Олесь Біляцький (повне ім'я: Олександр Вікторович Біляцький; біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі; нар. 25 вересня 1962, м. п. Вяртсиля, Сортавальський район, Карелія, Росія) — керівник білоруського правозахисного центру «Вясна», політичний в'язень, лауреат Нобелівської премії миру.
| Олесь Біляцький | |
|---|---|
| біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі | |
| Ім'я при народженні | біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі |
| Народився | 25 вересня 1962 (61 рік) Вяртсиля, Сортавальський район, Карелія, РРФСР, СРСР |
| Країна | СРСР Білорусь |
| Діяльність | письменник, правозахисник, літературознавець, літературний критик, історик літератури, дисидент, політичний в'язень, педагог, literary scholar |
| Галузь | літературознавство, літературна критика, історія літератури і захист прав людиниd |
| Alma mater | Faculty of Philology, Gomel State Universityd (1984) і Інститут літератури імені Янки Купалиd (1989) |
| Знання мов | білоруська і російська |
| Заклад | Правозахисний центр «Вясна» і Maksim Bahdanovič Literary Museum, Minskd |
| Членство | Talakad, Координаційна рада (Білорусь), Союз білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр, Таварыства Тутэйшыя, Білоруський народний фронт «Відродження», Martyrology of Belarusd і belarusian catholic communityd |
| Посада | Q14825897? |
| У шлюбі з | Natalia Pinchukd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 10703870 |
|
Біляцький був секретарем БНФ (1996—1999) і заступником голови БНФ (1999—2001).
Біляцький був головою робочої групи Асамблеї демократичних громадських організацій (2000—2004). У 2007—2016 роках був віце-президентом Міжнародної федерації прав людини (FIDH).
Біляцький є членом Спілки білоруських письменників (з 1995 року) та Білоруського ПЕН-центру (з 2009 року).
Під час білоруських протестів 2020 року Бяляцький увійшов до Координаційної ради Світлани Тихановської.
У 2011 році засуджений на 4,5 роки тюрми за звинуваченням у несплаті податків з 500 тисяч євро, які були на закордонних рахунках цього правозахисного центру.
Генеральний секретар Ради Європи Турб'єрн Ягланд тоді виступив із заявою, в якій пана Біляцького визнали політичним в'язнем. Рада Європи закликала звільнити правозахисника.
В рамках погрому громадських організацій[be] Біляцький був затриманий 14 липня 2021 року. 15 липня заарештований у кримінальній справі активіст спільною заявою дев'яти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем.
У березні 2023 р. повідомлено, що суд у Мінську засудив нобелівського лауреата, політв'язня Алеся Бяляцького до 10 років позбавлення волі — колонії в умовах посиленого режиму;
Відзнаки Редагувати
- 2006 — Премія Homo homini, за правозахисну діяльність. Вручена Вацлавом Гавелом.
- 2010 — почесний громадянин міста Генуя (Італія)
- 2012 — премія імені Леха Валенси (отримала дружина — Наталя Пінчук).
- 2013 — премія імені Вацлава Гавела.
- 2014 — «Літаратурная прэмія Алеся Адамовіча», за книгу «Асвечаныя беларушчынай»
- 2020 — премія «За правильний спосіб життя» («Вясна» та Алесь Бяляцький).
- 2020 — премія імені Сахарова (разом з іншими).
- 2022 — Нобелівська премія миру (разом з Центром громадянських свобод та Меморіалом).
У 2023 році в Тернопільській міській центральній бібліотеці відбулося спецпогашення конвертів, випущених з нагоди отримання Олесем Біляцьким Нобелівської премії миру 2022 року. Також була випущена марка у проекті «Власна марка» з білоруським національним гербом «Погоня» на фоні українського прапора.
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #134194349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://hro.org/node/11604
- ↑ Czech National Authority Database
- https://www.youtube.com/watch?v=lURRL6dhJjI
- https://actionnetwork.org/petitions/i-support-pen-belarus/
- Лісты Алеся Бяляцкага з калоніі да Уладзіміра Хільмановіча | Вытокі. vytoki.net. Процитовано 29 січня 2023.
- [https://day.kyiv.ua/uk/news/071022-ukrayinska-pravozahysna-organizaciya-centr-gromadyanskyh-svobod-otrymala-nobelivsku Українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» отримала Нобелівську премію миру-2022]
- [A. Tamkovich (2014) Contemporary History in Faces. р.165-173. ББК 84 УДК 823 Т 65]
- [Ales Bialiatski reelected FIDH Vice-President]
- [A. Tamkovich (2014) Contemporary History in Faces. р.165-173. ББК 84 УДК 823 Т 65]
- . web.archive.org. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 14 жовтня 2022.
- ↑ Премію Вацлава Гавела дали білоруському політв'язню. BBC Ukrainian. 30 вересня 2013.
- У Білорусі затримали голову і співробітників правозахисного центру "Весна" (укр.). РБК-Україна. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Беларусь: Руководителей Правозащитного центра "Весна" держат в СИЗО. Потребуйте от властей освободить их! (рос.). Amnesty International. 22 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Затрыманых праваабаронцаў і актывістаў прызналі палівязнямі (біл.). Європейське радіо для Білорусі. 15 липня 2021. оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- У Білорусі нобелівському лауреату Бяляцькому дали 10 років колонії
- Homo homini amicus est. Radio Prague International (рос.). 10 березня 2006. Процитовано 28 січня 2023.
- Алесь Беляцкий стал почетным гражданином Генуи. spring96.org (рос.). Процитовано 28 січня 2023.
- Алесь Беляцкий получил литературную Премию имени Алеся Адамовича. spring96.org (рос.). Процитовано 28 січня 2023.
- . rightlivelihoodaward.org. The Right Livelihood Foundation. 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
- Премія Європарламенту імені Сахарова присуджена опозиції Білорусі. Європейська правда. 22 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
- The Nobel Peace Prize 2022. NobelPrize.org. 7 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
- У Тернополі погасили конверти із зображеннями Нобелівських лауреатів. 3 лютого 2023.
- Ініцыятар выпуску ва Украіне канверта з выявай Алеся Бяляцкага і маркі з «Пагоняй» распавёў гісторыю і нагоды стварэння гэтых філатэлістычных аб’ектаў - Радыё Ўнэт. radiounet.fm (біл.). 31 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- Уладзімір Ханас: Гэтая марка – праява салідарнасці і павагі. БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ (pl-PL). 3 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.