www.wikidata.uk-ua.nina.az

Остап є Полтавський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Остап є Оста п є село в Україні у Полтавс

Остап'є (Полтавський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Остап'є.

Оста́п'є — село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 1029 осіб. Село є адміністративним центром Остап'ївської сільської рада, до якої, крім того, входять села Запсілля, Нове Остапове, Олефіри, Підгір'я та Уханівка.

село Остап'є
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Рада Остап'ївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53080390510078483
Основні дані
Населення 1029 (2001 рік)
Площа 3,194 км²
Густота населення 322.17 осіб/км²
Поштовий індекс 38354
Телефонний код +380 5345
Географічні дані
Географічні координати 49°33′12″ пн. ш. 33°45′10″ сх. д. / 49.55333° пн. ш. 33.75278° сх. д. / 49.55333; 33.75278Координати: 49°33′12″ пн. ш. 33°45′10″ сх. д. / 49.55333° пн. ш. 33.75278° сх. д. / 49.55333; 33.75278
Відстань до
районного центру 		36 км
Місцева влада
Адреса ради 38354, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Остап’є
Карта
Остап'є
Остап'є
Мапа

 Остап'є у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село Остап'є знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Балаклія, нижче за течією примикає село Нове Остапове. Селом протікають пересихаючі струмки із загатами.

Розташоване за 36 км від районного центру.

Історія Редагувати

Біля села знайдено глиняну посудину епохи міді (IV тисячоліття до н. е.) та велике ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II—VI ст. н. е.). В урочищі Острів поблизу села виявлені рештки ґрунтового могильника (досліджувався 1968 року) засухинської культури (рубіж неолітичної і енеолітичної епох).

Остап'є відоме з XVII сторіччя (як хутір, належний до містечка Яблонова (нині Яблуневе Оржицького району), Остапів згадується ще 22 червня 1622 року). Село було позначене на карті Боплана (XVII ст.) як містечко. До 1646 року належало литовським князям, потім магнату Вишневецькому.

У 1648 році Б. Хмельницький призначив Остап'є сотенним містечком Чигиринського полку. Сотня перебувала у його складі до 1661 року. Потім — адмінодиниця Кременчуцького полку (1661–1663 роки) та знову Чигиринського (1663–1667). Після Андрусівської угоди між Польщею та Росією перейшла під юрисдикцію лівобережного гетьмана Івана Брюховецького і була включена до складу Полтавського полку. Але у зв'язку з військовими діями, які вів П. Дорошенко, обстоюючи єдність козацького гетьманату, фактично лише за І. Самойловича у кінці 1672 року включена, як територія і військовий підрозділ, до Миргородського полку. У його ж складі сотня дожила останні дні, коли 1782 року її ліквідували, а адміністративну територію повністю включили до Голтвянського повіту Київського намісництва.

У 1696 році містечко було спалене кримськими татарами.

У XVIII ст. гетьман К. Г. Розумовський віддав Остап'є у володіння Федору Базилевському, який з 1764 по 1772 рік був остап'ївським сотником.

На початку XVIII ст. в містечку постійно перебував полк російських військ під командуванням Орлова.

У 1782 році в Остап'єму було 770 хат, у тому числі 241 виборних козаків, 229 підпомічників, 300 посполитих, крім того, 6 дворян, 10 різночинців, 12 церковнослужителів.

У 1787 році в містечку було 2780 душ чоловічої статі (козаки, казенні селяни і піддані І. Базилевського та його братів).

За переписом 1859 року у містечку було 677 дворів, 4483 жителі, 3 церкви, відбувалося 2 ярмарки на рік, діяло 2 заводи.

У 1885 році колишнє державне і власницьке містечко при річці Псел мало 678 дворів і 3390 жителів, 2 православні церкви, школу, 7 постоялих дворів, 6 лавок, 3 кузні, 38 вітряних млинів, 5 олійниць, проводився базар щонеділі, 3 ярмарки на рік. Містечко тоді було центром Остапівської волості Хорольського повіту.

У 1900 році в містечку Хорольського повіту було 648 дворів, 2934 жителі, 3 школи (міністерська, земська та церковнопарафіяльна), відбувалося 5 ярмарок на рік.

На початку XX ст. в Остап'єму була лікарня з хірургічним відділенням, аптека, пошта, телеграф, водяний та паровий (з олійницею) млини, 36 вітряків, 7 кінних молотарок, цегельня, 13 кузень, 2 сукновальні, 9 магазинів, шинок. Населення містечка Остап'є становило близько 4500 жителів.

Пізніше в містечку було 2 церкви, 3 ярмарки на рік і базари щотижня, близько 40 вітряків, кілька олійниць, маєток Є. О. Базилевської.

У 1904 році в містечку була побудована двокласна міністерська школа, до якої ходили діти із навколишніх сіл: Попівки, Федорівки, Романівки, Великих Кринок, Балаклії, Рокити, частина з них досить віддалені від Остап’я. З 1904 по 1906 рік директором міністерської школи був Буктований А.Г., а з 1906 по 1924 рік — Петечинський Михайло Григорович.

У 1905 році в Остап'єму стався страйк наймитів в економії Є. О. Базилевської, придушений силою зброї.

У 1910 році в містечку був 631 двір, 3517 жителів, 3 церкви (дерев'яна Хрестовоздвиженська 1779 року; мурована Троїцька 1815 року, дерев'яна Успенська 1900 року).

На початку 1918 року в Остап'єму розпочалась радянська окупація.

У 20-і роки ХХ століття головною проблемою вважалася ліквідація неписьменності. 75% місцевого населення було неграмотним. Добровольцями з ліквідації неписьменності були Тарабан Федір Макарович (в 1928 році очолив товариство спільного обробітку землі «Червона зірка»), Нікіфоров Михайло Йосипович, Корнієнко Г.Я. Багато зусиль докладав і завідувач (директор) школи Петечинський М.Г.. Поважною людиною в містечку був священик Троїцької церкви Яків Андрійович Обламський. Його донька Ольга стала дружиною Семена Івановича Бережного (в майбутньому заслужений лікар УРСР). Ця родина залишила вагомий слід в розвитку містечка Остап’є. Семен Іванович займався медициною, Ольга Яківна приклала зусилля для ліквідації неписемності серед остап’євців.

З приходом радянської влади в Остап'єму почала діяти одна школа, спочатку початкова, потім семирічна, з 1938 року — восьмирічна, а перед війною 1941-1945 років — десятирічна. Школа переживала  усі проблеми, які панували у суспільстві: тяжке матеріальне становище, відсутність кваліфікованих кадрів, охоплення усіх дітей навчанням.

У 1923 році в містечку було 5877 жителів.

У 1930-х роках в місцевій школі активно діяли гуртки: драматичний, співочий, юних фотографів, фізичний. Школа і сільський клуб забезпечували на той час дозвілля як дітей, так і дорослих жителів Остап’я.

У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 598 мешканців, у тому числі встановлено імена 408 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Крипак М. К. (1921 р. н.), Цикало В. Г. (1920 р. н.), Чигиринець М. О. (1913 р. н.).

Напередодні Німецько-радянської війни в Остап'єму було 5 колгоспів, радіостанція, 3 магазини, середня школа, лікарня, Будинок культури, бібліотека.

У період німецько-фашистської окупації (14 вересня 1941 — 20 вересня 1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 230 чол., спалили школу, лікарню, колгоспні будівлі.

Школа запрацювала у вересні 1943 році, одразу після звільнення села від німецьких загарбників. Приміщення школи було у так званих попових хатах.  До 1975 року, коли нова школа відкрила свої двері для учнів, навчання відбувалося в різних куточках села в різних приміщеннях. Головним завданням у 1944 році було охоплення усіх учнів навчанням. Станом на 9 жовтня 1944 року в школі навчався 301 учень, а через рік було 386 учнів.

У зв’язку з тим, що в роки окупації діти не навчалися, — був порушений навчальний процес, та й одразу після закінчення війни не всі діти мали матеріальну змогу відвідувати заняття в школі через відсутність взуття, теплого верхнього одягу. Охопити всіх дітей навчанням вдалося лише в 1947 році. Їх було 515, а станом на 13 лютого 1950 року — 577  учнів (18 класів). Це був найвищий показник кількості учнів у місцевій школі за весь період її існування.

У 1946 році був урочистий випуск учнів 10 класу, вперше після визволення краю від німецької окупації. Часи були непрості. Учні навчалися в пристосованих приміщеннях у дві зміни, друга зміна навчалася при гасових лампах.

У післявоєнний час на території Остап’євської сільської ради існували:

  • Гатчанська початкова школа (як філіал Остап’євської);
  • Глибочанська початкова школа;
  • Плавлянська початкова школа (закрита в 1984 році);
  • Запсільська восьмирічна, пізніше початкова школа (закрита 28 серпня 1997 року);
  • Остап’євська середня школа.

У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли (529 чол.) на фронтах Німецько-радянської війни.

В роки радянської влади місцева школа відображала загальну державну ідеологію, а вчителі часто були в центрі політичних, соціальних та культурних процесів. Наприклад, учителі Швачка І.І. та Новицька Н.В. були обліковцями Всесоюзного перепису населення 1959 року. Вчителів активно залучали до надання допомоги в роботі колгоспних дитячих ясел, до сільськогосподарських робіт на полях, до виступів з лекціями, концертами на фермах, у колгоспних бригадах. Учителі сприяли організованому збору учнями макулатури та металобрухту. З 1967 року до середини 1980-х років у селі Остап’є діяла радіогазета для батьків, роботу якої організовували вчителі.

У 1965 році населення села передплатило 3316 примірників журналів і газет.

У 1966 році колгосп «Промінь Леніна», центральна садиба якого містилася в селі, мав 9169 га землі, 252 га лісу та 122 га чагарника. Тут вирощували озиму пшеницю, жито тощо. Розвинуте було і тваринництво. Була пасіка, ставок, млин, олійниця, пекарня. З 1957 року діяла Остап’ївська ГЕС.

У 1966 році в Остап'єму була середня школа, 5 бібліотек, 5 клубів. Населення становило 1638 чол. Сільській раді були підпорядковані населені пункти Запсілля, Нове Остапове, Олефіри, Підгір’я, Уханівка.

Великим досягненням для села Остап’є було будівництво нової школи, яка радо відкрила свої двері перед учнями у січні 1975 року. Двоповерхова простора та світла споруда з їдальнею, зі спортивним залом, розрахована на 450 учнів, була обладнана добротними меблями, унаочненням. Багато зусиль доклав для відкриття нової школи її директор Вовкоріз Петро Григорович.

У 1977 році в селі було встановлено пам'ятник В. І. Леніну.

На початку 1980-х років в Остап’євській школі діяла кролеферма.

У 1990 році населення села становило 1199 осіб.

У 1991 році в селі були колгосп "Промінь Леніна" (зерново-тваринницького напряму), хлібозавод, млин, олійниця, відділення зв'язку та ощадбанку, середня школа, стоматологічний кабінет, дитсадок, Будинок культури на 600 місць, бібліотека (17,2 тис. одиниць літератури).

У 2016 році в Остап’євській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчалося 70 учнів.  

Відомі люди Редагувати

Економіка Редагувати

  • Молочно-товарна та вівце-товарна ферми (нині не працюють)
  • ФГ "Надія"

Об'єкти соціальної сфери Редагувати

  • Остап'євська загальноосвітня школа І-III ступенів
  • Дитячий садок (при школі)
  • Фельдшерсько-акушерський пункт
  • Будинок культури на 600 місць
  • Бібліотека

Визначні пам'ятки Редагувати

  • Пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли на фронтах Німецько-радянської війни
  • Братська могила радянських воїнів і партизанів, які загинули 1943 року
  • Меморіальна дошка на честь лікаря С. І. Бережного
  • Поселення роменської культури (VIII—X ст.)
  • Ботанічний заказник «Кут», загальна площа 126 га, створений для охорони рябчика руського, занесеного до Червоної книги України
  • Поблизу Остап’я знайдено посудину середньостогівської культури доби міді. На схід від села – поселення черняхівської культури та давньоруське поселення. В селі в 1800 році знайдено скарб – близько 2000 римських монет.
  • В околицях села знайдено 62 кургани, у тому числі:
    • на захід від села між дорогами на села Рокита та Кравченки – 30 курганів, що розміщені групами або поодинці;
    • на південний захід від села між дорогами на села Кравченки та Федорівка у напрямку на хутір Олефіри – 19 курганів, у тому числі три – на північному заході від хутора Олефіри;
    • на південний захід від села, на правому березі ріки Леспаної, що в падає в ріку Псел, – два кургани;
    • на схід та північний схід від села Остап’є до села Підгір’я – вісім курганів, три з них групою, один – праворуч села Підгір’я;
    • на північ від села – три кургани: один праворуч від дороги, що веде у село Бірки, на відстані 5,5 кілометрів від села Остап’є; два кургани (висотою три і чотири метри) знаходяться на правому березі ріки Псел;
    • на північний схід від села, між дорогою на село Рокита та рікою Псел, знаходяться шість курганів – по два або поодинці.

Примітки Редагувати

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 31-34

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ostap ye Osta p ye selo v Ukrayini u Poltavskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 1029 osib Selo ye administrativnim centrom Ostap yivskoyi silskoyi rada do yakoyi krim togo vhodyat sela Zapsillya Nove Ostapove Olefiri Pidgir ya ta Uhanivka selo Ostap yeKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonRada Ostap yivska silska radaKod KATOTTG UA53080390510078483Osnovni daniNaselennya 1029 2001 rik Plosha 3 194 km Gustota naselennya 322 17 osib km Poshtovij indeks 38354Telefonnij kod 380 5345Geografichni daniGeografichni koordinati 49 33 12 pn sh 33 45 10 sh d 49 55333 pn sh 33 75278 sh d 49 55333 33 75278 Koordinati 49 33 12 pn sh 33 45 10 sh d 49 55333 pn sh 33 75278 sh d 49 55333 33 75278Vidstan dorajonnogo centru 36 kmMisceva vladaAdresa radi 38354 Poltavska obl Poltavskij r n s Ostap yeKartaOstap yeOstap yeMapa Ostap ye u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Vidomi lyudi 4 Ekonomika 5 Ob yekti socialnoyi sferi 6 Viznachni pam yatki 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo Ostap ye znahoditsya na pravomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Balakliya nizhche za techiyeyu primikaye selo Nove Ostapove Selom protikayut peresihayuchi strumki iz zagatami Roztashovane za 36 km vid rajonnogo centru Istoriya RedaguvatiBilya sela znajdeno glinyanu posudinu epohi midi IV tisyacholittya do n e ta velike rannoslov yanske poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI st n e V urochishi Ostriv poblizu sela viyavleni reshtki gruntovogo mogilnika doslidzhuvavsya 1968 roku zasuhinskoyi kulturi rubizh neolitichnoyi i eneolitichnoyi epoh Ostap ye vidome z XVII storichchya yak hutir nalezhnij do mistechka Yablonova nini Yabluneve Orzhickogo rajonu Ostapiv zgaduyetsya she 22 chervnya 1622 roku Selo bulo poznachene na karti Boplana XVII st yak mistechko Do 1646 roku nalezhalo litovskim knyazyam potim magnatu Vishneveckomu U 1648 roci B Hmelnickij priznachiv Ostap ye sotennim mistechkom Chigirinskogo polku Sotnya perebuvala u jogo skladi do 1661 roku Potim adminodinicya Kremenchuckogo polku 1661 1663 roki ta znovu Chigirinskogo 1663 1667 Pislya Andrusivskoyi ugodi mizh Polsheyu ta Rosiyeyu perejshla pid yurisdikciyu livoberezhnogo getmana Ivana Bryuhoveckogo i bula vklyuchena do skladu Poltavskogo polku Ale u zv yazku z vijskovimi diyami yaki viv P Doroshenko obstoyuyuchi yednist kozackogo getmanatu faktichno lishe za I Samojlovicha u kinci 1672 roku vklyuchena yak teritoriya i vijskovij pidrozdil do Mirgorodskogo polku U jogo zh skladi sotnya dozhila ostanni dni koli 1782 roku yiyi likviduvali a administrativnu teritoriyu povnistyu vklyuchili do Goltvyanskogo povitu Kiyivskogo namisnictva U 1696 roci mistechko bulo spalene krimskimi tatarami U XVIII st getman K G Rozumovskij viddav Ostap ye u volodinnya Fedoru Bazilevskomu yakij z 1764 po 1772 rik buv ostap yivskim sotnikom Na pochatku XVIII st v mistechku postijno perebuvav polk rosijskih vijsk pid komanduvannyam Orlova U 1782 roci v Ostap yemu bulo 770 hat u tomu chisli 241 vibornih kozakiv 229 pidpomichnikiv 300 pospolitih krim togo 6 dvoryan 10 riznochinciv 12 cerkovnosluzhiteliv U 1787 roci v mistechku bulo 2780 dush cholovichoyi stati kozaki kazenni selyani i piddani I Bazilevskogo ta jogo brativ Za perepisom 1859 roku u mistechku bulo 677 dvoriv 4483 zhiteli 3 cerkvi vidbuvalosya 2 yarmarki na rik diyalo 2 zavodi U 1885 roci kolishnye derzhavne i vlasnicke mistechko pri richci Psel malo 678 dvoriv i 3390 zhiteliv 2 pravoslavni cerkvi shkolu 7 postoyalih dvoriv 6 lavok 3 kuzni 38 vitryanih mliniv 5 olijnic provodivsya bazar shonedili 3 yarmarki na rik Mistechko todi bulo centrom Ostapivskoyi volosti Horolskogo povitu U 1900 roci v mistechku Horolskogo povitu bulo 648 dvoriv 2934 zhiteli 3 shkoli ministerska zemska ta cerkovnoparafiyalna vidbuvalosya 5 yarmarok na rik Na pochatku XX st v Ostap yemu bula likarnya z hirurgichnim viddilennyam apteka poshta telegraf vodyanij ta parovij z olijniceyu mlini 36 vitryakiv 7 kinnih molotarok cegelnya 13 kuzen 2 suknovalni 9 magaziniv shinok Naselennya mistechka Ostap ye stanovilo blizko 4500 zhiteliv Piznishe v mistechku bulo 2 cerkvi 3 yarmarki na rik i bazari shotizhnya blizko 40 vitryakiv kilka olijnic mayetok Ye O Bazilevskoyi U 1904 roci v mistechku bula pobudovana dvoklasna ministerska shkola do yakoyi hodili diti iz navkolishnih sil Popivki Fedorivki Romanivki Velikih Krinok Balakliyi Rokiti chastina z nih dosit viddaleni vid Ostap ya Z 1904 po 1906 rik direktorom ministerskoyi shkoli buv Buktovanij A G a z 1906 po 1924 rik Petechinskij Mihajlo Grigorovich U 1905 roci v Ostap yemu stavsya strajk najmitiv v ekonomiyi Ye O Bazilevskoyi pridushenij siloyu zbroyi U 1910 roci v mistechku buv 631 dvir 3517 zhiteliv 3 cerkvi derev yana Hrestovozdvizhenska 1779 roku murovana Troyicka 1815 roku derev yana Uspenska 1900 roku Na pochatku 1918 roku v Ostap yemu rozpochalas radyanska okupaciya U 20 i roki HH stolittya golovnoyu problemoyu vvazhalasya likvidaciya nepismennosti 75 miscevogo naselennya bulo negramotnim Dobrovolcyami z likvidaciyi nepismennosti buli Taraban Fedir Makarovich v 1928 roci ocholiv tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Chervona zirka Nikiforov Mihajlo Josipovich Korniyenko G Ya Bagato zusil dokladav i zaviduvach direktor shkoli Petechinskij M G Povazhnoyu lyudinoyu v mistechku buv svyashenik Troyickoyi cerkvi Yakiv Andrijovich Oblamskij Jogo donka Olga stala druzhinoyu Semena Ivanovicha Berezhnogo v majbutnomu zasluzhenij likar URSR Cya rodina zalishila vagomij slid v rozvitku mistechka Ostap ye Semen Ivanovich zajmavsya medicinoyu Olga Yakivna priklala zusillya dlya likvidaciyi nepisemnosti sered ostap yevciv Z prihodom radyanskoyi vladi v Ostap yemu pochala diyati odna shkola spochatku pochatkova potim semirichna z 1938 roku vosmirichna a pered vijnoyu 1941 1945 rokiv desyatirichna Shkola perezhivala usi problemi yaki panuvali u suspilstvi tyazhke materialne stanovishe vidsutnist kvalifikovanih kadriv ohoplennya usih ditej navchannyam U 1923 roci v mistechku bulo 5877 zhiteliv U 1930 h rokah v miscevij shkoli aktivno diyali gurtki dramatichnij spivochij yunih fotografiv fizichnij Shkola i silskij klub zabezpechuvali na toj chas dozvillya yak ditej tak i doroslih zhiteliv Ostap ya U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 598 meshkanciv u tomu chisli vstanovleno imena 408 zagiblih Zbereglisya svidchennya pro Golodomor miscevih zhiteliv sered yakih Kripak M K 1921 r n Cikalo V G 1920 r n Chigirinec M O 1913 r n 1 Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v Ostap yemu bulo 5 kolgospiv radiostanciya 3 magazini serednya shkola likarnya Budinok kulturi biblioteka U period nimecko fashistskoyi okupaciyi 14 veresnya 1941 20 veresnya 1943 gitlerivci vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 230 chol spalili shkolu likarnyu kolgospni budivli Shkola zapracyuvala u veresni 1943 roci odrazu pislya zvilnennya sela vid nimeckih zagarbnikiv Primishennya shkoli bulo u tak zvanih popovih hatah Do 1975 roku koli nova shkola vidkrila svoyi dveri dlya uchniv navchannya vidbuvalosya v riznih kutochkah sela v riznih primishennyah Golovnim zavdannyam u 1944 roci bulo ohoplennya usih uchniv navchannyam Stanom na 9 zhovtnya 1944 roku v shkoli navchavsya 301 uchen a cherez rik bulo 386 uchniv U zv yazku z tim sho v roki okupaciyi diti ne navchalisya buv porushenij navchalnij proces ta j odrazu pislya zakinchennya vijni ne vsi diti mali materialnu zmogu vidviduvati zanyattya v shkoli cherez vidsutnist vzuttya teplogo verhnogo odyagu Ohopiti vsih ditej navchannyam vdalosya lishe v 1947 roci Yih bulo 515 a stanom na 13 lyutogo 1950 roku 577 uchniv 18 klasiv Ce buv najvishij pokaznik kilkosti uchniv u miscevij shkoli za ves period yiyi isnuvannya U 1946 roci buv urochistij vipusk uchniv 10 klasu vpershe pislya vizvolennya krayu vid nimeckoyi okupaciyi Chasi buli neprosti Uchni navchalisya v pristosovanih primishennyah u dvi zmini druga zmina navchalasya pri gasovih lampah U pislyavoyennij chas na teritoriyi Ostap yevskoyi silskoyi radi isnuvali Gatchanska pochatkova shkola yak filial Ostap yevskoyi Glibochanska pochatkova shkola Plavlyanska pochatkova shkola zakrita v 1984 roci Zapsilska vosmirichna piznishe pochatkova shkola zakrita 28 serpnya 1997 roku Ostap yevska serednya shkola U 1957 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik voyinam odnoselcyam sho polyagli 529 chol na frontah Nimecko radyanskoyi vijni V roki radyanskoyi vladi misceva shkola vidobrazhala zagalnu derzhavnu ideologiyu a vchiteli chasto buli v centri politichnih socialnih ta kulturnih procesiv Napriklad uchiteli Shvachka I I ta Novicka N V buli oblikovcyami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1959 roku Vchiteliv aktivno zaluchali do nadannya dopomogi v roboti kolgospnih dityachih yasel do silskogospodarskih robit na polyah do vistupiv z lekciyami koncertami na fermah u kolgospnih brigadah Uchiteli spriyali organizovanomu zboru uchnyami makulaturi ta metalobruhtu Z 1967 roku do seredini 1980 h rokiv u seli Ostap ye diyala radiogazeta dlya batkiv robotu yakoyi organizovuvali vchiteli U 1965 roci naselennya sela peredplatilo 3316 primirnikiv zhurnaliv i gazet U 1966 roci kolgosp Promin Lenina centralna sadiba yakogo mistilasya v seli mav 9169 ga zemli 252 ga lisu ta 122 ga chagarnika Tut viroshuvali ozimu pshenicyu zhito tosho Rozvinute bulo i tvarinnictvo Bula pasika stavok mlin olijnicya pekarnya Z 1957 roku diyala Ostap yivska GES U 1966 roci v Ostap yemu bula serednya shkola 5 bibliotek 5 klubiv Naselennya stanovilo 1638 chol Silskij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti Zapsillya Nove Ostapove Olefiri Pidgir ya Uhanivka Velikim dosyagnennyam dlya sela Ostap ye bulo budivnictvo novoyi shkoli yaka rado vidkrila svoyi dveri pered uchnyami u sichni 1975 roku Dvopoverhova prostora ta svitla sporuda z yidalneyu zi sportivnim zalom rozrahovana na 450 uchniv bula obladnana dobrotnimi meblyami unaochnennyam Bagato zusil doklav dlya vidkrittya novoyi shkoli yiyi direktor Vovkoriz Petro Grigorovich U 1977 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik V I Leninu Na pochatku 1980 h rokiv v Ostap yevskij shkoli diyala kroleferma U 1990 roci naselennya sela stanovilo 1199 osib U 1991 roci v seli buli kolgosp Promin Lenina zernovo tvarinnickogo napryamu hlibozavod mlin olijnicya viddilennya zv yazku ta oshadbanku serednya shkola stomatologichnij kabinet ditsadok Budinok kulturi na 600 misc biblioteka 17 2 tis odinic literaturi U 2016 roci v Ostap yevskij ZOSh I III stupeniv navchalosya 70 uchniv Vidomi lyudi RedaguvatiBerezhnij Semen Ivanovich 1888 1983 zasluzhenij likar URSR pracyuvav u Ostap yivskij likarni Berezhnoj Anatolij Semenovich 1910 1996 ukrayinskij himik i tehnolog v galuzi silikativ Akademik AN URSR Fedir Yakovich Stovbunenko 1864 1933 hudozhnik avtor tradicijnih narodnih kartin Yaroslav Yurij Yurijovich 1890 1937 chlen UPSR radnik nadzvichajnoyi diplomatichnoyi misiyi UNR do Moskvi v sichni 1919 roku represovanij 1937 roku Mirun Vasil Fedorovich 1922 1973 Geroj Radyanskogo Soyuzu nbsp Berezhnoj Anatolij SemenovichEkonomika RedaguvatiMolochno tovarna ta vivce tovarna fermi nini ne pracyuyut FG Nadiya Ob yekti socialnoyi sferi RedaguvatiOstap yevska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Dityachij sadok pri shkoli Feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi na 600 misc BibliotekaViznachni pam yatki RedaguvatiPam yatnik voyinam odnoselcyam sho polyagli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Bratska mogila radyanskih voyiniv i partizaniv yaki zaginuli 1943 roku Memorialna doshka na chest likarya S I Berezhnogo Poselennya romenskoyi kulturi VIII X st Botanichnij zakaznik Kut zagalna plosha 126 ga stvorenij dlya ohoroni ryabchika ruskogo zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Poblizu Ostap ya znajdeno posudinu serednostogivskoyi kulturi dobi midi Na shid vid sela poselennya chernyahivskoyi kulturi ta davnoruske poselennya V seli v 1800 roci znajdeno skarb blizko 2000 rimskih monet V okolicyah sela znajdeno 62 kurgani u tomu chisli na zahid vid sela mizh dorogami na sela Rokita ta Kravchenki 30 kurganiv sho rozmisheni grupami abo poodinci na pivdennij zahid vid sela mizh dorogami na sela Kravchenki ta Fedorivka u napryamku na hutir Olefiri 19 kurganiv u tomu chisli tri na pivnichnomu zahodi vid hutora Olefiri na pivdennij zahid vid sela na pravomu berezi riki Lespanoyi sho v padaye v riku Psel dva kurgani na shid ta pivnichnij shid vid sela Ostap ye do sela Pidgir ya visim kurganiv tri z nih grupoyu odin pravoruch sela Pidgir ya na pivnich vid sela tri kurgani odin pravoruch vid dorogi sho vede u selo Birki na vidstani 5 5 kilometriv vid sela Ostap ye dva kurgani visotoyu tri i chotiri metri znahodyatsya na pravomu berezi riki Psel na pivnichnij shid vid sela mizh dorogoyu na selo Rokita ta rikoyu Psel znahodyatsya shist kurganiv po dva abo poodinci Primitki Redaguvati Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 31 34Dzherela RedaguvatiOstap ye Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 627 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 s 142 143 https ostap school wixsite com school Sajt Ostap yevskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupenivPosilannya RedaguvatiPogoda v seli Ostap ye Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ostap 27ye Poltavskij rajon amp oldid 35576321