www.wikidata.uk-ua.nina.az

Загребський ботанічний сад Ботанічний сад факультету природничих та математичних наук Загребського університету хорв Bot

Загребський ботанічний сад

Ботанічний сад факультету природничих та математичних наук Загребського університету (хорв. Botanički vrt Prirodoslovno-matematičkog fakulteta Sveučilišta u Zagrebu) — ботанічний сад у місті Загреб (Хорватія). Ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI) і має міжнародний ідентифікаційний код ZAVRT.

Загребський ботанічний сад
45°48′17″ пн. ш. 15°58′18″ сх. д. / 45.80486400002777714° пн. ш. 15.97178200002777615° сх. д. / 45.80486400002777714; 15.97178200002777615Координати: 45°48′17″ пн. ш. 15°58′18″ сх. д. / 45.80486400002777714° пн. ш. 15.97178200002777615° сх. д. / 45.80486400002777714; 15.97178200002777615
Країна  Хорватія
Розташування  Хорватія, Загреб
Площа 5 га
Засновано 1889
Оператор Загребський університет
Посилання
Вебсторінка hirc.botanic.hr/vrt/home.htm
Загребський ботанічний сад (Хорватія)
 Загребський ботанічний сад у Вікісховищі
Ставок
Квіти біля оранжереї
Альпійська гірка

Історія ред.

Ідея створення ботанічного саду для відділення ботаніки та фізіології філософського факультету була ініційована професором Бохуславом Йїрушем, першим професором ботаніки в Загребському університеті. Його наступник, професор Антун Хайнц, втілив цю ідею в життя і заснував ботанічний сад 1889 року. Цікаво відзначити, що того часу в Загребі було всього лише 2 000 будинків і 38 000 жителів, але університет існував вже 220 років.

Перші проектні та будівельні роботи в саду почалися 1890 року, а перші посадки рослин почалися 1892 року. Більша частина саду була спроектована в ландшафтному стилі з нерегулярно посадженими групами дерев і чагарників та звивистими доріжками. Тільки партер, розташований на південь від оранжереї, був створений у французькому стилі відповідно до симетричного плану. До початку XX століття, всього за десять років роботи, у ботанічному саду росло багато видів рослин, а сам сад був естетично добре продуманий і ретельно доглянутий.

Під час Першої світової війни та економічної кризи для ботанічного саду наступив дуже важкий період і він був на деякий час закритий для публіки. Однак, незважаючи на труднощі, 1927 року за ініціативою професора Іво Хорвата був створений карстовий фітогеографічний відділ, перший відділ, призначений для місцевих видів хорватської флори. За ним послідували фітогеографічні відділи, призначені для альпійських (1949), середземноморських (1954), субсередземноморських (1965) і західноєвропейських (1983) груп рослин. Останній середземноморський фітогеографічний відділ був створений для рослин, які добре себе почувають на яскравому сонці (2009).

Під час Другої світової війни і кількох повоєнних років підтримувалися тільки головні частини саду. Під час бомбардувань сад був значно пошкоджений і знову закритий для публіки. Для відновлення ботанічного саду 1948 року була створена посада директора ботанічного саду, цю посаду з 1948 по 1978 рік обіймав доктор Сало Унгар.

1971 року ботанічний сад був оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва через свою освітню, культурну, історичну та туристичну цінність та загальну важливость для Загреба і Хорватії.

Протягом 1980-х років сад був ретельно відновлений і модернізований (оранжереї, декоративний кований паркан, невеликі ставки і місток). 1989 року було урочисто відзначено сторіччя найстарішого університетського ботанічного саду Хорватії.

Опис ботанічного саду ред.

У ботанічному саду росте близько 10 000 таксонів рослин з усього світу, включаючи 1 800 екзотичних рослин.

Колекції ботанічного саду:

Галерея ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Botanichnij sad fakultetu prirodnichih ta matematichnih nauk Zagrebskogo universitetu horv Botanicki vrt Prirodoslovno matematickog fakulteta Sveucilista u Zagrebu botanichnij sad u misti Zagreb Horvatiya Botanichnij sad ye chlenom Mizhnarodnoyi radi botanichnih sadiv z ohoroni roslin BGCI i maye mizhnarodnij identifikacijnij kod ZAVRT Zagrebskij botanichnij sad45 48 17 pn sh 15 58 18 sh d 45 80486400002777714 pn sh 15 97178200002777615 sh d 45 80486400002777714 15 97178200002777615 Koordinati 45 48 17 pn sh 15 58 18 sh d 45 80486400002777714 pn sh 15 97178200002777615 sh d 45 80486400002777714 15 97178200002777615Krayina HorvatiyaRoztashuvannya Horvatiya ZagrebPlosha 5 gaZasnovano 1889Operator Zagrebskij universitetPosilannyaVebstorinka hirc botanic hr vrt home htmZagrebskij botanichnij sad Horvatiya Zagrebskij botanichnij sad u VikishovishiStavokKviti bilya oranzhereyiAlpijska girka Zmist 1 Istoriya 2 Opis botanichnogo sadu 3 Galereya 4 PosilannyaIstoriya red Ideya stvorennya botanichnogo sadu dlya viddilennya botaniki ta fiziologiyi filosofskogo fakultetu bula inicijovana profesorom Bohuslavom Jyirushem pershim profesorom botaniki v Zagrebskomu universiteti Jogo nastupnik profesor Antun Hajnc vtiliv cyu ideyu v zhittya i zasnuvav botanichnij sad 1889 roku Cikavo vidznachiti sho togo chasu v Zagrebi bulo vsogo lishe 2 000 budinkiv i 38 000 zhiteliv ale universitet isnuvav vzhe 220 rokiv Pershi proektni ta budivelni roboti v sadu pochalisya 1890 roku a pershi posadki roslin pochalisya 1892 roku Bilsha chastina sadu bula sproektovana v landshaftnomu stili z neregulyarno posadzhenimi grupami derev i chagarnikiv ta zvivistimi dorizhkami Tilki parter roztashovanij na pivden vid oranzhereyi buv stvorenij u francuzkomu stili vidpovidno do simetrichnogo planu Do pochatku XX stolittya vsogo za desyat rokiv roboti u botanichnomu sadu roslo bagato vidiv roslin a sam sad buv estetichno dobre produmanij i retelno doglyanutij Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ta ekonomichnoyi krizi dlya botanichnogo sadu nastupiv duzhe vazhkij period i vin buv na deyakij chas zakritij dlya publiki Odnak nezvazhayuchi na trudnoshi 1927 roku za iniciativoyu profesora Ivo Horvata buv stvorenij karstovij fitogeografichnij viddil pershij viddil priznachenij dlya miscevih vidiv horvatskoyi flori Za nim posliduvali fitogeografichni viddili priznacheni dlya alpijskih 1949 seredzemnomorskih 1954 subseredzemnomorskih 1965 i zahidnoyevropejskih 1983 grup roslin Ostannij seredzemnomorskij fitogeografichnij viddil buv stvorenij dlya roslin yaki dobre sebe pochuvayut na yaskravomu sonci 2009 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i kilkoh povoyennih rokiv pidtrimuvalisya tilki golovni chastini sadu Pid chas bombarduvan sad buv znachno poshkodzhenij i znovu zakritij dlya publiki Dlya vidnovlennya botanichnogo sadu 1948 roku bula stvorena posada direktora botanichnogo sadu cyu posadu z 1948 po 1978 rik obijmav doktor Salo Ungar 1971 roku botanichnij sad buv ogoloshenij pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva cherez svoyu osvitnyu kulturnu istorichnu ta turistichnu cinnist ta zagalnu vazhlivost dlya Zagreba i Horvatiyi Protyagom 1980 h rokiv sad buv retelno vidnovlenij i modernizovanij oranzhereyi dekorativnij kovanij parkan neveliki stavki i mistok 1989 roku bulo urochisto vidznacheno storichchya najstarishogo universitetskogo botanichnogo sadu Horvatiyi Opis botanichnogo sadu red U botanichnomu sadu roste blizko 10 000 taksoniv roslin z usogo svitu vklyuchayuchi 1 800 ekzotichnih roslin Kolekciyi botanichnogo sadu Misceva horvatska flora Seredzemnomorska flora Girski ta alpijski roslini Vodni roslini Dendrarij Dereva i chagarniki Hvojni dereva Kaktusi ta inshi sukulenti Palmi Roslini hizhaki Trav yanisti ta odnorichni rosliniGalereya red nbsp Degenia velebitica nbsp Delosperma cooperi nbsp Kvitka magnoliyi nbsp Vodni liliyiPosilannya red Botanical Garden of the University of Zagreb BGCI angl Oficijnij sajt botanichnogo sadu Arhivovano 19 serpnya 2018 u Wayback Machine angl hor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zagrebskij botanichnij sad amp oldid 38181451