www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парк Максимир хорв Park Maksimir парк у Загребі найстаріша зелена зона міста Займає площу 316 га Заснована наприкінці XV

Парк Максимир

Парк Максимир (хорв. Park Maksimir) — парк у Загребі, найстаріша зелена зона міста. Займає площу 316 га. Заснована наприкінці XVIII — початку XIX століття єпископом Максиміліаном Врховацем, ім'я засновника увічнене в назві парку.

Парк Максимир

45°49′46″ пн. ш. 16°01′13″ сх. д. / 45.82963700002777330° пн. ш. 16.02047000002777821° сх. д. / 45.82963700002777330; 16.02047000002777821Координати: 45°49′46″ пн. ш. 16°01′13″ сх. д. / 45.82963700002777330° пн. ш. 16.02047000002777821° сх. д. / 45.82963700002777330; 16.02047000002777821
Тип пейзажний парк
Статус Register of Cultural Goods of Croatiad
Відкрито 1794
Площа 316 га
Відвідувачів на рік 2 168 576 осіб (2020)
Країна  Хорватія
Розташування Максимир
Адреса Maksimirski perivoj 1, 10000 Zagreb
park-maksimir.hr
Парк Максимир
Парк Максимир (Хорватія)
 Парк Максимир у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Максимир.
Головний вхід до парку Максимир.

Ландшафти ред.

Типовий пейзаж парку.

На момент утворення ця зелена зона була на околиці міста та охоплювала південні схили гори Медведниця і береги річки Сава. Її територія являла собою первісний грабово-дубовий ліс.

У XIX столітті ландшафти було змінено у стилі англійського пейзажного парку, також було додано споруди у стилі романтичного неокласицизму з елементами історизму. Під час проведення робіт було вирубано частину лісу, викопано штучні озера, прокладено шляхи та побудовано кілька мостів. Не зважаючи на це, до цього часу на великій площі парку збереглися природні біотопи.

Флора ред.

У південній частині та в низовинах північної частини домінує дуб звичайний, в центрі зустрічаються лісові асоціації з грабу звичайного. Окрім дібров у низовинах парку Максимир ростуть вільха чорна, ясен звичайний, верба біла, в'яз, липа дрібнолиста, тополя біла. У найвологіших біотопах ростуть осоки, очерет, а також рідкісні види, котрі перебувають під охороною, — лілія кучерява, тирлич тощо.

Лісові асоціації на пагорбах представлені дубом скельним та каштаном посівним. Неподалік від грабових заростей можна знайти черемху звичайну та ліщину. Також наявні насадження хвойних дерев — сосни звичайної та чорної, ялини Дугласа.

Загалом у парку вирощують 300 видів культурних рослин. Серед інтродукованих видів домінує робінія звичайна, також тут можна зустріти таких екзотів, як африканський тамарикс, канадська слива, японська бирючина, ліванський кедр, самшит.

Фауна ред.

Черепахи на парковому озері.

Тваринний світ, що є невід'ємною частиною екосистем, тісно пов'язаний з рослинністю парку Максимир. Найстаріші записи, що стосуються фауни цієї місцевості, відомі з XIX століття. Зокрема в нотатках Agramer Zeitung (1853 р.) було зазначено, що в парку мешкають лелеки та зустрічаються вовки. Проте останній хижак вбитий ще у 1890 році.

У минулому територія парку широко використовувалась для розведення різноманітних тварин. У ставках вирощували п'явок для медичних цілей та черепах, існувала птахофабрика, голубник, ферми з розведення шовкопрядів, оленів та фазанів, пасіка тощо.

У наш час у парку зустрічаються лисиці, куниці, миші, білки, кажани та 104 види птахів, з яких 70 видів осілі. Найрозповсюдженіші дятли, повзики, синиці, крижні. Крім того, у ставках мешкають раки, жаби, ропухи, європейські болотяні та завезені з Північної Америки червоновухі черепахи. У вологих місцинах зустрічаються вогняні саламандри, звичайні вужі.

Культурна спадщина та розваги ред.

Серед споруд парку Максимир найвідоміші павільйон Луна, Швейцарський дім, будинок єпископа Юрая Хаулика та готична каплиця Святого Юрая. Певний історичний інтерес представляють будівля колишньої шовковичної фабрики та пасіка. До створення будівель та пам'ятників долучилися такі відомі архітектори, як Антон Домінік Фернкорн, Йосип Кассманн, Франьо Серафін Корблер, Міхаель Себастьян Рідель, Франц Шюхт.

У цілому архітектурні ансамблі добре вписані в навколишній пейзаж. Звичайних паркових атракціонів немає, тому ця зелена зона найпридатніша для повільних прогулянок і спокійного відпочинку. В той же час в межах її території працюють Загребський ботанічний сад та Загребський зоопарк.

Парк Максимир є громадською установою, вхід до нього вільний. За відвідання зоопарку та ботанічного саду стягується окрема платня. Парк з'єднаний з центральною частиною міста трамвайними маршрутами № 4, 7, 11, 12. Неподалік від нього розташований стадіон «Максимир».

Посилання ред.

  1. https://registar.kulturnadobra.hr/#/details/Z-1528
  2. https://park-maksimir.hr/o-parku/
  3. https://park-maksimir.hr/brojaci-posjetitelja-2020/#podaci-2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Park Maksimir horv Park Maksimir park u Zagrebi najstarisha zelena zona mista Zajmaye ploshu 316 ga Zasnovana naprikinci XVIII pochatku XIX stolittya yepiskopom Maksimilianom Vrhovacem im ya zasnovnika uvichnene v nazvi parku Park Maksimir45 49 46 pn sh 16 01 13 sh d 45 82963700002777330 pn sh 16 02047000002777821 sh d 45 82963700002777330 16 02047000002777821 Koordinati 45 49 46 pn sh 16 01 13 sh d 45 82963700002777330 pn sh 16 02047000002777821 sh d 45 82963700002777330 16 02047000002777821Tip pejzazhnij parkStatus Register of Cultural Goods of Croatiad 1 2 Vidkrito 1794Plosha 316 gaVidviduvachiv na rik 2 168 576 osib 2020 3 Krayina HorvatiyaRoztashuvannya MaksimirAdresa Maksimirski perivoj 1 10000 Zagrebpark maksimir hrPark MaksimirPark Maksimir Horvatiya Park Maksimir u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maksimir Golovnij vhid do parku Maksimir Zmist 1 Landshafti 2 Flora 3 Fauna 4 Kulturna spadshina ta rozvagi 5 PosilannyaLandshafti red nbsp Tipovij pejzazh parku Na moment utvorennya cya zelena zona bula na okolici mista ta ohoplyuvala pivdenni shili gori Medvednicya i beregi richki Sava Yiyi teritoriya yavlyala soboyu pervisnij grabovo dubovij lis U XIX stolitti landshafti bulo zmineno u stili anglijskogo pejzazhnogo parku takozh bulo dodano sporudi u stili romantichnogo neoklasicizmu z elementami istorizmu Pid chas provedennya robit bulo virubano chastinu lisu vikopano shtuchni ozera prokladeno shlyahi ta pobudovano kilka mostiv Ne zvazhayuchi na ce do cogo chasu na velikij ploshi parku zbereglisya prirodni biotopi Flora red U pivdennij chastini ta v nizovinah pivnichnoyi chastini dominuye dub zvichajnij v centri zustrichayutsya lisovi asociaciyi z grabu zvichajnogo Okrim dibrov u nizovinah parku Maksimir rostut vilha chorna yasen zvichajnij verba bila v yaz lipa dribnolista topolya bila U najvologishih biotopah rostut osoki ocheret a takozh ridkisni vidi kotri perebuvayut pid ohoronoyu liliya kucheryava tirlich tosho Lisovi asociaciyi na pagorbah predstavleni dubom skelnim ta kashtanom posivnim Nepodalik vid grabovih zarostej mozhna znajti cheremhu zvichajnu ta lishinu Takozh nayavni nasadzhennya hvojnih derev sosni zvichajnoyi ta chornoyi yalini Duglasa Zagalom u parku viroshuyut 300 vidiv kulturnih roslin Sered introdukovanih vidiv dominuye robiniya zvichajna takozh tut mozhna zustriti takih ekzotiv yak afrikanskij tamariks kanadska sliva yaponska biryuchina livanskij kedr samshit Fauna red nbsp Cherepahi na parkovomu ozeri Tvarinnij svit sho ye nevid yemnoyu chastinoyu ekosistem tisno pov yazanij z roslinnistyu parku Maksimir Najstarishi zapisi sho stosuyutsya fauni ciyeyi miscevosti vidomi z XIX stolittya Zokrema v notatkah Agramer Zeitung 1853 r bulo zaznacheno sho v parku meshkayut leleki ta zustrichayutsya vovki Prote ostannij hizhak vbitij she u 1890 roci U minulomu teritoriya parku shiroko vikoristovuvalas dlya rozvedennya riznomanitnih tvarin U stavkah viroshuvali p yavok dlya medichnih cilej ta cherepah isnuvala ptahofabrika golubnik fermi z rozvedennya shovkopryadiv oleniv ta fazaniv pasika tosho U nash chas u parku zustrichayutsya lisici kunici mishi bilki kazhani ta 104 vidi ptahiv z yakih 70 vidiv osili Najrozpovsyudzhenishi dyatli povziki sinici krizhni Krim togo u stavkah meshkayut raki zhabi ropuhi yevropejski bolotyani ta zavezeni z Pivnichnoyi Ameriki chervonovuhi cherepahi U vologih miscinah zustrichayutsya vognyani salamandri zvichajni vuzhi Kulturna spadshina ta rozvagi red Sered sporud parku Maksimir najvidomishi paviljon Luna Shvejcarskij dim budinok yepiskopa Yuraya Haulika ta gotichna kaplicya Svyatogo Yuraya Pevnij istorichnij interes predstavlyayut budivlya kolishnoyi shovkovichnoyi fabriki ta pasika Do stvorennya budivel ta pam yatnikiv doluchilisya taki vidomi arhitektori yak Anton Dominik Fernkorn Josip Kassmann Frano Serafin Korbler Mihael Sebastyan Ridel Franc Shyuht U cilomu arhitekturni ansambli dobre vpisani v navkolishnij pejzazh Zvichajnih parkovih atrakcioniv nemaye tomu cya zelena zona najpridatnisha dlya povilnih progulyanok i spokijnogo vidpochinku V toj zhe chas v mezhah yiyi teritoriyi pracyuyut Zagrebskij botanichnij sad ta Zagrebskij zoopark Park Maksimir ye gromadskoyu ustanovoyu vhid do nogo vilnij Za vidvidannya zooparku ta botanichnogo sadu styaguyetsya okrema platnya Park z yednanij z centralnoyu chastinoyu mista tramvajnimi marshrutami 4 7 11 12 Nepodalik vid nogo roztashovanij stadion Maksimir Posilannya red Oficijnij sajt parku Maksimir Arhivovano 28 serpnya 2012 u Wayback Machine hor https registar kulturnadobra hr details Z 1528 https park maksimir hr o parku https park maksimir hr brojaci posjetitelja 2020 podaci 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Park Maksimir amp oldid 38381934