І́гор Олекса́ндрович Плу́жников (нар. 9 вересня 1958, Олександрія — пом. 22 червня 2005, Ганновер) — український підприємець та політик. З квітня 2002 по березень 2005 року — народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Ігор Олександрович Плужников | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 9 вересня 1958 Олександрія | |||
Помер | 22 червня 2005 (46 років) Ганновер ·гострий інфекційний гепатит | |||
Поховання | ||||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | політик | |||
Відомий завдяки | народний депутат України 4-го скликання, заступник голови СДПУ(О), власник телеканалу «Інтер» | |||
Alma mater | ДонНУ | |||
Членство | Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання | |||
Посада | народний депутат України і народний депутат України | |||
Партія | СДПУ(О) | |||
У шлюбі з | Світлана Миколаївна Плужникова | |||
Діти | Олена Ігорівна Плужникова | |||
Нагороди | | |||
|
Біографія ред.
Народився 9 вересня 1958 року в місті Олександрії Кіровоградської області. В 1993 році закінчив Донецький державний університет, за фахом економіст. Кандидат економічних наук.
Трудову біографію розпочав у 1975 році на посаді лаборанта військової кафедри Чернівецького державного університету. У 1979—1980 роках — вантажник Чернівецького ВО «Електронмаш», робітник 2-го розряду столярного цеху Чернівецького ВО молочної промисловості, у 1980—1982 роках — столяр-тесля 4-го розряду Чернівецького меблевого комбінату, у 1982—1983 роках — муляр Чернівецького ВО газового господарства «Чернівцігаз», у 1983—1987 рр. — художник-виконувач Чернівецького виробничо-рекламного комбінату.
У бізнесі — з середини 1980-х років, коли радянська влада дозволила кооперативну діяльність. У 1987—1988 роках — голова художньо-виробничого кооперативу «АРС» (Чернівці), у 1988—1993 роках — генеральний директор міжгалузевого виробничо-кооперативного об'єднання «Буковина», в 1993—1994 роках — керівник представництва корпорації «Балчуг» в Україні. З 1994 року — голова Фонду ділового співробітництва «Україна», з 1996 року — президент Асоціації економічного співробітництва та розвитку «Діловий світ». Входив до Ради Національного банку України, був головою, потім — першим заступником голови Наглядової ради «Ощадбанку» .
За ініціативою Плужникова у 1996 році була створена «Українська незалежна ТВ-корпорація», більш відома як телеканал «Інтер».
1998 року — бізнес-структури Плужникова викупили контрольний пакет «Інтера».
З 1993 року — член Партії прав людини, з 1994 року — в лавах СДПУ(О). Того ж року обраний членом Правління (згодом — Політбюро) партії, в 1995 році — заступником голови СДПУ(О).
За повідомленнями преси, бізнес-структури Плужникова забезпечували близько половини фінансових потреб партії.
1998 року — обраний народним депутатом за партійним списком, увійшов до парламентського Комітету з питань бюджету.
2002 року — переобраний до Верховної Ради, працював у Комітеті у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Помер 22 червня 2005 року в німецькій клініці внаслідок важкої хвороби. Після смерті політика його картка двічі «проголосувала» у залі Верховної Ради (у 14:10 та 14:11). Однопартієць Плужникова по фракції СДПУ (о) Ігор Шурма заявляв з цього приводу:
Эта карточка голосовала так же, как карточка Порошенко (секретарь СНБО) и еще 33 совместителей. Эта карточка так же была в зале. Я ею не голосовал. Это такое же нарушение 84 статьи Конституции, в которой написано, что каждый депутат должен голосовать лично. Она, очевидно, нарушается всеми. |
Згідно із запитом депутата Володимира Сівковича до СБУ, після смерті Плужникова контроль над його долею у телеканалі «Інтер» перейшов до російської структури «Євразхолдинг» (віце-президентом якої був Валерій Хорошковський). Нардеп нагадав, що протягом квітня-липня 2005 року зацікавлені особи провели сумнівні операції по зміні засновників комерційної структури ВАТ «Пегас телебачення» (яке є акціонером телеканала «Інтер»), а також з акціями «Української незалежної ТБ-асоціації». А 13 червня 2005 року, коли Плужников перебував у німецькій лікарні, в комі третього ступеню з діагнозом «гострий інфекційний гепатит», в Україні від його імені були терміново проведені збори учасників ВАТ «Пегас телебачення», на якому змінили керівництво каналу.
Звання, нагороди ред.
Заслужений економіст України. Нагороджений орденами «За заслуги» 2-го і 3-го ступеня, багатьма відзнаками України, міжнародних організацій та Української Православної церкви.
Примітки ред.
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- Олігархічні війни: як продавали канал «Інтер» [ 22 серпня 2010 у Wayback Machine.]. Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УП, Вівторок, 29 липня 2008
- Олігархічні війни. Хорошковський як маска Фірташа? [ 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УП, Середа, 30 липня 2008
- Війна за канал «Інтер». Тимошенко переходить у наступ [ 11 червня 2010 у Wayback Machine.]. Сергій Лещенко, УП, Понеділок, 02 березня 2009
- Украинскую политику осложнил гепатит. Газета «Коммерсантъ» № 114 (3198) от 24.06.2005
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2020.
- Некрополі Києва [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела ред.
- (укр.)
- Умер владелец «Интера» Игорь Плужников(рос.)
- Кузьмин: Плужников «погиб при странных обстоятельствах» [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)