www.wikidata.uk-ua.nina.az

Окупація Корсики Італією в роки Другої світової війни Окупація Корсики збройними силами Королівства Італія під час Друго

Окупація Корсики Італією в роки Другої світової війни

Окупація Корсики збройними силами Королівства Італія під час Другої світової війни тривала з листопада 1942 до вересня 1943 року. З 9 вересня 1943 р. по 4 жовтня 1943 р. частина Корсики була окупована німецькими військами.

Окупація Корсики Італією в роки Другої світової війни
Час/дата початку 8 вересня 1943
Час/дата закінчення 4 жовтня 1943
Бойовий порядок Order of battle during the Liberation of Corsicad
 Окупація Корсики Італією в роки Другої світової війни у Вікісховищі
Франція під окупацією Німеччини та Італії

Початок окупації Редагувати

8 листопада 1942 року сили Союзників здійснили висадку в Північній Африці. У відповідь на це німецьке командування розробило операцію «Антон», в рамках якої італійські війська окупували острів Корсику (11 листопада) та низку південнофранцузьких земель до річки Рони.

Окупація Корсики була позитивно сприйнята в Італії, де було поширено ірредентистську ідею «Великої Італії», заохочувану і фашистським керівництвом. Корсиці приділялася значна історико-ідеологічна роль, оскільки на ній народився сам Наполеон Бонапарт, який в Італії вважався, фактично, італійцем, (його рід походив з Генуї, а Корсика в момент його народження була частиною Генуезької республіки), видатним полководцем і політиком, створивши у 1805 році першу Італійську об'єднану державу. Італійський контингент на острові спочатку склав 30 тисяч чоловік, але поступово він збільшився до 85 тисяч вояків. Враховуючи те, що населення Корсики становило 220 тисяч осіб, ця кількість була величезною.

В силу того, що на момент операції «Антон» Корсика перебувала під формальним контролем Вішистського уряду італійського 7-го армійського корпусу зайняли її без бою. Навпаки, спочатку місцеві жителі навіть надавали підтримку італійцям, а протягом усього періоду окупації не мали значного протистояння. Діяльність французького руху опору на Корсиці почала спостерігатися в 1943 році, але не мала широкого розвитку. Італійська адміністрація не займалася організацією озброєних формувань із корсиканців, крім трудових батальйонів, сформованих у березні 1943 року.

Окупація Редагувати

Контингент Редагувати

Усього до перевороту 25 липня 1943 року на Корсиці знаходилися дві піхотні дивізії «Фриули»[it] та «Кремона», два підрозділи берегової охорони (225-та та 226-та дивізії), вісім батальйонів фашистської міліції, а також низка військово-поліцейських та карабінерських формувань. Після падіння режиму Муссоліні на Корсику було відправлено 12 тисяч німецьких солдатів. Офіційно контроль німців над Корсикою було встановлено 9 вересня 1943 року, наступного дня після укладання перемир'я між Італією та союзниками.

Командувачів італійських військ на Корсиці за період окупації було троє. У листопаді-грудні 1942 року цю посаду обіймав генерал Мондіно, потім — до березня 1943 — генерал Карбоні, а з березня по вересень 1943 — генерал Мальї.

Відношення корсиканців Редагувати

Деякі корсиканські військові, які раніше служили у французькій армії, охоче співпрацювали з італійцями. До них увійшли майор у відставці Панталаччі та його син Антоніо, полковники Мондіеллі та Крістофіні (а також його дружина, журналістка Марта Ренуччі). Одним із найбільш активних у сфері підтримки італійців чиновників на Корсиці був Петру Сімоне Крістофіні, який навіть зустрічався з Муссоліні в Римі, будучи активним прихильником ірредентизму та возз'єднання Корсики з Італією. Особливо активне співробітництво між ним та італійцями спостерігалося у перші місяці 1943 року, коли Крістофіні та його прихильники надали італійцям підтримку у придушенні опору місцевій опозиції. Він також тісно співпрацював із відомим корсиканським письменником П'єтром Джоваккіні, який розглядався італійською адміністрацією острова як потенційний «губернатор Корсики» у разі перемоги країн Осі у Другій світовій війні. Після поразки італійців Крістофіні був страчений, його дружина, відбувши короткий тюремний термін, прожила залишок життя на самоті, а Джоваккіні втік до Італії, де помер у 1950-х роках від наслідків поранень.

У вересні — жовтні 1943 року Вільні французькі сили за сприяння корсиканських партизанів та італійської армії провели операцію зі звільнення Корсики від німецьких військ, що отримала назву «Везувій». Ініціатором операції був генерал Анрі Жіро. При цьому Шарль де Голль не знав про підготовку операції. Жиро повідомив його тільки після початку висадки французьких військ в Аяччо.

Анрі Жіро та Дуайт Ейзенхауер, 1943

Сигналом для початку операції «Везувій» стало повідомлення про те, що на Корсиці 9 вересня 1943 року, після оголошення капітуляції Італії, почалося народне повстання, очолене комуністами.

На момент капітуляції Італії у розпорядженні німецького командування на Корсиці була лише штурмова бригада СС «Рейхсфюрер СС» чисельністю близько 4000 осіб, а також одна винищувальна ескадрилья та різні зенітні та тилові підрозділи. Було очевидно, що наявних сил недостатньо для утримання острова, ні для роззброєння італійських військ відповідно до плану операції «Вісь». Тому стратегія генерала Зенгера полягала в тому, щоб забезпечити евакуацію з Сардинії на Корсику 90-ї моторизованої дивізії з наступним перебазуванням усіх німецьких військ на північ. Для цього бригада СС 9 вересня взяла під свій контроль порт Боніфачо на півдні острова. 13 вересня, для евакуації військ з Корсики до Ліворно, було захоплено порт Бастіа нампівніч, який раніше контролювався італійською армією. Для забезпечення комунікацій між півднем і північчю острова використовувалася дорога, що проходить вздовж східного узбережжя. Таким чином генерал Зенгер, сконцентрував свої зусилля не на обороні острова, як спочатку планувалося ОКВ, а у забезпеченні організованої евакуації з Корсики людей, танків, гармат, автомобілів та матеріальних запасів.

Так як західне узбережжя острова не контролювалося німецькими військами, то 12 вересня в порту Аяччо почалася висадка 1-ї бойової групи 4-ї гірської марокканської дивізії. Під командуванням генерала Генрі Мартіна було близько 6000 марокканських солдатів (гум'єри), яким для посилення були надані американські танки Шерман та Стюарт. 21 вересня між французами та італійцями було досягнуто згоди про спільний наступ на Бастію гірською дорогою, що проходить через центр острова. З італійської сторони в наступі брала участь дивізія «Фріулі».

16 вересня розпочалася активна евакуація німецьких військ із Корсики. Усього належало евакуювати близько 32 000 осіб, включаючи деякі італійські частини, які бажали продовжувати війну на боці німців. Особовий склад евакуювався в основному повітрям з трьох аеродромів на півночі острова; танки, штурмові гармати та інша техніка вивозилися морем через порт Бастії. 23 вересня німецькі війська залишили плацдарм на півдні острова та розпочали відхід на північ. Під час відступу німці підірвали 60 мостів на східній дорозі, а також знищили всі портові споруди в Боніфачо та Порто-Веккіо. Італійська дивізія «Кремона» не чинила німцям протидії під час їх відступу.

На початку 20-х чисел вересня союзники різко активізувалися на морі та повітрі. Англо-американська авіація почала нальоти на порт Бастії та німецькі аеродроми, намагаючись зірвати евакуацію. Великий наліт стався 21 вересня — порт атакували 21 важкий бомбардувальник «Ліберейтор». В результаті нальоту було потоплено два пароплави. Тієї ж ночі на гавань здійснили наліт 12 британських «Велінгтонів», які знищили два пороми «Зібель». Тяжкі втрати німці зазнали і від винищувачів. 25 вересня над морем було збито 11 транспортників Ju-52. З цього моменту евакуація військ повітрям проводилася переважно у темний час доби. У відкритому морі головна небезпека для німців походила від підводних човнів. Так, ними було потоплено пароплав «Шампань», який до цього зробив кілька рейсів з Бастії до Ліворно і назад. Тому надалі евакуація по морю проводилося за допомогою поромів «Зібель», які мали недостатню мореплавність.

25 вересня на південь і на захід від Бастії стали концентруватися франко-італійські війська. На цей момент 90-та моторизована дивізія була майже повністю вивезена з острова. Лінію фронту утримували 4000 чоловік штурмової бригади СС та при командованого до неї 1-го батальйону 870-го піхотного полку. Незважаючи на контратаки німців, плацдарм навколо міста поступово стискався. 2 жовтня есесівці залишили позиції на перевалі Тегімі та відступили по долині річки на схід. Стало зрозуміло, що плацдарм вдасться утримувати не більше доби. У ніч на 3 жовтня було здано аеродром Борго, після чого єдиним виходом для німців залишився морський порт Бастії. Наступного дня, 3 жовтня, став останнім німецьким днем на Корсиці. На цей момент порт Бастії знаходився під артилерійським обстрілом з висот, що оточують місто. У цих умовах неможливо було евакуювати весь автотранспорт і запаси боєприпасів, що скупчилися в місті. Вирішили підпалити вантажівки, щоб вони не дісталися противнику. Усього було кинуто (і втрачено в боях) не менше 2500 автомобілів, 300 гармат та 7 самохідок StuG III. Близько 9 години вечора потужні вибухи потрясли місто та порт — німецькі сапери підірвали портові споруди та мости. Перед цим останнє судно з німецьким ар'єргардом відійшло від пірсу. Однак ще до 3 години ночі 4 жовтня в гавані чергували два катери, щоб підібрати відсталих.

Загалом евакуація німецьких військ із Корсики виявилася тактичним успіхом Вермахту. Як зауважив начальник штабу Кесельрінга генерал Зигфрид Вестфаль : «Ми так і не зрозуміли, чому ворог дозволив цілому корпусу повернутися до Італії, бо союзники мали всі засоби, щоб зупинити евакуацію». Ймовірно, союзне командування вважало за краще кинути основні сили на підтримку висадки своїх військ в Італії, а на Корсику відправили те, що залишилося. В результаті ціною порівняно невеликих втрат німцям вдалося вивезти з острова не менше 30 000 військовослужбовців і близько 700 полонених. Крім того було вивезено значну кількість матеріальних запасів та військової техніки.

Визволення Корсики мало важливе військово-політичне значення. Після вигнання німецьких військ Корсика фактично перетворилася на «непотоплюваний американський авіаносець» (англ. USS Corsica[fr]). У короткий час на острові було створено 17 військових аеродромів, на яких базувалися літаки бомбардувальної, винищувальної та розвідувальної авіації. Стратегічне становище Корсики поблизу узбережжя Італії та Франції зумовило важливу роль, яку відіграла розміщена на острові авіація під час подальших операцій в Італії та на півдні Франції.

Бомбардувальники B-25 на авіабазі Соленцара, 1944

Корсика стала першим регіоном Франції, звільненою від окупації. 8 жовтня 1943 року в Аяччо генерал де Голль вигукнув: "Корсика має щастя і честь бути першим звільненим шматочком Франції! "(фр. La Corse a la fortune et l'honneur d'être le premier morceau libéré de la France !). Однак для генерала Жиро операція зі звільнення Корсики мала негативні наслідки. Він був звинувачений де Голлем у співпраці з корсиканськими комуністами та у постачанні їм зброї. В результаті Жиро втратив посаду співголови Французького комітету національного визволення.

Підсумки Редагувати

Італійська окупація Корсики закінчилася тим, що італійські війська взяли участь у вигнанні з острова німецьких частин. При цьому воєнні дії велися ще до офіційного оголошення Італією війни Німеччині. У листопаді 1943 р. італійські дивізії було вивезено з острова на південь Італії. Після завершення окупації на острові було розміщено американський контингент у кількості 50 000 осіб.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  2. La libération de la Corse. 9 septembre — 4 octobre 1943 (фр.). Ministère de la défense. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2012. 
  3. . Chemins de mémoire (фр.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019. 
  4. Зенгер Ф. Ни страха, ни надежды. Хроника Второй мировой войны глазами немецкого генерала.1940-1945 = Neither Fear Nor Hope. — М. : Центрополиграф, 2003. — С. 263—270. — 8000 прим.
  5. ↑ Пономаренко, 2015, с. 11.
  6. Пономаренко, 2015, с. 12—14.
  7. Пономаренко, 2015, с. 15.
  8. ↑ . Avionslegendaires (фр.). 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 27 липня 2019.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Corsica» визначена кілька разів з різним вмістом
  9. . Chemins de mémoire (фр.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019. 

Див. також Редагувати

  • Італійська окупація Франції під час Другої світової війни

Література Редагувати

  • Jean-Marie-Arrighi та Olivier Jehasse. Histoire de la Corse та des Corses Colonna edition et Perrin. Paris, 2008
  • Mastroserio, Giuseppe. Petru Giovacchini — Un Patriota esule in Patria. Editrice Proto. Bari, 2004.
  • Rainero, R. Mussolini e Petain. Storia dei rapporti tra l'Italia та la Francia di Vichy. (10 giugno 1940-8 settembre 1943) Stato Maggiore dell'Esercito-Ufficio Storico, Roma, 1990
  • Renucci, Janine. La Corse. Presses universitaires de France. Paris, 2001 ISBN 2-13-037169-8.
  • Rodogno, Davide. Fascism's European empire: Italian occupation протягом Second World War. Cambridge University Press. Cambridge, 2006 ISBN 0-521-84515-7
  • Vergé-Franceschi, Michel. Histoire de la Corse. Éditions du Félin. Paris, 1996 ISBN 2-86645-221-6.
  • Vignoli, Giulio. Gli Italiani Dimenticati Ed. Giuffe. Roma, 2000
  • Vita e Tragedia dell'Irredentismo Corso, Rivista Storia Verità, n.4, 1997
  • Пономаренко Р. Корсиканский фронт Второй Мировой // Арсенал-Коллекция. Журнал о военной истории : журнал. — 2015. — № 12 (12). — С. 11. — ISSN 23066695.
  • Зенгер Ф. Ни страха, ни надежды. Хроника Второй мировой войны глазами немецкого генерала.1940-1945 = Neither Fear Nor Hope. — М. : Центрополиграф, 2003. — С. 263—270. — 8000 прим.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Okupaciya Korsiki zbrojnimi silami Korolivstva Italiya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni trivala z listopada 1942 do veresnya 1943 roku Z 9 veresnya 1943 r po 4 zhovtnya 1943 r chastina Korsiki bula okupovana nimeckimi vijskami Okupaciya Korsiki Italiyeyu v roki Drugoyi svitovoyi vijniChas data pochatku8 veresnya 1943Chas data zakinchennya4 zhovtnya 1943Bojovij poryadokOrder of battle during the Liberation of Corsicad Okupaciya Korsiki Italiyeyu v roki Drugoyi svitovoyi vijni u VikishovishiFranciya pid okupaciyeyu Nimechchini ta Italiyi Zmist 1 Pochatok okupaciyi 2 Okupaciya 2 1 Kontingent 2 2 Vidnoshennya korsikanciv 3 Pidsumki 4 Primitki 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaPochatok okupaciyi Redaguvati8 listopada 1942 roku sili Soyuznikiv zdijsnili visadku v Pivnichnij Africi U vidpovid na ce nimecke komanduvannya rozrobilo operaciyu Anton v ramkah yakoyi italijski vijska okupuvali ostriv Korsiku 11 listopada ta nizku pivdennofrancuzkih zemel do richki Roni Okupaciya Korsiki bula pozitivno sprijnyata v Italiyi de bulo poshireno irredentistsku ideyu Velikoyi Italiyi zaohochuvanu i fashistskim kerivnictvom Korsici pridilyalasya znachna istoriko ideologichna rol oskilki na nij narodivsya sam Napoleon Bonapart yakij v Italiyi vvazhavsya faktichno italijcem jogo rid pohodiv z Genuyi a Korsika v moment jogo narodzhennya bula chastinoyu Genuezkoyi respubliki vidatnim polkovodcem i politikom stvorivshi u 1805 roci pershu Italijsku ob yednanu derzhavu 1 Italijskij kontingent na ostrovi spochatku sklav 30 tisyach cholovik ale postupovo vin zbilshivsya do 85 tisyach voyakiv Vrahovuyuchi te sho naselennya Korsiki stanovilo 220 tisyach osib cya kilkist bula velicheznoyu V silu togo sho na moment operaciyi Anton Korsika perebuvala pid formalnim kontrolem Vishistskogo uryadu italijskogo 7 go armijskogo korpusu zajnyali yiyi bez boyu Navpaki spochatku miscevi zhiteli navit nadavali pidtrimku italijcyam a protyagom usogo periodu okupaciyi ne mali znachnogo protistoyannya Diyalnist francuzkogo ruhu oporu na Korsici pochala sposterigatisya v 1943 roci ale ne mala shirokogo rozvitku Italijska administraciya ne zajmalasya organizaciyeyu ozbroyenih formuvan iz korsikanciv krim trudovih bataljoniv sformovanih u berezni 1943 roku Okupaciya RedaguvatiKontingent Redaguvati Usogo do perevorotu 25 lipnya 1943 roku na Korsici znahodilisya dvi pihotni diviziyi Friuli it ta Kremona dva pidrozdili beregovoyi ohoroni 225 ta ta 226 ta diviziyi visim bataljoniv fashistskoyi miliciyi a takozh nizka vijskovo policejskih ta karabinerskih formuvan Pislya padinnya rezhimu Mussolini na Korsiku bulo vidpravleno 12 tisyach nimeckih soldativ Oficijno kontrol nimciv nad Korsikoyu bulo vstanovleno 9 veresnya 1943 roku nastupnogo dnya pislya ukladannya peremir ya mizh Italiyeyu ta soyuznikami Komanduvachiv italijskih vijsk na Korsici za period okupaciyi bulo troye U listopadi grudni 1942 roku cyu posadu obijmav general Mondino potim do bereznya 1943 general Karboni a z bereznya po veresen 1943 general Malyi Vidnoshennya korsikanciv Redaguvati Deyaki korsikanski vijskovi yaki ranishe sluzhili u francuzkij armiyi ohoche spivpracyuvali z italijcyami Do nih uvijshli major u vidstavci Pantalachchi ta jogo sin Antonio polkovniki Mondielli ta Kristofini a takozh jogo druzhina zhurnalistka Marta Renuchchi Odnim iz najbilsh aktivnih u sferi pidtrimki italijciv chinovnikiv na Korsici buv Petru Simone Kristofini yakij navit zustrichavsya z Mussolini v Rimi buduchi aktivnim prihilnikom irredentizmu ta vozz yednannya Korsiki z Italiyeyu Osoblivo aktivne spivrobitnictvo mizh nim ta italijcyami sposterigalosya u pershi misyaci 1943 roku koli Kristofini ta jogo prihilniki nadali italijcyam pidtrimku u pridushenni oporu miscevij opoziciyi Vin takozh tisno spivpracyuvav iz vidomim korsikanskim pismennikom P yetrom Dzhovakkini yakij rozglyadavsya italijskoyu administraciyeyu ostrova yak potencijnij gubernator Korsiki u razi peremogi krayin Osi u Drugij svitovij vijni Pislya porazki italijciv Kristofini buv strachenij jogo druzhina vidbuvshi korotkij tyuremnij termin prozhila zalishok zhittya na samoti a Dzhovakkini vtik do Italiyi de pomer u 1950 h rokah vid naslidkiv poranen U veresni zhovtni 1943 roku Vilni francuzki sili za spriyannya korsikanskih partizaniv ta italijskoyi armiyi proveli operaciyu zi zvilnennya Korsiki vid nimeckih vijsk sho otrimala nazvu Vezuvij 2 Iniciatorom operaciyi buv general Anri Zhiro Pri comu Sharl de Goll ne znav pro pidgotovku operaciyi Zhiro povidomiv jogo tilki pislya pochatku visadki francuzkih vijsk v Ayachcho nbsp Anri Zhiro ta Duajt Ejzenhauer 1943Signalom dlya pochatku operaciyi Vezuvij stalo povidomlennya pro te sho na Korsici 9 veresnya 1943 roku pislya ogoloshennya kapitulyaciyi Italiyi pochalosya narodne povstannya ocholene komunistami 3 Na moment kapitulyaciyi Italiyi u rozporyadzhenni nimeckogo komanduvannya na Korsici bula lishe shturmova brigada SS Rejhsfyurer SS chiselnistyu blizko 4000 osib a takozh odna vinishuvalna eskadrilya ta rizni zenitni ta tilovi pidrozdili Bulo ochevidno sho nayavnih sil nedostatno dlya utrimannya ostrova ni dlya rozzbroyennya italijskih vijsk vidpovidno do planu operaciyi Vis Tomu strategiya generala Zengera polyagala v tomu shob zabezpechiti evakuaciyu z Sardiniyi na Korsiku 90 yi motorizovanoyi diviziyi z nastupnim perebazuvannyam usih nimeckih vijsk na pivnich Dlya cogo brigada SS 9 veresnya vzyala pid svij kontrol port Bonifacho na pivdni ostrova 13 veresnya dlya evakuaciyi vijsk z Korsiki do Livorno bulo zahopleno port Bastia nampivnich yakij ranishe kontrolyuvavsya italijskoyu armiyeyu Dlya zabezpechennya komunikacij mizh pivdnem i pivnichchyu ostrova vikoristovuvalasya doroga sho prohodit vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Takim chinom general Zenger skoncentruvav svoyi zusillya ne na oboroni ostrova yak spochatku planuvalosya OKV a u zabezpechenni organizovanoyi evakuaciyi z Korsiki lyudej tankiv garmat avtomobiliv ta materialnih zapasiv 4 Tak yak zahidne uzberezhzhya ostrova ne kontrolyuvalosya nimeckimi vijskami to 12 veresnya v portu Ayachcho pochalasya visadka 1 yi bojovoyi grupi 4 yi girskoyi marokkanskoyi diviziyi Pid komanduvannyam generala Genri Martina bulo blizko 6000 marokkanskih soldativ gum yeri yakim dlya posilennya buli nadani amerikanski tanki Sherman ta Styuart 21 veresnya mizh francuzami ta italijcyami bulo dosyagnuto zgodi pro spilnij nastup na Bastiyu girskoyu dorogoyu sho prohodit cherez centr ostrova Z italijskoyi storoni v nastupi brala uchast diviziya Friuli 5 16 veresnya rozpochalasya aktivna evakuaciya nimeckih vijsk iz Korsiki Usogo nalezhalo evakuyuvati blizko 32 000 osib vklyuchayuchi deyaki italijski chastini yaki bazhali prodovzhuvati vijnu na boci nimciv Osobovij sklad evakuyuvavsya v osnovnomu povitryam z troh aerodromiv na pivnochi ostrova tanki shturmovi garmati ta insha tehnika vivozilisya morem cherez port Bastiyi 23 veresnya nimecki vijska zalishili placdarm na pivdni ostrova ta rozpochali vidhid na pivnich Pid chas vidstupu nimci pidirvali 60 mostiv na shidnij dorozi a takozh znishili vsi portovi sporudi v Bonifacho ta Porto Vekkio Italijska diviziya Kremona ne chinila nimcyam protidiyi pid chas yih vidstupu Na pochatku 20 h chisel veresnya soyuzniki rizko aktivizuvalisya na mori ta povitri Anglo amerikanska aviaciya pochala naloti na port Bastiyi ta nimecki aerodromi namagayuchis zirvati evakuaciyu Velikij nalit stavsya 21 veresnya port atakuvali 21 vazhkij bombarduvalnik Liberejtor V rezultati nalotu bulo potopleno dva paroplavi Tiyeyi zh nochi na gavan zdijsnili nalit 12 britanskih Velingtoniv yaki znishili dva poromi Zibel Tyazhki vtrati nimci zaznali i vid vinishuvachiv 25 veresnya nad morem bulo zbito 11 transportnikiv Ju 52 Z cogo momentu evakuaciya vijsk povitryam provodilasya perevazhno u temnij chas dobi U vidkritomu mori golovna nebezpeka dlya nimciv pohodila vid pidvodnih chovniv Tak nimi bulo potopleno paroplav Shampan yakij do cogo zrobiv kilka rejsiv z Bastiyi do Livorno i nazad Tomu nadali evakuaciya po moryu provodilosya za dopomogoyu poromiv Zibel yaki mali nedostatnyu moreplavnist 5 25 veresnya na pivden i na zahid vid Bastiyi stali koncentruvatisya franko italijski vijska Na cej moment 90 ta motorizovana diviziya bula majzhe povnistyu vivezena z ostrova Liniyu frontu utrimuvali 4000 cholovik shturmovoyi brigadi SS ta pri komandovanogo do neyi 1 go bataljonu 870 go pihotnogo polku Nezvazhayuchi na kontrataki nimciv placdarm navkolo mista postupovo stiskavsya 2 zhovtnya esesivci zalishili poziciyi na perevali Tegimi ta vidstupili po dolini richki na shid Stalo zrozumilo sho placdarm vdastsya utrimuvati ne bilshe dobi U nich na 3 zhovtnya bulo zdano aerodrom Borgo pislya chogo yedinim vihodom dlya nimciv zalishivsya morskij port Bastiyi Nastupnogo dnya 3 zhovtnya stav ostannim nimeckim dnem na Korsici Na cej moment port Bastiyi znahodivsya pid artilerijskim obstrilom z visot sho otochuyut misto U cih umovah nemozhlivo bulo evakuyuvati ves avtotransport i zapasi boyepripasiv sho skupchilisya v misti Virishili pidpaliti vantazhivki shob voni ne distalisya protivniku Usogo bulo kinuto i vtracheno v boyah ne menshe 2500 avtomobiliv 300 garmat ta 7 samohidok StuG III Blizko 9 godini vechora potuzhni vibuhi potryasli misto ta port nimecki saperi pidirvali portovi sporudi ta mosti Pered cim ostannye sudno z nimeckim ar yergardom vidijshlo vid pirsu Odnak she do 3 godini nochi 4 zhovtnya v gavani cherguvali dva kateri shob pidibrati vidstalih 6 Zagalom evakuaciya nimeckih vijsk iz Korsiki viyavilasya taktichnim uspihom Vermahtu Yak zauvazhiv nachalnik shtabu Keselringa general Zigfrid Vestfal Mi tak i ne zrozumili chomu vorog dozvoliv cilomu korpusu povernutisya do Italiyi bo soyuzniki mali vsi zasobi shob zupiniti evakuaciyu Jmovirno soyuzne komanduvannya vvazhalo za krashe kinuti osnovni sili na pidtrimku visadki svoyih vijsk v Italiyi a na Korsiku vidpravili te sho zalishilosya V rezultati cinoyu porivnyano nevelikih vtrat nimcyam vdalosya vivezti z ostrova ne menshe 30 000 vijskovosluzhbovciv i blizko 700 polonenih Krim togo bulo vivezeno znachnu kilkist materialnih zapasiv ta vijskovoyi tehniki 7 Vizvolennya Korsiki malo vazhlive vijskovo politichne znachennya Pislya vignannya nimeckih vijsk Korsika faktichno peretvorilasya na nepotoplyuvanij amerikanskij avianosec angl USS Corsica fr U korotkij chas na ostrovi bulo stvoreno 17 vijskovih aerodromiv na yakih bazuvalisya litaki bombarduvalnoyi vinishuvalnoyi ta rozviduvalnoyi aviaciyi Strategichne stanovishe Korsiki poblizu uzberezhzhya Italiyi ta Franciyi zumovilo vazhlivu rol yaku vidigrala rozmishena na ostrovi aviaciya pid chas podalshih operacij v Italiyi ta na pivdni Franciyi 8 nbsp Bombarduvalniki B 25 na aviabazi Solencara 1944Korsika stala pershim regionom Franciyi zvilnenoyu vid okupaciyi 8 zhovtnya 1943 roku v Ayachcho general de Goll viguknuv Korsika maye shastya i chest buti pershim zvilnenim shmatochkom Franciyi fr La Corse a la fortune et l honneur d etre le premier morceau libere de la France Odnak dlya generala Zhiro operaciya zi zvilnennya Korsiki mala negativni naslidki Vin buv zvinuvachenij de Gollem u spivpraci z korsikanskimi komunistami ta u postachanni yim zbroyi V rezultati Zhiro vtrativ posadu spivgolovi Francuzkogo komitetu nacionalnogo vizvolennya 9 Pidsumki RedaguvatiItalijska okupaciya Korsiki zakinchilasya tim sho italijski vijska vzyali uchast u vignanni z ostrova nimeckih chastin Pri comu voyenni diyi velisya she do oficijnogo ogoloshennya Italiyeyu vijni Nimechchini U listopadi 1943 r italijski diviziyi bulo vivezeno z ostrova na pivden Italiyi Pislya zavershennya okupaciyi na ostrovi bulo rozmisheno amerikanskij kontingent u kilkosti 50 000 osib 8 Primitki Redaguvati Con le truppe Italiane in Corsica YouTube Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 La liberation de la Corse 9 septembre 4 octobre 1943 fr Ministere de la defense Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 September 1943 the Liberation of Corsica Chemins de memoire fr Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 Zenger F Ni straha ni nadezhdy Hronika Vtoroj mirovoj vojny glazami nemeckogo generala 1940 1945 Neither Fear Nor Hope M Centropoligraf 2003 S 263 270 8000 prim a b Ponomarenko 2015 s 11 Ponomarenko 2015 s 12 14 Ponomarenko 2015 s 15 a b USS CORSICA L AUTRE ILE PORTE AVIONS DE LA MEDITERRANEE Avionslegendaires fr 29 serpnya 2016 Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2019 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Corsica viznachena kilka raziv z riznim vmistom Henri Giraud 1879 1949 Chemins de memoire fr Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 Div takozh RedaguvatiItalijska okupaciya Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijniLiteratura RedaguvatiJean Marie Arrighi ta Olivier Jehasse Histoire de la Corse ta des Corses Colonna edition et Perrin Paris 2008 Mastroserio Giuseppe Petru Giovacchini Un Patriota esule in Patria Editrice Proto Bari 2004 Rainero R Mussolini e Petain Storia dei rapporti tra l Italia ta la Francia di Vichy 10 giugno 1940 8 settembre 1943 Stato Maggiore dell Esercito Ufficio Storico Roma 1990 Renucci Janine La Corse Presses universitaires de France Paris 2001 ISBN 2 13 037169 8 Rodogno Davide Fascism s European empire Italian occupation protyagom Second World War Cambridge University Press Cambridge 2006 ISBN 0 521 84515 7 Verge Franceschi Michel Histoire de la Corse Editions du Felin Paris 1996 ISBN 2 86645 221 6 Vignoli Giulio Gli Italiani Dimenticati Ed Giuffe Roma 2000 Vita e Tragedia dell Irredentismo Corso Rivista Storia Verita n 4 1997 Ponomarenko R Korsikanskij front Vtoroj Mirovoj Arsenal Kollekciya Zhurnal o voennoj istorii zhurnal 2015 12 12 S 11 ISSN 23066695 Zenger F Ni straha ni nadezhdy Hronika Vtoroj mirovoj vojny glazami nemeckogo generala 1940 1945 Neither Fear Nor Hope M Centropoligraf 2003 S 263 270 8000 prim Posilannya RedaguvatiLa liberation de la Corse 9 septembre 4 octobre 1943 fr Ministere de la defense Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 Le Casabianca angl Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 27 serpnya 2012 Seekrieg September 1943 nim Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 Document Le sous marin Casabianca dans le port d Ajaccio fr Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Okupaciya Korsiki Italiyeyu v roki Drugoyi svitovoyi vijni amp oldid 39597874