? Перлівниця товста |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Unio crassus Philipsson in Retzius, 1788 |
Посилання |
Перлівниця товста (Unio crassus) — вид прісноводних двостулкових молюсків родини перлівницевих (Unionidae).
Поширення ред.
Вид поширений в Європі (відсутній у Великій Британії, Ірландії, Ісландії, Італії та на Піренейському півострові), на Близькому Сході, в Ірані, Іраку та Північній Азії на схід до річки Амур. .
Опис ред.
Довжина раковини може досягати 10 см, ширина 2-3 см, а висота до 5 см. Вона має яйцеподібну форму, її вершини злегка опуклі та зміщені вперед. Передня частина у 3-4 рази коротша за задню. Спинний край сильно зігнутий, а передній дугоподібно закруглений. Зовнішня поверхня раковини гладка, лінії росту слабо виражені. Забарвлення переважно темно-коричневе, з віком змінюється на майже чорне. Молоді молюски забарвлені в зеленувато-коричневий колір. Забарвлення гладкої внутрішньої поверхні може варіюватися від білого і рожевого до світло-блакитного кольору. На ній помітні радіальні промені. На замковому майданчику розташовані масивні зуби. У правій стулці є один латеральний зуб, а в лівій їх три. Високий трикутний зуб знаходиться в центрі. Тривалість життя за сприятливих умов сягає 80 років.
Спосіб життя ред.
Реофільний вид. Мешкає в чистих річках і струмках, у піщаних або піщано-гравійних відкладеннях дна. Чутливий до забруднення та зміни хімічного складу води. Коли концентрація нітратів у воді перевищує 10 мг/л, особини цього виду припиняють розмноження. Живиться органічними рештками, фільтруючи воду.
Розмноження відбувається навесні (квітень-травень) і здійснюється особинами з розмірами раковини 30–40 мм. Яйця утримуються в зябрах, де вони запліднюються і розвиваються протягом кількох місяців до стадії личинки (глохідії). Глохідії викидаються у воду, де при ковтанні прикріплюються до зябер риб. Там личинки розвиваються декілька місяців, а після дозрівання відриваються і опускаються на дно. Може жити до 80 років.
Підвиди ред.
- U. c. batavus
- U. c. bruguierianus — ареал охоплює всю азійську Туреччину до басейну Тигру та Євфрату від Туреччини до Сирії та Іраку
- U. c. carneus
- U. c. crassus — поширений на більшій частині Середньої Європи.
- U. c. cytherea
- U. c. gontieri — в Україні, кавказько-північно-причорноморському регіоні та закавказькому басейні річки Аракс.
- U. c. jonicus.
- U. c. mongolicus — в басейні Амуру та Примор'я, на північ до Магадана.
Примітки ред.
- Lopes-Lima, M., Kebapçı, U. & Van Damme, D. (2014) Unio crassus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 березня 2022
- О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]: — Львів, 2012. — С. 57
Посилання ред.
- Fauna Europaea [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |