Частина інформації в цій статті застаріла. (червень 2018) |
Павел Потоцький (31 березня 1751, с. Семенівка, — 27 вересня 1818, Бучач) — ксьондз, польський аристократ гербу Золота Пілява, релігійний та освітній діяч РКЦ. Брат-близнюк каноніка Каєтана Потоцького. Доктор обох прав.
Павел Потоцький | |
---|---|
Paweł Potocki | |
Народився | 31 березня 1751 с. Семенівка, тепер Пустомитівський район, Львівська область |
Помер | 27 вересня 1818 (67 років) Бучач, тепер Тернопільська область |
Поховання | міський цвинтар, Бучач |
Країна | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | релігійний та освітній діяч, дідич |
Alma mater | Папський Григоріанський університет |
Титул | граф |
Конфесія | РКЦ |
Рід | Потоцькі гербу Золота Пилява |
Батько | Юзеф Потоцький |
Мати | Пелаґея з Потоцьких |
Життєпис Редагувати
Батько — граф, львівський каштелян Юзеф Потоцький (рідний брат Антонія Міхала). Брат — граф Ян Потоцький, староста канівський з 1782 р.) з дружиною Йоанною з Потоцьких — згідно із заповітом Миколи Василя Потоцького — новий дідич Бучача.
1764 року, після смерти батька, разом з братами Каєтаном та Яном «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їх гувернером став єзуїт кс. Григоріс Пірамович. За даними кс. С. Баронча, разом з братом-близнюком навчався під керівництвом кс. Г. Пірамовіча, потім з ним як опікуном виїхали (Ельжбета Александровська вказує, що разом з братом Яном) в «освітню подорож» до Франції, Італії восени 1767. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів Риму (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет). Від вересня 1770 з Каєтаном навчались у місті Понт-а-Муссон. 1774 року брати закінчили навчання в Collegium Romanum, отримали капланські свячення.
Потім став каноніком-схоластиком катедри Луцька (1775 року), краківським каноніком (1777), пробощом Бродів, Бучача (певне, з 1805 року), кавалером ордену Св. Станіслава.
Дідичі — каноніки Потоцькі — продали євреям замок у місті Бучачі, які почали розбирати його на матеріал для будівництва 1812 року з братом наказали розібрати останню з спостережних башт Бучача на горі Федір та спорудити з каменю гробницю-каплицю в стилі класицизму на міському цвинтарі.
23 вересня 1818 року в Бучачі підписав заповіт. Помер 27 вересня 1818 року. 1814. Був похований у родовій каплиці-гробниці на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі поряд з братом.
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
- є також дата після 23 вересня → Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15032) [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Barącz, s. 77.
- ↑ Potoccy (07) [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Czyż, Gutowski, s. 19.
- ↑ Aleksandrowska, s. 530 [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.].
- Orłowicz, s. 143.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 18.
- Sadok Barącz. Pamiątki buczackie… — S. 86.
- Czyż, Gutowski, s. 42.
Джерела Редагувати
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Aleksandrowska Elżbieta. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/…. — Zeszyt 11…. — S. 530. (пол.)
- Barącz Sadok. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. — S. 76—86. (пол.)
- Czyż Anna Sylvia, Gutowski Bartłomiej. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- Orłowicz Mieczysław. Ilustrowany przewodnik po Galicyi. — Lwów : Drukarnia «Grafii», 1919. Репринт: Krosno: «Ruthenus», 2008. — ISBN 978-83-7530-028-4. (пол.)
Посилання Редагувати
- Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15032) [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |