Мико́ла Погрібня́к (5 грудня 1885, село Козацьке, нині Звенигородського району Черкаської області — 30 травня 1965, Дніпро) — український художник-живописець, член Катеринославської «Просвіти».
| Микола Погрібняк | |
|---|---|
| | |
| Народження | 5 грудня 1885 село Козацьке, нині Звенигородського району Черкаської області |
| Смерть | 30 травня 1965 (79 років) |
| Дніпропетровськ | |
| Жанр | живопис |
| Навчання | Миргородська Художньо-промислова школа |
| Діяльність | художник |
| Відомі учні | Соколенко Григорій Олександрович, Носенко Іван Миколайович, Беркута Комунар Савелійович, Злидень Юрій Федорович, Шинкаренко Станіслав Гаврилович, Андрущенко Микола Дмитрович, Горбаченко Володимир Семенович, Чернявський Георгій Георгійович, Корякін Юрій Дмитрович, Жуган Володимир Олександрович і Матюшенко Віктор Іванович |
| | |
| Погрібняк Микола Степанович у Вікісховищі | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис Редагувати
Микола Погрібняк народився 5 грудня 1885 року на Черкащині, поблизу Шевченкової Керелівки. У 1903–1908 навчався у Миргородській художньо-промисловій школі у Опанаса Сластіона.
1907 року Микола Погрібняк став оформлювати дешеві книжечки для народного читання — «книжки-копійки», які виходили у Катеринославі. Оформлював книги Адріана Кащенка, Івана Труби, Олени Пчілки, Дмитра Яворницького та інших.
Переїзд до Катеринослава і діяльність у місцевій «Просвіті» Редагувати
На початку XX ст. переїхав до Катеринослава (нині Дніпро). Обраний членом місцевого товариства «Просвіта» на зборах 2 березня 1913. Викладав у школі ім. Риндовської (1914) та низці інших навчальних закладів. Перебував під наглядом жандармів від 6 травня 1915, вони ж дали йому «кличку наружного наблюдения» — «Гривач».
Працював учителем графічних мистецтв, викладав на художніх курсах, був одним з організаторів Катеринославського художнього музею, який відкрився 10 травня 1914. Від 1936 художній музей і художнє училище містилися в одному приміщенні на вул. Шевченка. Відтак Микола Погрібняк мав унікальну можливість показувати своїм студентам найцінніші музейні скарби, недоступні для більшості відвідувачів.
Був учителем славетної української художниці Галини Мазепи (1910–1995). Оформив низку видань А. Кащенка, «Словник української мови» Д. Яворницького (1920), обкладинку часопису «Зоря» (1925) тощо. Його малюнки прикрашають читанку Івана Труби «Стежка додому» (три частини, 1917–1918). У 1918 видав альбом «Малюйте, діти».
Близько 1924 намалював портрет члена «Просвіти» Анастасії Гаркавцевої.
У школах і технікумах вчив книжкової графіки і малярства. Довгі роки (до і після Другої світової війни) викладав у Дніпропетровському художньому училищі. Серед його численних учнів , зокрема, - народний художник України Федір Клименко (1937-2017).
Під час війни залишився в Дніпрі і був досить активний у творчому житті. Напевне, був співробітником Об'єднаного художньо-історичного музею.
Діяльність під час Другої світової війни Редагувати
Під час війни, влітку 1942 брав участь як художник у науково-археологічній експедиції на порожисту частину Дніпра, якою керував професор Павло Козар, а в грудні того ж року виставлявся у художньому музеї.
«Проте (в музеї) дещо збереглося, і тепер відбувається укомплектування музею. В цій роботі бере участь відомий український художник М. Погребняк»
— писала полтавська «Нова Україна» 12 вересня 1943.
З 13 по 25 грудня 1942 в музеї пройшла виставка художників міста. На ній були представлені твори відомих не лише в Україні художників В. В. Коренєва, Т. М. Максименка, М. С. Погребняка та інших.
Микола Погрібняк зібрав багато зразків українського орнаменту. Коли митця не стало, дружина Анастасія його спадок передала Дніпропетровському художньому музею.
Помер 30 травня 1965 року в Дніпрі. На його могилі художнє училище встановило пам'ятник.
Творчість Редагувати
Автор картин:
- «Після дощу» (1912),
- «На Київщині» (1913),
- «Вечір» (1937),
- «Метелиця» (1945),
- «Колгоспна отара» (1949).
Картини зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї.
Микола Погрібняк зібрав багато зразків українського орнаменту.
Література Редагувати
- Микола Чабан. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921) // Іма-прес. — Дніпропетровськ. — 2002. (Ілюстрації — з цього видання).
- Козар П. Цінні знахідки // Дніпропетровська газета. — 1943. — 6 квітня;
- Шевченко Таміла. З любов'ю до рідної землі. З виставки творів М. С. Погрібняка // Зоря. — 1965. — 26 грудня;
- Миколаєнко Микола. Недокінчена розмова і Борисфен. — 1992. — № 10/16/. — С. 25 — 28.
- Мазепа Галина. Спогади. — Торонто. — 1993. — С. 15—16.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 836.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 442.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 479.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Погрібняк Микола Степанович |
- Бібліотека українського мистецтва. Микола Погрібняк.
- Офіційний сайт Дніпра. Микола Погрібняк.
- Аукціонний дім Корнерс. Микола Погрібняк.
- На українському грунті. Микола Погрібняк
- На українському ґрунті
- Д. Мамин-Сібіряк. Старий Горобець. Оповідання. Відень-Катеринослав, 1919. Ілюстрації Миколи Погрібняка.
- КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
- Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. Катеринославська «Просвіта» у культурно-громадському житті Наддніпрянщини (За матеріалами епістолярної спадщини академіка Дмитра Яворницького)