Стефа́нія Стефа́нівна Павли́шин (20 травня 1930, Коломия — 5 січня 2021, Львів) — українська музикознавиця, 1957 — член Спілки композиторів, 1960 — доцент, 1981 — доктор наук, 1983 — професор, член правління Національної Спілки композиторів України, дійсний член Наукового Товариства Шевченка, почесний академік Національної академії мистецтв України (2009).
| Павлишин Стефанія Стефанівна | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 травня 1930 |
| Місце народження | Коломия, Станиславівське воєводство, Польська Республіка |
| Дата смерті | 5 січня 2021 (90 років) |
| Місце смерті | Львів, Україна |
| Поховання | |
| Громадянство | УРСР → Україна |
| Професія | музикознавець |
| Освіта | Львівська консерваторія |
Життєпис Редагувати
З 1949 року працює в музичних школах Львова, 1952 закінчила історико-теоретичний факультет Львівської консерваторії.
1955 року в Києві захищає кандидатську дисертацію на тему «Творчість Д. Січинського».
Є авторкою цілої низки наукових розвідок з історії музики.
У Львівській консерваторії викладала історію музики, в 1955—1985 роках вела семінари з сучасної музики та спеціалізацію з музикознавства.
Серед її учнів — Наталія Савицька.
Докторську дисертацію захистила на тему «Тенденції розвитку західної музики XX століття».
У 1992—1998 роках працювала головою секції мистецтвознавства, з 1998 — голова відділення культурології Західного наукового центру НАН України.
Померла у Львові 5 січня 2021 року.Похована на 58 полі Личаківського цвинтаря.
Деякі праці Редагувати
- «Д. В. Січинський», Київ, «Мистецтво», 1956,
- «„Місячний П'єро“ А. Шенберга», Київ, «Музична Україна», 1972,
- «Чарлз Айвз», Київ, «Музична Україна», 1972, «Радянський композитор», 1979,
- «Станіслав Людкевич», Київ, «Музична Україна», 1974,
- «Про деякі тенденції розвитку сучасної зарубіжної музики», Київ, «Музична Україна», 1976,
- «Денис Січинський», Київ, «Музична Україна», 1980,
- «Зарубіжна музика XX століття. Шляхи розвитку. Тенденції.», Київ, «Музична Україна», 1980,
- «Про шляхи розвитку сучасної західної музики», Єреван, «Советакан грох», 1981, вірменською мовою,
- «Валентин Сильвестров», Київ, «Музична Україна», 1989,
- «Василь Барвінський», Київ, «Музична Україна», 1990,
- «Мар'ян Кузан», Львів, 1993, БаК, 2005,
- «Історія однієї кар'єри: (про І. Маланюк)», Львів, «Вільна Україна», 1994,
- «Ігор Соневицький», 1995,
- «Олександр Барвінський», Львів, «Академічний Експрес», 1997,
- «Арнольд Шенберґ: Монографія», Москва, «Композитор», 2001,
- «Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович», Львів, БаК, 2004,
- «Музика двадцятого століття», Львів, БаК, 2005.
- «Американська музика», Львів, БаК, 2007.
Примітки Редагувати
- https://www.biografija.ru/biography/pavlishin-stefaniya-stefanovna.htm
- Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
Джерела Редагувати
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]
- НСКУ
- Павлишин Стефанія Стефанівна / Вісник НТШ. № 63, 2020. С. 93-94.
Література Редагувати
- Стефанія Павлишин у своїх працях і висловах сучасників / упоряд. М. Кривенко, Н. Письменна ; ред. Р. Мисько-Пасічник. — Львів: Растр-7, 2015. — 304 с.
Посилання Редагувати
- Павлишин Стефанія Стефанівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 21-23
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |