Печера Горама (англ. Gorham's Cave) — печера в південно-східній частині Гібралтару з боку Середземного моря. Має природне походження, утворена водою 250 тис. років тому. У льодовиковий період при зміні рівня моря знаходилася за 4,5 км від води. Відома як останнє місце, населене неандертальцями.
| Печера Горама | |
|---|---|
| | |
| 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д.Координати: 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д. | |
| Країна | Велика Британія |
| Розташування | Гібралтар |
| Тип | sea caved і місце розкопок |
| Печера Горама Печера Горама (Гібралтар) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія дослідження Редагувати
Відкрита в 1907 р. британським військовим, капітаном А. Горамом (англ. Gorham), на честь якого дістала свою назву. Була картографована в 1943 і 1945 роках. У печері було знайдено рештки знарядь праці давніх людей. Печеру відвідав губернатор, і її було законсервовано для подальших розкопок. У 1948 р. влада Гібралтару звернулася до Британського музею із запитом про проведення досліджень.
Перший етап археологічних розкопок розпочався тільки в 1950 р. і тривав до березня 1951 р. Надалі дослідження печери уривалося через нестачу фінансування. Але в результаті в 1950-ті роки був виявлений горизонт, який тягнувся на 16 м углиб, включав шари античної епохи, неоліту і далі до мустьєрської культури.
У 1989 і в 1997—2005 роках було здійснено комплексне дослідження печери Горама, сусідніх печер, а також морського дна біля печери. Переважно вивчалися шари, які відносилися до середнього і пізнього палеоліту. Разом із рештками людей і їхніх знарядь праці експертизі піддалися знайдені рештки птахів, раковини молюсків, деревне вугілля тощо. На основі отриманих даних було проведено моделювання місцевості, а також довкілля в період кам'яної доби.
Результати досліджень Редагувати
Умовно археологічний горизонт розділений на 4 великі пласти:
- Верхній шар відноситься до І тисячоліття до н. е., зосереджений біля входу до печери і приписується фінікійцям. Припускається, що в печері знаходилося місце шанування богині Таніт.
- Другий шар сформований у VI тисячолітті до н. е. прадавніми європейськими землеробами, які, проте, також займалися ловом риби і молюсків.
- Третій і четвертий шари належать солютрейцям і неандертальцям.
Гібралтар — перше місце, де в 1848 р. був знайдений череп жінки-неандертальця, тому знахідка неандертальської стоянки не викликала особливої сенсації. Знахідки 1997—2005 рр. показали, що неандертальці могли жити тут 23360±320 років тому і печера Горама була відома як останнє у світі місце, населене неандертальцями. Проте, 2014 р. учені дійшли висновку, що на Піренейському півострові неандертальці вимерли не пізніше 43 тис. років тому.
Популяції горамських неандертальців як такої не було. Вважають, що вона ніколи не перевищувала 15 чоловік. Місцевість навколо печери в ту пору відрізнялася різноманітністю — гори, піщані дюни і болота. Море знаходилося за 4,5 км. Кліматичні умови на території Гібралтара залишалися м'якими, тоді як на іншій території Європи відбувалося значне похолодання, яке досягло максимуму 30 тис. років тому. З цим похолоданням і скороченням лісів зазвичай пов'язують вимирання неандертальців, які споживали переважно м'ясо і могли в силу своїх фізичних особливостей полювати на великих тварин тільки зблизька. У тундрі і в степових районах це було неможливо. Але горамські неандертальці демонстрували хорошу пристосованість до змін. Вони полювали на гірських кіз і оленів, дрібну дичину, вживали рибу, черепах, молюсків і птахів. Той факт, що окрім їстівних видів птахів, було виявлено птахів-хижаків, дозволив сформулювати гіпотезу, що неандертальці ловили їх для накопичення пір'я, яке використали як прикрасу. Вони вміли обробляти камінь, створювали досить складні знаряддя праці.
Охорона Редагувати
У 2012 році печеру Горама було внесено до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із сусідніми печерами Беннета[en], Вангард і Хайїна[en].
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печера Горама
- Alfano S Did Neanderthals Last Longer? CBS News, 13 Sep 2006
- . arte-sur.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- Stringer CB, Finlayson JC, Barton RN, etal (September 2008). . Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 105 (38): 14319–24. Bibcode:2008PNAS..10514319S. PMC 2567146. PMID 18809913. doi:10.1073/pnas.0805474105. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 4.12.2016.
- Rodriguez-Vidal, J.; d'Errico, F.; Giles Pacheco, F.; Blasco, R.; Rosell, J.; Jennings, R. P.; Queffelec, A.; Finlayson, G.; Fa, D. A.; Gutierrez Lopez, J. M.; Carrion, J. S.; Negro, J. J.; Finlayson, S.; Caceres, L. M.; Bernal, M. A.; Fernandez Jimenez, S.; Finlayson, C. (2014). A rock engraving made by Neanderthals in Gibraltar. Proceedings of the National Academy of Sciences. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.1411529111.