Пандо́ра (грец. Πανδώρα — всім обдарована) — персонаж грецької міфології: перша жінка, створена Гефестом за інструкціями Зевса. За Гесіодом, кожен бог і богиня наділили її неповторними дарами. Призвідниця нещастя на Землі: відкрила так звану скриньку (піфос) Пандори, з якої вилетіли нешастя, горе, старість тощо.
| Пандора Πανδώρα | |
|---|---|
| | |
| Міфологія | Давньогрецька |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Значення імені | всім обдарована |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Чоловік | Епіметей |
| Діти | Пірра |
| Свята на честь | 22 квітня |
| Пов'язані персонажі | Прометей, Зевс, Афродіта, Гермес |
| Атрибути | дзеркало,скриня |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Міфологія Редагувати
Коли Прометей викрав для смертних божественний вогонь, навчив їх мистецтв і ремесел, дав їм знання, щасливішим стало життя на землі. Зевс, розгніваний вчинком Прометея, жорстоко покарав його, а людям наслав на землю зло. Він звелів славетному богові-ковалю Гефесту змішати землю і воду і зробити з цієї суміші прекрасну дівчину, яка мала б силу людей, ніжний голос і погляд очей, подібний до погляду безсмертних богинь. Дочка Зевса Афіна Паллада повинна була виткати для неї прекрасне вбрання, богиня кохання, золотосяйна Афродіта, повинна була дати їй чарівну красу, Гермес — хитрий розум і спритність. Одразу ж боги виконали веління Зевса. Гефест зробив із землі надзвичайно вродливу дівчину, яку боги оживили. Афіна Паллада з харитами вбрали дівчину в сонцесяйний одяг і наділи на неї золоте намисто. Ори поклали на її пишні кучері вінок з весняних запашних квітів. Гермес уклав в її уста брехливі та повні лестощів слова. Назвали боги її Пандорою, бо від усіх їх дістала вона дари (Пандора означає — наділена всіма дарами). Пандора мала принести з собою людям нещастя.
Коли це зло для людей було готове, Зевс послав Гермеса віднести Пандору на землю до брата Прометея Епіметея. Мудрий Прометей багато разів застерігав свого нерозумного брата і радив йому не приймати дарунків від громовержця Зевса. Він боявся, що ці дарунки принесуть з собою людям горе. Але не послухав Епіметей поради мудрого брата. Зачарувала його своєю вродою Пандора, і він узяв її собі за дружину. Незабаром Епіметей дізнався, скільки зла принесла з собою Пандора людям.
У будинку Епіметея стояла велика посудина (піфос), щільно закрита важкою кришкою; ніхто не знав, що в цій посудині, і ніхто не наважувався відкрити її, бо всі знали, що це загрожує бідами. Цікава Пандора потай зняла з посудини кришку, і розлетілися по всій землі ті біди, які були колись у ній закриті. Тільки одна Надія лишилася на дні величезної посудини. Кришка посудини знову закрилась, і не вилетіла Надія з будинку Епіметея. Цього не побажав громовержець Зевс.
Щасливо жили раніше люди, не знаючи зла, тяжкої праці і згубних хвороб. Тепер міріади бід поширилися серед людей. Тепер злом наповнились і земля, і море. Незваними і вдень, і вночі приходять до людей зло і хвороби, страждання несуть вони з собою людям. Нечутною ходою, мовчки приходять вони, бо позбавив їх Зевс дару мови: він створив зло і хвороби німими.
Див. також Редагувати
- 55 Пандора — астероїд, названий на честь персонажу.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Пандора // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Пандора // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Т. 2. С. 281 /
- Гладкий В. Д. Древний мир. Энциклопедический словарь в 2-х томах. М., 1998. (рос.)
Література Редагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Редагувати
- Пандора // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1283-1284. — 1000 екз.