Пала́ц римо-като́лицьких архієпи́скопів — палац у Львові, архітектурна пам'ятка України, збудована в стилі класицизму 1-ї половини XIX століття. Резиденція римо-католицьких архієпископів-митрополитів Львівських, місце перебування курії та управлінського центру Римо-католицької церкви в Україні.
Палац римо-католицьких архієпископів | ||
---|---|---|
м. Львів, м. Львів, вул. Винниченка, 32 | ||
Палац римо-католицьких архієпископів (палац знаходиться в центрі; справа від нього — (Колишній костел кармеліток); зліва — (Костел св. Казимира)) | ||
Архітектор | (Йоган Зальцман) | |
Замовник | (Францішек Піштек) | |
Нинішній власник | Львівська архідієцезія (РКЦ) | |
| ||
Початок будівництва | 1842 | |
Збудовано | 1844 | |
| ||
Тип споруди | адміністративна | |
Архітектурні стилі | (бідермаєр) | |
Адреса: вул. Винниченка, 32, м. Львів (Україна)
Архітектура
Будівля містить у собі риси кількох архітектурних стилів. Палац був спроєктований відомим архітектором (Йоганом Зальцманом) в стилі (бідермаєру) (перехідний стиль між класицизмом та романтизмом).
У 1886 році палац було перебудовано вже в стилі пізнього класицизму. Будівля відрізняється від навколишніх споруд (лаконічністю) архітектурних форм та відсутністю (оздоблень).
Історичний нарис
Палац архієпископів було збудовано у 1842–1844 роках на замовлення архієпископа (Франца Піштека). У 1886 році палац відреставрували і його вигляд змінився. Згодом будівля використовувалася як імені Яна Длугоша.
1939 року відібраний у римо-католицької курії, після чого тут було розміщено радянську військову частину. Інтер'єр було знищено, проведено переобладнання приміщень, вивезено усі меблі. 1941 року німецька адміністрація повернула палац Римо-католицькій церкві. По війні, від 1944 року в палаці був розміщений військовий (шпиталь). У 1970–1990-х роках у будинку містився науково-дослідний інститут «Система», де розроблялися технології для військово-промислового комплексу СРСР. У 2001 році Кабінет Міністрів України постановив передати будинок курії Львівської архідієцезії римо-католицької церкви до 1 січня 2005 року. 25 червня 2001 року під час свого візиту в Україну Палац римо-католицьких архієпископів відвідав Папа Римський (Іван Павло ІІ). Після цього будівля була передана до Управління Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, (Ю. Бірюльов), Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- (Вуйцик В. С.) Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : (Каменяр), 1991. — 177 с. — .
- (Енциклопедія Львова) / за ред. (А. Козицького) та (І. Підкови). — Львів : (Літопис), 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .
- (Енциклопедія Львова) / за ред. (А. Козицького). — Львів : (Літопис), 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — .
Посилання
- Палац римо-католицьких архієпископів. city-adm.lviv.ua. (Львівська міська рада). Процитовано 5 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Львівський путівник. Палац римо-католицьких архієпископів. dlab.com.ua. Процитовано 5 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Примітки
- Смірнов Ю. Казимир Смучак — учень і послідовник Яна Генрика Розена // Галицька брама. — 1999. — № 11—12 (59—60). — С. 15.
- Енциклопедія Львова т. 2, 2008.
- Архітектура Львова, 2008.
- Енциклопедія Львова т. 1, 2007.
- Постанова КМУ від 2 червня 2001 р. № 628 «Про передачу будинку по вул. Винниченка, 32, у м. Львові Львівській митрополії Римсько-католицької церкви». zakon.rada.gov.ua. (Верховна рада України). Процитовано 5 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет