www.wikidata.uk-ua.nina.az

Осинський Антон Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення м

Осинський Антон

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осінський.

Анто́н Оси́нський, або Осінський (пол. Antoni Osiński, бл. 1720 — бл. 1765 чи 1770) — львівський скульптор доби рококо. Швагер Петра, Івана та Матвія Полейовських.

Антон Осинський (Осінський)
Народився бл. 1720
м. Збараж, нині Тенопільська область, Україна
Помер бл. 1765
Навчання Томас Гуттер(?), Іван Георгій Пінзель
Напрямок рококо
Працював у містах Бучач, Львів, Збараж

Біографія Редагувати

Народився в м. Збаражі[джерело?] (нині Тернопільська область, Україна). Був сином Валентина (Валентія) і Катерини (Катажини).

За даними Збігн. Горнунга, розпочав навчання в Томаса Гуттера, який у 1736—1740 роках доїжджав з Ярослава до Львова (Дмитро Крвавич вважав, що правдоподібно навчався в Т. Гуттера, за іншими, ймовірно був його учнем). Однак Якуб Сіто стверджує, що складно зрозуміти причини, які дозволили Горнунгу ствердити про навчання Осинського в Гуттера, бо вони представляли «два інші світи, два інші мистецькі світогляди». За Горнунгом, закінчив навчання в Бучачі перед 1750 роком в майстерні Йогана Пінзеля, про що свідчить багато стилістичних запозичень. На думку Д. Крвавича, перед 1750 роком працював у майстерні Пінзеля у Бучачі, що справило значний вплив на подальшу творчість. Однак Ян К. Островський вважав, що відсутні підстави, які б вказували на зв'язок Осинського з майстернею Пінзеля.

У 1754 році уклав угоду щодо виготовлення головного вівтаря для костелу в Лешневі. 3 вересня 1756 року після люстрації королівських комісарів разом з іншими художниками та різьбярами отримав розпорядження підпорядковуватись цеховим приписам. Наступного — 1757 року — разом зі скульпторами Матвієм Полейовським, Іваном Оброцьким, Семеном Старевським, Антоном Штилем виступав відповідачем у справі несплати цехових податків. 1762 року у майстерні Осинського працювали Михайло Філевич, Матвій Полейовський, Іван Оброцький, Йосиф Ридванський, Павло Пйотрковський. Виконувались замовлення пов'язані переважно із чином бернардинців.

Мешкав, як і багато інших львівських скульпторів, на Краківському передмісті Львова біля костелу Марії Сніжної. 7 квітня 1764 року за митцями М. Полейовським, І. Оброцьким, С. Старевським, А. Штилем гродський каптуровий суд закріпив право носити шаблю чи шпагу, що підтверджувало високий статус у тогочасній суспільній ієрархії, і було свого роду нобілітацією. Крім того, це рішення намагалось відмежувати їх як вправних майстрів, представників так званого «вільного мистецтва», від «звичайних» цехових ремісників. Однак 11 лютого 1771 року Рада Львова знову розпорядилася, що всі вище названі майстри мають вступити до цеху. Через відсутність серед них Осинського Збігнев Горнунг зробив припущення, що майстра вже не було серед живих.

Помер після 1765 року. Точна дата і місце смерті не відомі.

Із приблизно 1746 року був одружений із рідною сестрою братів Полейовських Розалією. Діти: Станіслав Костка, Зоф'я, Анзельм Войцех, Евзебіуш Яцек, Гелена, Марцін Вінцентій Ігнацій. 15 січня 1777 року вдова майстра призначила аж 6 осіб уповноваженими щодо спадку чоловіка.

Роботи Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2017)
роботи
Збараж
Лежайськ

Припускають, що він змінив стиль виконання своїх робіт протягом життя.

  • Статуї головного вівтаря домініканського костелу Божого Тіла у Львові. Ймовірно, найбільш ранній цикл робіт скульптора.
  • «Це людина» з львівського домініканського костелу Божого Тіла (1760–1764).
  • Табернакль (1752), невдовзі — статуї Арона і Мелхіседека і головного вівтаря костелу в Лежайську. Вівтарі у бокових навах і при стовпах головної нави (1755–1758). Статуї суттєво різняться за технічним рівнем виконання, що, ймовірно, пояснюється роботою цілої бригади майстрів під керівництвом Ан. Осинського.
  • Розп'яття в головному вівтарі львівського костелу кармеліток черевичкових (близько 1753).
  • Комплекс із трьох вівтарів та амвон костелу в Лешневі (1755–1758). Авторство підтверджується документально.
  • Цикл скульптур для вівтарів костелу св. Антонія при монастирі бернардинів у Збаражі (1756–1759). Відносять до найвищих досягнень Ан. Осинського. Збережені лише два бокові, головний (центральний) вівтар знищено пожежею у XVIII ст.

Роботи, що приписуються Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2017)
  • Скульптури вівтарів св. Йосифа і св. Валентина у костелі в Наварії (1768). Тут Осинський, ймовірно, співпрацював із Матвієм Полейовським — автором більшості оздоб костелу. Однак Ян К. Островський вважав, що відсутні дані, які б дозволили ствердити про виконання Осинським (також Пінзелем) робіт у костелі.
  • Вісім пар статуй святих у підкупольному просторі костелу домініканців у Львові (1759—1764).
  • Горнунг вважав, що правдоподібно був автором маньєричних скульптур Архистратига Михаїла та янгола-охоронця в головному вівтарі костелу в Монастириськах (бл. 1752); Ян К. Островський (вважає, що порівняльний аналіз свідчить про відсутність зв'язку між підтвердженими архівно працями Осинського та статуями в костелі) стверджував, що Горнунг приписав фігури в костелі Осінському й «боронив своє становище» протягом кількох десятиліть, незважаючи на архівні докази, наведені Т. Маньковським.
  • Дерев'яні статуї святих Августина й Домініка над аркадами капланського і музичного хору, також вісім пар головних представників ордену Авгутиніанців під тамбуром куполу в домініканському костелі Львова після пожежі 1766 року. З. Горнунг (автор атрибуції) стверджував, що це — «останній прояв творчої діяльності» майстра, в роботах помітне певне вичерпання творчих сил автора. Тадеуш Маньковський стверджував, що Себастьян Фесінгер брав значну участь у створенні серії з 18 дерев'яних різьблених статуй (розташованих під куполом львівського костелу Божого Тіла) ченців різних орденів, що жили згідно із законом св. Августина.

Примітки Редагувати

  1. Возницький Б. Франциск Оленський — львівський скульптор другої половини 18-о століття
  2. ↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni… — S. 334. (пол.)
  3. ↑ Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 145.
  4. Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania // Sztuka kresów Wschodnich. Materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № I (marzec). — S. 114. (пол.)
  5. Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 84. (пол.)
  6. ↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni… — S. 335. (пол.)
  7. ↑ Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 146.
  8. ↑ Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 149.
  9. Gębarowicz M. Prolegomena do dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — S. 36. (пол.)
  10. Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 148.
  11. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 63. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  12. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 93. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  13. Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętnjśći, 1948. — T. VI, zesz. 30. — S. 425. (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Osinskij Anto n Osi nskij abo Osinskij 1 pol Antoni Osinski bl 1720 bl 1765 chi 1770 2 lvivskij skulptor dobi rokoko Shvager Petra Ivana ta Matviya Polejovskih Anton Osinskij Osinskij Narodivsya bl 1720m Zbarazh nini Tenopilska oblast UkrayinaPomer bl 1765Navchannya Tomas Gutter Ivan Georgij PinzelNapryamok rokokoPracyuvav u mistah Buchach Lviv Zbarazh Zmist 1 Biografiya 1 1 Roboti 1 2 Roboti sho pripisuyutsya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v m Zbarazhi dzherelo nini Ternopilska oblast Ukrayina Buv sinom Valentina Valentiya i Katerini Katazhini Za danimi Zbign Gornunga rozpochav navchannya v Tomasa Guttera yakij u 1736 1740 rokah doyizhdzhav z Yaroslava do Lvova 2 Dmitro Krvavich vvazhav sho pravdopodibno navchavsya v T Guttera 3 za inshimi jmovirno buv jogo uchnem Odnak Yakub Sito stverdzhuye sho skladno zrozumiti prichini yaki dozvolili Gornungu stverditi pro navchannya Osinskogo v Guttera bo voni predstavlyali dva inshi sviti dva inshi mistecki svitoglyadi 4 Za Gornungom zakinchiv navchannya v Buchachi pered 1750 rokom v majsterni Jogana Pinzelya pro sho svidchit bagato stilistichnih zapozichen 2 Na dumku D Krvavicha pered 1750 rokom pracyuvav u majsterni Pinzelya u Buchachi 3 sho spravilo znachnij vpliv na podalshu tvorchist Odnak Yan K Ostrovskij vvazhav sho vidsutni pidstavi yaki b vkazuvali na zv yazok Osinskogo z majsterneyu Pinzelya 5 U 1754 roci uklav ugodu shodo vigotovlennya golovnogo vivtarya dlya kostelu v Leshnevi 2 3 veresnya 1756 roku pislya lyustraciyi korolivskih komisariv razom z inshimi hudozhnikami ta rizbyarami otrimav rozporyadzhennya pidporyadkovuvatis cehovim pripisam 6 Nastupnogo 1757 roku razom zi skulptorami Matviyem Polejovskim Ivanom Obrockim Semenom Starevskim Antonom Shtilem vistupav vidpovidachem u spravi nesplati cehovih podatkiv 1762 roku u majsterni Osinskogo pracyuvali Mihajlo Filevich Matvij Polejovskij Ivan Obrockij 7 Josif Ridvanskij Pavlo Pjotrkovskij 6 8 Vikonuvalis zamovlennya pov yazani perevazhno iz chinom bernardinciv 3 Meshkav yak i bagato inshih lvivskih skulptoriv na Krakivskomu peredmisti Lvova bilya kostelu Mariyi Snizhnoyi 7 7 kvitnya 6 1764 roku za mitcyami M Polejovskim I Obrockim S Starevskim A Shtilem grodskij kapturovij sud zakripiv pravo nositi shablyu chi shpagu sho pidtverdzhuvalo visokij status u togochasnij suspilnij iyerarhiyi i bulo svogo rodu nobilitaciyeyu Krim togo ce rishennya namagalos vidmezhuvati yih yak vpravnih majstriv predstavnikiv tak zvanogo vilnogo mistectva vid zvichajnih cehovih remisnikiv 7 Odnak 11 lyutogo 1771 roku Rada Lvova znovu rozporyadilasya sho vsi vishe nazvani majstri mayut vstupiti do cehu Cherez vidsutnist sered nih Osinskogo Zbignev Gornung zrobiv pripushennya sho majstra vzhe ne bulo sered zhivih 6 Pomer pislya 1765 roku Tochna data i misce smerti ne vidomi Iz priblizno 1746 roku buv odruzhenij iz ridnoyu sestroyu brativ Polejovskih Rozaliyeyu Diti Stanislav Kostka Zof ya Anzelm Vojceh Evzebiush Yacek Gelena Marcin Vincentij Ignacij 15 sichnya 1777 roku vdova majstra priznachila azh 6 osib upovnovazhenimi shodo spadku cholovika 6 Roboti Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2017 roboti nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Zbarazh nbsp Lezhajsk nbsp Pripuskayut sho vin zminiv stil vikonannya svoyih robit protyagom zhittya 9 Statuyi golovnogo vivtarya dominikanskogo kostelu Bozhogo Tila u Lvovi Jmovirno najbilsh rannij cikl robit skulptora 7 Ce lyudina z lvivskogo dominikanskogo kostelu Bozhogo Tila 1760 1764 Tabernakl 1752 nevdovzi statuyi Arona i Melhisedeka i golovnogo vivtarya kostelu v Lezhajsku 2 Vivtari u bokovih navah i pri stovpah golovnoyi navi 1755 1758 Statuyi suttyevo riznyatsya za tehnichnim rivnem vikonannya sho jmovirno poyasnyuyetsya robotoyu ciloyi brigadi majstriv pid kerivnictvom An Osinskogo Rozp yattya v golovnomu vivtari lvivskogo kostelu karmelitok cherevichkovih blizko 1753 Kompleks iz troh vivtariv ta amvon kostelu v Leshnevi 1755 1758 Avtorstvo pidtverdzhuyetsya dokumentalno Cikl skulptur dlya vivtariv kostelu sv Antoniya pri monastiri bernardiniv u Zbarazhi 1756 1759 Vidnosyat do najvishih dosyagnen An Osinskogo Zberezheni lishe dva bokovi golovnij centralnij vivtar znisheno pozhezheyu u XVIII st 10 Roboti sho pripisuyutsya Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2017 Skulpturi vivtariv sv Josifa i sv Valentina u kosteli v Navariyi 1768 Tut Osinskij jmovirno spivpracyuvav iz Matviyem Polejovskim avtorom bilshosti ozdob kostelu 8 Odnak Yan K Ostrovskij vvazhav sho vidsutni dani yaki b dozvolili stverditi pro vikonannya Osinskim takozh Pinzelem robit u kosteli 11 Visim par statuj svyatih u pidkupolnomu prostori kostelu dominikanciv u Lvovi 1759 1764 Gornung vvazhav sho pravdopodibno buv avtorom manyerichnih skulptur Arhistratiga Mihayila ta yangola ohoroncya v golovnomu vivtari kostelu v Monastiriskah bl 1752 2 Yan K Ostrovskij vvazhaye sho porivnyalnij analiz svidchit pro vidsutnist zv yazku mizh pidtverdzhenimi arhivno pracyami Osinskogo ta statuyami v kosteli stverdzhuvav sho Gornung pripisav figuri v kosteli Osinskomu j boroniv svoye stanovishe protyagom kilkoh desyatilit nezvazhayuchi na arhivni dokazi navedeni T Mankovskim 12 Derev yani statuyi svyatih Avgustina j Dominika nad arkadami kaplanskogo i muzichnogo horu takozh visim par golovnih predstavnikiv ordenu Avgutinianciv pid tamburom kupolu v dominikanskomu kosteli Lvova pislya pozhezhi 1766 roku Z Gornung avtor atribuciyi stverdzhuvav sho ce ostannij proyav tvorchoyi diyalnosti majstra v robotah pomitne pevne vicherpannya tvorchih sil avtora 6 Tadeush Mankovskij stverdzhuvav sho Sebastyan Fesinger brav znachnu uchast u stvorenni seriyi z 18 derev yanih rizblenih statuj roztashovanih pid kupolom lvivskogo kostelu Bozhogo Tila chenciv riznih ordeniv sho zhili zgidno iz zakonom sv Avgustina 13 Primitki Redaguvati Voznickij B Francisk Olenskij lvivskij skulptor drugoyi polovini 18 o stolittya a b v g d e Hornung Z Osinski Osienski Antoni S 334 pol a b v Krvavich D P Ukrayinska skulptura periodu rokoko Arhivovano 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 145 Sito J Warsztat rzezbiarski Tomasza Huttera Zagadnienie rozwoju i promieniowania Sztuka kresow Wschodnich Materialy sesji naukowej Krakow 1994 I marzec S 114 pol Ostrowski J K Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzezby lwowskiej w XVIII Sztuka Kresow Wschodnich materialy sesji naukowej Krakow 1994 1 S 84 pol a b v g d e Hornung Z Osinski Osienski Antoni S 335 pol a b v g Krvavich D P Ukrayinska skulptura periodu rokoko Arhivovano 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 146 a b Krvavich D P Ukrayinska skulptura periodu rokoko Arhivovano 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 149 Gebarowicz M Prolegomena do dziejow lwowskiej rzezby rokokowej S 36 pol Krvavich D P Ukrayinska skulptura periodu rokoko Arhivovano 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 148 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Nawarii Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Secesja 1993 T 1 364 il S 63 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Monasterzyskach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Drukarnia narodowa 1996 T 4 402 il S 93 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnjsci 1948 T VI zesz 30 S 425 pol Dzherela RedaguvatiKrvavich D P Ukrayinska skulptura periodu rokoko Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 T 236 CCXXXVI S 145 149 Malevich A Anton Osinskij Tekst Litopis zemli Zbarazkoyi Zbarazh 1996 S 45 Polejovski Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 437 Hornung Z Na marginesie ostatnich badan nad rzezba lwowska XVIII wieku Biuletyn Historii Sztuki VII 1939 S 131 149 pereklad ukrayinskoyu movoyu Hornung Z Osinski Osienski Antoni ok 1720 ok 1770 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV zeszyt 10 S 334 335 pol Posilannya RedaguvatiAntoni Osinski pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osinskij Anton amp oldid 34383516