Операція «Шінгл» (англ. Operation Shingle) — морська десантна операція, що була проведена американськими та британськими військами з висадки морського десанту в районі італійських міст Анціо та Неттуно за часів Другої світової війни. Десантна операція під командуванням генерал-майора Джона П. Лукаса мала за мету висадки військ союзників в тиловій смузі німецьких військ за Зимовою лінією поблизу Риму.
| Операція «Шінгл» Operation Shingle | |
|---|---|
| Італійська кампанія | |
Висадка американського морського десанту біля Анціо. Січень 1944 | |
| Координати: 41°26′34″ пн. ш. 12°37′29″ сх. д. / 41.44302200002777425° пн. ш. 12.62497900002777662° сх. д. | |
| Сторони | |
| США Велика Британія Канада Королівство Італія | Третій Рейх Італійська соціальна республіка |
| Командувачі | |
| Гаролд Джордж Александер Марк Вейн Кларк Джон Портер Лукас Лучіан Траскотт | генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг Еберхард фон Маккензен |
| Військові формування | |
| Сухопутний компонент 5-та армія (США) * VI корпус * II корпус | Вермахт * 76-й танковий корпус * 1-й парашутний корпус |
| Військові сили | |
| 22 січня 1944: 36 000 о/с 2 000 бойових машин Наприкінці травня: 150 000 о/с 1 500 гармат та мінометів | 22 січня 1944: 20 000 о/с Вермахту 5 італійських батальйонів (4 600 о/с) Наприкінці травня: 135 000 о/с Вермахту 2 італійських батальйони |
| Втрати | |
| 43 000 бойові втрати (7 000 загиблих, 36 000 поранених та зниклих безвісти) | 40 000 бойові втрати (5 000 загиблих, 30 500 поранених та зниклих безвісти, 4 500 полонених) |
Спочатку висадка десанту в цьому місці пройшла з успіхом, німці опинилися не готовими до проведення протидесантної операції. Однак, географічні умови плацдарму були дуже складними, район був оточений осушеними болотами та передгір'ям Апенінських гір й подальше просування англо-американських військ залежало від рішучих та ініціативних дій командування сил вторгнення, а також елементів несподіванки і стрімкості, з якою союзники могли прорватися із захоплених плацдармів, поки німці зможуть адекватно відреагувати. Будь-яка затримка призводила до окупації гір військами Вермахту та блокуванням сил вторгнення на узбережжі.
Початкова висадка військ на берег вдалася без опору з боку німецьких чи італійських військ й патрульний джип дійшов до околиці Риму доповівши про відсутність військ противника. Незважаючи на цю доповідь, генерал Лукас, який мало вірив в успіх запланованої операції продемонстрував надмірну застережливість, й проігнорувавши елемент несподіванки, своїм наказом затримав просування своїх військ на кілька днів, поки укріпляв захоплені позиції й не переконався в тому, що його війська готові до подальшого просування.
Доки війська західних союзників гаяли час, укріплюючись на захопленому узбережжі, генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг, головнокомандувач німецькими військами на італійському театрі дій, без коливань скористався ваганнями супротивника й перекинув усі свої резерви й створив потужне кільце оборони навколо плацдарму, зосереджуючи опорні пункти на гірських гребенях, де його артилеристи мали чітке уявлення про кожну ціль на береговій лінії. Німці зупинили роботу дренажних насосів і затопили осушені болота морською водою. Повністю ігноруючи протести італійців, Кессельрінг таким чином відновив солонувате середовище, у якому процвітали комарі й утворив умови для епідемії малярії. Між тим, протягом тижня, поки союзники збиралися з силами, постійний артилерійський вогонь вівся по всьому на пляжі, болотах, гавані, що було помітно на пагорбах.
Через місяць важкої, але безрезультатної боротьби генерал Лукас був звільнений з посади і відправлений додому, його змінив генерал-майор Лучіан Траскотт. Нарешті у травні, після того, як союзники зосередили в 4 рази більше військ, вони спромоглися прорватися із зони висадки, але, замість того, щоб вирвавшись на оперативний простір, вдарити в тил 10-й німецькій армії, що билася при Монте-Кассіно, Траскотт за наказом М. В. Кларка повернув свої війська на північний захід у бік Риму, який був захоплений 4 червня. В результаті, основні сили німецької 10-ї армії були в змозі відійти з-під Монте-Кассіно і приєднатися до решти сил Кессельрінга північніше Риму, перегрупуватися і організувати запеклий опір на оборонних позиціях Готської лінії оборони.
.
Історія операції ред.
Наслідки проведення операції ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Операція «Шінгл» |
- A German defence Area on the Anzio Front. Intelligence Bulletin (U.S. Military Intelligence Service) 2 (11). July 1944. Процитовано 26 вересня 2008.
- Kappes, Irwin J. (2003). Anzio - The Allies' Greatest Blunder of World War II. militaryhistoryonline.com website. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2008.
- Woodruff, William (1995). (PDF). JFQ Forum (Summer 1995 issue): 62. Архів оригіналу за 27 лютого 2008. Процитовано 26 вересня 2008.
- Anzio Beach head — contemporary film footage
Література ред.
- Atkinson, Rick (2008). The Day of Battle: The War in Sicily and Italy, 1943-1944. The Liberation Trilogy. New York: Henry Holt & Co.
- Blumenson, Martin (2000 (reissue from 1960)). Chapter 13: General Lucas at Anzio. У Kent Roberts Greenfield. Command Decisions. United States Army Center of Military History. CMH Pub 70-7.
- King, Dr Michael J. (1985) [1985]. . Rangers: Selected Combat Operations in WWII. Leavenworth Papers No.11. Leavenworth, Ks: US Army Command and General Staff College. Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 20 листопада 2011.
- Clark, Lloyd (2006). Anzio: The Friction of War. Italy and the Battle for Rome 1944. Headline Publishing Group, London. ISBN 978 0 7553 1420 1.
- d'Este, Carlo (1991). Fatal Decision: Anzio and the Battle for Rome. New York: Harper. ISBN 0060158905.
- Lamson, Maj. Roy, Jr.; Conn, Dr. Stetson (1948). Anzio 22 January - 22 May 1944. American Forces in Action Series. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 100-10.
- Laurie, Clayton D. (1994). Anzio 1944. WWII Campaigns. Washington: United States Army Center of Military History. ISBN 0-16-042084-9. CMH Pub 72-19.
- Majdalany, Fred (1957). Cassino: Portrait of a Battle. London: Longmans, Green & Co Ltd. OCLC 536746.
- Mathews, Sidney T. (2000) [1960]. Chapter 14: General Clark's Decision To Drive on Rome. У Greenfield, Kent Roberts. Command Decisions. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 72-7.
- Muhm, Gerhard. German Tactics in the Italian Campaign. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 26 липня 2007.
- Muhm, Gerhard (1993). La Tattica tedesca nella Campagna d'Italia, in Linea Gotica avanposto dei Balcani, (Hrsg.) (вид. Edizioni Civitas). Roma: Amedeo Montemaggi.(італ.)
- Gliederung und Kriegstagebuck 14. Armee (From January to May 1944) (War diary of 14th German Army Corps).(нім.)
Примітки ред.
- ↑ d'Este (1991), p. 490
| Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |