Василь Михайлович Подуфалий (7 травня 1941, с. Жуків, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна — 20 травня 2000, там само) — український педагог, фольклорист, краєзнавець, громадський діяч, самодіяльний композитор, художник. Член Національної спілки краєзнавців України (1991), Наукового товариства імені Шевченка; почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта».
| Василь Михайлович Подуфалий | |
|---|---|
| Народився | 7 травня 1941 с. Жуків, нині Бережанський район, Тернопільська область, Україна |
| Помер | 20 травня 2000 (59 років) там само |
| Громадянство | УРСР → Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | художник |
| Відомий завдяки | педагог, фольклорист, краєзнавець, громадський діяч, самодіяльний композитор, художник |
| Alma mater | Дрогобицький педагогічний інститут |
| Нагороди | Премія імені Братів Богдана та Левка Лепких |
Відзнаки ред.
- Премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (1994).
- Почесний громадянин м. Бережани (2011, посмертно)
Життєпис ред.
Закінчив філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту (1962, нині університет).
Працював учителем у школах Бережанського і Козівського районів.
Ініціатор створення і директор музею родини Лепких у родинному селі, де співорганізатор встановлення першого в Україні пам'ятника Богданові Лепкому (1991), керівник сільського та учнівського хорів.
Доробок ред.
Фольклорні записи і музичні твори Василя Подуфалого надруковані у збірнику «Пісні Тернопільщини» (вип. 1, 1989; вип. 2, 1993).
Автор музики до 150 поетичних текстів і майже 1000 обробок народних пісень.
Упорядкував і видав понад 20 книг, у тому числі збірки стрілецьких пісень: Р. Купчинського «Як з Бережан до Кадри», М. Гайворонського «Повік не зів'яне», Л. Лепкого «Чуєш, брате мій...» (усі — 1990) та інші, 4-х випусків «Повстанських пісень» (1992, 1993, 1995, 1996), пісень «Гей, мандрують пластуни» (1992), збірки пісень Л. Лепкого «Журавлі» (1999), поезій Б. Лепкого «Під Великдень» та «Під Різдво» (1993), літературно-музичної спадщини Л. Лепкого «Твори» (2001, співупорядник).
Автор краєзнавчих статей, картин.
Вшанування пам'яті ред.
Від 2001 Бережанська районна рада проводить щорічний фестиваль стрілецької і повстанської пісні «Лисоня» імені В. Подуфалого.
У 2005 Богдан Кусень і Казимир Ярема уклали і видали книгу «Василь Подуфалий: життя і творчість».
У 2013 році працівники Бережанської центральної бібліотечної системи уклали бібліографічний покажчик «Доля судила жити з піснею: Василь Подуфалий».
Примітки ред.
- Рішення сесії Бережанської міської ради 02.08.2001 № 714 / Почесні громадяни м. Бережани [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.] // Бережанська міська рада.
Джерела ред.
- Б. Головин, В. Залізний. Подуфалий Василь Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 106–107. — ISBN 978-966-528-279-2.
- «Доля судила жити з піснею: Василь Подуфалий» (2013). https://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2013_podufaluy_bp.pdf [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Подуфалий Василь Михайлович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 285
- Василь Подуфалий [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Українські пісні.