yaroslavskim vijskovim gubernatorom z upravlinnyam civilnoyu chastinoyu Zrobiv bagato korisnogo dlya rozvitku osviti ta blagodijnosti v Yaroslavskij guberniyi V 1842 roci vijshov u vidstavku za stanom zdorov ya Ostanni roki zhiv u Sankt Peterburzi de pomer 15 bereznya 1858 roku i buv pohovanij u Sergiyevij pusteli Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatoyi Anni 4 st 1805 3 Zolota shpaga Za horobrist 1811 Orden Svyatogo Georgiya 4 st 1812 Orden Svyatoyi Anni 1 st 1813 Orden Svyatogo Volodimira 2 st 1831 Imperatorska korona do Ordenu Svyatoyi Anni 1 st 1833 Vidznaka bezdogannoyi sluzhbi za XXX rokiv 1833 Orden Bilogo Orla 1837 inozemni Prusskij Orden Chervonogo Orla 2 st 1813 Shvedskij Orden Mecha 1 st 1813 Prusskij orden Pour le Merite 1814 Rodina Redaguvati nbsp Sofiya Borisivna GolicinaDruzhina z 18 serpnya 1818 roku 4 knyazhna Sofiya Borisivna Golicina 15 04 1795 19 11 1871 dochka general lejtenanta knyazya Borisa Golicina frejlina visokogo dvoru i kavalerstvenna zhinka ordena Svyatoyi Katerini menshogo hresta otrimala u pridane ponad 1000 dush kripakiv u Kozelskomu ta Novotorzkomu povitah Vihovana bula francuzhenkoyu zi pochtu Zhozefa Iasenta Fransua de Polya Rigo grafa de Vodryeya 1740 1817 nablizhenogo korolevi Mariyi Antuanetti lt ref gt Za slovami suchasnici madam Poltoracka bula virazno ne krasunya ale milovidna rozmovlyala dobre i chemno sho vzhe bulo sharmom 5 U yiyi yaroslavskij vitalni markiz de Kyustin za vlasnim viznannyam vidchuvav sebe yak v Londoni abo shvidshe v Peterburzi 6 Ovdovivshi zhila v stolici v budinku svoyeyi sestri vidomoyi blagodijnici Tetyani Potomkinoyi na vul Miljonnij bud 22 de j pomerla raptovo vid zupinki sercya Pohovana poruch iz cholovikom u Sergiyevij pustini Za zauvazhennyam rodichki 7 nbsp Pro smert pani Poltorackoyi vzagali malo hto zhalkuvav cherez yiyi despotichnij harakter yakij absolyutno zastupav u nij yiyi dobri yakosti Zagalom egoyizm marnoslavstvo despotizm i zvichka ne bachiti navkolo nikogo krim sebe buli yiyi vidminnimi yakostyami nbsp Boris Kostyantinovich 09 01 1820 08 02 1850 8 rotmistr lejb gvardiyi Gusarskogo Jogo Velichnosti polku neodruzhenij pomer vid grudnoyi vodyanki Primitki Redaguvati CGIA SPb f 19 op 124 d 782 s 497 Metricheskie knigi Panteleimonovskoj cerkvi Za tverdzhennyam Vigelya cya uyavna zmova vinajshla vikrutlivij i smilivij buffon Poltorackij yakij nibito buv u zv yazku z druzhinoyu Shubina Div pro cyu istoriyu Zapiski grafa E F Komarovskogo M 1990 S 77 80 Spisok generalam po starshinstvu SPb 1840g CGIA SPb f 19 op 124 d 640 s 128 Metricheskie knigi Pridvornoj cerkvi Zimnego dvorca D Fikelmon Dnevnik 1829 1837 Ves pushkinskij Peterburg 2009 s 101 Rossiya v 1839 godu glava 23 N V Kukuruzova Iz lichnoj perepiski T A Yusupovoj SPb Yusupovskij Dvorec 2012 191 s CGIA SPb f 19 op 124 d 725 s 609 Metricheskie knigi Panteleimonovskoj cerkvi Dzherela RedaguvatiSlovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona Bonaparta v 1812 1815 gg Rossijskij arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv Sbornik M studiya TRITE N Mihalkova 1996 T VII S 517 518 ISSN 0869 20011 Komm A A Podmazo Yastrebcov E Poltorackij Konstantin Markovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Posilannya RedaguvatiPoltorackie Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Poltorackie Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poltorackij Kostyantin Markovich amp oldid 34476864