Пастух Пасту х жін пасту шка 1 заст па стир 2 особа яка випасає стадо череду чи отару домашніх тварин 3 Іноді уточнюєтьс

Пасту́х, жін. пасту́шка, заст. па́стир — особа, яка випасає стадо, череду чи отару домашніх тварин. Іноді уточнюється, про який саме тип пастуха йде мова: кожен з них має свою назву.

Вівчарські вівці в Патагонії, Аргентина.

«Добрий пастир». Ісуса Христа часто зображають як пастиря, що піклується про свою паству.

Типи пастухів Редагувати

Залежно від виду тварин розрізняють такі типи пастухів:

Пастух, що пасе коней, верблюдів тощо:
- Гуртівник
- Стадар
- Ста́дни́к
- Табу́нник
той, хто пасе стадо корів, волів або іншої великої рогатої худоби:
- Бовга́р
- Волопас
- Волови́к
- Воля́р
- Чередник
той, хто пасе стадо овець:
- Ва́таг (старший чабан)
- Ватажник
- Вівчар
- Гайда́й
- Гайда́р
- Личма́н
- Отарник
- Салма́ш (помічник вівчара)
- Чаба́н
той, хто пасе стадо кіз:
- Козі́й
- Коза́р
- Отарник
той, хто пасе стадо свиней:
- Свина́р
- Свинопас
той, хто пасе стадо гусей:
- Гусі́й
- Гуся́тник
- Гусівни́к

Пастух у полонині, в обов'язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду — спуза́р.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Слово бовгар походить від рум. bouar (boar) — «пастух», утвореного від лат. bovarius — «бичий», «воловий»
Слово «гайдай» походить через рум. haidă від угор. hajto

Пастушка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Пастир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Пастух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гуртівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Стадар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Стадник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Табунник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Словник діалектних та маловживаних слів
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Волопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Воловик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Воляр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Чередник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ватаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ватажник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вівчар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гайдай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гайдар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Личман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Отарник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Салмаш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Чабан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
Козар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Свинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Свинопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гусій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гусятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гусівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Спузар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[10] Слово бовгар походить від рум. bouar (boar) — «пастух», утвореного від лат. bovarius — «бичий», «воловий»

[19] Слово «гайдай» походить через рум. haidă від угор. hajto

[1] Пастушка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Пастир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Пастух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Гуртівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Стадар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Стадник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Табунник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[8] Словник діалектних та маловживаних слів

[ЕСУМ-9] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[11] Волопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[12] Воловик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[13] Воляр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Чередник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] Ватаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[16] Ватажник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[17] Вівчар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[18] Гайдай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[20] Гайдар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[21] Личман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[:0-22] Отарник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[23] Салмаш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[24] Чабан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[25] Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 24 травня 2019.

[26] Козар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[27] Свинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[28] Свинопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[29] Гусій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[30] Гусятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[31] Гусівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[32] Спузар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.