Пе́рший універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-політичний акт, універсал Центральної ради, що проголосив автономію України. Прийнятий 10 (23) червня 1917 року в Києві. Повна назва — Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого.
| І Універсал | |
|---|---|
| Повна назва | Універсал Української Центральної Ради до українського народу, в Україні й по-за Україною сущого (I) |
| Скорочено | І Універсал |
| Чинність | від 23 червня 1917 |
| Тип | універсали УЦР |
| Посилання | Текст |
Опис Редагувати
Наприкінці травня Центральна Рада вислала до Петрограду делегацію на чолі з В. Винниченком, М. Ковалевським. Делегація домагалася українізації війська, адміністрації, шкільництва, а також щоб Тимчасовий уряд Росії висловив своє принципове ставлення до можливості надання автономії України. У відповідь на відмову Тимчасового уряду Центральна Рада видала свій Перший Універсал, ухвалений 10 червня (23 червня за новим стилем) та проголошений на Другому Військовому з'їзді. У ньому заявлялося:
Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.
В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України».
Прийняття Першого Універсалу змусило Тимчасовий уряд вислати до Києва свою делегацію в складі міністрів Терещенка та Церетелі. Пізніше до них приєднався міністр юстиції Керенський. З українського боку участь в переговорах брали: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра. Результатом стало визнання Центральної Ради крайовим органом управління в Україні. Шовіністичні кола Росії були шоковані «нахабством» українців — Першим Універсалом. Тимчасовий уряд та преса наввипередки змагалися у звинуваченнях України у «зраді», «сепаратизмі», «прориві фронту» та інших смертних гріхах. 29 червня 1917 року до Києва прибула делегація Тимчасового уряду. Після двох днів дебатів знайдено компроміс — петроградські міністри погодилися, щоб Українська Центральна Рада виробила статут автономії України з умовою, що його буде подано на остаточне затвердження Всеросійських установчих зборів. Отже, вироблено текст нового Універсалу, який мали оголосити одночасно з Декларацією Тимчасового уряду в один день.
У Петрограді відбулося бурхливе засідання Тимчасового уряду, на якому М. Терещенко й І. Церетелі звітували про свою поїздку до Києва. Більшість уряду все ж проголосувала за угоду з Україною. Текст угоди був телеграфований В. Винниченку 3 липня (16 липня за новим стилем). Телеграма підтверджувала повноваження Генерального Секретаріату як крайового уряду з розширенням його складу за рахунок представників меншин. Тимчасовий уряд Росії також підтвердив свою прихильність до «розроблення Центральною радою проєкту національно-політичного статусу України у такому розумінні, в якому сама Рада буде вважати це відповідним інтересам краю». Не погодився Тимчасовий уряд лише з одним — українізацією війська: «Що торкається військових українських комітетів на місцях, то вони здійснюють свої повноваження на загальних основах», «Тимчасове Правительство… уважає недопустимими заходи, котрі б могли нарушити єдність організації й управління армією.»
Ювілеї та пам'ятні дати Редагувати
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 100 років з дня ухвалення I Універсалу Української Центральної Ради (1917).
Документ Редагувати
Машинописна копія з газетної публікації («Робітнича газета») І Універсалу, що зберігається в ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 5-8.
- Машинописна копія Універсалу з газетної публікації
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Віталій Скальський (23.06.2017). . Лікбез. Архів оригіналу за 26 червня 2017.
- Станіслав Цалик (10 червня 2017). . http://www.bbc.com. BBC. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Перший Універсал Української Центральної Ради. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 22 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
Джерела та література Редагувати
- Кудлай О. Б. Перший Універсал Української Центральної Ради [ 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 172. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
| У Вікіджерелах є Оригінальний текст І Універсалу |
- Перший універсал Української Центральної ради, 10 червня 1917 р. [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 5-8.
- Перший універсал Української Центральної ради, 10 червня 1917 р. [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.] // ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 9.
- (І) Універсал Української Центральної Ради // Офіційна сторінка Верховної Ради України [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- О. М. Мироненко. Перший Універсал Української Центральної Ради [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. ISBN 966-7492-00-1