Євге́н Олексі́йович Пильник (25 жовтня 1921, Сиваське — 13 березня 1999) — український архітектор.
| Євген Олексійович Пильник | |
|---|---|
| Народження | 25 жовтня 1921 |
| Смерть | 13 березня 1999 (77 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна (підданство) | СРСР |
| Навчання | Київський художній інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ, Дніпро, Тернопіль |
| Пильник Євген Олексійович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 25 жовтня 1921 року в селі Сиваському (тепер Новотроїцький район Херсонської області, Україна).
Член ВКП(б) з 1945 року. 1951 року закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту.
Працював в архітектурно-проєктних установах Києва.
Помер 13 березня 1999 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.
Споруди і проєкти ред.
- У Києві житлові будинки на вулиці Медоносній (1952—1954), вулиці Дачній (1953—1954); пам'ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець» (1974, парк «Таращанець»);
- У Кривому Розі проєкт забудови 4-х кварталів житлового району рудника імені К. Лібкнехта (1956—1960);
- У Дніпрі житлові будинки на вулиці Парковій (1953—1955), технічне училище заводу пресів (1955);
- У Часовому Ярі проєкт забудови житлового району (1955—1957, у співавторстві);
- У Тернополі будинок обласної партійної школи (тепер медичний університет, 1954—1955).
Література ред.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 177.