www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пагвоський рух учених Пагво ський рух вче них англ Pugwash Conferences on Science and World Affairs рух вчених які висту

Пагвоський рух учених

Пагво́ський рух вче́них (англ. Pugwash Conferences on Science and World Affairs) - рух вчених, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за запобігання світової термоядерної війни та наукову співпрацю. Пагвоський рух зародився 1955 року, коли 11 всесвітньо відомих учених, у тому числі Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі, Бертран Рассел, Макс Борн, Персі Вільямс Бріджмен, Леопольд Інфельд, Лайнус Полінг, Джозеф Ротблат, виступили з маніфестом, в якому закликали зібрати конференцію проти використання ядерної енергії у військових цілях.

Пагвоський рух учених
Тип організація
Засновано 1957
Розташування Рим
41°53′35″ пн. ш. 12°28′00″ сх. д. / 41.89326690002777553° пн. ш. 12.4668318000277764668° сх. д. / 41.89326690002777553; 12.4668318000277764668Координати: 41°53′35″ пн. ш. 12°28′00″ сх. д. / 41.89326690002777553° пн. ш. 12.4668318000277764668° сх. д. / 41.89326690002777553; 12.4668318000277764668
Членство Campaign to Stop Killer Robotsd
Вебсайт: pugwash.org
Нагороди
(1995)
 Пагвоський рух учених у Вікісховищі

1987 року створено Міжнародний студентський і Молодіжний пагвоський рух.

Для поширення ідей учасників Пагвоського руху випускаються періодичні видання: «Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs» (щорічно з 1957), «Pugwash Newsletter» (щоквартально з 1963 ), «Pugwash Occasional Papers» (щоквартально з 2000), спеціальні монографії та доповіді.

Пагвоські конференції Редагувати

Перша конференція Редагувати

Перша Пагвоська конференція пройшла 7—11 липня 1957 року за активної підтримки канадського громадського діяча й мільярдера Сайруса Ітона на його батьківщині в Пагвоші (Нова Шотландія, Канада). На конференції були присутні 22 вчених з 10 країн (7 з США, в тому числі Герман Джозеф Мюллер, Лео Силард, 3 з СРСР, 3 з Японії, в тому числі Сінітіро Томонага, Хідекі Юкава, 2 з Великої Британії, в тому числі Сесіл Френк Пауелл, 2 з Канади, по одному з Австралії (Марк Оліфант), Австрії, Китаю, Французької республіки та Польської Народної Республіки). В основному це були фізики-ядерники. З СРСР приїхали академік Олександр Топчієв, професор Олександр Кузін, академік Дмитро Скобєльцин, а також помічник головного вченого секретаря Президії АН СРСР Володимир Павличенко. Перша Пагвоська конференція була присвячена небезпеці використання ядерної зброї, і можливості контролю за її розповсюдженням. На конференції було утворено постійний комітет Пагвоського руху з місцеперебуванням у Лондоні.

З 1957 року Пагвоські конференції проводяться 1—2 рази на рік. За рішенням Ради організації з 2007 року Пагвоські конференції проводяться один раз на 18 місяців.

У проміжках між конференціями Пагвоським рухом організуються тематичні симпозіуми та семінари в різних країнах світу.

Традиції конференцій Редагувати

  • Всі учасники конференції отримують персональне запрошення і не є представниками жодної країни чи організації.
  • Дискусії проводяться за зачиненими дверима, тільки після закінчення зустрічі робиться коротка заява для преси.

Список конференцій Редагувати

Номер Час проведення Місто Країна Примітки
1-а Липень 1957 Пагвош Канада
2-я травня 1958 Лак-Бопор Канада
Третього вересня 1958 Кіцбюель Австрія
4-а червень - липень 1959 Баден-Баден ФРН
5-а серпень 1959 Пагвош Канада
6-а грудень 1960 Москва СРСР
7-а вересень 1961 Стоу США
8-а вересень 1961 Стоу США
9-а серпень 1962 Кембридж Велика Британія
10-а вересень 1962 Лондон Велика Британія
11-а вересень 1963 Дубровник Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
12-та січень 1964 Удайпур Індія
13-а вересень 1964 Карлові Вари Чехословацька Соціалістична Республіка
14-а квітень 1965 Венеція Італія
15-а грудень 1965 - січень 1966 Аддис-Абеба Ефіопія
16-а вересень 1966 Сопот Польська Народна Республіка
17-та вересень 1967 Роннебю Швеція
18-та вересень 1968 Ніцца Франція
19-а жовтень 1969 Сочі СРСР
20-та вересень 1970 Фонтану США
21-а серпень - вересень 1971 Синай Соціалістична Республіка Румунія
22-а вересень 1972 Оксфорд Велика Британія
23-я серпень - вересень 1973 Ауланко Фінляндія
24-а серпень - вересень 1974 Баден Австрія
25-а січень 1976 Мадрас Індія
26-а серпень 1976 Мюльхаузен НДР
27-а серпень 1977 Мюнхен ФРН
28-а вересень 1978 Варна Народна Республіка Болгарія
29-а липень 1979 Мехіко Мексика
30-а серпень 1980 Брекелен Нідерланди
31-а серпень 1981 Банфф Канада
32-а серпень 1982 Варшава Польська Народна Республіка
33-я серпень 1983 Венеція Італія
34-та липень 1984 Бйоркліден Швеція
35-а липень 1985 Кампінас Бразилія
36-а вересень 1986 Будапешт Угорська Народна Республіка
37-а вересень 1987 Гмунден Австрія
38-а серпень - вересень 1988 Дагомис СРСР
39-а липень 1989 Кембридж США
40-а вересень 1990 Егем Велика Британія
41-а вересень 1991 Пекін Китай
42-я вересень 1992 Берлін Німеччина
43-я червень 1993 Хасслуден Швеція
44-я червень - липень 1994 Колімбарі Греція
45-а липень 1995 Хіросіма Японія
46-та вересень 1996 Лахті Фінляндія
47-я серпень 1997 Ліллехаммер Норвегія
48-а вересень - жовтень 1998 Хуріка Мексика
49-а вересень 1999 Рустенбург ПАР
50-та серпень 2000 Кембридж Велика Британія
51-а березень 2002 Агра Індія
52-а серпень 2002 Сан-Дієго США
53-я липень 2003 Галіфакс, Пагвош Канада
54-а жовтень 2004 Сеул Республіка Корея
55-та липень 2005 Хіросіма Японія
56-а листопад 2006 Каїр Єгипет
57-а жовтень 2007 Барі Італія
58-а квітень 2009 Гаага Нідерланди
59-а липень 2011 Берлін Німеччина
60-та листопад 2013 Стамбул Туреччина
61-а листопад 2015 Нагасакі Японія

Міжнародне визнання Редагувати

1995 року Пагвоський рух став лауреатом Нобелівської премії миру «За великі досягнення, спрямовані на зниження ролі ядерної зброї у світовій політиці, і за багаторічні зусилля із заборони цього виду зброї».

Примітки Редагувати

  1. http://cultural-opposition.eu/registry/?uri=http://courage.btk.mta.hu/courage/individual/n36255
  2. COURAGE Registry
    d:Track:Q64784883
  3. https://www.stopkillerrobots.org/members/
  4. 1010985a1.htm Пагуошський рух[недоступне посилання з липня 2019] / Лебедєв М. - стаття з енциклопедії «Кругосвєт »® [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
  5. Документи та історія Пагуошського руху. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 15 червня 2010. 

Література Редагувати

  • С. П. Галака. Пагуошський рух // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Вчені Академії наук у Пагуошського рух / / Весник РАН .- 2005.-Т. 75, № 6.
  • Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Ювілей Пагуошського руху / / Весник РАН .- 2007.-Т.77, № 10.
  • Лебедєв М. А.До 50-річчя Пагуошського руху / / Екология и жизнь.-2007 .- № 10, 11.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pagvo skij ruh vche nih angl Pugwash Conferences on Science and World Affairs ruh vchenih yaki vistupayut za mir rozzbroyennya ta mizhnarodnu bezpeku za zapobigannya svitovoyi termoyadernoyi vijni ta naukovu spivpracyu Pagvoskij ruh zarodivsya 1955 roku koli 11 vsesvitno vidomih uchenih u tomu chisli Albert Ejnshtejn Frederik Zholio Kyuri Bertran Rassel Maks Born Persi Vilyams Bridzhmen Leopold Infeld Lajnus Poling Dzhozef Rotblat vistupili z manifestom v yakomu zaklikali zibrati konferenciyu proti vikoristannya yadernoyi energiyi u vijskovih cilyah Pagvoskij ruh uchenihTip organizaciyaZasnovano 1957 1 Roztashuvannya Rim 2 41 53 35 pn sh 12 28 00 sh d 41 89326690002777553 pn sh 12 4668318000277764668 sh d 41 89326690002777553 12 4668318000277764668 Koordinati 41 53 35 pn sh 12 28 00 sh d 41 89326690002777553 pn sh 12 4668318000277764668 sh d 41 89326690002777553 12 4668318000277764668Chlenstvo Campaign to Stop Killer Robotsd 3 Vebsajt pugwash orgNagorodi 1995 Pagvoskij ruh uchenih u Vikishovishi1987 roku stvoreno Mizhnarodnij studentskij i Molodizhnij pagvoskij ruh Dlya poshirennya idej uchasnikiv Pagvoskogo ruhu vipuskayutsya periodichni vidannya Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs shorichno z 1957 Pugwash Newsletter shokvartalno z 1963 Pugwash Occasional Papers shokvartalno z 2000 specialni monografiyi ta dopovidi 4 Zmist 1 Pagvoski konferenciyi 1 1 Persha konferenciya 1 2 Tradiciyi konferencij 1 3 Spisok konferencij 2 Mizhnarodne viznannya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaPagvoski konferenciyi RedaguvatiPersha konferenciya Redaguvati Persha Pagvoska konferenciya projshla 7 11 lipnya 1957 roku za aktivnoyi pidtrimki kanadskogo gromadskogo diyacha j milyardera Sajrusa Itona na jogo batkivshini v Pagvoshi Nova Shotlandiya Kanada Na konferenciyi buli prisutni 22 vchenih z 10 krayin 7 z SShA v tomu chisli German Dzhozef Myuller Leo Silard 3 z SRSR 3 z Yaponiyi v tomu chisli Sinitiro Tomonaga Hideki Yukava 2 z Velikoyi Britaniyi v tomu chisli Sesil Frenk Pauell 2 z Kanadi po odnomu z Avstraliyi Mark Olifant Avstriyi Kitayu Francuzkoyi respubliki ta Polskoyi Narodnoyi Respubliki V osnovnomu ce buli fiziki yaderniki Z SRSR priyihali akademik Oleksandr Topchiyev profesor Oleksandr Kuzin akademik Dmitro Skobyelcin a takozh pomichnik golovnogo vchenogo sekretarya Prezidiyi AN SRSR Volodimir Pavlichenko Persha Pagvoska konferenciya bula prisvyachena nebezpeci vikoristannya yadernoyi zbroyi i mozhlivosti kontrolyu za yiyi rozpovsyudzhennyam Na konferenciyi bulo utvoreno postijnij komitet Pagvoskogo ruhu z misceperebuvannyam u Londoni Z 1957 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya 1 2 razi na rik Za rishennyam Radi organizaciyi z 2007 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya odin raz na 18 misyaciv U promizhkah mizh konferenciyami Pagvoskim ruhom organizuyutsya tematichni simpoziumi ta seminari v riznih krayinah svitu Tradiciyi konferencij Redaguvati Vsi uchasniki konferenciyi otrimuyut personalne zaproshennya i ne ye predstavnikami zhodnoyi krayini chi organizaciyi Diskusiyi provodyatsya za zachinenimi dverima tilki pislya zakinchennya zustrichi robitsya korotka zayava dlya presi 5 Spisok konferencij Redaguvati Nomer Chas provedennya Misto Krayina Primitki1 a Lipen 1957 Pagvosh Kanada2 ya travnya 1958 Lak Bopor KanadaTretogo veresnya 1958 Kicbyuel Avstriya4 a cherven lipen 1959 Baden Baden FRN5 a serpen 1959 Pagvosh Kanada6 a gruden 1960 Moskva SRSR7 a veresen 1961 Stou SShA8 a veresen 1961 Stou SShA9 a serpen 1962 Kembridzh Velika Britaniya10 a veresen 1962 London Velika Britaniya11 a veresen 1963 Dubrovnik Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya12 ta sichen 1964 Udajpur Indiya13 a veresen 1964 Karlovi Vari Chehoslovacka Socialistichna Respublika14 a kviten 1965 Veneciya Italiya15 a gruden 1965 sichen 1966 Addis Abeba Efiopiya16 a veresen 1966 Sopot Polska Narodna Respublika17 ta veresen 1967 Ronnebyu Shveciya18 ta veresen 1968 Nicca Franciya19 a zhovten 1969 Sochi SRSR20 ta veresen 1970 Fontanu SShA21 a serpen veresen 1971 Sinaj Socialistichna Respublika Rumuniya22 a veresen 1972 Oksford Velika Britaniya23 ya serpen veresen 1973 Aulanko Finlyandiya24 a serpen veresen 1974 Baden Avstriya25 a sichen 1976 Madras Indiya26 a serpen 1976 Myulhauzen NDR27 a serpen 1977 Myunhen FRN28 a veresen 1978 Varna Narodna Respublika Bolgariya29 a lipen 1979 Mehiko Meksika30 a serpen 1980 Brekelen Niderlandi31 a serpen 1981 Banff Kanada32 a serpen 1982 Varshava Polska Narodna Respublika33 ya serpen 1983 Veneciya Italiya34 ta lipen 1984 Bjorkliden Shveciya35 a lipen 1985 Kampinas Braziliya36 a veresen 1986 Budapesht Ugorska Narodna Respublika37 a veresen 1987 Gmunden Avstriya38 a serpen veresen 1988 Dagomis SRSR39 a lipen 1989 Kembridzh SShA40 a veresen 1990 Egem Velika Britaniya41 a veresen 1991 Pekin Kitaj42 ya veresen 1992 Berlin Nimechchina43 ya cherven 1993 Hassluden Shveciya44 ya cherven lipen 1994 Kolimbari Greciya45 a lipen 1995 Hirosima Yaponiya46 ta veresen 1996 Lahti Finlyandiya47 ya serpen 1997 Lillehammer Norvegiya48 a veresen zhovten 1998 Hurika Meksika49 a veresen 1999 Rustenburg PAR50 ta serpen 2000 Kembridzh Velika Britaniya51 a berezen 2002 Agra Indiya52 a serpen 2002 San Diyego SShA53 ya lipen 2003 Galifaks Pagvosh Kanada54 a zhovten 2004 Seul Respublika Koreya55 ta lipen 2005 Hirosima Yaponiya56 a listopad 2006 Kayir Yegipet57 a zhovten 2007 Bari Italiya58 a kviten 2009 Gaaga Niderlandi59 a lipen 2011 Berlin Nimechchina60 ta listopad 2013 Stambul Turechchina61 a listopad 2015 Nagasaki YaponiyaMizhnarodne viznannya Redaguvati1995 roku Pagvoskij ruh stav laureatom Nobelivskoyi premiyi miru Za veliki dosyagnennya spryamovani na znizhennya roli yadernoyi zbroyi u svitovij politici i za bagatorichni zusillya iz zaboroni cogo vidu zbroyi Primitki Redaguvati http cultural opposition eu registry uri http courage btk mta hu courage individual n36255 COURAGE Registry d Track Q64784883 https www stopkillerrobots org members 1010985a1 htm Paguoshskij ruh nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lebedyev M stattya z enciklopediyi Krugosvyet Arhivovano 13 serpnya 2009 u Wayback Machine Dokumenti ta istoriya Paguoshskogo ruhu Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 15 chervnya 2010 Literatura RedaguvatiS P Galaka Paguoshskij ruh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Rizhov Yu A Lebedyev M A Vcheni Akademiyi nauk u Paguoshskogo ruh Vesnik RAN 2005 T 75 6 Rizhov Yu A Lebedyev M A Yuvilej Paguoshskogo ruhu Vesnik RAN 2007 T 77 10 Lebedyev M A Do 50 richchya Paguoshskogo ruhu Ekologiya i zhizn 2007 10 11 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Paguoshskogo ruhu vchenih Arhivovano 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Manifest Rassela Ejnshtejna 1955 r Arhivovano 4 chervnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pagvoskij ruh uchenih amp oldid 38324290