Етимологія Редагувати
Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир». Менш ймовірно виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. дав.-рус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат., кримськотат. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»). У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб». Пирогом також можуть називати вареник в деяких західних українських діалектах.
Історія Редагувати
Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги. Згодом вони набули популярності й в інших народів.
В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:
і знову:
Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою.
Начинка Редагувати
Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть.
Пиріг в українській культурі Редагувати
Фразеологізми та приповідки Редагувати
- на пироги — у гості.
- Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!
Пісні (щедрівки) Редагувати
Приготування полуничного пирога з румбамбаром Редагувати
Див.також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
- Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
- Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
- * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
- ↑ Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
- Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
- Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.
Джерела Редагувати
- І. М. Подоляка. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Посилання Редагувати
- Пиріг пастуший; Цікаві факти: Пастуший пиріг // Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах / за ред. Є. Клопотенко. — Львів: Літопис, 2019. — С. 96—99; 257. — 284 с.
- Пиріг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
- Рецепт: «Ароматний гарбузовий пиріг Гаррі»