www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лежайськ Лежа йськ Лєжайск пол Leżajsk місто в Південно Східній Польщі у долині річки Сян Адміністративний центр ого пов

Лежайськ

Лежа́йськ (Лєжайск, пол. Leżajsk) — місто в Південно-Східній Польщі, у долині річки Сян. Адміністративний центр Лежайського повіту Підкарпатського воєводства.

Лежайськ
Leżajsk
Вежа на площі Ринок
Вежа на площі Ринок
Основні дані
50°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 50.267; 22.433Координати: 50°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 50.267; 22.433
Країна  Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Засновано імовірно орієнтовно XII
Перша згадка 1346
Магдебурзьке право 1397
Площа 20,58 км²
Населення ▬ 13 990 (01.01.2018)
· густота 689 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 178 м
Міста-побратими Чортків, Новояворівськ
Телефонний код (48) 17
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів RLE
GeoNames 766332, 7531949, 7532578
OSM ↑449368 ·R (Лежайський повіт)
SIMC 0974400
Поштові індекси 37-300
Міська влада
Вебсайт lezajsk.um.gov.pl
Мапа
 Лежайськ у Вікісховищі

Історія Редагувати

Вперше «Ланжайсько» згадане у 1354 році, як існуючий населений пункт, що свідчить про його давньоруське походження. В цьому році, після завоювання Русі, краківський король Казимир ІІІ передав містечко Івану Пакославу. Давньоруське городище Лежайська оточене іншими пригородами цього ж часу — Гедлярова, Сарина, Тарновця, Руди.

Спочатку поселення було королівщиною. 1397 року король Ягайло надав права міста. 1424 року місто стало центром Лежайського староства. В 1498, 1500, 1509, 1519, 1524 роках зазнавало татарських нападів, руйнації. 1534 року староство викупила королева Бона Сфорца.

1 квітня 1937 р. межі міста розширено за рахунок села Ґіллерсгоф, вилученого із ґміни Ґєдлярова Ланцутського повіту.

Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету.

Українці в Лежайську Редагувати

Народний дім Редагувати

Книга братства при церкві Вознесіння Христа та Успіння Діви Марії в Лежайську, 1652 рік.
Будівля Українського Народного дому в Лежайську

У 1905 році в Лежайську було засноване українське товариство «Просвіта». Для потреб товариства незаможній швець Комарницький подарував свою власну ділянку у центрі міста, на якій у 1913 році постав грандіозний Народний дім, збудований за проектом відомого архітектора Лева Шелевича. Народний дім освятили 16 листопада 1913 року.

З нагоди цих урочистостей львівська українська газета «Руслан» в кінці листопада 1913 року писала: "У неділю 16 листопада Лежайськ відзначав своє велике національне свято — посвячення Народного Дому. Прибуло багато гостей з Ланцюта, Ряшева, Бжеська, Розвадова, Рудника і, навіть, з Острова. Приїхало також кільканадцять членів львівського товариства «Сокола ІІІ» в одностроях і з прапором. Було також 50 місцевих членів «Сокола» з сусіднього Дубна.

У Народному домі до 1939 році був найбільший актовий зал Лежайська, тому його часто орендували для своїх заходів євреї та поляки.

В Народному Домі від початку його ужитку і до липня 1944 року діяли: читальня і філія «Просвіти», бібліотека для дітей та дорослих, кооператив «Самопоміч» з двома крамницями, осередок «Рідної школи», товариство «Сільський господар», спортивне товариство «Луг», аматорський театр, церковний та просвітянський (чоловічий, жіночий і мішаний) хор, дитячий садок, музичні та  танцювальні колективи, ресторан.

У серпні 1939 року польська влада розпустила читальню і філію «Просвіти», а Народний Дім було закрито, на його дверях почеплено пломби. Під час німецької окупації  діяльність читальні і філії «Просвіти» заборонили. Німецькі окупанти дозволили лише діяльність «Освітнього товариства».

У 1939 році в місті проживало 6100 мешканців, з них 400 українців, 3850 поляків і 1850 євреїв. Місто входило до Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» більшість українського населення Лежайська була виселена в СРСР. Українці були переселені в населені пункти Станіславської області (нині Івано-Франківської) — вивезено 223 особи (69 сімей).

Греко-католицька церква Редагувати

Українська церква в Лежайську

Сучасна будівля греко-католицької церкви Успіння Богородиці в Лежайську збудована в 1831 році на місці давніших церков, була парафіяльною церквою Каньчузького деканату Перемишльської єпархії і мала 507 парафіян у місті. До парафії належали також села Старе Місто, Прихоєць, Седлянка, Лукова, Віравиці, Єльна, Янда, Руда, Ґідлярева, Гутисько, Козярня і місто Соколів; парафія налічувала 1558 парафіян. З 1842 р. у складі парафії перераховуються також села Сажина і Береза, з 1848 р. — Требось.

Після Першої світової війни церква стала осідком Лежайського деканату Перемишльської єпархії. У 1937 р. в місті налічувалося 584 греко-католики, у парафії — 1858 парафіян. Після виселення українців і заборони греко-католицької церкви використовується римо-католиками і є костелом Ісуса Милосердного для дітей та молоді.

Пам'ятки Редагувати

Демографія Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 6946 1371 4940 635
Жінки 7566 1255 4717 1594
Разом 14512 2626 9657 2229

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Почесні громадяни Лежайська Редагувати

  • Теофіль Лєнкавскі — ректор духовної семінарії РКЦ в Перемишлі

Лежайські старости Редагувати

Див. також: Категорія:Лежайські старости

Примітки Редагувати

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Середа В., Базилевич Р. 2020, Українці Лежайська і околиць, Львів: Растр-7. -С.9
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Leżajska w powiecie łańcuckim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 157 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
  5. ↑ Базилевич, Роман. (Українська). Архів оригіналу за 1 вересня 2017. 
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
  7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 26 листопада 2017. 
  8. . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 17 грудня 2017. 
  9. . Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2017. 
  10. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лежайськ
Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lezha jsk Lyezhajsk pol Lezajsk misto v Pivdenno Shidnij Polshi u dolini richki Syan Administrativnij centr Lezhajskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva LezhajskLezajsk opis zobrazhennya GerbVezha na ploshi RinokVezha na ploshi RinokOsnovni dani50 16 pn sh 22 26 sh d 50 267 pn sh 22 433 sh d 50 267 22 433 Koordinati 50 16 pn sh 22 26 sh d 50 267 pn sh 22 433 sh d 50 267 22 433Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoZasnovano imovirno oriyentovno XIIPersha zgadka 1346Magdeburzke pravo 1397Plosha 20 58 km Naselennya 13 990 01 01 2018 gustota 689 2008 1 osib km Visota NRM 178 mMista pobratimi Chortkiv NovoyavorivskTelefonnij kod 48 17Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv RLEGeoNames 766332 7531949 7532578OSM 449368 R Lezhajskij povit SIMC 0974400Poshtovi indeksi 37 300Miska vladaVebsajt lezajsk um gov plMapa Lezhajsk u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Ukrayinci v Lezhajsku 2 1 Narodnij dim 2 2 Greko katolicka cerkva 3 Pam yatki 4 Demografiya 5 Vidomi lyudi 5 1 Narodilisya 5 2 Pochesni gromadyani Lezhajska 5 3 Lezhajski starosti 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVpershe Lanzhajsko zgadane u 1354 roci yak isnuyuchij naselenij punkt sho svidchit pro jogo davnoruske pohodzhennya V comu roci pislya zavoyuvannya Rusi krakivskij korol Kazimir III peredav mistechko Ivanu Pakoslavu Davnoruske gorodishe Lezhajska otochene inshimi prigorodami cogo zh chasu Gedlyarova Sarina Tarnovcya Rudi 2 Spochatku poselennya bulo korolivshinoyu 1397 roku korol Yagajlo nadav prava mista 1424 roku misto stalo centrom Lezhajskogo starostva V 1498 1500 1509 1519 1524 rokah zaznavalo tatarskih napadiv rujnaciyi 1534 roku starostvo vikupila koroleva Bona Sforca 1 kvitnya 1937 r mezhi mista rozshireno za rahunok sela Gillersgof viluchenogo iz gmini Gyedlyarova Lancutskogo povitu 3 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v misti diyala delegatura Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu 4 Ukrayinci v Lezhajsku RedaguvatiNarodnij dim Redaguvati nbsp Kniga bratstva pri cerkvi Voznesinnya Hrista ta Uspinnya Divi Mariyi v Lezhajsku 1652 rik nbsp Budivlya Ukrayinskogo Narodnogo domu v LezhajskuU 1905 roci v Lezhajsku bulo zasnovane ukrayinske tovaristvo Prosvita Dlya potreb tovaristva nezamozhnij shvec Komarnickij podaruvav svoyu vlasnu dilyanku u centri mista na yakij u 1913 roci postav grandioznij Narodnij dim zbudovanij za proektom vidomogo arhitektora Leva Shelevicha Narodnij dim osvyatili 16 listopada 1913 roku Z nagodi cih urochistostej lvivska ukrayinska gazeta Ruslan v kinci listopada 1913 roku pisala U nedilyu 16 listopada Lezhajsk vidznachav svoye velike nacionalne svyato posvyachennya Narodnogo Domu Pribulo bagato gostej z Lancyuta Ryasheva Bzheska Rozvadova Rudnika i navit z Ostrova Priyihalo takozh kilkanadcyat chleniv lvivskogo tovaristva Sokola III v odnostroyah i z praporom Bulo takozh 50 miscevih chleniv Sokola z susidnogo Dubna 5 U Narodnomu domi do 1939 roci buv najbilshij aktovij zal Lezhajska tomu jogo chasto orenduvali dlya svoyih zahodiv yevreyi ta polyaki V Narodnomu Domi vid pochatku jogo uzhitku i do lipnya 1944 roku diyali chitalnya i filiya Prosviti biblioteka dlya ditej ta doroslih kooperativ Samopomich z dvoma kramnicyami oseredok Ridnoyi shkoli tovaristvo Silskij gospodar sportivne tovaristvo Lug amatorskij teatr cerkovnij ta prosvityanskij cholovichij zhinochij i mishanij hor dityachij sadok muzichni ta tancyuvalni kolektivi restoran U serpni 1939 roku polska vlada rozpustila chitalnyu i filiyu Prosviti a Narodnij Dim bulo zakrito na jogo dveryah pochepleno plombi Pid chas nimeckoyi okupaciyi diyalnist chitalni i filiyi Prosviti zaboronili Nimecki okupanti dozvolili lishe diyalnist Osvitnogo tovaristva 5 U 1939 roci v misti prozhivalo 6100 meshkanciv z nih 400 ukrayinciv 3850 polyakiv i 1850 yevreyiv 6 Misto vhodilo do Lancutskogo povitu Lvivskogo voyevodstva 1945 roku vidpovidno do Ugodi pro vzayemnij obmin naselennyam u prikordonnih rajonah bilshist ukrayinskogo naselennya Lezhajska bula viselena v SRSR Ukrayinci buli pereseleni v naseleni punkti Stanislavskoyi oblasti nini Ivano Frankivskoyi vivezeno 223 osobi 69 simej 7 Greko katolicka cerkva Redaguvati nbsp Ukrayinska cerkva v LezhajskuSuchasna budivlya greko katolickoyi cerkvi Uspinnya Bogorodici v Lezhajsku zbudovana v 1831 roci na misci davnishih cerkov bula parafiyalnoyu cerkvoyu Kanchuzkogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi i mala 507 parafiyan u misti Do parafiyi nalezhali takozh sela Stare Misto Prihoyec Sedlyanka Lukova Viravici Yelna Yanda Ruda Gidlyareva Gutisko Kozyarnya i misto Sokoliv parafiya nalichuvala 1558 parafiyan 8 Z 1842 r u skladi parafiyi pererahovuyutsya takozh sela Sazhina i Bereza z 1848 r Trebos Pislya Pershoyi svitovoyi vijni cerkva stala osidkom Lezhajskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1937 r v misti nalichuvalosya 584 greko katoliki u parafiyi 1858 parafiyan 9 Pislya viselennya ukrayinciv i zaboroni greko katolickoyi cerkvi vikoristovuyetsya rimo katolikami i ye kostelom Isusa Miloserdnogo dlya ditej ta molodi Pam yatki RedaguvatiMonastirskij kompleks u LezhajskuDemografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 10 11 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 6946 1371 4940 635Zhinki 7566 1255 4717 1594Razom 14512 2626 9657 2229Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Tadeush Gollender polskij poet Josip Kishakevich ukrayinskij kompozitor i horovij dirigent svyashenik UGKC Pochesni gromadyani Lezhajska Redaguvati Teofil Lyenkavski rektor duhovnoyi seminariyi RKC v PeremishliLezhajski starosti Redaguvati Yuzef Potockij krajchij koronnijDiv takozh Kategoriya Lezhajski starostiPrimitki Redaguvati Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Sereda V Bazilevich R 2020 Ukrayinci Lezhajska i okolic Lviv Rastr 7 S 9 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 marca 1937 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miasta Lezajska w powiecie lancuckim wojewodztwie lwowskim Dz U 1937 nr 24 poz 157 Arhivovano 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo Yuliyana Seredyaka 1975 S 130 131 a b Bazilevich Roman Narodnij dim u Lezhajsku Ukrayinska Arhiv originalu za 1 veresnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 110 Novi dzherela shodo primusovogo pereselennya ukrayinciv u 1944 1946 rokah za materialami Derzhavnogo arhivu Lvivskoyi oblasti Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 26 listopada 2017 Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831 p 55 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 17 grudnya 2017 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih eparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na rik Bozhij 1937 s 60 Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2017 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela RedaguvatiLezajsk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 193 pol S 193 195 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LezhajskSajt LEZAJSKIE OPOWIESCI Dani pro misto nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sajt Lezajsk Szlak chasydzki Fond ohoroni yevrejskoyi spadshini Arhivovano 1 chervnya 2011 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lezhajsk amp oldid 39837747