www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петровський Борис Васильович Борис Васильович Петровський 27 червня 1908 19080627 місто Єсентуки тепер Ставропольського

Петровський Борис Васильович

Борис Васильович Петровський (27 червня 1908(19080627), місто Єсентуки, тепер Ставропольського краю, Російська Федерація — 4 травня 2004, місто Москва) — радянський і російський хірург, вчений і клініцист, організатор охорони здоров'я і громадський діяч. Міністр охорони здоров'я СРСР (1965—1980), директор Всесоюзного наукового центру хірургії АМН СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (26.06.1968). Доктор медичних наук, професор. Дійсний член Академії медичних наук (АМН) СРСР (з 1957). Академік АН СРСР (з 1966).

Петровський Борис Васильович
рос. Борис Васильевич Петровский
Народився 14 (27) червня 1908
Єсентуки, Терщина, Російська імперія
Помер 4 травня 2004(2004-05-04) (95 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Росія,  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність хірург, політик
Галузь хірургія
Alma mater МДУ
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомі учні Q60483327?
Знання мов російська
Заклад Russian National Research Medical Universityd
Учасник німецько-радянська війна
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, Сербська академія наук і мистецтв і Польська академія наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди


Премія фонду Леона Бернараd (1975)

Prizvanie Prized

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петровський.

Життєпис Редагувати

Народився в родині земського лікаря. Мати походила із заможної єврейської родини. Сім'я проживала в селі Благодарному — адміністративному центрі Благодарненского повіту Ставропольської губернії.

У 1916—1924 роках навчався в школі 2-го ступеня в місті Кисловодську. Після закінчення школи працював дезінфектором на дезінфекційну станцію Кисловодська. Закінчив курси бухгалтерії, стенографії та санітарні курси у Кисловодську. Працював розсильним у відділенні профспілки «Медсантруд», одночасно готувався до вступу в університет.

У 1930 році закінчив медичний факультет 1-го Московського державного університету (МДУ) імені Ломоносова.

У 1930—1932 роках — хірург-ординатор районної лікарні міста Подольська Московської області.

У 1932—1939 роках — ординатор, асистент, науковий співробітник, доцент Московського онкологічного інституту та Клініки загальної хірургії при медичному факультеті Московського державного університету.

У 1937 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Крапельне переливання крові і кровозамінників в онкологічній практиці». У 1938 році йому було присвоєно звання старшого наукового співробітника (доцента).

У 1939—1940 роках служив провідним хірургом і заступником начальника польового госпіталю діючої армії, брав участь у військових діях на Карельському перешийку під час радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

З 1941 року — доцент кафедри загальної хірургії 2-го Московського медичного інституту імені Пирогова.

У 1941—1944 роках — у Червоній армії, провідний хірург евакогоспіталів в діючій армії. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1944—1945 роках — старший викладач кафедри факультетської хірургії Військово-медичної академії імені Кірова в Ленінграді.

У 1945—1948 роках — заступник директора з науки Інституту хірургії АН СРСР. У 1947 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування вогнепальних поранень судин в умовах фронтового району».

У 1948—1949 роках — професор кафедри загальної хірургії 2-го Московського медичного інституту імені Пирогова.

У 1949—1951 роках — директор кафедри госпітальної хірургії та завідувач 3-й хірургічної клініки Будапештського університету в Угорщині.

У 1951—1956 роках — завідувач кафедри факультетської хірургії 2-го Московського медичного інституту імені Пирогова. Одночасно у 1953—1965 роках — головний хірург 4-го Головного управління Міністерства охорони здоров'я СРСР.

З 1956 року — завідувач кафедри госпітальної хірургії 1-го Московського медінституту і одночасно з 1963 року — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії. У 1963—1988 роках — директор Всесоюзного наукового центру хірургії АМН СРСР. З 1989 року — почесний директор Всесоюзного наукового центру хірургії АМН СРСР.

У 1964 році виконав першу успішну операцію протезування мітрального клапана серця з механічною (безшовною) фіксацією, а в 1965 році вперше в СРСР успішно здійснив пересадку нирки людині.

8 вересня 1965 — 12 грудня 1980 року — міністр охорони здоров'я СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1968 року за великі заслуги в розвитку радянської медичної науки і охорони здоров'я, підготовку наукових кадрів і в зв'язку з шістдесятиліттям з дня народження Петровському Борису Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

Член 34 міжнародних товариств, асоціацій, академій і коледжів НДР, Болгарії, Югославії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Франції, Китаю, Італії, Монголії, Естонії. Почесний член 14 зарубіжних хірургічних товариств Франції, Чехословаччини, Польщі, Італії, ФРН, Швеції, Великої Британії, Угорщини, Ірландії, США, Шотландії.

Автор праць з хірургічних методів лікування раку стравоходу, вроджених і набутих вад серця. Борис Петровський опублікував понад 500 наукових робіт, в тому числі близько 40 монографій. Створив одну з найбільших наукових хірургічних шкіл.

Помер 4 травня 2004 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди і звання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Петровский Борис Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boris Vasilovich Petrovskij 27 chervnya 1908 19080627 misto Yesentuki teper Stavropolskogo krayu Rosijska Federaciya 4 travnya 2004 misto Moskva radyanskij i rosijskij hirurg vchenij i klinicist organizator ohoroni zdorov ya i gromadskij diyach Ministr ohoroni zdorov ya SRSR 1965 1980 direktor Vsesoyuznogo naukovogo centru hirurgiyi AMN SRSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1966 1981 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 10 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 26 06 1968 Doktor medichnih nauk profesor Dijsnij chlen Akademiyi medichnih nauk AMN SRSR z 1957 Akademik AN SRSR z 1966 Petrovskij Boris Vasilovichros Boris Vasilevich PetrovskijNarodivsya 14 27 chervnya 1908 Yesentuki Tershina Rosijska imperiya 1 Pomer 4 travnya 2004 2004 05 04 95 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist hirurg politikGaluz hirurgiyaAlma mater MDUNaukovij stupin doktor medichnih naukVidomi uchni Q60483327 Znannya mov rosijskaZaklad Russian National Research Medical UniversitydUchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Serbska akademiya nauk i mistectv i Polska akademiya naukPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodi Premiya fondu Leona Bernarad 1975 Prizvanie PrizedRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrovskij Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi i zvannya 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini zemskogo likarya Mati pohodila iz zamozhnoyi yevrejskoyi rodini Sim ya prozhivala v seli Blagodarnomu administrativnomu centri Blagodarnenskogo povitu Stavropolskoyi guberniyi U 1916 1924 rokah navchavsya v shkoli 2 go stupenya v misti Kislovodsku Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav dezinfektorom na dezinfekcijnu stanciyu Kislovodska Zakinchiv kursi buhgalteriyi stenografiyi ta sanitarni kursi u Kislovodsku Pracyuvav rozsilnim u viddilenni profspilki Medsantrud odnochasno gotuvavsya do vstupu v universitet U 1930 roci zakinchiv medichnij fakultet 1 go Moskovskogo derzhavnogo universitetu MDU imeni Lomonosova U 1930 1932 rokah hirurg ordinator rajonnoyi likarni mista Podolska Moskovskoyi oblasti U 1932 1939 rokah ordinator asistent naukovij spivrobitnik docent Moskovskogo onkologichnogo institutu ta Kliniki zagalnoyi hirurgiyi pri medichnomu fakulteti Moskovskogo derzhavnogo universitetu U 1937 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata medichnih nauk na temu Krapelne perelivannya krovi i krovozaminnikiv v onkologichnij praktici U 1938 roci jomu bulo prisvoyeno zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika docenta U 1939 1940 rokah sluzhiv providnim hirurgom i zastupnikom nachalnika polovogo gospitalyu diyuchoyi armiyi brav uchast u vijskovih diyah na Karelskomu pereshijku pid chas radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Z 1941 roku docent kafedri zagalnoyi hirurgiyi 2 go Moskovskogo medichnogo institutu imeni Pirogova U 1941 1944 rokah u Chervonij armiyi providnij hirurg evakogospitaliv v diyuchij armiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Chlen VKP b z 1942 roku U 1944 1945 rokah starshij vikladach kafedri fakultetskoyi hirurgiyi Vijskovo medichnoyi akademiyi imeni Kirova v Leningradi U 1945 1948 rokah zastupnik direktora z nauki Institutu hirurgiyi AN SRSR U 1947 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Hirurgichne likuvannya vognepalnih poranen sudin v umovah frontovogo rajonu U 1948 1949 rokah profesor kafedri zagalnoyi hirurgiyi 2 go Moskovskogo medichnogo institutu imeni Pirogova U 1949 1951 rokah direktor kafedri gospitalnoyi hirurgiyi ta zaviduvach 3 j hirurgichnoyi kliniki Budapeshtskogo universitetu v Ugorshini U 1951 1956 rokah zaviduvach kafedri fakultetskoyi hirurgiyi 2 go Moskovskogo medichnogo institutu imeni Pirogova Odnochasno u 1953 1965 rokah golovnij hirurg 4 go Golovnogo upravlinnya Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR Z 1956 roku zaviduvach kafedri gospitalnoyi hirurgiyi 1 go Moskovskogo medinstitutu i odnochasno z 1963 roku direktor Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu klinichnoyi ta eksperimentalnoyi hirurgiyi U 1963 1988 rokah direktor Vsesoyuznogo naukovogo centru hirurgiyi AMN SRSR Z 1989 roku pochesnij direktor Vsesoyuznogo naukovogo centru hirurgiyi AMN SRSR U 1964 roci vikonav pershu uspishnu operaciyu protezuvannya mitralnogo klapana sercya z mehanichnoyu bezshovnoyu fiksaciyeyu a v 1965 roci vpershe v SRSR uspishno zdijsniv peresadku nirki lyudini 8 veresnya 1965 12 grudnya 1980 roku ministr ohoroni zdorov ya SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 chervnya 1968 roku za veliki zaslugi v rozvitku radyanskoyi medichnoyi nauki i ohoroni zdorov ya pidgotovku naukovih kadriv i v zv yazku z shistdesyatilittyam z dnya narodzhennya Petrovskomu Borisu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i molot Chlen 34 mizhnarodnih tovaristv asociacij akademij i koledzhiv NDR Bolgariyi Yugoslaviyi Polshi Chehoslovachchini Ugorshini Franciyi Kitayu Italiyi Mongoliyi Estoniyi Pochesnij chlen 14 zarubizhnih hirurgichnih tovaristv Franciyi Chehoslovachchini Polshi Italiyi FRN Shveciyi Velikoyi Britaniyi Ugorshini Irlandiyi SShA Shotlandiyi Avtor prac z hirurgichnih metodiv likuvannya raku stravohodu vrodzhenih i nabutih vad sercya Boris Petrovskij opublikuvav ponad 500 naukovih robit v tomu chisli blizko 40 monografij Stvoriv odnu z najbilshih naukovih hirurgichnih shkil Pomer 4 travnya 2004 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivochomu cvintari Nagorodi i zvannya RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 26 06 1968 chotiri ordeni Lenina 11 02 1961 10 12 1965 26 06 1968 26 06 1978 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni II st 29 04 1943 11 03 1985 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 24 06 1988 orden Chervonoyi Zirki 26 05 1942 orden Druzhbi narodiv Rosijska Federaciya 27 05 1993 orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvanogo Rosijska Federaciya 4 06 2003 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II st Rosijska Federaciya 28 05 1998 orden Za zaslugi 1951 Ugorshina orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1970 Ugorshina orden Druzhbi 1978 Chehoslovachchina orden Zaslug pered Respublikoyu Polsha stupenya Komandora 1985 medali Leninska premiya 1960 za roboti po hirurgiyi sercya i sudin Derzhavna premiya SRSR 1971 za roboti z peresadki nirok premiya imeni M M Burdenka AMN SRSR 1953 za monografiyu z likuvannya raku stravohodu Mizhnarodna premiya imeni Leona Bernara Vsesvitnoyi Organizaciyi Ohoroni Zdorov ya 1975 za rozvitok suspilnoyi ohoroni zdorov ya Zasluzhenij diyach nauki RRFSR 3 10 1957 Zasluzhenij diyach nauki Azerbajdzhanskoyi RSR 1957 Primitki Redaguvati Petrovskij Boris Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela RedaguvatiPetrovskij Boris Vasilevich ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Petrovskij Boris Vasilovich amp oldid 29503225