Остап Степанович Парасюк (20 грудня 1921, село Білка, нині Львівська область, Україна — 22 листопада 2007 Київ, Україна) — український і радянський фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1964), фахівець у галузі квантової теорії поля і математичної фізики.
| Парасюк Остап Степанович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 20 грудня 1921 Білка Польща |
| Помер | 22 листопада 2007 (85 років) Київ, Україна |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Місце проживання | Київ, Україна |
| Країна | СРСР, Україна |
| Діяльність | фізик-теоретик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | Фізика, Квантова теорія поля |
| Заклад | Львівський університет Київський університет Інститут математики НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | академік АН УРСР |
| Науковий керівник | Микола Миколайович Боголюбов |
| Аспіранти, докторанти | Фущич Вільгельм Ілліч Голод Петро Іванович |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | Теорема Боголюбова-Парасюка |
| Діти | Парасюк Ігор Остаповичd |
| Нагороди | Премія НАН України імені М. М. Боголюбова Премія НАН України імені М. М. Крилова |
Біографія Редагувати
Остап Парасюк народився в с. Білка на Львівщині. Навчався у Перемишлянській гімназії та Львівському ліцеї, який закінчив 1939 року. З січня 1940 року — студент фізико-математичного факультету Львівського університету. В той час тут викладали світила європейської та світової математичної науки — С. Банах, А. Мазур, Г. Штайнгауз та інші. У 1941 р., коли німці окупували Львів, вимушений був перервати навчання через те, що німці закрили університет. У 1944 році, коли до Львова вступили радянські війська, був мобілізований до війська. Воював у складі 4-го Українського фронту. Травень 1945 р. Остап Парасюк зустрів під Прагою. За хоробрість у військових операціях отримав бойові нагороди.
Закінчив Львівський університет (1947). Доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1957).
У 1949–1966 роках працював в Інституті математики АН УРСР.
З 1966 року — завідувач відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
Одночасно в 1957–1973 роках — професор Київського університету.
Академік АН УРСР (1964).
Наукова діяльність Редагувати
Основні дослідження в області квантової теорії поля і математичної фізики. Спільно з М. М. Боголюбовим обґрунтував обчислювальну процедуру квантової теорії поля (досліджував процедуру множення причинних функцій, регуляризацію розбіжних інтегралів, аналітичне продовження узагальнених функцій у квантовій теорії поля) (1955–1960), запропонував новий метод вивчення аналітичних властивостей амплітуди розсіяння (1962–1965), вирішив ряд пружно-пластичних завдань (1947–1949), визначив спектр потоку гороциклів на поверхнях від'ємної кривизни (1953).
Педагогічна діяльність Редагувати
Наукову та науково-організаційну роботу О. С. Парасюк нерозривно пов'язує з педагогічною діяльністю у Київському та Львівському університетах. Започаткував в Київському університеті імені Тараса Шевченка курсі лекцій «Вступ до квантової теорії поля».
Серед учнів Остапа Степановича — 5 докторів та понад 20 кандидатів наук.
Нагороди Редагувати
Див. також Редагувати
- Теорема Боголюбова — Парасюка
Література Редагувати
- История Академии наук Украинской ССР. — Киев, Наук. думка., 1979.
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- Київське математичне товариство. Пам'яті академіка НАН України Остапа Парасюка
- Остап Степанович Парасюк у Великій біографічній енциклопедії(рос.)
| Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.