П'єр Селлал

П'єр Селлал (фр. Pierre Sellal; 3 лютого 1952, Мюлуз) — французький дипломат, постійний представник Франції при Європейському Союзі (2002—2009 та 2014—2017), генеральний секретар Міністерства закордонних і європейських справ (2009—2014).

П'єр Селлал
Народився	13 лютого 1952(1952-02-13) (71 рік) Мюлуз
Країна	Франція
Діяльність	дипломат
Alma mater	Національна школа адміністрації (1977) і Faculty of Law, Political Science and Management of Strasbourg^d
Знання мов	французька
Посада	Permanent Representative of France to the European Union^d, Permanent Representative of France to the European Union^d, президент^[d], private secretary^d і Permanent secretary of the French Foreign Affairs Ministry^d
Нагороди	Ambassadeur de France^d (28 листопада 2008)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 3 лютого 1952 року в Мюлузі в сім'ї гірничного інженера.

Закінчив правничо-економічний факультет Страсбурзького університету, а у 1973 році вступив до Національної школої адміністрації.

Після року військової служби, з 1977 працює в Міністерстві закордонних справ Франції. Спочатку працював в Конференції ООН з торгівлі та розвитку, а 1980 року був призначений дипломатичним радником міністра зовнішньої торгівлі Мішеля Койнтата. У 1981 році вперше приєднався до Постійного представництва Франції при Європейському Союзі у Брюсселі як радник.

У 1985 році Лоран Фабіус призначив Селлала заступником генерального секретаря Міжвідомчого комітету з питань європейського економічного співробітництва (SGCI).

У 1990 році приєднався до дипломатичного представництва Франції у Італії.

З 1992 по 1997 рік обіймав посаду заступника Постійного представника Франції при Європейському Союзі. У 1997 році був призначений на посаду директора Кабінету Міністрів закордонних справ Юбера Ведріна.

З 2002 по 2009 рік очолював Постійне представництво Франції при Європейському Союзі. У період між 2009 та 2014 роками обіймав посаду Генерального секретаря Міністерства закордонних і європейських справ Франції, а у 2014 році повернувся на посаду постійного представника при ЄС, яку обіймав до 2017.

Став головою ради директорів «Fondation de France» та президентом елітного клубу «Le Siècle».

Нагороди

• кавалер ордена Почесного легіону (31 грудня 2002)
• офіцер ордену «За заслуги» (30 січня 2008)
• орден князя Ярослава Мудрого II ступеня (Україна, 2010)
• офіцер ордена Почесного легіону (13 липня 2011)
• командор ордена Мистецтв та літератури (10 лютого 2016)
• командор ордена «За заслуги» (13 травня 2016)

Примітки

1. https://www.ouest-france.fr/faits-divers/agression-sexuelle/olivier-duhamel-remplace-par-pierre-sellal-a-la-presidence-du-siecle-7117872
2. Liste du 17 décembre 1973 S DES CANDIDATS ADMIS EN QUALITE D'ELEVES A L'ENA A LA SUITE DES EPREUVES DES CONCOURS DE 1973. www.legifrance.gouv.fr. Процитовано 28 травня 2021. 
3. Pierre Sellal. POLITICO (амер.). Процитовано 28 травня 2021. 
4. Pierre Sellal, a key player in major european negociations, is joining August Debouzy. August Debouzy avocats (англ.). 31 січня 2018. Процитовано 28 травня 2021. 
5. Décret du 19 mars 2009 portant nomination du secrétaire général du ministère des affaires étrangères et européennes - M. Sellal (Pierre). www.legifrance.gouv.fr. Процитовано 28 травня 2021. 
6. Décret du 17 juillet 2014 portant nomination d'un ambassadeur, représentant permanent de la France auprès de l'Union européenne à Bruxelles - M. SELLAL (Pierre). www.legifrance.gouv.fr. Процитовано 28 травня 2021. 
7. Cecile Andrzejewski (8 грудня 2020). Pierre Sellal, France's former Permanent Representative to the EU: 'You should not ask each delegation to strictly record its position'. Investigate Europe (амер.). Процитовано 28 травня 2021. 
8. Pierre Sellal, nouveau président de la Fondation de France. www.culture.gouv.fr (фр.). Процитовано 28 травня 2021. 
9. Affaire Olivier Duhamel : Le Siècle, club de l’élite et temple de la bienséance, aimerait continuer à dîner en paix. Le Monde.fr (фр.). 10 лютого 2021. Процитовано 28 травня 2021. 
10. Про відзначення державними нагородами України громадян Французької Республіки. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 28 травня 2021. 
11. Décret du 13 juillet 2011 portant promotion et nomination. www.legifrance.gouv.fr. Процитовано 28 травня 2021. 
12. Arrêté du 10 février 2016 portant nomination et promotion dans l'ordre des Arts et des Lettres. www.culture.gouv.fr. 
13. Décret du 13 mai 2016 portant promotion et nomination. www.legifrance.gouv.fr. Процитовано 28 травня 2021.