www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олімпія де Гуж фр Olympe de Gouges власне Марі Гуз фр Marie Gouze 7 травня 1748 Монтобан Тарн і Гаронна Франція 3 листоп

Олімпія де Гуж

Олімпія де Гуж (фр. Olympe de Gouges), власне Марі Гуз (фр. Marie Gouze) (7 травня 1748, Монтобан, Тарн і Гаронна, Франція — 3 листопада 1793, Париж, Іль-де-Франс, Франція) — французька письменниця і журналістка, політична діячка, революціонерка, феміністка, авторка «Декларації прав жінки й громадянки» (1791).

Олімпія де Гуж
фр. Olympe de Gouges
Олімпія де Гуж
Ім'я при народженні фр. Marie Gouze
Псевдо Olympe de Gouges
Народилася 7 травня 1748(1748-05-07)
Монтобан, Тарн і Гаронна, Франція
Померла 3 листопада 1793(1793-11-03) (45 років)
Париж, Іль-де-Франс, Франція
·обезголовлення
Громадянство  Франція
Діяльність драматургиня, журналістка, філософ, письменниця, політична діячка, авторка
Галузь Аболіціонізм і фемінізм
Відома завдяки письменниця, журналістка, політичний діяч, феміністка
Знання мов французька і окситанська
Членство Society of the Friends of Truthd
Magnum opus Декларація прав жінки і громадянки і Q25389160?
Партія жирондисти
Конфесія деїзм
У шлюбі з Louis Aubryd
Діти Pierre Aubry de Gougesd
Автограф

Розпочала свою кар'єру драматурга на початку 1780-х. Після того як у Франції почало зростати політичне напруження, де Гуж проявляла все більшу і більшу зацікавленість політикою. Вона стала активним захисником та борцем за поліпшення становища рабів у колоніях. Водночас вона почала писати політичні памфлети. Сьогодні вона, мабуть, найбільш відома як діяч раннього феміністичного руху, який відстоював погляди, щоб французьким жінкам були надані ті ж права, що і французьким чоловікам. Вона була страчена на гільйотині під час терору через її нападки на режим Робесп'єра та через її тісний зв'язок з жирондистами.

Життєпис Редагувати

Марі Гуз народилась в дрібнобуржуазній сім'ї у 1748 році в Монтобані, Тарн і Гаронна на південному заході Франції. Її батько був м'ясником, а мати була дочкою торговця тканинами. Однак вона вірила розповідям матері, згідно з якими вона була незаконнонародженою дочкою поета Жан-Жака Лефрана, маркіза де Помпіньяна, відомого полемікою з Вольтером. Відмова маркіза де Помпіньяна від Марі Гуз вочевидь вплинула на її пристрасний захист прав незаконнонароджених дітей.

1765 року вийшла заміж за Луї Обрі, який приїхав з Парижа з новим інтендантом міста. Це не був шлюб по любові. Гуз сказала у власному напівавтобіографічному романі (фр. Mémoire de Madame de Valmont contre la famille de Flaucourt): «Я вийшла заміж за людину, яку я не любила і який не був ні багатим, ні добре народженим. Я була принесена у жертву без будь-якої причини, які могли б надолужити відразу, яку я відчуваю до цієї людини». Її чоловік помер через рік, і у 1770 році вона переїхала в Париж зі своїм сином, П'єром, і взяла ім'я Олімпія де Гуж.

1773 року, за словами її біографа Олів'є Блана, вона зустріла багатого чоловіка Жака Бетрікса де Розьера (фр. Jacques Biétrix de Rozières), з яким вона мала тривалі відносини, що закінчились в період революції. Вона була учасником багатьох художніх та філософських салонів, де вона познайомилась з багатьма письменниками, зокрема Жан-Франсуа де Лагарпом, Луї-Себастьєном Мерсьє, Ніколя Шамфором, а також майбутніми політиками Жаком Бріссо та Ніколя Кондорсе. Вона часто була запрошеною до салонів мадам де Монтессон, та графині де Богарне. Вона була пов'язана з масонською ложею Дев'ять сестер, яку було створено її другом Мішелем де Куб'єром (фр. Michel de Cubières).

Страта Олімпії де Гуж

У 1774 році написала аболіціоністську п'єсу «Поневолення негрів» (опубліковану в 1789 році). У 1771 році увійшла до складу «Соціального клубу», який виступав за політичне та юридичне рівноправ'я жінок і чоловіків. Члени клубу часто збирались у Софі де Кондорсе, дружини відомого філософа і математика Ніколя де Кондорсе. Того ж року у відповідь на Декларацію прав людини й громадянина вона написала Декларацію прав жінки й громадянки. Нею було написано Contrat Social (Суспільний договір, названий на честь відомої роботи Жан-Жака Руссо), що пропонував шлюб на основі гендерної рівності.

Слідом за Монтеск'є відстоювала принцип поділу влади. Як переконана противниця смертної кари, протестувала проти смертного вироку Людовику XVI. Перебувала в опозиції Робесп'єру і Марату. Її спрямований проти якобінців політичний памфлет «Три урни» (1793) спричинив її арешт, а потім — за вироком революційного трибуналу — смертну кару за допомогою гільйотини.

Генерал П'єр Обрі де Гуж

Сім'я Редагувати

Після її смерті, за словами Олів'є Блана, її син генерал П'єр Обрі де Гуж переїхав в Гаяну з дружиною і п'ятьма дітьми. Він помер у 1802 році, після чого, його вдова намагалася повернутися до Франції, але померла на борту судна під час її повернення. У Гваделупі двоє його дочок одружились: Марі Гіацинт Женев'єв де Гуж на англійському офіцері (капітані Вільямі Вуді), а Шарлотта де Гуж, на американському політику Роберті Селдені Гарнетті, конгресмені Сполучених Штатів, у якого були плантації в Вірджинії.

Визнання Редагувати

  • Життю Олімпії де Гуж присвячений роман Женев'єви Шовель «Олімпія» (1987).
  • У 1989 році композицію на її честь створив Нам Джун Пайк.
  • 6 березня 2006 одна з паризьких площ (3-й округ), була названа ім'ям Олімпії де Гуж.
  • Її ім'я носять також декілька навчальних закладів у різних містах Франції (Монпельє, Ренн, Тулуза) та театр в Монтобані.

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Олімпія де Гуж

Примітки Редагувати

  1. Cot E. Olympe de Gouges : entre histoire et mémoire XVIIIème siècle et XXIème siècle
  2. https://enut.ee/files/ariadne-2016.pdf
  3. ↑ Paul, Pauline; (translated by Kai Artur Diers) (2 червня 1989). I Foresaw it All: The Amazing Life and Oeuvre of Olympe de Gouges. Die Zeit. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2011.  (англ.) (див. також дану статтю [ 19 жовтня 2004 у Wayback Machine.]) (англ.)
  4. Noack, Paul (1992). Olympe de Gouges, 1748-1793: Kurtisane und Kampferin fur die Rechte der Frau (German). Deutscher Taschenbuch Verlag. с. 31. ISBN 978-3423303194.  (нім.)
  5. Blanc, Olivier (2003). Marie-Olympe de Gouges (French). Paris: Editions René Viénet.  (фр.)

Джерела Редагувати

  • Blanc O. Olympe de Gouges. Paris: Syros, 1981 (фр.)
  • Kestenholz S. Die Gleichheit vor dem Schafott: Poträts französischer Revolutionärinnen. Darmstadt: Luchterhand Literaturverlag, 1988 (фр.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Olimpiya de Guzh fr Olympe de Gouges vlasne Mari Guz fr Marie Gouze 7 travnya 1748 Montoban Tarn i Garonna Franciya 3 listopada 1793 Parizh Il de Frans Franciya francuzka pismennicya i zhurnalistka politichna diyachka revolyucionerka feministka avtorka Deklaraciyi prav zhinki j gromadyanki 1791 Olimpiya de Guzhfr Olympe de GougesOlimpiya de GuzhIm ya pri narodzhenni fr Marie GouzePsevdo Olympe de GougesNarodilasya 7 travnya 1748 1748 05 07 Montoban Tarn i Garonna FranciyaPomerla 3 listopada 1793 1793 11 03 45 rokiv Parizh Il de Frans Franciya obezgolovlennya 1 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnist dramaturginya zhurnalistka filosof pismennicya politichna diyachka avtorkaGaluz Abolicionizm i feminizmVidoma zavdyaki pismennicya zhurnalistka politichnij diyach feministkaZnannya mov francuzka i oksitanska 2 Chlenstvo Society of the Friends of TruthdMagnum opus Deklaraciya prav zhinki i gromadyanki i Q25389160 Partiya zhirondistiKonfesiya deyizmU shlyubi z Louis AubrydDiti Pierre Aubry de GougesdAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRozpochala svoyu kar yeru dramaturga na pochatku 1780 h Pislya togo yak u Franciyi pochalo zrostati politichne napruzhennya de Guzh proyavlyala vse bilshu i bilshu zacikavlenist politikoyu Vona stala aktivnim zahisnikom ta borcem za polipshennya stanovisha rabiv u koloniyah Vodnochas vona pochala pisati politichni pamfleti Sogodni vona mabut najbilsh vidoma yak diyach rannogo feministichnogo ruhu yakij vidstoyuvav poglyadi shob francuzkim zhinkam buli nadani ti zh prava sho i francuzkim cholovikam Vona bula strachena na giljotini pid chas teroru cherez yiyi napadki na rezhim Robesp yera ta cherez yiyi tisnij zv yazok z zhirondistami Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Viznannya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMari Guz narodilas v dribnoburzhuaznij sim yi u 1748 roci v Montobani Tarn i Garonna na pivdennomu zahodi Franciyi Yiyi batko buv m yasnikom a mati bula dochkoyu torgovcya tkaninami Odnak vona virila rozpovidyam materi zgidno z yakimi vona bula nezakonnonarodzhenoyu dochkoyu poeta Zhan Zhaka Lefrana markiza de Pompinyana vidomogo polemikoyu z Volterom Vidmova markiza de Pompinyana vid Mari Guz vochevid vplinula na yiyi pristrasnij zahist prav nezakonnonarodzhenih ditej 3 1765 roku vijshla zamizh za Luyi Obri yakij priyihav z Parizha z novim intendantom mista Ce ne buv shlyub po lyubovi Guz skazala u vlasnomu napivavtobiografichnomu romani fr Memoire de Madame de Valmont contre la famille de Flaucourt Ya vijshla zamizh za lyudinu yaku ya ne lyubila i yakij ne buv ni bagatim ni dobre narodzhenim Ya bula prinesena u zhertvu bez bud yakoyi prichini yaki mogli b nadoluzhiti vidrazu yaku ya vidchuvayu do ciyeyi lyudini 4 Yiyi cholovik pomer cherez rik i u 1770 roci vona pereyihala v Parizh zi svoyim sinom P yerom i vzyala im ya Olimpiya de Guzh 3 1773 roku za slovami yiyi biografa Oliv ye Blana vona zustrila bagatogo cholovika Zhaka Betriksa de Rozera fr Jacques Bietrix de Rozieres z yakim vona mala trivali vidnosini sho zakinchilis v period revolyuciyi Vona bula uchasnikom bagatoh hudozhnih ta filosofskih saloniv de vona poznajomilas z bagatma pismennikami zokrema Zhan Fransua de Lagarpom Luyi Sebastyenom Mersye Nikolya Shamforom a takozh majbutnimi politikami Zhakom Brisso ta Nikolya Kondorse Vona chasto bula zaproshenoyu do saloniv madam de Montesson ta grafini de Bogarne Vona bula pov yazana z masonskoyu lozheyu Dev yat sester yaku bulo stvoreno yiyi drugom Mishelem de Kub yerom fr Michel de Cubieres nbsp Strata Olimpiyi de GuzhU 1774 roci napisala abolicionistsku p yesu Ponevolennya negriv opublikovanu v 1789 roci U 1771 roci uvijshla do skladu Socialnogo klubu yakij vistupav za politichne ta yuridichne rivnoprav ya zhinok i cholovikiv Chleni klubu chasto zbiralis u Sofi de Kondorse druzhini vidomogo filosofa i matematika Nikolya de Kondorse Togo zh roku u vidpovid na Deklaraciyu prav lyudini j gromadyanina vona napisala Deklaraciyu prav zhinki j gromadyanki Neyu bulo napisano Contrat Social Suspilnij dogovir nazvanij na chest vidomoyi roboti Zhan Zhaka Russo sho proponuvav shlyub na osnovi gendernoyi rivnosti Slidom za Montesk ye vidstoyuvala princip podilu vladi Yak perekonana protivnicya smertnoyi kari protestuvala proti smertnogo viroku Lyudoviku XVI Perebuvala v opoziciyi Robesp yeru i Maratu Yiyi spryamovanij proti yakobinciv politichnij pamflet Tri urni 1793 sprichiniv yiyi aresht a potim za virokom revolyucijnogo tribunalu smertnu karu za dopomogoyu giljotini nbsp General P yer Obri de GuzhSim ya RedaguvatiPislya yiyi smerti za slovami Oliv ye Blana 5 yiyi sin general P yer Obri de Guzh pereyihav v Gayanu z druzhinoyu i p yatma ditmi Vin pomer u 1802 roci pislya chogo jogo vdova namagalasya povernutisya do Franciyi ale pomerla na bortu sudna pid chas yiyi povernennya U Gvadelupi dvoye jogo dochok odruzhilis Mari Giacint Zhenev yev de Guzh na anglijskomu oficeri kapitani Vilyami Vudi a Sharlotta de Guzh na amerikanskomu politiku Roberti Seldeni Garnetti kongresmeni Spoluchenih Shtativ u yakogo buli plantaciyi v Virdzhiniyi Viznannya RedaguvatiZhittyu Olimpiyi de Guzh prisvyachenij roman Zhenev yevi Shovel Olimpiya 1987 U 1989 roci kompoziciyu na yiyi chest stvoriv Nam Dzhun Pajk 6 bereznya 2006 odna z parizkih plosh 3 j okrug bula nazvana im yam Olimpiyi de Guzh Yiyi im ya nosyat takozh dekilka navchalnih zakladiv u riznih mistah Franciyi Monpelye Renn Tuluza ta teatr v Montobani Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Olimpiya de GuzhDeklaraciya prav zhinki j gromadyanki Zhinochij marsh na Versal Peticiya zhinok do Nacionalnoyi AsambleyiPrimitki Redaguvati Cot E Olympe de Gouges entre histoire et memoire XVIIIeme siecle et XXIeme siecle https enut ee files ariadne 2016 pdf a b Paul Pauline translated by Kai Artur Diers 2 chervnya 1989 I Foresaw it All The Amazing Life and Oeuvre of Olympe de Gouges Die Zeit Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 4 listopada 2011 angl div takozh danu stattyu Arhivovano 19 zhovtnya 2004 u Wayback Machine angl Noack Paul 1992 Olympe de Gouges 1748 1793 Kurtisane und Kampferin fur die Rechte der Frau German Deutscher Taschenbuch Verlag s 31 ISBN 978 3423303194 nim Blanc Olivier 2003 Marie Olympe de Gouges French Paris Editions Rene Vienet fr Dzherela RedaguvatiBlanc O Olympe de Gouges Paris Syros 1981 fr Kestenholz S Die Gleichheit vor dem Schafott Potrats franzosischer Revolutionarinnen Darmstadt Luchterhand Literaturverlag 1988 fr Posilannya RedaguvatiDeklaraciya prav zhinki i gromadyanki nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Olympe de Gouges a Daughter of Quercy on her Way to the Pantheon angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Olimpiya de Guzh amp oldid 40256150