www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паоло Барізон італ Paolo Barison нар 23 червня 1936 Вітторіо Венето пом 17 квітня 1979 Андора італійський футболіст що г

Паоло Барізон

Паоло Барізон (італ. Paolo Barison; нар. 23 червня 1936, Вітторіо-Венето — пом. 17 квітня 1979, Андора) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Паоло Барізон
Паоло Барізон
Особисті дані
Народження 23 червня 1936(1936-06-23)
  Вітторіо-Венето, Тревізо, Венето, Італія
Смерть 17 квітня 1979(1979-04-17) (42 роки)
  Андора, Провінція Савона, Лігурія, Італія
Поховання Turin Park Cemeteryd
Громадянство  Італія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1953–1954 «Вітторіо Венето» ? (?)
1954–1957 «Венеція» 68 (20)
1957–1960 «Дженоа» 71 (30)
1960–1963 «Мілан» 47 (14)
1963–1965 «Сампдорія» 57 (19)
1965–1967 «Рома» 62 (13)
1967–1970 «Наполі» 54 (7)
1970–1971 «Тернана» 31 (10)
1971–1972 «Белларія» 31 (17)
1972 «Торонто Метрос» 8 (3)
1973–1974 «Леванте Дженова» 28 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959–1966 Італія 9 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1976 «Мілан»
1977–1978 «Про Патрія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Паоло Барізон у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за «Дженоа», «Мілан» та «Наполі», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1953 року виступами за команду «Вітторіо Венето» з рідного міста, в якій провів один сезон, після чого перейшов у «Венецію», з якою у сезоні 1955/56 виграв Серію С і вийшов у другий дивізіон.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Дженоа» з Серії А, до складу якої приєднався влітку 1957 року. Відіграв за генуезький клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Дженоа», був основним гравцем команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,42 голу за гру першості. Згодом був включений до Зали слави «Дженоа».

Влітку 1960 року, після того як «Дженоа» було позбавлене футбольною федерацією усіх набраних у попередньому сезоні очок і відправлене у нижчій дивізіон, Барізон уклав контракт з «Міланом», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Барізон не був основним гравцем команди, але за цей час виборов титул чемпіона Італії та став володарем Кубка чемпіонів УЄФА.

Згодом, з 1963 року, по два сезони грав у складі клубів «Сампдорія» та «Рома».

З 1967 року три сезони захищав кольори команди клубу «Наполі», ставши в першому з них віце-чемпіоном Італії.

У сезоні 1970/71 років захищав кольори клубу Серії В «Тернана», після чого перейшов на запрошення свого друга і тренера «Белларії» Гастоне Беана у цю команду, що грала у Серії D.

Згодом у 1972 році провів кілька матчів за канадський «Торонто Метрос» в НАСЛ і повернувся до Італії, де завершив ігрову кар'єру у клубі «Леванте Дженова» з Серії D, за яку виступав протягом 1973—1974 років.

Виступи за збірну ред.

28 лютого 1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Іспанії (1:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у двох матчах проти Чилі (2:0), в якому забив гол, і Північної Кореї (0:1). Ця несподівана поразка від корейців, яка не дозволила Італії вийти з групи, стала останнім матчем для Паоло у футболці збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 9 матчів, забивши 6 голів.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в червні 1976 року, очоливши на п'ять зустрічей тренерський штаб «Мілану» після відставки Джованні Трапаттоні.

Згодом у 1977—1978 роках тренував «Про Патрію».

Вранці у вівторок 17 квітня 1979 року на Автостраді дей Фьйорі (A10) поблизу Андори, Барізон, який повертався в Турин на Fiat 130 Coupé, не впорався з керуванням і загинув. Його друг і колишній партнер по «Мілану» Луїджі Радіче був поранений, але зумів вижити.

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ІталіяЛіга
1954-55 «Венеція» Серія C 6 0
1955-56 33 9
1956-57 Серія B 29 11
1957-58 «Дженоа» Серія A 21 11
1958-59 27 14
1959-60 23 5
1960-61 «Мілан» 11 5
1961-62 22 6
1962-63 14 3
1963-64 «Сампдорія» 24 13
1964-65 33 6
1965-66 «Рома» 32 6
1966-67 30 7
1967-68 «Наполі» 20 4
1968-69 21 2
1969-70 14 1
1970-71 «Тернана» Серія B 31 10
1971-72 «Белларія» Серія D 31 17
СШАЛіга
1972 «Торонто Метрос» НАСЛ 8 3
Країна Італія 422 133
США 8 3
Всього 430 141

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28/02/1959 Рим Італія  1 – 1  Іспанія товариський матч -
01/05/1965 Флоренція Італія  4 – 1  Уельс товариський матч 1
01/11/1965 Рим Італія  6 – 1  Польща Відбір до ЧС 1966 3
09/11/1965 Глазго Шотландія  1 – 0  Італія Відбір до ЧС 1966 -
14/06/1966 Болонья Італія  6 – 1  Болгарія товариський матч 1
18/06/1966 Мілан Італія  1 – 0  Австрія товариський матч -
29/06/1966 Флоренція Італія  5 – 0  Мексика товариський матч -
13/07/1966 Сандерленд Італія  2 – 0  Чилі ЧС 1966 - перший етап 1
19/07/1966 Мідлсбро Північна Корея  1 – 0  Італія ЧС 1966 - перший етап -
Усього Матчів 9 Голів 6

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. LA LISTA DEI 200 — HALL OF FAMERS - [ 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] genoacfc.it
  2. Paolo Barison nasljerseys.com
  3. Paolo BARISON magliarossonera.it
  4. La storia siete voi: il Bisonte, Paolo Barison
  5. Quotidiano l'Unità del 18 aprile 1979, pag. 5.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Paolo Barizon ital Paolo Barison nar 23 chervnya 1936 Vittorio Veneto pom 17 kvitnya 1979 Andora italijskij futbolist sho grav na poziciyi flangovogo pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri futbolnij trener Paolo BarizonPaolo BarizonOsobisti daniNarodzhennya 23 chervnya 1936 1936 06 23 Vittorio Veneto Trevizo Veneto ItaliyaSmert 17 kvitnya 1979 1979 04 17 42 roki Andora Provinciya Savona Liguriya ItaliyaPohovannya Turin Park CemeterydGromadyanstvo ItaliyaPoziciya flangovij pivzahisnikProfesionalni klubi Roki Klub I g 1953 1954 Vittorio Veneto 1954 1957 Veneciya 68 20 1957 1960 Dzhenoa 71 30 1960 1963 Milan 47 14 1963 1965 Sampdoriya 57 19 1965 1967 Roma 62 13 1967 1970 Napoli 54 7 1970 1971 Ternana 31 10 1971 1972 Bellariya 31 17 1972 Toronto Metros 8 3 1973 1974 Levante Dzhenova 28 10 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1959 1966 Italiya 9 6 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1976 Milan 1977 1978 Pro Patriya Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Paolo Barizon u VikishovishiVistupav zokrema za Dzhenoa Milan ta Napoli a takozh nacionalnu zbirnu Italiyi Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Statistika vistupiv 4 1 Klubna 4 2 Statistika vistupiv za zbirnu 5 Tituli i dosyagnennya 6 Primitki 7 PosilannyaKlubna kar yera red U doroslomu futboli debyutuvav 1953 roku vistupami za komandu Vittorio Veneto z ridnogo mista v yakij proviv odin sezon pislya chogo perejshov u Veneciyu z yakoyu u sezoni 1955 56 vigrav Seriyu S i vijshov u drugij divizion Svoyeyu groyu za ostannyu komandu privernuv uvagu predstavnikiv trenerskogo shtabu Dzhenoa z Seriyi A do skladu yakoyi priyednavsya vlitku 1957 roku Vidigrav za genuezkij klub nastupni tri sezoni svoyeyi igrovoyi kar yeri Bilshist chasu provedenogo u skladi Dzhenoa buv osnovnim gravcem komandi i odnim z yiyi golovnih bombardiriv mayuchi serednyu rezultativnist na rivni 0 42 golu za gru pershosti Zgodom buv vklyuchenij do Zali slavi Dzhenoa 1 Vlitku 1960 roku pislya togo yak Dzhenoa bulo pozbavlene futbolnoyu federaciyeyu usih nabranih u poperednomu sezoni ochok i vidpravlene u nizhchij divizion Barizon uklav kontrakt z Milanom u skladi yakogo proviv nastupni tri roki svoyeyi kar yeri gravcya Barizon ne buv osnovnim gravcem komandi ale za cej chas viborov titul chempiona Italiyi ta stav volodarem Kubka chempioniv UYeFA Zgodom z 1963 roku po dva sezoni grav u skladi klubiv Sampdoriya ta Roma Z 1967 roku tri sezoni zahishav kolori komandi klubu Napoli stavshi v pershomu z nih vice chempionom Italiyi U sezoni 1970 71 rokiv zahishav kolori klubu Seriyi V Ternana pislya chogo perejshov na zaproshennya svogo druga i trenera Bellariyi Gastone Beana u cyu komandu sho grala u Seriyi D Zgodom u 1972 roci proviv kilka matchiv za kanadskij Toronto Metros v NASL 2 i povernuvsya do Italiyi de zavershiv igrovu kar yeru u klubi Levante Dzhenova z Seriyi D za yaku vistupav protyagom 1973 1974 rokiv Vistupi za zbirnu red 28 lyutogo 1958 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi v tovariskij gri proti zbirnoyi Ispaniyi 1 1 U skladi zbirnoyi buv uchasnikom chempionatu svitu 1966 roku v Angliyi de zigrav u dvoh matchah proti Chili 2 0 v yakomu zabiv gol i Pivnichnoyi Koreyi 0 1 Cya nespodivana porazka vid korejciv yaka ne dozvolila Italiyi vijti z grupi stala ostannim matchem dlya Paolo u futbolci zbirnoyi Vsogo protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 9 rokiv proviv u formi golovnoyi komandi krayini lishe 9 matchiv zabivshi 6 goliv Kar yera trenera red Rozpochav trenersku kar yeru nevdovzi po zavershenni kar yeri gravcya v chervni 1976 roku ocholivshi na p yat zustrichej trenerskij shtab Milanu pislya vidstavki Dzhovanni Trapattoni 3 Zgodom u 1977 1978 rokah trenuvav Pro Patriyu Vranci u vivtorok 17 kvitnya 1979 roku na Avtostradi dej Fjori A10 poblizu Andori Barizon yakij povertavsya v Turin na Fiat 130 Coupe ne vporavsya z keruvannyam i zaginuv 4 Jogo drug i kolishnij partner po Milanu Luyidzhi Radiche buv poranenij ale zumiv vizhiti 5 Statistika vistupiv red Klubna red Chempionat LigaSezonKlubLiga IgriGoliItaliyaLiga1954 55 nbsp Veneciya Seriya C 6 01955 56 33 91956 57 Seriya B 29 111957 58 nbsp Dzhenoa Seriya A 21 111958 59 27 141959 60 23 51960 61 nbsp Milan 11 51961 62 22 61962 63 14 31963 64 nbsp Sampdoriya 24 131964 65 33 61965 66 nbsp Roma 32 61966 67 30 71967 68 nbsp Napoli 20 41968 69 21 21969 70 14 11970 71 nbsp Ternana Seriya B 31 101971 72 nbsp Bellariya Seriya D 31 17SShALiga1972 nbsp Toronto Metros NASL 8 3Krayina Italiya 422 133SShA 8 3Vsogo 430 141Statistika vistupiv za zbirnu red Statistika matchiv i goliv za zbirnu nbsp Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki28 02 1959 Rim Italiya nbsp 1 1 nbsp Ispaniya tovariskij match 01 05 1965 Florenciya Italiya nbsp 4 1 nbsp Uels tovariskij match 101 11 1965 Rim Italiya nbsp 6 1 nbsp Polsha Vidbir do ChS 1966 309 11 1965 Glazgo Shotlandiya nbsp 1 0 nbsp Italiya Vidbir do ChS 1966 14 06 1966 Bolonya Italiya nbsp 6 1 nbsp Bolgariya tovariskij match 118 06 1966 Milan Italiya nbsp 1 0 nbsp Avstriya tovariskij match 29 06 1966 Florenciya Italiya nbsp 5 0 nbsp Meksika tovariskij match 13 07 1966 Sanderlend Italiya nbsp 2 0 nbsp Chili ChS 1966 pershij etap 119 07 1966 Midlsbro Pivnichna Koreya nbsp 1 0 nbsp Italiya ChS 1966 pershij etap Usogo Matchiv 9 Goliv 6 Tituli i dosyagnennya red nbsp Chempion Italiyi 1 Milan 1961 1962 nbsp Volodar Kubka chempioniv UYeFA 1 Milan 1962 1963Primitki red LA LISTA DEI 200 HALL OF FAMERS Arhivovano 16 serpnya 2013 u Wayback Machine genoacfc it Paolo Barison nasljerseys com Paolo BARISON magliarossonera it La storia siete voi il Bisonte Paolo Barison Quotidiano l Unita del 18 aprile 1979 pag 5 Posilannya red Dani pro gravcya v Enciklopediyi futbolu ital Paolo Barizon na sajti National Football Teams com angl Paolo Barizon na sajti FIFA angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paolo Barizon amp oldid 37566242