www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пентархія християнство Пентархія від грец Πενταρχία Pentarchía від πέντε pénte п ять та ἄρχειν archein правити це модель

Пентархія (християнство)

Пентархія (від грец. Πενταρχία , Pentarchía, від πέντε pénte, «п'ять» та ἄρχειν archein, «правити») — це модель організації церкви, яка історично відстоювалась у Східній православній церкві. Вона була сформульована в законах імператора Юстиніана I (527–565) Римської імперії. За цією моделлю християнською церквою керують глави (патріархи ) п'яти основних єпископських катедр Римської імперії: Риму, Константинополя, Александрії, Антіохії та Єрусалиму.

Карта Пентархії імператора Юстиніана . У цій версії майже вся сучасна Греція знаходиться під юрисдикцією Римського Святого Престолу . Імператор Лев III перемістив кордон Константинопольського патріархату на захід та північ у 8 столітті.

Ідея виникла внаслідок політичної та церковної визначеності цих п'яти престолів, але концепція їхньої загальної та виняткової влади була міцно пов'язана з адміністративною структурою Римської імперії. Вперше пентархія була юридично виражена в законодавстві імператора Юстиніана I, зокрема в «Новелі 131». Квінісекстський собор 692 р. Дав йому офіційне визнання і поставив престоли в порядку першості, але його організація залишалася залежною від імператора, як тоді, коли Лев Ісаврійський змінив межі патріаршої юрисдикції між Римом і Константинополем. Особливо після Квінісексту, пентархія була принаймні філософськи прийнята у Східному православ'ї, але загалом не на Заході, який відкинув собор, а концепція пентархії.

Більший авторитет цих церков по відношенню до інших був пов'язаний з їх політичною та церковною популярністю; всі вони знаходились у важливих містах та регіонах Римської імперії і були важливими центрами християнської церкви. Рим, Александрія та Антіохія були видатними з часів раннього християнства, тоді як Константинополь вийшов на перший план, ставши імператорською резиденцією в IV столітті. Після цього він постійно класифікувався відразу після Риму. Єрусалим отримав церемоніальне місце через важливість міста в перші дні християнства. Юстиніан і Рада Квінісекста виключили зі свого пентархічного розташування церкви за межами імперії, такі як процвітаюча тоді Церква Сходу в Сасанідській Персії, яку вони вважали єретичною. В межах імперії вони визнавали лише халкедонських (або мельхітських ) посадових осіб, вважаючи незаконними нехалкедонські претенденти на Александрію та Антіохію.

Міжусобиці між престолами, і особливо суперництво між Римом (який вважав себе вищим над усією церквою ) та Константинополем (який взяв гору над іншими східними престолами і який вважав себе рівним Риму, причому Рим «перший серед рівних»), не дозволили пентархії коли-небудь стати діючою адміністративною реальністю. Ісламські завоювання Александрії, Єрусалиму та Антіохії в VII столітті залишили Константинополь єдиним практичним авторитетом на Сході, а згодом концепція «пентархії» зберегла трохи більше, ніж символічне значення.

Напруженість між Сходом та Заходом, яка завершилася східно-західним розколом, та піднесення потужних, здебільшого незалежних столичних патріархатів та патріархатів за межами Візантійської імперії в Болгарії, Сербії та Русі, погіршили значення старих імперських переглядів. Сьогодні лише престоли Риму та Константинополя досі мають владу над цілою великою християнською церквою, перша — глава Католицької церкви, а другий — перший серед рівних у Східній православній церкві.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Geanakoplos, Deno John (1984). Byzantium: Church, Society, and Civilization Seen Through Contemporary Eyes. University of Chicago Press. с. 203. ISBN 9780226284613. 
  2. A.P. Vlasto, The Entry of the Slavs into Christendom (Cambridge University Press, 1970, p. 308
  3. «Pentarchy». Pentarchy. http://www.britannica.com/eb/article-9059117/pentarchy. 
  4. Chamber's Encyclopaedia (Lippincott 1877), p. 92
  5. The Cambridge Medieval History, vol. IV, p. 246
  6. "Quinisext Council". Encyclopædia Britannica. Retrieved 14 February 2010. "The Western Church and the Pope were not represented at the council. Justinian, however, wanted the Pope as well as the Eastern bishops to sign the canons. Pope Sergius I (687–701) refused to sign, and the canons were never fully accepted by the Western Church".
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pentarhiya vid grec Pentarxia Pentarchia vid pente pente p yat ta ἄrxein archein praviti ce model organizaciyi cerkvi yaka istorichno vidstoyuvalas u Shidnij pravoslavnij cerkvi Vona bula sformulovana v zakonah imperatora Yustiniana I 527 565 Rimskoyi imperiyi Za ciyeyu modellyu hristiyanskoyu cerkvoyu keruyut glavi patriarhi p yati osnovnih yepiskopskih katedr Rimskoyi imperiyi Rimu Konstantinopolya Aleksandriyi Antiohiyi ta Yerusalimu 3 Karta Pentarhiyi imperatora Yustiniana U cij versiyi majzhe vsya suchasna Greciya znahoditsya pid yurisdikciyeyu Rimskogo Svyatogo Prestolu Imperator Lev III peremistiv kordon Konstantinopolskogo patriarhatu na zahid ta pivnich u 8 stolitti 1 2 Ideya vinikla vnaslidok politichnoyi ta cerkovnoyi viznachenosti cih p yati prestoliv ale koncepciya yihnoyi zagalnoyi ta vinyatkovoyi vladi bula micno pov yazana z administrativnoyu strukturoyu Rimskoyi imperiyi Vpershe pentarhiya bula yuridichno virazhena v zakonodavstvi imperatora Yustiniana I zokrema v Noveli 131 Kvinisekstskij sobor 692 r Dav jomu oficijne viznannya i postaviv prestoli v poryadku pershosti ale jogo organizaciya zalishalasya zalezhnoyu vid imperatora yak todi koli Lev Isavrijskij zminiv mezhi patriarshoyi yurisdikciyi mizh Rimom i Konstantinopolem 4 5 Osoblivo pislya Kvinisekstu pentarhiya bula prinajmni filosofski prijnyata u Shidnomu pravoslav yi ale zagalom ne na Zahodi yakij vidkinuv sobor a koncepciya pentarhiyi 6 Bilshij avtoritet cih cerkov po vidnoshennyu do inshih buv pov yazanij z yih politichnoyu ta cerkovnoyu populyarnistyu vsi voni znahodilis u vazhlivih mistah ta regionah Rimskoyi imperiyi i buli vazhlivimi centrami hristiyanskoyi cerkvi Rim Aleksandriya ta Antiohiya buli vidatnimi z chasiv rannogo hristiyanstva todi yak Konstantinopol vijshov na pershij plan stavshi imperatorskoyu rezidenciyeyu v IV stolitti Pislya cogo vin postijno klasifikuvavsya vidrazu pislya Rimu Yerusalim otrimav ceremonialne misce cherez vazhlivist mista v pershi dni hristiyanstva Yustinian i Rada Kviniseksta viklyuchili zi svogo pentarhichnogo roztashuvannya cerkvi za mezhami imperiyi taki yak procvitayucha todi Cerkva Shodu v Sasanidskij Persiyi yaku voni vvazhali yeretichnoyu V mezhah imperiyi voni viznavali lishe halkedonskih abo melhitskih posadovih osib vvazhayuchi nezakonnimi nehalkedonski pretendenti na Aleksandriyu ta Antiohiyu Mizhusobici mizh prestolami i osoblivo supernictvo mizh Rimom yakij vvazhav sebe vishim nad usiyeyu cerkvoyu ta Konstantinopolem yakij vzyav goru nad inshimi shidnimi prestolami i yakij vvazhav sebe rivnim Rimu prichomu Rim pershij sered rivnih ne dozvolili pentarhiyi koli nebud stati diyuchoyu administrativnoyu realnistyu Islamski zavoyuvannya Aleksandriyi Yerusalimu ta Antiohiyi v VII stolitti zalishili Konstantinopol yedinim praktichnim avtoritetom na Shodi a zgodom koncepciya pentarhiyi zberegla trohi bilshe nizh simvolichne znachennya Napruzhenist mizh Shodom ta Zahodom yaka zavershilasya shidno zahidnim rozkolom ta pidnesennya potuzhnih zdebilshogo nezalezhnih stolichnih patriarhativ ta patriarhativ za mezhami Vizantijskoyi imperiyi v Bolgariyi Serbiyi ta Rusi pogirshili znachennya starih imperskih pereglyadiv Sogodni lishe prestoli Rimu ta Konstantinopolya dosi mayut vladu nad ciloyu velikoyu hristiyanskoyu cerkvoyu persha glava Katolickoyi cerkvi a drugij pershij sered rivnih u Shidnij pravoslavnij cerkvi Div takozh RedaguvatiCerkva Rimu Cerkva Konstantinopolya Cerkva Aleksandriyi Cerkva Antiohiyi Cerkva YerusalimaPrimitki Redaguvati Geanakoplos Deno John 1984 Byzantium Church Society and Civilization Seen Through Contemporary Eyes University of Chicago Press s 203 ISBN 9780226284613 A P Vlasto The Entry of the Slavs into Christendom Cambridge University Press 1970 p 308 Pentarchy Pentarchy http www britannica com eb article 9059117 pentarchy Chamber s Encyclopaedia Lippincott 1877 p 92 The Cambridge Medieval History vol IV p 246 Quinisext Council Encyclopaedia Britannica Retrieved 14 February 2010 The Western Church and the Pope were not represented at the council Justinian however wanted the Pope as well as the Eastern bishops to sign the canons Pope Sergius I 687 701 refused to sign and the canons were never fully accepted by the Western Church Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pentarhiya hristiyanstvo amp oldid 40334308