Я́ків Васи́льович Пауче́нко (нар. 21 березня 1866, Єлисаветград (тепер Кропивницький), Херсонська губернія, Російська імперія (тепер Україна) — †29 жовтня 1914, там само) — визначний український єлисаветградський архітектор, автор проектів значного числа будівель у місті (забудова наприкінці XIX — початку ХХ ст.ст.).
| Яків Васильович Паученко | |
|---|---|
| | |
| Яків Васильович Паученко | |
| Народження | 21 березня 1866 Єлисаветград (тепер Кропивницький), Херсонська губернія, Російська імперія (тепер Україна) |
| Смерть | 29 жовтня 1914 (48 років) |
| Єлисаветград (тепер Кропивницький), Херсонська губернія, Російська імперія (тепер Україна) | |
| Поховання | Кропивницький |
| Національність | українець |
| Країна | Російська імперія |
| Жанр | архітектура |
| Навчання | Училище живопису, скульптури і архітектури Московського Художнього Товариства |
| Діяльність | архітектор |
| Напрямок | модерн з використанням неоруського (неоросійського), мавританського та ін. стилів |
| |
Яків Васильович Паученко — рідний дядько відомого художника-авангардиста Олександра Олександровича Осмьоркіна.
Життєпис Редагувати
Яків Васильович Паученко народився 21 березня 1866 року в місті Єлисаветграді.
Навчався в рисувальних класах П. О. Крестоносцева при Єлисаветградському земському реальному училищі.
Яків Паученко продовжив митецьку освіту в Училищі живопису, скульптури і архітектури Московського Художнього Товариства. Представивши на річний іспит 1893 року свій архітектурний проект, отримав за нього срібну медаль та звання некласного художника архітектури.
Після навчання Я. Паученко повернувся на батьківщину — до Єлисаветграда. Митець володів іконописною, іконостасною та позолотною майстернею, успадкованою від батька, в якій писалися ікони для Успенського собору міста Єлисаветграда та Вознесенського собору міста Бобринця. Однак головним заняттям у житті Я. В. Паученка стала архітектурна творчість у рідному місті.
Якову Васильовичу Паученку судилося стати одним з тих зодчих, які створили неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру міста Єлисаветграда. За його проектами було збудовано чимало будівель міста. Загалом — понад 20 зафіксованих документально об'єктів побудував архітектор (за 48 років життя).
Ось як Єлисаветградська газета «Голос Юга» 1914 року писала про Якова Паученка:
| «... ціла низка зведених ним будівель дуже яскраво кажуть про нього, як про талановитого художника-архітектора... Без сумніву заслугою є те, що він першим у нашому місті подав зразки художньої архітектури...» |
Яків Васильович робив все, що було в його силах, аби привнести в провінційне місто дух культури і мистецтва, а опорою цієї діяльності завжди був його власний будинок (нині — Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна), збудований ним за власним проектом 1899 року. Ця споруда стала своєрідною візитною карткою архітектора і є високопрофесійним зразком поєднання провідних стильових напрямків архітектури того часу — модерну та «неоруського» (неоросійського). Будинок не лише відображав сутність його творця, але й уособлював в собі найвищу істину мистецтва — свободу вибору. Тут відбувались музичні вечори і театральні прем'єри, тут же складалися проекти майбутніх архітектурних споруд. Са́ме в цій атмосфері виховувався небіж Я. В. Паученка — Сашко, який згодом став відомим художником, професором живопису Олександром Олександровичем Осмьоркіним.
Помер Яків Васильович Паученко 29 жовтня 1914 року і був похований на Петропавлівському кладовищі (в теперішній час не існує), і могила його зникла під фундаментами новобудов.
Творчість і пам'ять Редагувати
Найвідоміші будинки, споруджені за проектами Я. В. Паученка:
- Театр «Ілюзіон» (школа мистецтв, вул. Дворцова, 7);
- Гостинний двір (вул. Дворцова, 9);
- Будинок купця Соловйова (не зберігся, вул. Дворцова, 13);
- Міжнародний кредитний банк (Ресторан «Prima», вул. Дворцова, 17);
- Водолікарня Гольденберга (міська лікарня № З, вул. Вулиця Архітектора Паученка, 45);
- Власний будинок (художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна, вул. Архітектора Паученка, 89);
- Будинок лікаря Мейтуса (дитяча музична школа № 1 ім. Нейгауза, вул. Віктора Чміленка, 65);
- Будинок лікаря Вайсенберга (обласне управління охорони здоров'я, вул. Віктора Чміленка, 74);
- Житловий будинок (вул. Гоголя, 28);
- Лікарня Червоного Хреста Св. Анни (міська лікарня № 2, вул. Ганни Дмитрян, 1);
- Міська лікарня (м. Новомиргород);
- Вознесенський собор (м. Бобринець).
Про митця пам'ятають у рідному місті — у 2002 році Кіровоградською обласною радою засновано обласну премію в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка. В 2016 році вулиця Леніна і частина Дворцової (від Великої Перспективної до Кропивницького) об'єднані в одну вулицю, яка отримала назву вулиця архітектора Паученка.
Галерея Редагувати
Джерела і посилання Редагувати
- Офіційна вебсторінка Художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна
- Я. В. Паученко[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційна вебсторінка Художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна
- Будинки / Я. В. Паученко[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційна вебсторінка Художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна
- Документи та фотографії / Я. В. Паученко[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційна вебсторінка Художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна