www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перша франко в єтнамська війна також відома як Кампанія Кохінхіна 1 серія військових операцій між 1858 і 1862 роками роз

Перша франко-в'єтнамська війна

Перша франко-в'єтнамська війна також відома як Кампанія Кохінхіна — серія військових операцій між 1858 і 1862 роками, розпочата спільною морською експедицією від імені Французької імперії та Королівства Іспанія проти в'єтнамської держави періоду Нгуєн. Це був перший конфлікт французького завоювання В'єтнаму.

Кампанія Кохінхіна
Завоювання В'єтнаму Францією[en] та Західний імперіалізм в Азії[en]
Взяття Сайгону, 18 лютого 1859 р., Антуан Леон Морель-Фатіо

Взяття Сайгону, 18 лютого 1859 р., Антуан Леон Морель-Фатіо
Дата: 1 вересня 1858 – 5 червня 1862
(3 роки, 9 місяців і 4 дні)
Місце: Nam Kỳ, Династія Нгуєн
Привід: В'єтнамські страти європейських місіонерів:
Результат: Франко-іспанська перемога
Територіальні зміни: Кохінхіна стає французькою колонією.
Сторони
* Франція Династія Нгуєн
Командувачі
Шарль Ріго де Женуї[fr]
Франсуа Паж
Léonard Charner|Леонард Віктор Чарне
Луї-Адольф Бонар[fr]		 Нгуєн Чі Пхьон
Військові сили
Близько 3000 французької та іспанської регулярної та колоніальної піхоти
1 фрегат
2 корвети
2 avisos
9 канонерських човнів 		10,000+
Втрати
1,000 убитих і поранених Важкі

Спочатку обмежена каральна експедиція проти переслідувань і страт французьких (і меншою мірою іспанських) католицьких місіонерів у Даїнамі, однак амбітний французький імператор Наполеон III санкціонував розгортання все більших контингентів, які підкорили територію Даїнаму та закріпили Францію економічне та військове панування. Війна завершилася заснуванням французької колонії Кохінхіна та поклала початок майже сторіччю французького колоніального панування у В’єтнамі зокрема та Індокитаї загалом.

Передумови Редагувати

Карта Кохінхіни

У середині дев’ятнадцятого століття європейські держави швидко захопили та анексували значні частини світу до своїх колоніальних імперій. Франція була однією з таких націй і шукала можливості для розширення свого впливу в Азії, Африці та Латинській Америці. В'єтнам був неколонізованою та незалежною державою, яка стала головним центром французьких геополітичних та імперіалістичних прагнень в Азії. Певні представники французького істеблішменту стверджували, що в’єтнамський імператор Гія Лонг завдячував Франції більшою доброзичливістю за допомогу, яку Королівство Франція надало йому в його боротьбі проти опонентів Тай Сон . Однак Гія Лонг не відчував ні зв’язку ні з Францією, ні з імперією Цін, яка також надала допомогу. Гія Лонг стверджував, що французький уряд не дотримався Версальського договору та не допоміг йому в громадянській війні, оскільки ті, хто допомагав йому, були волонтерами та авантюристами, а не чиновниками. Тим не менш, він і його наступник Мін Ман бажали продовжити дуже плідну угоду про співпрацю, яку просував і представив П'єр Піньо де Бехайн, оскільки вона надавала французьку військову та технічну допомогу та дозволяла закупівлю військового обладнання, гармат і рушниць. 

Удосконалені методи та технології фортифікації вже були прийняті та впроваджені, оскільки навчені в’єтнамські планувальники успішно відтворили складну фортецю Вобан в Сайгоні 18 століття, побудовану французькими інженерами.

Французькі місіонери активно діяли у В'єтнамі з 17 століття. Хоча кінцева мета католицького в’єтнамського імператора ще не була досягнута, за словами єпископа Пеллеріна, до середини 19 століття в Аннамі та Тонкіні існувала громада з 600 000 новонавернених католиків. Проте більшість єпископів і священиків були або французами, або іспанцями, і багато в’єтнамців не любили і підозрювали цю численну християнську громаду та її іноземних лідерів. Французькі священнослужителі все більше відчували відповідальність за громадську безпеку, оскільки напруга поступово зростала. Протягом 1840-х років переслідування або утиски католицьких місіонерів у В’єтнамі з боку в’єтнамських імператорів Мінь Манга і Тієу Чо викликали лише спорадичну та неофіційну реакцію Франції, а рішучі кроки до військових вторгнень і остаточного встановлення французької колоніальної імперії в Індокитаї не було зроблено до 1858 року.

Туран і Сайгон Редагувати

Адмірал Шарль Ріго де Женуї (1807–1873)
Взяття Францією Сайгону 17 лютого 1859 р

Події в Турані Редагувати

Франко-іспанські війська очікували легкої перемоги, але кампанія пішла не так, як планувалося. В’єтнамська християнська громада не виступила на підтримку Франції, як впевнено передбачав єпископ Пеллерен, і добре організований в’єтнамський військовий опір був більш грізним, ніж очікувалося. Французи та іспанці, які захопили місто морським штурмом, виявилися не в змозі просунутися далі вглиб країни і були стиснуті довгою облогою в’єтнамської армії під командуванням Нгуєна Трі Пхонга. Підкріплення союзників лише компенсувало втрати, залишивши невеликі сили, які іноді атакували частини в’єтнамських позицій, але не змогли прорвати облогу. Облога Турану тривала майже три роки, і, незважаючи на відносно невеликі бойові дії, втрати серед франко-іспанських військ були великими, оскільки хвороби завдали значних збитків.

Напад на Сайгон Редагувати

Експедиція була схвалена, і на початку лютого Ріго де Женуї відплив на південь до Сайгону, залишивши командування Тураном капітану де Вейсо (капітану корабля) Тойону з невеликим французьким гарнізоном і двома канонерськими човнами. 17 лютого 1859 року, зламавши оборону на річці та знищивши низку фортів і частоколів уздовж річки Сайгон, французи та іспанці захопили Сайгон. Французька морська піхота штурмувала величезну цитадель Сайгону, а філіппінські війська під іспанським командуванням відбили в'єтнамську контратаку. Союзникам не вистачало живої сили, щоб утримати цитадель, і 8 березня 1859 року вони зруйнували її та підпалили рисові комори. У квітні Ріго де Женуї повернувся до Турану з основною частиною своїх сил, щоб посилити гарнізон Тьойона, який перебував у важкій ситуації, залишивши капітана де Фрегата Бернара Жорегіберрі з франко-іспанським гарнізоном чисельністю близько 1000 чоловік у Сайгоні.

В’єтнамці, знаючи про відволікання Франції в Італії, відмовилися від цих поміркованих умов і перервали переговори в надії, що союзники скоротять свої втрати та повністю відмовляться від кампанії. 18 листопада 1859 року Пейдж бомбардував і захопив форти Кіен Чан у Турані, але ця тактична перемога союзників не змінила позицію в'єтнамських учасників переговорів. Війна тривала до 1860 року.

Облога Редагувати

Протягом другої половини 1859 року та протягом 1860 року французам не вдалося здійснити вирішальний прорив або досягти будь-яких територіальних здобутків у Турані та Сайгоні. Незважаючи на те, що Австро-Сардинська війна закінчилася на початку 1860 року, французи знову були у стані війни з Китаєм, і Пейджу довелося відволікти більшу частину своїх сил для підтримки китайської експедиції адмірала Леонарда Чарнера. У квітні 1860 року Пейдж покинув Кохінхіну, щоб приєднатися до Чарнера в Кантоні. Тим часом у березні 1860 року 4-тисячна в'єтнамська армія почала облогу Сайгона. Оборона Сайгону була доручена капітану де vaisseau Jules d'Ariès. Франко-іспанський гарнізон із 1000 чоловік у Сайгоні мав протистояти облозі переважаючих за чисельністю з березня 1860 року по лютий 1861 року. Розуміючи, що вони можуть утримати лише Сайгон або Туран, французи евакуювали гарнізон Турану в березні 1860 року, що призвело до невдалого завершення кампанії в Турані.

Кі Хоа і Мо Тхо Редагувати

На початку 1861 року війна з Китаєм закінчилася, оскільки адмірали Чарнер і Пейдж тепер могли повернутися в Кохінхіну і відновити кампанію навколо Сайгону. Військово-морський контингент із 70 кораблів під командуванням Чарнера (який тепер керував усіма сухопутними й морськими силами) і 3500 солдатів під командуванням генерала де Вассуанья були перекинуті з Північного Китаю до Сайгону. Ескадра Чарнера була найпотужнішою французькою військово-морською силою у в'єтнамських водах до створення французької Далекосхідної ескадри напередодні французько-китайської війни (серпень 1884 — квітень 1885). Він включав парові фрегати Impératrice Eugénie і Renommée (відповідні флагмани Чарнера і Пейджа), корвети Primauguet, Laplace і Du Chayla, одинадцять відправних суден з гвинтовим приводом, п'ять першокласних канонерських човнів, сімнадцять транспортних засобів і госпітальний корабель. Ескадру супроводжували півдюжини озброєних лорхів, придбаних у Макао.

Інцидент у Куї Ньоні Редагувати

USS Saginaw на військово-морській верфі Mare Island

31 липня 1861 року в'єтнамський форт, що захищав місто Куін, був зруйнований військовий корабель ВМС США USS Saginaw. Під командуванням капітана Джеймса Ф. Шенка оперативна група була направлена в Кохінхіну на пошуки зниклих безвісти американських громадян і моряків торговельного судна «Міртл».

Мир Редагувати

Експедиція виявилася довшою та дорожчою, ніж вважалося спочатку, і з позиції сили французи мали намір повністю забезпечити виконання своїх умов військового та колоніального панування. Міністр Tự Đức Phan Thanh Giản підписав угоду з адміралом Бонаром та іспанським представником полковником Паланкою-і-Гутьєрресом 5 червня 1862 року. Сайгонський договір вимагав від В’єтнаму легалізувати вільне сповідування католицької віри на своїй території, поступитися Франції провінціями Б’єн Хоа, Гіа Дон і Донь Тонг і островами Пуло Кондоре , дозволити французам вільно торгувати та подорожувати. вздовж річки Меконг, щоб відкрити порти Tourane, Quảng Yên і Ba Lac (у гирлі Червоної річки) для торгівлі та виплатити компенсацію в один мільйон доларів Франції та Іспанії протягом десятирічного періоду. Французи передали всі придбані території під управління Морського міністерства, таким чином заснувавши колонію Кохінхіна зі столицею Сайгоном.

Наслідки Редагувати

У 1864 році три південні провінції, що перейшли до Франції, були офіційно утворені як французька колонія Кохінхіна. Протягом трьох років нова колонія Франції подвоїлася. У 1867 році адмірал П'єр де ла Грандьєр змусив в'єтнамський уряд поступитися Франції провінціями Чау-Док, Ха-Тьєн і Вінь-Лонг. В'єтнамський імператор Ти Дик спочатку відмовлявся визнати дійсність цієї поступки, але зрештою визнав французьке панування над шістьма провінціями Кохінхіни за Сайгонським договором 1874 року, укладеним Полем-Луї-Феліксом Філастром після військової інтервенції Френсіса Гарньє в Тонкіні. Іспанці, які грали молодшу роль у кампанії Кохінхіна, отримали частку контрибуції, але не здійснили територіальних придбань у В'єтнамі. Натомість французи заохочували їх шукати сферу впливу в Тонкіні. Однак з цієї пропозиції нічого не вийшло, і Тонкін зрештою також потрапив під контроль Франції, ставши французьким протекторатом у 1883 році. Можливо, найважливішим фактором у рішенні Tự Đức укласти мир була загроза його владі через серйозне повстання в Тонкіні під проводом католицького дворянина Ле Бао Фунга, який стверджував, що походить від старої династії Ле. Незважаючи на те, що французи та іспанці відхилили пропозицію Ле щодо союзу проти Tự Đức, повстанці в Тонкіні змогли завдати кількох поразок урядовим військам В’єтнаму. Закінчення війни з Францією та Іспанією дозволило Току здолати повстанців у Тонкіні та відновити там урядовий контроль. Зрештою Ле Бао Фунг був схоплений, підданий тортурам і страчений.

Примітки Редагувати

  1. (фр. Campagne de Cochinchine; ісп. Expedición franco-española a Cochinchina; в'єт. Chiến dịch Nam Kỳ)
  2. The Conquest and Settlement of Cochinchina in "Les Colonies Francaises," 1889. Historicvietnam. Процитовано 1 січня 2019. 
  3. James W. Cortada (2008). Spain and the French Invasion of Cochinchina. Australian Journal of Politics & History 20 (3): 335–345. doi:10.1111/j.1467-8497.1974.tb01122.x. 
  4. Julia Alayne Grenier Burlette. French influence overseas: the rise and fall of colonial Indochina. Louisiana State University and Agricultural and Mechanical College. Процитовано 22 січня 2019. 
  5. R. Stanley Thomson (1940). The Diplomacy of Imperialism: France and Spain in Cochin China, 1858-63. The Journal of Modern History 12 (3): 334–356. JSTOR 1874762. doi:10.1086/236488. 
  6. Larry H. Addington (2000). America's War in Vietnam: A Short Narrative History. Indiana University Press. с. 8–. ISBN 978-0-253-21360-0. 
  7. ↑ Oscar Chapuis (2000). The Last Emperors of Vietnam: From Tu Duc to Bao Dai. Greenwood Publishing Group. с. 48–. ISBN 978-0-313-31170-3. 
  8. Thomazi, Conquête, 25–9
  9. Thomazi, Conquête, 38–41
  10. Thomazi, Conquête, 33–7
  11. Thomazi, Conquête, 40; Histoire militaire, 27
  12. Thomazi, Conquête, 37–43
  13. Jennifer Llewellyn, Jim Southey, Steve Thompson. THE CONQUEST AND COLONISATION OF VIETNAM. Alpha History. Процитовано 1 січня 2019. 
  14. Steven M. Johnson (8 грудня 2018). . Warfare History Network. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 22 січня 2019. 
  15. THE FRENCH IN COCHIN-CHINA. The Sydney Morning Herald. 19 вересня 1859. Процитовано 22 січня 2019. 
  16. Thomazi, Conquête, 45
  17. The Nationalist Movement in Indo-China. National Council Of Educational Research And Training - India. Процитовано 26 січня 2019. 
  18. Thomazi, Conquête, 69–71
  19. Brecher, 179
  20. Thomazi, Conquête, 46–7
  21. McAleavy, 76–7; Thomazi, Histoire militaire, 36 and 37

Бібліографія Редагувати

  • Бречер, М., Дослідження кризи (Університет Мічигану, 1997)
  • Макаліві Г. Чорні прапори у В'єтнамі: історія китайської інтервенції (Нью-Йорк, 1968)
  • Табуле, Г., La geste française en Indochine (Париж, 1956)
  • Томазі, А., La conquête de l'Indochine (Париж, 1934)
  • Thomazi, A., Histoire militaire de l'Indochine français (Ханой, 1931)
  • Bernard, H., Amiral Henri Rieunier, ministre de la marine – La vie extraordinaire d'un grand marin, 1833–1918 (Біарріц, 2005)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Persha franko v yetnamska vijna takozh vidoma yak Kampaniya Kohinhina 1 seriya vijskovih operacij mizh 1858 i 1862 rokami rozpochata spilnoyu morskoyu ekspediciyeyu vid imeni Francuzkoyi imperiyi ta Korolivstva Ispaniya proti v yetnamskoyi derzhavi periodu Nguyen Ce buv pershij konflikt francuzkogo zavoyuvannya V yetnamu Kampaniya KohinhinaZavoyuvannya V yetnamu Franciyeyu en ta Zahidnij imperializm v Aziyi en Vzyattya Sajgonu 18 lyutogo 1859 r Antuan Leon Morel FatioVzyattya Sajgonu 18 lyutogo 1859 r Antuan Leon Morel FatioData 1 veresnya 1858 5 chervnya 1862 3 roki 9 misyaciv i 4 dni Misce Nam Kỳ Dinastiya NguyenPrivid V yetnamski strati yevropejskih misioneriv Rezultat Franko ispanska peremoga Sajgonskij dogovirTeritorialni zmini Kohinhina staye francuzkoyu koloniyeyu Storoni Franciya Ispaniya Ispanska Ost Indiya Dinastiya NguyenKomanduvachiSharl Rigo de Zhenuyi fr Fransua Pazh Leonard Charner Leonard Viktor Charne Luyi Adolf Bonar fr Nguyen Chi PhonVijskovi siliBlizko 3000 francuzkoyi ta ispanskoyi regulyarnoyi ta kolonialnoyi pihoti 1 fregat 2 korveti 2 avisos 9 kanonerskih chovniv 10 000 Vtrati1 000 ubitih i poranenih VazhkiSpochatku obmezhena karalna ekspediciya proti peresliduvan i strat francuzkih i menshoyu miroyu ispanskih katolickih misioneriv u Dayinami odnak ambitnij francuzkij imperator Napoleon III sankcionuvav rozgortannya vse bilshih kontingentiv yaki pidkorili teritoriyu Dayinamu ta zakripili Franciyu ekonomichne ta vijskove panuvannya Vijna zavershilasya zasnuvannyam francuzkoyi koloniyi Kohinhina ta poklala pochatok majzhe storichchyu francuzkogo kolonialnogo panuvannya u V yetnami zokrema ta Indokitayi zagalom 2 3 Zmist 1 Peredumovi 2 Turan i Sajgon 2 1 Podiyi v Turani 2 2 Napad na Sajgon 2 3 Obloga 3 Ki Hoa i Mo Tho 4 Incident u Kuyi Noni 5 Mir 6 Naslidki 7 Primitki 8 BibliografiyaPeredumovi Redaguvati nbsp Karta KohinhiniU seredini dev yatnadcyatogo stolittya yevropejski derzhavi shvidko zahopili ta aneksuvali znachni chastini svitu do svoyih kolonialnih imperij Franciya bula odniyeyu z takih nacij i shukala mozhlivosti dlya rozshirennya svogo vplivu v Aziyi Africi ta Latinskij Americi V yetnam buv nekolonizovanoyu ta nezalezhnoyu derzhavoyu yaka stala golovnim centrom francuzkih geopolitichnih ta imperialistichnih pragnen v Aziyi Pevni predstavniki francuzkogo isteblishmentu stverdzhuvali sho v yetnamskij imperator Giya Long zavdyachuvav Franciyi bilshoyu dobrozichlivistyu za dopomogu yaku Korolivstvo Franciya nadalo jomu v jogo borotbi proti oponentiv Taj Son Odnak Giya Long ne vidchuvav ni zv yazku ni z Franciyeyu ni z imperiyeyu Cin yaka takozh nadala dopomogu Giya Long stverdzhuvav sho francuzkij uryad ne dotrimavsya Versalskogo dogovoru ta ne dopomig jomu v gromadyanskij vijni oskilki ti hto dopomagav jomu buli volonterami ta avantyuristami a ne chinovnikami Tim ne mensh vin i jogo nastupnik Min Man bazhali prodovzhiti duzhe plidnu ugodu pro spivpracyu yaku prosuvav i predstaviv P yer Pino de Behajn oskilki vona nadavala francuzku vijskovu ta tehnichnu dopomogu ta dozvolyala zakupivlyu vijskovogo obladnannya garmat i rushnic Udoskonaleni metodi ta tehnologiyi fortifikaciyi vzhe buli prijnyati ta vprovadzheni oskilki navcheni v yetnamski planuvalniki uspishno vidtvorili skladnu fortecyu Voban v Sajgoni 18 stolittya pobudovanu francuzkimi inzhenerami 4 5 Francuzki misioneri aktivno diyali u V yetnami z 17 stolittya Hocha kinceva meta katolickogo v yetnamskogo imperatora she ne bula dosyagnuta za slovami yepiskopa Pellerina do seredini 19 stolittya v Annami ta Tonkini isnuvala gromada z 600 000 novonavernenih katolikiv 6 7 Prote bilshist yepiskopiv i svyashenikiv buli abo francuzami abo ispancyami i bagato v yetnamciv ne lyubili i pidozryuvali cyu chislennu hristiyansku gromadu ta yiyi inozemnih lideriv Francuzki svyashennosluzhiteli vse bilshe vidchuvali vidpovidalnist za gromadsku bezpeku oskilki napruga postupovo zrostala Protyagom 1840 h rokiv peresliduvannya abo utiski katolickih misioneriv u V yetnami z boku v yetnamskih imperatoriv Min Manga i Tiyeu Cho viklikali lishe sporadichnu ta neoficijnu reakciyu Franciyi a rishuchi kroki do vijskovih vtorgnen i ostatochnogo vstanovlennya francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi v Indokitayi ne bulo zrobleno do 1858 roku 8 Turan i Sajgon Redaguvati nbsp Admiral Sharl Rigo de Zhenuyi 1807 1873 nbsp Vzyattya Franciyeyu Sajgonu 17 lyutogo 1859 rPodiyi v Turani Redaguvati Franko ispanski vijska ochikuvali legkoyi peremogi ale kampaniya pishla ne tak yak planuvalosya V yetnamska hristiyanska gromada ne vistupila na pidtrimku Franciyi yak vpevneno peredbachav yepiskop Pelleren i dobre organizovanij v yetnamskij vijskovij opir buv bilsh griznim nizh ochikuvalosya Francuzi ta ispanci yaki zahopili misto morskim shturmom viyavilisya ne v zmozi prosunutisya dali vglib krayini i buli stisnuti dovgoyu oblogoyu v yetnamskoyi armiyi pid komanduvannyam Nguyena Tri Phonga Pidkriplennya soyuznikiv lishe kompensuvalo vtrati zalishivshi neveliki sili yaki inodi atakuvali chastini v yetnamskih pozicij ale ne zmogli prorvati oblogu Obloga Turanu trivala majzhe tri roki i nezvazhayuchi na vidnosno neveliki bojovi diyi vtrati sered franko ispanskih vijsk buli velikimi oskilki hvorobi zavdali znachnih zbitkiv 9 Napad na Sajgon Redaguvati Ekspediciya bula shvalena i na pochatku lyutogo Rigo de Zhenuyi vidpliv na pivden do Sajgonu zalishivshi komanduvannya Turanom kapitanu de Vejso kapitanu korablya Tojonu z nevelikim francuzkim garnizonom i dvoma kanonerskimi chovnami 17 lyutogo 1859 roku zlamavshi oboronu na richci ta znishivshi nizku fortiv i chastokoliv uzdovzh richki Sajgon francuzi ta ispanci zahopili Sajgon Francuzka morska pihota shturmuvala velicheznu citadel Sajgonu a filippinski vijska pid ispanskim komanduvannyam vidbili v yetnamsku kontrataku Soyuznikam ne vistachalo zhivoyi sili shob utrimati citadel i 8 bereznya 1859 roku voni zrujnuvali yiyi ta pidpalili risovi komori U kvitni Rigo de Zhenuyi povernuvsya do Turanu z osnovnoyu chastinoyu svoyih sil shob posiliti garnizon Tojona yakij perebuvav u vazhkij situaciyi zalishivshi kapitana de Fregata Bernara Zhoregiberri z franko ispanskim garnizonom chiselnistyu blizko 1000 cholovik u Sajgoni 10 V yetnamci znayuchi pro vidvolikannya Franciyi v Italiyi vidmovilisya vid cih pomirkovanih umov i perervali peregovori v nadiyi sho soyuzniki skorotyat svoyi vtrati ta povnistyu vidmovlyatsya vid kampaniyi 18 listopada 1859 roku Pejdzh bombarduvav i zahopiv forti Kien Chan u Turani ale cya taktichna peremoga soyuznikiv ne zminila poziciyu v yetnamskih uchasnikiv peregovoriv Vijna trivala do 1860 roku 11 Obloga Redaguvati Protyagom drugoyi polovini 1859 roku ta protyagom 1860 roku francuzam ne vdalosya zdijsniti virishalnij proriv abo dosyagti bud yakih teritorialnih zdobutkiv u Turani ta Sajgoni Nezvazhayuchi na te sho Avstro Sardinska vijna zakinchilasya na pochatku 1860 roku francuzi znovu buli u stani vijni z Kitayem i Pejdzhu dovelosya vidvolikti bilshu chastinu svoyih sil dlya pidtrimki kitajskoyi ekspediciyi admirala Leonarda Charnera U kvitni 1860 roku Pejdzh pokinuv Kohinhinu shob priyednatisya do Charnera v Kantoni Tim chasom u berezni 1860 roku 4 tisyachna v yetnamska armiya pochala oblogu Sajgona Oborona Sajgonu bula doruchena kapitanu de vaisseau Jules d Aries Franko ispanskij garnizon iz 1000 cholovik u Sajgoni mav protistoyati oblozi perevazhayuchih za chiselnistyu z bereznya 1860 roku po lyutij 1861 roku Rozumiyuchi sho voni mozhut utrimati lishe Sajgon abo Turan francuzi evakuyuvali garnizon Turanu v berezni 1860 roku sho prizvelo do nevdalogo zavershennya kampaniyi v Turani 12 13 14 15 7 Ki Hoa i Mo Tho RedaguvatiNa pochatku 1861 roku vijna z Kitayem zakinchilasya oskilki admirali Charner i Pejdzh teper mogli povernutisya v Kohinhinu i vidnoviti kampaniyu navkolo Sajgonu Vijskovo morskij kontingent iz 70 korabliv pid komanduvannyam Charnera yakij teper keruvav usima suhoputnimi j morskimi silami i 3500 soldativ pid komanduvannyam generala de Vassuanya buli perekinuti z Pivnichnogo Kitayu do Sajgonu Eskadra Charnera bula najpotuzhnishoyu francuzkoyu vijskovo morskoyu siloyu u v yetnamskih vodah do stvorennya francuzkoyi Dalekoshidnoyi eskadri naperedodni francuzko kitajskoyi vijni serpen 1884 kviten 1885 Vin vklyuchav parovi fregati Imperatrice Eugenie i Renommee vidpovidni flagmani Charnera i Pejdzha korveti Primauguet Laplace i Du Chayla odinadcyat vidpravnih suden z gvintovim privodom p yat pershoklasnih kanonerskih chovniv simnadcyat transportnih zasobiv i gospitalnij korabel Eskadru suprovodzhuvali pivdyuzhini ozbroyenih lorhiv pridbanih u Makao 16 Incident u Kuyi Noni Redaguvati nbsp USS Saginaw na vijskovo morskij verfi Mare Island31 lipnya 1861 roku v yetnamskij fort sho zahishav misto Kuin buv zrujnovanij vijskovij korabel VMS SShA USS Saginaw Pid komanduvannyam kapitana Dzhejmsa F Shenka operativna grupa bula napravlena v Kohinhinu na poshuki zniklih bezvisti amerikanskih gromadyan i moryakiv torgovelnogo sudna Mirtl Mir RedaguvatiEkspediciya viyavilasya dovshoyu ta dorozhchoyu nizh vvazhalosya spochatku i z poziciyi sili francuzi mali namir povnistyu zabezpechiti vikonannya svoyih umov vijskovogo ta kolonialnogo panuvannya 17 Ministr Tự Đức Phan Thanh Giản pidpisav ugodu z admiralom Bonarom ta ispanskim predstavnikom polkovnikom Palankoyu i Gutyerresom 5 chervnya 1862 roku Sajgonskij dogovir vimagav vid V yetnamu legalizuvati vilne spoviduvannya katolickoyi viri na svoyij teritoriyi postupitisya Franciyi provinciyami B yen Hoa Gia Don i Don Tong i ostrovami Pulo Kondore dozvoliti francuzam vilno torguvati ta podorozhuvati vzdovzh richki Mekong shob vidkriti porti Tourane Quảng Yen i Ba Lac u girli Chervonoyi richki dlya torgivli ta viplatiti kompensaciyu v odin miljon dolariv Franciyi ta Ispaniyi protyagom desyatirichnogo periodu Francuzi peredali vsi pridbani teritoriyi pid upravlinnya Morskogo ministerstva takim chinom zasnuvavshi koloniyu Kohinhina zi stoliceyu Sajgonom 18 Naslidki RedaguvatiU 1864 roci tri pivdenni provinciyi sho perejshli do Franciyi buli oficijno utvoreni yak francuzka koloniya Kohinhina Protyagom troh rokiv nova koloniya Franciyi podvoyilasya U 1867 roci admiral P yer de la Grandyer zmusiv v yetnamskij uryad postupitisya Franciyi provinciyami Chau Dok Ha Tyen i Vin Long V yetnamskij imperator Ti Dik spochatku vidmovlyavsya viznati dijsnist ciyeyi postupki ale zreshtoyu viznav francuzke panuvannya nad shistma provinciyami Kohinhini za Sajgonskim dogovorom 1874 roku ukladenim Polem Luyi Feliksom Filastrom pislya vijskovoyi intervenciyi Frensisa Garnye v Tonkini 19 Ispanci yaki grali molodshu rol u kampaniyi Kohinhina otrimali chastku kontribuciyi ale ne zdijsnili teritorialnih pridban u V yetnami Natomist francuzi zaohochuvali yih shukati sferu vplivu v Tonkini Odnak z ciyeyi propoziciyi nichogo ne vijshlo i Tonkin zreshtoyu takozh potrapiv pid kontrol Franciyi stavshi francuzkim protektoratom u 1883 roci 20 Mozhlivo najvazhlivishim faktorom u rishenni Tự Đức uklasti mir bula zagroza jogo vladi cherez serjozne povstannya v Tonkini pid provodom katolickogo dvoryanina Le Bao Funga yakij stverdzhuvav sho pohodit vid staroyi dinastiyi Le Nezvazhayuchi na te sho francuzi ta ispanci vidhilili propoziciyu Le shodo soyuzu proti Tự Đức povstanci v Tonkini zmogli zavdati kilkoh porazok uryadovim vijskam V yetnamu Zakinchennya vijni z Franciyeyu ta Ispaniyeyu dozvolilo Toku zdolati povstanciv u Tonkini ta vidnoviti tam uryadovij kontrol Zreshtoyu Le Bao Fung buv shoplenij piddanij torturam i strachenij 21 Primitki Redaguvati fr Campagne de Cochinchine isp Expedicion franco espanola a Cochinchina v yet Chiến dịch Nam Kỳ The Conquest and Settlement of Cochinchina in Les Colonies Francaises 1889 Historicvietnam Procitovano 1 sichnya 2019 James W Cortada 2008 Spain and the French Invasion of Cochinchina Australian Journal of Politics amp History 20 3 335 345 doi 10 1111 j 1467 8497 1974 tb01122 x Julia Alayne Grenier Burlette French influence overseas the rise and fall of colonial Indochina Louisiana State University and Agricultural and Mechanical College Procitovano 22 sichnya 2019 R Stanley Thomson 1940 The Diplomacy of Imperialism France and Spain in Cochin China 1858 63 The Journal of Modern History 12 3 334 356 JSTOR 1874762 doi 10 1086 236488 Larry H Addington 2000 America s War in Vietnam A Short Narrative History Indiana University Press s 8 ISBN 978 0 253 21360 0 a b Oscar Chapuis 2000 The Last Emperors of Vietnam From Tu Duc to Bao Dai Greenwood Publishing Group s 48 ISBN 978 0 313 31170 3 Thomazi Conquete 25 9 Thomazi Conquete 38 41 Thomazi Conquete 33 7 Thomazi Conquete 40 Histoire militaire 27 Thomazi Conquete 37 43 Jennifer Llewellyn Jim Southey Steve Thompson THE CONQUEST AND COLONISATION OF VIETNAM Alpha History Procitovano 1 sichnya 2019 Steven M Johnson 8 grudnya 2018 France s Nightmare in Indochina Warfare History Network Arhiv originalu za 13 chervnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2019 THE FRENCH IN COCHIN CHINA The Sydney Morning Herald 19 veresnya 1859 Procitovano 22 sichnya 2019 Thomazi Conquete 45 The Nationalist Movement in Indo China National Council Of Educational Research And Training India Procitovano 26 sichnya 2019 Thomazi Conquete 69 71 Brecher 179 Thomazi Conquete 46 7 McAleavy 76 7 Thomazi Histoire militaire 36 and 37Bibliografiya RedaguvatiBrecher M Doslidzhennya krizi Universitet Michiganu 1997 Makalivi G Chorni prapori u V yetnami istoriya kitajskoyi intervenciyi Nyu Jork 1968 Tabule G La geste francaise en Indochine Parizh 1956 Tomazi A La conquete de l Indochine Parizh 1934 Thomazi A Histoire militaire de l Indochine francais Hanoj 1931 Bernard H Amiral Henri Rieunier ministre de la marine La vie extraordinaire d un grand marin 1833 1918 Biarric 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Persha franko v 27yetnamska vijna amp oldid 39560922