Пакіцет (лат. Pakicetus, «пакистанський кит») — вимерлий хижий ссавець, що відноситься до археоцетів. Один з найдавніших з нині відомих попередників сучасного кита, що жив приблизно 48 млн років тому і пристосувався до перших спроб пошуку їжі у воді.
| Пакіцет | |
|---|---|
| Художнє відтворення | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
| Родина: | †Pakicetidae |
| Рід: | †Pakicetus (Gingerich та Russell, 1981) |
| Типовий вид | |
| Pakicetus inachus | |
| Species | |
| |
| Вікісховище: Pakicetus |
Pakicetus inachus датується пізнім іпром, але деякі експерти визнають, що він може датуватися раннім лютетом. Цей первісний «кит» залишався ще земноводним, як сучасний тюлень.
Являє собою тонконогого звіра з крихітними копитцями на пальцях. Мав потужні щелепи, близько посаджені очі і м'язистий хвіст. Жив неподалік водойм.
Основною особливістю пакіцета є те, що його гомілкові кістки найбільше нагадують кістки свиней, овець і бегемотів. Черепні ж кістки дуже схожі на аналогічні кістки китів.
Американський палеонтолог Ханс Тевіссена з Огайського університету відшукав череп, що нагадував своєю формою череп кита, а також фрагменти хребта та ніг (формація Кулдана з Пакистану).
Пакіцетиди — це найдавніші з усіх відомих археоцетів. Крім пакіцета, ця родина включала іхтіолестеса (Пакистан, початок еоцену) і налацета (також близький родич пакіцета, розміром приблизно з вовка).
Посилання Редагувати
- Polly, Paul D. Pakicetus (fossil Mammal Genus). Encyclopædia Britannica Online. Процитовано 24 Oct 2013.
- Cooper, Lisa Noelle; Thewissen, J G. M.; Hussain, S. T. (2009). New middle Eocene archaeocetes (Cetacea: Mammalia) from the Kuldana Formation of northern Pakistan. Journal of Vertebrate Paleontology 29 (4): 1289–1299. doi:10.1671/039.029.0423.
- de Muizon, Christian (March 2009). L’origine et l’histoire évolutive des Cétacés [Origin and evolutionary history of cetaceans]. Comptes Rendus Palevol (French) 8 (2–3): 295–309. doi:10.1016/j.crpv.2008.07.002.
- Cooper, Lisa Noelle; Thewissen, J. G. M.; Hussain, S. T. (2009). New middle Eocene archaeocetes (Cetacea: Mammalia) from the Kuldana Formation of northern Pakistan. Journal of Vertebrate Paleontology 104 (4): 1289–99. OCLC 506008976. doi:10.1671/039.029.0423.
- Gingerich, Philip D.; Wells, N. A.; Russell, Donald E.; Shah, S. M. Ibrahim (22 квітня 1983). Origin of Whales in Epicontinental Remnant Seas: New Evidence from the Early Eocene of Pakistan. Science 220 (4595): 403–6. PMID 17831411. doi:10.1126/science.220.4595.403. Процитовано June 2013.
- Gingerich, Philip D.; Russell, Donald E. (1981). Pakicetus inachus, A New Archaeocete (Mammalia, Cetacea) from the Early-Middle Eocene Kuldana Formation of Kohat (Pakistan). Contributions from the Museum of Paleontology, The Museum of Michigan 25 (11): 235–246. OCLC 742729300. Процитовано February 2013.
- Gingerich, Philip D. (2003). Stratigraphic and micropaleontological constraints on the middle Eocene age of the mammal-bearing Kuldana Formation of Pakistan. Journal of Vertebrate Paleontology 23 (3): 643–651. doi:10.1671/2409.
- Thewissen, J. G. M.; Williams, E. M.; Roe, L. J.; Hussain, S. T. (2001). Skeletons of terrestrial cetaceans and the relationship of whales to artiodactyls. Nature 413 (6853): 277–281. PMID 11565023. doi:10.1038/35095005. Процитовано June 2013.
- Thewissen, J. G. M.; Cooper, Lisa Noelle; George, John C.; Bajpai, Sunil (2009). From Land to Water: the Origin of Whales, Dolphins, and Porpoises. Evolution: Education and Outreach 2 (2): 272–288. doi:10.1007/s12052-009-0135-2. Процитовано June 2013.
- Thewissen, J.G.M.; Hussain, S.T. (1993). Origin Of Underwater Hearing In Whales. Nature 361 (6411): 444–445. doi:10.1038/361444a0.
- West, Robert M (1980). Middle Eocene large mammal assemblage with Tethyan affinities, Ganda Kas region, Pakistan. Journal of Paleontology 54 (3): 508–533. JSTOR 1304193. OCLC 4899161959.