www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пенязь Пе нязь або пі нязь 1 дав рус пѣнязь староцерк слов пѣнѩѕь 2 назва денаріїв Великого князівства Литовського карбу

Пенязь

Пе́нязь, або пі́нязь (дав.-рус. пѣнязь, староцерк.-слов. пѣнѩѕь) — назва денаріїв Великого князівства Литовського, карбування яких велося на різних монетних дворах цієї держави, починаючи з кінця XIV століття і тривало з перервами до першої половини XVII століття. Припускають, що окремі ранні типи цих монет карбувалися в Луцьку.

Пенязь
Країна  Велике князівство Литовське
З матеріалу срібло
Див. також: Пінязь

Один литовський гріш складався з 10 пінязів, а один польський (краківський) гріш — з 8 пінязів. Початкова вага пінязя дорівнювала 0,35 г (0,085 г чистого срібла), згодом зменшилась до 0,3 г (0,07 г чистого срібла). Литовські монети за якістю були кращими від польських. На українських, білоруських землях в обігу були переважно монети із зображенням списа та литовського герба, також — гербів Погоня, Колюмна.

Назва Редагувати

Назва монети походить від прасл. *pěnędzь, що є запозиченням з германських мов (прагерм. panningaz, пор. нім. Pfennig — «пфеніг»); прикінцеве -dzь пояснюється ефектом третьої палаталізації, а *ě утворений від ранішого *ę внаслідок дисиміляції. Відповідно до фонетичних законів української мови на місці *ě («ятя») мав бути звук [i], але більшість джерел містить написання з е, а не з і. У дореформеній російській орфографії із середини XIX ст. затвердилося написання пенязь: на думку Я. К. Грота, написання пѣнязь у стародавніх пам'ятках, з огляду на давн-англ. penig і сканд. penigr, є помилковим.

У «Словарі Грінченка» засвідчені тільки варіанти піняз, пінязь. У СУМ-11 термін не згадується, в ЕСУМ основним варіантом наведено пенязь, другим — пінязь.

У XIV—XVII століттях «пінязями» на українських і білоруських землях називали гроші, у польській мові слово pieniądz досі означає «гроші» (має форму однини, але вживається переважно в множині — pieniądze).

Назва грошової одиниці залишилося у топономіці: у Чернігівській області є село Пенязівка; село Українка Малинського району Житомирської області до 1960 р. називалося Пинязевичі.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Піняз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3. — С. 336, 409—410.
  3. Я. К. Грот. Буква ѣ // Спорные вопросы русскаго правописанія отъ Петра Великаго донынѣ. — СПб., 1873. — С. 109.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pe nyaz abo pi nyaz 1 dav rus pѣnyaz starocerk slov pѣnѩѕ 2 nazva denariyiv Velikogo knyazivstva Litovskogo karbuvannya yakih velosya na riznih monetnih dvorah ciyeyi derzhavi pochinayuchi z kincya XIV stolittya i trivalo z perervami do pershoyi polovini XVII stolittya Pripuskayut sho okremi ranni tipi cih monet karbuvalisya v Lucku PenyazKrayina Velike knyazivstvo LitovskeZ materialusribloDiv takozh Pinyaz Odin litovskij grish skladavsya z 10 pinyaziv a odin polskij krakivskij grish z 8 pinyaziv Pochatkova vaga pinyazya dorivnyuvala 0 35 g 0 085 g chistogo sribla zgodom zmenshilas do 0 3 g 0 07 g chistogo sribla Litovski moneti za yakistyu buli krashimi vid polskih Na ukrayinskih biloruskih zemlyah v obigu buli perevazhno moneti iz zobrazhennyam spisa ta litovskogo gerba takozh gerbiv Pogonya Kolyumna Zmist 1 Nazva 2 Primitki 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva moneti pohodit vid prasl penedz sho ye zapozichennyam z germanskih mov pragerm panningaz por nim Pfennig pfenig prikinceve dz poyasnyuyetsya efektom tretoyi palatalizaciyi a e utvorenij vid ranishogo e vnaslidok disimilyaciyi 2 Vidpovidno do fonetichnih zakoniv ukrayinskoyi movi na misci e yatya mav buti zvuk i ale bilshist dzherel mistit napisannya z e a ne z i U doreformenij rosijskij orfografiyi iz seredini XIX st zatverdilosya napisannya penyaz na dumku Ya K Grota napisannya pѣnyaz u starodavnih pam yatkah z oglyadu na davn angl penig i skand penigr ye pomilkovim 3 U Slovari Grinchenka zasvidcheni tilki varianti pinyaz pinyaz 1 U SUM 11 termin ne zgaduyetsya v ESUM osnovnim variantom navedeno penyaz drugim pinyaz 2 U XIV XVII stolittyah pinyazyami na ukrayinskih i biloruskih zemlyah nazivali groshi u polskij movi slovo pieniadz dosi oznachaye groshi maye formu odnini ale vzhivayetsya perevazhno v mnozhini pieniadze Nazva groshovoyi odinici zalishilosya u toponomici u Chernigivskij oblasti ye selo Penyazivka selo Ukrayinka Malinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti do 1960 r nazivalosya Pinyazevichi Primitki Redaguvati a b Pinyaz Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b v Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 S 336 409 410 Ya K Grot Bukva ѣ Spornye voprosy russkago pravopisaniya ot Petra Velikago donynѣ SPb 1873 S 109 Dzherela ta literatura RedaguvatiDovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kotlyar M F Penyaz Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 110 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 98 ros Posilannya RedaguvatiOsmak Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1257 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Penyaz amp oldid 34747850