Іван Іванович Петров (1895 — 1999) — радянський військовик. Брав участь у громадянській війні в Росії та німецько-радянської війни яку закінчив на посаді заступника командувача танковими військами 1-го Українського фронту. Після війни із 1946 по 1959 рік Начальник Київського об'єднаного училища самохідної артилерії ім. Фрунзе. Генерал-лейтенант танкових військ (1945).
| Іван Іванович Петров | |
|---|---|
| рос. Иван Иванович Петров | |
| | |
| Народження | 1895 Брянськ, Орловська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1999 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Приналежність | Радянська армія |
| Рід військ | танкові війська |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Командування | — Командир 192-ї танкової бригади. — Заступник командувача танковими військами 1-го Українського фронту — Начальник Київського об'єднаного училища самохідної артилерії ім. Фрунзе |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Під час Першої світової війни — командир роти 121-го Пензенського піхотного полку.
Після революції 1917 року, перебував на наступних посадах:
— Командира роти, потім з вересня 1918 г. 2-го батальйону 15-го району 3-го Прикордонного округу (15-го прикордонного полку 3-ї прикордонної дивізії 1-ї Української Радянської Армії);
— Командира 2-го батальйону 393-го Таращанського полку 44 стрілецької дивізії;
— Командира 3-го батальйону 391-го Таращанського полку;
— Начальника полкової школи;
— Комполку.
У період німецько-радянської війни із квітня 1942 по лютий 1943 року — командир 192-ї танкової бригади.
19 січня 1943 року полковнику І. І. Петрову присвоєно військове звання «генерал-майор» танкових військ.
З 1943 по 1945 генерал-майор танкових військ Петров Іван Іванович на посаді заступника командувача танковими військами Воронезького, 1-го Українського фронтів.
27 червня 1945 року І. І. Петрову присвоєно наступне військове звання «генерал-лейтенант» танкових військ.
Після німецько-радянської війни Заступник командувача танковими військами Центральної групи військ.
Із 1946 по 1959 рік на посаді начальника Київського об'єднаного училища самохідної артилерії імені Фрунзе. Пізніше на посаді старшого наукового співробітника Інституту психології АН УРСР.
Нагороди ред.
Петров Іван Іванович був нагороджений орденом Леніна, 4-ма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1 і 2 ступеня, орденом Богдана Хмельницького 1 ступеня, орденом Суворова 2 ступеня, мав 8 медалей та 4 чехословацьких нагороди.
Праці ред.
- Стрельба из танков и самоходно-артиллерийских установок с закрытых огневых позиций. Учебное пособие. Воениздат, 1958. — 240 с.
Посилання ред.
- Біографія та фотоматеріали генерал-лейтенанта І. І. Петрова на сайті Асоціації КВОКДКУ ім. Фрунзе (рос.)
- інформація по 192-й окремій танковій бригаді на сайті «Танковый фронт» (рос.)
| Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |