www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перший п ятирічний план СРСР Ця стаття про Перший п ятирічний план у СРСР Про інші значення див П ятирічка Перший п ятир

Перший п'ятирічний план (СРСР)

Ця стаття про Перший п'ятирічний план у СРСР. Про інші значення див. П'ятирічка.

Перший п'ятирічний план, перша п'ятирічка (рос. Первый пятилетний план, первая пятилетка) Радянського Союзу — список економічних цілей, складений генсеком Сталіним, спираючись на його політику соціалізму в одній окремо взятій країні. Був проведений у життя у 1928—1932.

Перший п'ятирічний план
Наступник друга п'ятирічкаd
Час/дата початку 1 січня 1928
Час/дата закінчення 31 грудня 1932
Затверджено XV з'їзд ВКП(б) і 1929 Soviet Union legislative electiond

У 1929 Сталін відредагував план, включивши в нього конфіскацію (так звана колективізація) всієї землі у селян і перетворення селян у фактичних рабів. Це втручання призвело до голодомору в місцях компактного проживання українців і казахів. Загинуло до третини українських селян і до половини казахів. На території СРСР було створено загальнодержавні машинно-тракторні станції, і селянам було дозволено використовувати ці державні трактори для землеробства, збільшуючи виробіток харчових продуктів на одного селянина. Проте державні планувальники не врахували місцевих особливостей. 1932 року виробництво зерна було на 32% нижче від середнього показника; на додачу до цієї проблеми, заготівля харчових продуктів зросла на 44%.

Оскільки план спирався на стрімку індустріалізацію, у тандемі з нею мали відбуватися головні культурні зміни. До того ж у зв'язку з виникненням нового суспільного устрою серед деяких прошарків населення більшості регіонів держави спалахували конфлікти. Приміром, у Туркменській РСР радянська політика колективізації переводила сільське господарство з бавовництва на виробництво харчових продуктів. Така зміна викликала заворушення в громаді, де перед цим зовнішнім втручанням уже склався традиційний уклад життя, і з 1928 по 1932 рік туркменські кочовики та селяни такими методами, як пасивний опір, давали зрозуміти, що вони не згодні з такою політикою.

Обґрунтування першого п'ятирічного плану Редагувати

До приведення в дію першого радянського п'ятирічного плану Радянський Союз зіткнувся з загрозами від зовнішніх джерел, а також із моменту встановлення більшовицької влади переживав економічний і промисловий спад. 1924 року зі Сходу з'явилася перша загроза війни. У 1927 р. виник воєнний психоз, коли західні держави, такі як Велика Британія, почали обривати дипломатичні відносини з Радянським Союзом. Це породило серед радянського керівництва страх, що Захід готується знову напасти на Радянський Союз; адже протягом громадянської війни в Росії іноземні держави вже окуповували частини території колишньої Російської імперії. Страх вторгнення з боку Заходу залишив Радам відчуття необхідності швидкої індустріалізації з метою збільшення радянського військового потенціалу та конкуренції з західними державами. Одночасно зі страхом війни 1927 року серед селянства Радянського Союзу росла незадоволеність. Це невдоволення виникло з голоду початку 1920-х років, а також від посилення поганого поводження з селянами. Також у цей час таємна поліція (ОДПУ) вже почала відловлювати у Радянському Союзі політичних супротивників. Вся ця напруженість мала потенціал, щоб зруйнувати молоду радянську державу, і приневолила Сталіна запровадити стрімку індустріалізацію важкої промисловості з тим, щоб Радянський Союз міг у разі необхідності протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Стрімке зростання важкої промисловості Редагувати

Центральним аспектом першого радянського п'ятирічного плану була швидка індустріалізація СРСР. Потреба у швидкій індустріалізації була знову ж таки породженням страху майбутньої війни з боку Заходу. Якби між Радянським Союзом і Заходом спалахнула війна, Ради б воювали проти одних із найбільш промислово розвинутих країн світу. Стрімка індустріалізація приглушила би побоювання про незахищеність на випадок, якби між Радами та Заходом виникла війна. Для задоволення потреб можливої війни радянські керівники встановлювали нереалістичні норми виробництва. Щоб задовольнити ці нереалістичні потреби, перш ніж випускати товари, треба було побудувати об'єкти, які б у короткі строки полегшили матеріальне виробництво. У цей період 1928-1932 рр. у районах, які раніше були досить ізольованими, виникли потужні промислові центри. Ці ізольовані області включали Магнітогорськ, Дніпро і Нижній Новгород. Протягом цієї епохи радянської історії важкій промисловості належало збільшити своє виробництво на 350%. Щоб досягти цього могутнього економічного росту, Радянський Союз мав переорієнтувати необхідні ресурси на задоволення потреб важкої промисловості. Програми, не потрібні важкій промисловості, були викреслені з радянського бюджету і через цей перерозподіл промислового фінансування, основні товари, такі як харчі, стали дефіцитними.Ці дії виправдовувалися страхом великої війни (Великої Вітчизняної). СРСР тоді вирішив більшість наявної їжі віддати робітникам, необхідним для подальшої індустріалізації. З цієї швидкої індустріалізації в Радянському Союзі з'явився новий робітничий клас. За цей час робоча сила промисловості зросла з 3,12 млн. у 1928 році до 6,01 млн. наприкінці плану в 1932 році.

Сільськогосподарська колективізація Редагувати

Перша п'ятирічка також розпочала добу стрімкої сільськогосподарської колективізації у Радянському Союзі. Однією з причин колективізації радянського землеробства було збільшення кількості промислових робітників для нових заводів. Радянські чиновники також уважали, що колективізація збільшить урожайність сільськогосподарських культур та допоможе фінансувати інші програми. Ще в 1917 році Ради ухвалили земельний декрет, яким ліквідували приватну власність на землю. Заборона приватної власності , відібрала можливість привласнювати чужу працю . Це звичайно не сподобалось куркулям , які вважали , лише себе вартими володіти землею.

Однак ця сільськогосподарська колективізація була невдалою для радянського керівництва. Наприкінці 1929 р. Ради відзначилися формуванням колективізованого селянського землеробства, куркулі ж через їхній опір фіксованим цінам на сільськогосподарську продукцію мали бути «ліквідовані як клас». Внаслідок цього поведінка партії, коли та почала заготовляти продовольство у сільській місцевості, стала неконтрольованою і маніакальною. У наступні після колективізації сільського господарства роки реформи зірвуть радянські поставки продовольства. У свою чергу, цей зрив, кінець кінцем, призведе до голоду на багато років уже після першої п'ятирічки, при цьому 2-3 мільйони людей помруть від голоду в 1933 році.

Праця в'язнів Редагувати

Для досягнення цілей першого п'ятирічного плану Радянський Союз почав використовувати працю свого дедалі більшого контингенту ув'язнених. Спочатку радянські вожді прагнули зменшити кількість в'язнів у СРСР з тим, щоб ці ресурси можна було переорієнтувати на п'ятирічний план. Проте вже на початку здійснення плану комуністичні ватажки усвідомили необхідність та користь праці ув'язнених для виконання п'ятирічного плану. В цей час радянське керівництво намагалося «забезпечити» збільшення кількості в'язнів. Тодішнє радянське законодавство призвело до того, що багатьох небезпечних в'язнів перевели із в'язниць у трудові табори. Народ Радянського Союзу почали засуджувати до примусових робіт, навіть коли люди вчинили невеликі правопорушення або й не скоювали злочину. Багато із в'язнів, які використовувалися для робіт, були селянами, що протистояли колективізації. Це була спроба Радянського Союзу роздобути вільну робочу силу для стрімкої індустріалізації; однак це призвело до ув'язнення у Радянському Союзі багатьох невинних людей. Врешті, західні держави почали бойкотувати товари, вироблені цією формою праці.Що з іхньої сторони було дуже лицемірно

Успіх радянської першої п'ятирічки Редагувати

Успішність першої п'ятирічки полягала у тому, що Радянський Союз через індустріалізацію розпочав свій шлях до статусу світової наддержави. Сталін оголосив план успішним на початку 1933 року, відзначивши створення декількох галузей важкої промисловості, кожна з яких до того не існувала, а сам план було виконано за чотири роки і три місяці, замість п'ятьох років. Вальтер Дюранті за висвітлення першого п'ятирічного плану отримав 1932 року Пулітцерівську премію в галузі журналістики. Оприлюднення Вальтером Дюранті багатьох успіхів цього п'ятирічного плану безпосередньо привело до офіційного визнання Франкліном Рузвельтом Радянського Союзу в 1933 році. Перший п'ятирічний план також почав готувати Радянський Союз до перемоги у Другій світовій війні. Без початкового п'ятирічного плану і подальших таких планів СРСР не був би готовим до вторгнення Німеччини в 1941 році. Завдяки швидкій індустріалізації за цим планом Радянський Союз спромігся виготовити зброю, необхідну йому для перемоги над німцями у 1945 році.

Невдачі першого п'ятирічного плану Редагувати

Невдач першого п'ятирічного плану було чимало. Перший план був приречений на провал від самого початку через нереалістичні норми, встановлені для індустріалізації, які насправді не були б виконані протягом десятиліть. Одна з проблем полягала в тому, що для планів не було поставлено цілей, а ті, що були, постійно змінювалися. Щоразу, коли одну норму було виконано, її переглядали та збільшували, що швидко позбавляло план будь-яких шансів на успіх. По-друге, колективізація обернулася великомасштабним голодом у Радянському Союзі, який забрав багато мільйонів життів. Ці голодомори були в числі найгірших в історії і лишили шрами, якими був відмічений Радянський Союз на довгі роки, та розпалили глибоку ненависть до росіян в українців, татар та багатьох інших націй СРСР. Зневагу росіян до людського життя неросійських народів використав Гітлер як одну з підстав для проведення операції «Барбаросса» і здобуття початкових перемог над росіянами, з якими тоді ототожнювалися радянські громадяни.

Ці невдачі призведуть до того, що план буде припинено через чотири роки замість п'яти.

Спадщина Редагувати

У великих містах Росії на честь цієї п'ятирічки названо низку вулиць і площ, як-от: вулиця Першої п'ятирічки у Челябінську і Волгограді та Площа першої п'ятирічки у Єкатеринбурзі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Robert Conquest, The Great Terror, 1971
  2. R. W. Davies, Soviet History in the Gorbachev Revolution (Macmillan, London, 1989)
  3. ↑ Edgar, Adrienne (2004). . Princeton, NJ: Princeton University Press. с. 296. ISBN 0-691-11775-6. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2017. 
  4. Florinsky, Michael (Aug 1953). Soviet Economic Policies. ProQuest Politics Collection: 93–100. 
  5. Fitzpatrick, Sheila (1994). The Russian Revolution. Oxford: Oxford University Press. с. 120. 
  6. Hudson, Hugh (2012). The 1927 Soviet War Scare: The Foreign Affairs-Domestic Policy Nexus Revisited. The Soviet and Post-Soviet Review 39 (2): 1. doi:10.1163/18763324-03902002. 
  7. Hudson, Hugh (2012). The 1927 Soviet War Scare: The Foreign Affairs-Domestic Policy Nexus Revisited. The Soviet and Post-Soviet Review 39 (2): 1. doi:10.1163/18763324-03902002. 
  8. Fitzpatrick, Sheila (1994). The Russian Revolution. Oxford: Oxford University Press. с. 121. 
  9. ↑ Collectivization And Industrialization. Library of Congress. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 17 квітня 2014. 
  10. Fitzpatrick, Shelia (1994). The Russian Revolution. Oxford: Oxford University Press. с. 133. 
  11. ↑ Hansen, Stephen (1997). Time and Revolution: Marxism and the Design of Soviet Institutions. University Of North Carolina Press. с. 95. 
  12. Khrushchev, Nikita (2004). Memoirs of Nikita Khrushchev. Chapel Hill: Pennsylvania State University. с. 56. 
  13. Davies, Robert (1994). The Economic Transformation of the Soviet Union. New york: Cambridge University Press. с. 95. 
  14. Russia's economic reform muddle (Безладність економічних реформ Росії) Бергсон, Абрам Challenge; Sep/Oct 1994; 37, 5; ABI/INFORM Complete pg. 56 
  15. ↑ Fitzpatrick, Shelia (1994). The Russian Revolution. Oxford: Oxford University Press. с. 136. 
  16. ↑ Fitzpatrick, Shelia (2008). The Russian Revolution (вид. 3rd). Oxford: Oxford University Press. с. 140. 
  17. ↑ Scherer, John (1993). The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system. Europe-Asia Studies 45 (3): N26. 
  18. ↑ Scherer, John (1993). The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system. Europe-Asia Studies 45 (3): N31. 
  19. Scherer, John (1993). The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system. Europe-Asia Studies 45 (3): N35. 
  20. Scherer, John (1993). The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system. Europe-Asia Studies 45 (3): N49. 
  21. Матвейчук, Автор: Мар'яна (4 липня 2020). . Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2021. 
  22. Stalin, Joseph (7 січня 1933). . Foreign Languages Publishing House, Moscow. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2017. 
  23. Stalin, Joseph (1954). . Moscow: Foreign Languages Publishing House. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2017. 
  24. Taylor, Sally J. (1990). Stalin's Apologist. Oxford University Press. 
  25. Suny, Ronald (2010). The Soviet Experiment: Russia, the USSR, and the Successor States. Oxford: Oxford University Press. с. 360. 
  26. ↑ Fitzpatrick, Shelia (1994). The Russian Revolution. Oxford: Oxford University Press. с. 132. 
  27. Khrushchev, Nikita (2004). Memoirs of Nikita Khrushchev. Chapel Hill: Pennsylvania State University. с. XIV. 
  • Fitzpatrick, Sheila. 1994. The Russian Revolution, Second Edition. New York: Oxford University Press.
  • Melnikova-Raich, Sonia (2010). The Soviet Problem with Two 'Unknowns': How an American Architect and a Soviet Negotiator Jump-Started the Industrialization of Russia, Part I: Albert Kahn. IA, The Journal of the Society for Industrial Archeology 36 (2): 57–80. ISSN 0160-1040. JSTOR 41933723.  (abstract [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.])

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro Pershij p yatirichnij plan u SRSR Pro inshi znachennya div P yatirichka Pershij p yatirichnij plan persha p yatirichka ros Pervyj pyatiletnij plan pervaya pyatiletka Radyanskogo Soyuzu spisok ekonomichnih cilej skladenij gensekom Stalinim spirayuchis na jogo politiku socializmu v odnij okremo vzyatij krayini Buv provedenij u zhittya u 1928 1932 Pershij p yatirichnij planNastupnikdruga p yatirichkadChas data pochatku1 sichnya 1928Chas data zakinchennya31 grudnya 1932ZatverdzhenoXV z yizd VKP b i 1929 Soviet Union legislative electiondU 1929 Stalin vidredaguvav plan vklyuchivshi v nogo konfiskaciyu tak zvana kolektivizaciya vsiyeyi zemli u selyan i peretvorennya selyan u faktichnih rabiv Ce vtruchannya prizvelo do golodomoru v miscyah kompaktnogo prozhivannya ukrayinciv i kazahiv Zaginulo do tretini ukrayinskih selyan i do polovini kazahiv Na teritoriyi SRSR bulo stvoreno zagalnoderzhavni mashinno traktorni stanciyi i selyanam bulo dozvoleno vikoristovuvati ci derzhavni traktori dlya zemlerobstva zbilshuyuchi virobitok harchovih produktiv na odnogo selyanina Prote derzhavni planuvalniki ne vrahuvali miscevih osoblivostej 1932 roku virobnictvo zerna bulo na 32 nizhche vid serednogo pokaznika 1 na dodachu do ciyeyi problemi zagotivlya harchovih produktiv zrosla na 44 2 Oskilki plan spiravsya na strimku industrializaciyu u tandemi z neyu mali vidbuvatisya golovni kulturni zmini Do togo zh u zv yazku z viniknennyam novogo suspilnogo ustroyu sered deyakih prosharkiv naselennya bilshosti regioniv derzhavi spalahuvali konflikti Primirom u Turkmenskij RSR radyanska politika kolektivizaciyi perevodila silske gospodarstvo z bavovnictva na virobnictvo harchovih produktiv 3 Taka zmina viklikala zavorushennya v gromadi de pered cim zovnishnim vtruchannyam uzhe sklavsya tradicijnij uklad zhittya i z 1928 po 1932 rik turkmenski kochoviki ta selyani takimi metodami yak pasivnij opir davali zrozumiti sho voni ne zgodni z takoyu politikoyu 3 Zmist 1 Obgruntuvannya pershogo p yatirichnogo planu 2 Strimke zrostannya vazhkoyi promislovosti 3 Silskogospodarska kolektivizaciya 4 Pracya v yazniv 5 Uspih radyanskoyi pershoyi p yatirichki 6 Nevdachi pershogo p yatirichnogo planu 7 Spadshina 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaObgruntuvannya pershogo p yatirichnogo planu RedaguvatiDo privedennya v diyu pershogo radyanskogo p yatirichnogo planu Radyanskij Soyuz zitknuvsya z zagrozami vid zovnishnih dzherel a takozh iz momentu vstanovlennya bilshovickoyi vladi perezhivav ekonomichnij i promislovij spad 4 1924 roku zi Shodu z yavilasya persha zagroza vijni 5 U 1927 r vinik voyennij psihoz 6 koli zahidni derzhavi taki yak Velika Britaniya pochali obrivati diplomatichni vidnosini z Radyanskim Soyuzom Ce porodilo sered radyanskogo kerivnictva strah sho Zahid gotuyetsya znovu napasti na Radyanskij Soyuz adzhe protyagom gromadyanskoyi vijni v Rosiyi inozemni derzhavi vzhe okupovuvali chastini teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Strah vtorgnennya z boku Zahodu zalishiv Radam vidchuttya neobhidnosti shvidkoyi industrializaciyi z metoyu zbilshennya radyanskogo vijskovogo potencialu ta konkurenciyi z zahidnimi derzhavami Odnochasno zi strahom vijni 1927 roku sered selyanstva Radyanskogo Soyuzu rosla nezadovolenist Ce nevdovolennya viniklo z golodu pochatku 1920 h rokiv a takozh vid posilennya poganogo povodzhennya z selyanami 7 Takozh u cej chas tayemna policiya ODPU vzhe pochala vidlovlyuvati u Radyanskomu Soyuzi politichnih suprotivnikiv 8 Vsya cya napruzhenist mala potencial shob zrujnuvati molodu radyansku derzhavu i prinevolila Stalina zaprovaditi strimku industrializaciyu vazhkoyi promislovosti z tim shob Radyanskij Soyuz mig u razi neobhidnosti protistoyati zovnishnim i vnutrishnim zagrozam Strimke zrostannya vazhkoyi promislovosti RedaguvatiCentralnim aspektom pershogo radyanskogo p yatirichnogo planu bula shvidka industrializaciya SRSR Potreba u shvidkij industrializaciyi bula znovu zh taki porodzhennyam strahu majbutnoyi vijni z boku Zahodu Yakbi mizh Radyanskim Soyuzom i Zahodom spalahnula vijna Radi b voyuvali proti odnih iz najbilsh promislovo rozvinutih krayin svitu Strimka industrializaciya priglushila bi poboyuvannya pro nezahishenist na vipadok yakbi mizh Radami ta Zahodom vinikla vijna Dlya zadovolennya potreb mozhlivoyi vijni radyanski kerivniki vstanovlyuvali nerealistichni normi virobnictva 9 Shob zadovolniti ci nerealistichni potrebi persh nizh vipuskati tovari treba bulo pobuduvati ob yekti yaki b u korotki stroki polegshili materialne virobnictvo U cej period 1928 1932 rr u rajonah yaki ranishe buli dosit izolovanimi vinikli potuzhni promislovi centri Ci izolovani oblasti vklyuchali Magnitogorsk Dnipro i Nizhnij Novgorod 10 Protyagom ciyeyi epohi radyanskoyi istoriyi vazhkij promislovosti nalezhalo zbilshiti svoye virobnictvo na 350 9 Shob dosyagti cogo mogutnogo ekonomichnogo rostu Radyanskij Soyuz mav pereoriyentuvati neobhidni resursi na zadovolennya potreb vazhkoyi promislovosti Programi ne potribni vazhkij promislovosti buli vikresleni z radyanskogo byudzhetu i cherez cej pererozpodil promislovogo finansuvannya osnovni tovari taki yak harchi stali deficitnimi 11 Ci diyi vipravdovuvalisya strahom velikoyi vijni Velikoyi Vitchiznyanoyi SRSR todi virishiv bilshist nayavnoyi yizhi viddati robitnikam neobhidnim dlya podalshoyi industrializaciyi 12 Z ciyeyi shvidkoyi industrializaciyi v Radyanskomu Soyuzi z yavivsya novij robitnichij klas 13 Za cej chas robocha sila promislovosti zrosla z 3 12 mln u 1928 roci do 6 01 mln naprikinci planu v 1932 roci 11 Silskogospodarska kolektivizaciya RedaguvatiPersha p yatirichka takozh rozpochala dobu strimkoyi silskogospodarskoyi kolektivizaciyi u Radyanskomu Soyuzi Odniyeyu z prichin kolektivizaciyi radyanskogo zemlerobstva bulo zbilshennya kilkosti promislovih robitnikiv dlya novih zavodiv 9 Radyanski chinovniki takozh uvazhali sho kolektivizaciya zbilshit urozhajnist silskogospodarskih kultur ta dopomozhe finansuvati inshi programi 9 She v 1917 roci Radi uhvalili zemelnij dekret yakim likviduvali privatnu vlasnist na zemlyu Zaborona privatnoyi vlasnosti vidibrala mozhlivist privlasnyuvati chuzhu pracyu Ce zvichajno ne spodobalos kurkulyam yaki vvazhali lishe sebe vartimi voloditi zemleyu 14 Odnak cya silskogospodarska kolektivizaciya bula nevdaloyu dlya radyanskogo kerivnictva Naprikinci 1929 r Radi vidznachilisya formuvannyam kolektivizovanogo selyanskogo zemlerobstva kurkuli zh cherez yihnij opir fiksovanim cinam na silskogospodarsku produkciyu mali buti likvidovani yak klas 15 Vnaslidok cogo povedinka partiyi koli ta pochala zagotovlyati prodovolstvo u silskij miscevosti stala nekontrolovanoyu i maniakalnoyu 15 U nastupni pislya kolektivizaciyi silskogo gospodarstva roki reformi zirvut radyanski postavki prodovolstva 15 U svoyu chergu cej zriv kinec kincem prizvede do golodu na bagato rokiv uzhe pislya pershoyi p yatirichki pri comu 2 3 miljoni lyudej pomrut vid golodu v 1933 roci 16 Pracya v yazniv RedaguvatiDlya dosyagnennya cilej pershogo p yatirichnogo planu Radyanskij Soyuz pochav vikoristovuvati pracyu svogo dedali bilshogo kontingentu uv yaznenih Spochatku radyanski vozhdi pragnuli zmenshiti kilkist v yazniv u SRSR z tim shob ci resursi mozhna bulo pereoriyentuvati na p yatirichnij plan 17 Prote vzhe na pochatku zdijsnennya planu komunistichni vatazhki usvidomili neobhidnist ta korist praci uv yaznenih dlya vikonannya p yatirichnogo planu V cej chas radyanske kerivnictvo namagalosya zabezpechiti zbilshennya kilkosti v yazniv 17 Todishnye radyanske zakonodavstvo prizvelo do togo sho bagatoh nebezpechnih v yazniv pereveli iz v yaznic u trudovi tabori 18 Narod Radyanskogo Soyuzu pochali zasudzhuvati do primusovih robit navit koli lyudi vchinili neveliki pravoporushennya abo j ne skoyuvali zlochinu 18 Bagato iz v yazniv yaki vikoristovuvalisya dlya robit buli selyanami sho protistoyali kolektivizaciyi 19 Ce bula sproba Radyanskogo Soyuzu rozdobuti vilnu robochu silu dlya strimkoyi industrializaciyi odnak ce prizvelo do uv yaznennya u Radyanskomu Soyuzi bagatoh nevinnih lyudej Vreshti zahidni derzhavi pochali bojkotuvati tovari virobleni ciyeyu formoyu praci 20 Sho z ihnoyi storoni bulo duzhe licemirno 21 Uspih radyanskoyi pershoyi p yatirichki RedaguvatiUspishnist pershoyi p yatirichki polyagala u tomu sho Radyanskij Soyuz cherez industrializaciyu rozpochav svij shlyah do statusu svitovoyi nadderzhavi Stalin ogolosiv plan uspishnim na pochatku 1933 roku vidznachivshi stvorennya dekilkoh galuzej vazhkoyi promislovosti kozhna z yakih do togo ne isnuvala 22 a sam plan bulo vikonano za chotiri roki i tri misyaci zamist p yatoh rokiv 23 Valter Dyuranti za visvitlennya pershogo p yatirichnogo planu otrimav 1932 roku Pulitcerivsku premiyu v galuzi zhurnalistiki Oprilyudnennya Valterom Dyuranti bagatoh uspihiv cogo p yatirichnogo planu bezposeredno privelo do oficijnogo viznannya Franklinom Ruzveltom Radyanskogo Soyuzu v 1933 roci 24 Pershij p yatirichnij plan takozh pochav gotuvati Radyanskij Soyuz do peremogi u Drugij svitovij vijni Bez pochatkovogo p yatirichnogo planu i podalshih takih planiv SRSR ne buv bi gotovim do vtorgnennya Nimechchini v 1941 roci Zavdyaki shvidkij industrializaciyi za cim planom Radyanskij Soyuz spromigsya vigotoviti zbroyu neobhidnu jomu dlya peremogi nad nimcyami u 1945 roci 25 Nevdachi pershogo p yatirichnogo planu RedaguvatiNevdach pershogo p yatirichnogo planu bulo chimalo Pershij plan buv prirechenij na proval vid samogo pochatku cherez nerealistichni normi vstanovleni dlya industrializaciyi yaki naspravdi ne buli b vikonani protyagom desyatilit Odna z problem polyagala v tomu sho dlya planiv ne bulo postavleno cilej a ti sho buli postijno zminyuvalisya 26 Shorazu koli odnu normu bulo vikonano yiyi pereglyadali ta zbilshuvali sho shvidko pozbavlyalo plan bud yakih shansiv na uspih 26 Po druge kolektivizaciya obernulasya velikomasshtabnim golodom u Radyanskomu Soyuzi yakij zabrav bagato miljoniv zhittiv 16 Ci golodomori buli v chisli najgirshih v istoriyi i lishili shrami yakimi buv vidmichenij Radyanskij Soyuz na dovgi roki ta rozpalili gliboku nenavist do rosiyan v ukrayinciv tatar ta bagatoh inshih nacij SRSR Znevagu rosiyan do lyudskogo zhittya nerosijskih narodiv vikoristav Gitler yak odnu z pidstav dlya provedennya operaciyi Barbarossa i zdobuttya pochatkovih peremog nad rosiyanami z yakimi todi ototozhnyuvalisya radyanski gromadyani Ci nevdachi prizvedut do togo sho plan bude pripineno cherez chotiri roki zamist p yati 27 Spadshina RedaguvatiU velikih mistah Rosiyi na chest ciyeyi p yatirichki nazvano nizku vulic i plosh yak ot vulicya Pershoyi p yatirichki u Chelyabinsku i Volgogradi ta Plosha pershoyi p yatirichki u Yekaterinburzi Div takozh RedaguvatiP yatirichki SRSR Ekonomika SRSRPrimitki Redaguvati Robert Conquest The Great Terror 1971 R W Davies Soviet History in the Gorbachev Revolution Macmillan London 1989 a b Edgar Adrienne 2004 Tribal Nation Princeton NJ Princeton University Press s 296 ISBN 0 691 11775 6 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2017 Florinsky Michael Aug 1953 Soviet Economic Policies ProQuest Politics Collection 93 100 Fitzpatrick Sheila 1994 The Russian Revolution Oxford Oxford University Press s 120 Hudson Hugh 2012 The 1927 Soviet War Scare The Foreign Affairs Domestic Policy Nexus Revisited The Soviet and Post Soviet Review 39 2 1 doi 10 1163 18763324 03902002 Hudson Hugh 2012 The 1927 Soviet War Scare The Foreign Affairs Domestic Policy Nexus Revisited The Soviet and Post Soviet Review 39 2 1 doi 10 1163 18763324 03902002 Fitzpatrick Sheila 1994 The Russian Revolution Oxford Oxford University Press s 121 a b v g Collectivization And Industrialization Library of Congress Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2014 Fitzpatrick Shelia 1994 The Russian Revolution Oxford Oxford University Press s 133 a b Hansen Stephen 1997 Time and Revolution Marxism and the Design of Soviet Institutions University Of North Carolina Press s 95 Khrushchev Nikita 2004 Memoirs of Nikita Khrushchev Chapel Hill Pennsylvania State University s 56 Davies Robert 1994 The Economic Transformation of the Soviet Union New york Cambridge University Press s 95 Russia s economic reform muddle Bezladnist ekonomichnih reform Rosiyi Bergson Abram Challenge Sep Oct 1994 37 5 ABI INFORM Complete pg 56 a b v Fitzpatrick Shelia 1994 The Russian Revolution Oxford Oxford University Press s 136 a b Fitzpatrick Shelia 2008 The Russian Revolution vid 3rd Oxford Oxford University Press s 140 a b Scherer John 1993 The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system Europe Asia Studies 45 3 N26 a b Scherer John 1993 The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system Europe Asia Studies 45 3 N31 Scherer John 1993 The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system Europe Asia Studies 45 3 N35 Scherer John 1993 The collectivisation of agriculture and the Soviet prison camp system Europe Asia Studies 45 3 N49 Matvejchuk Avtor Mar yana 4 lipnya 2020 Sistemnij rasizm yak zakoni ta politiki u SShA v HH stolitti spryali diskriminaciyi chornoshkirih Hmarochos ukr Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2021 Stalin Joseph 7 sichnya 1933 Joint Plenum of the C C and C C C C P S U B January 7 12 1933 The Results of the First Five Year Plan Foreign Languages Publishing House Moscow Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2017 Stalin Joseph 1954 Works Vol 13 1930 January 1934 Moscow Foreign Languages Publishing House Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2017 Taylor Sally J 1990 Stalin s Apologist Oxford University Press Suny Ronald 2010 The Soviet Experiment Russia the USSR and the Successor States Oxford Oxford University Press s 360 a b Fitzpatrick Shelia 1994 The Russian Revolution Oxford Oxford University Press s 132 Khrushchev Nikita 2004 Memoirs of Nikita Khrushchev Chapel Hill Pennsylvania State University s XIV DzherelaFitzpatrick Sheila 1994 The Russian Revolution Second Edition New York Oxford University Press Melnikova Raich Sonia 2010 The Soviet Problem with Two Unknowns How an American Architect and a Soviet Negotiator Jump Started the Industrialization of Russia Part I Albert Kahn IA The Journal of the Society for Industrial Archeology 36 2 57 80 ISSN 0160 1040 JSTOR 41933723 abstract Arhivovano 24 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiInfo on the first five year plan from Infoplease Arhivovano 30 listopada 2016 u Wayback Machine angl https hmarochos kiev ua 2020 07 04 systemnyj rasyzm yak zakony ta polityky u ssha v hh stolitti spryaly dyskryminatsiyi chornoshkiryh Arhivovano 19 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pershij p 27yatirichnij plan SRSR amp oldid 38282056