Бенюк Петро Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенюк брати сестри Петро БенюкПетро БенюкІм я п

З 1971 року працював у складі трупи Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, де зіграв у виставах «Останній гречкосій», «Оргія», «Візит старої дами», «Невольник», «Сто тисяч» та в багатьох інших. Загалом на театральній сцені зіграв понад 70 ролей.

Лауреат Республіканського конкурсу читців у галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). У 1996 році удостоєний звання народного артиста України.

Дипломант кінофестивалю «Молодість-73» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Катруся» (1973).

Нагороджений дипломом III Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі «Пригоди бравого вояка Швейка».

Член Українського театрального товариства (з 1974), Спілки кінематографістів України (з 1992). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня.

Помер 9 квітня 2019 року у віці 73 років у Львові. Причиною смерті став інсульт. Парастас відбувся 11 квітня 2019 року в передпоховальній каплиці Івана Хрестителя на вулиці Пекарській. 12 квітня 2019 року у фоє Національного академічного українського театру ім. М. Заньковецької відбулося прощання з народним артистом України, актором театру та кіно Петром Бенюком. Після прощання з актором відбувся чин похорону на 3 полі Личаківського цвинтаря.

Ролі в театрі Редагувати

На його рахунку безліч ролей у театрі, серед іншого це вистави:

«Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого — Калитка;
«Пригоди бравого вояки Швейка» Карела Чапека — Швейк;
«Невольник» Тараса Шевченка — Зачепа, запорожець, козаки;
«Останній гречкосій» Ореста Огородника — Дмитро;
«Танго» Славомира Мрожека — Едек;
«Візит літньої пані» Фрідріха Дюрренматта — Поліцай;
«Тартюф» Жана-Батиста Мольєра — Оргон;
«Трибунал» Андрія Макайонка — Сироєдов.

Фільмографія Редагувати

Зіграв більше півсотні ролей у кіно. За роль кооператора Рони у фільмі «Сашко-реформатор, або Довженко починається» отримав Золотий приз журі Міжнародного кінофестивалю в Дамаску (Сирія, 2009), а також за роль Рассапончика у фільмі «Заграва» — приз «Корона Карпат» і приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» (Трускавець, 2011); приз імені Олександра Ханжонкова та приз Спілки журналістів Росії «Золотий дзвін» (Міжнародний кінотелефорум «Разом», Ялта).

1976 — Туфлі з золотими пряжками — Вартовий
1982 — Таємниці святого Юра — Степан
1988 — Грішник — Начальник відділу кадрів
1989 — Годинникар і курка — Капельмейстер Курка
1989 — Камінна душа — Отець Василій
1989 — Гори димлять — Товстун
1990 — Відьма — Місюра
1991 — Голод—33 — Шикрятов
1991 — Тримайся, козаче! — Яр-Хмара
1991 — Увага, відьми! — Лепестюк
1992 — Тарас Шевченко. Заповіт — Диякон
1992 — Ціна голови — Лікар
1992 — Повітряні пірати — Лейтенант міліції
1993 — Кому вгору, кому вниз — Петро Бублик
1993 — Злочин з багатьма невідомими — Ян Яйко
1993 — Вперед, за скарбами гетьмана — Генерал СБУ
1995 — Ісус, син Бога живого (серіал, 4 серії)
1996 — Judenkreis, або Вічне колесо — Квятковський
1997 — Роксолана. Улюблена дружина Халіфа — Кизляр-ага
2000 — Втрачений рай — Летюк
2008 — «Сашко-реформатор, або Довженко починається» — Кооператор Рона
2011 — Заграва — Рассапончик
2017 — На краю безодні (фільм) — Микита Хрущов
2018 — Зрадник, який врятував Світ (фільм) — Микита Хрущов
2019 — Король Данило — Папа Римський Інокентій IV

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
Помер актор театру і кіно Петро Бенюк [ 9 квітня 2019 у Wayback Machine.] interfax.com.ua 09.04.2019
(укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
↑ . www.zankovetska.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 13.04.2019.
. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.

Джерела Редагувати

Новітня історія України. Галичина: довідково-біографічне видання. — Київ : Український видавничий консорціум, 2004. — Т. 1. — С. 45. — ISBN 966-7953-47-5.

Посилання Редагувати

Біографія на сайті «Відкрита Україна»
Фільмографія Петра Бенюка [ 10 квітня 2019 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

[3] Помер актор театру і кіно Петро Бенюк [ 9 квітня 2019 у Wayback Machine.] interfax.com.ua 09.04.2019

[4] (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

[ПБ-6] . www.zankovetska.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 13.04.2019.

[7] . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.

[8] . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.

[9] . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.

[10] . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.