Олександр Іванович Ходкевич (близько 1475 — 28 травня 1549) — державний діяч Литовсько-Руської держави, меценат. Воєвода новогрудський (з 1544), конюший надвірний (з 1502), маршалок господарський (1506—1509, 1511—1547), син київського воєводи Івана Ходкевича та Агнешки Іванівни Більської. Зачинатель піднесення роду Ходкевичів.
| Олександр Іванович Ходкевич | |
| Народження: | 1475 Новогрудок, Велике князівство Литовське |
|---|---|
| Смерть: | 28 травня 1549 |
| Поховання: | Супрасльський Благовіщенський монастир |
| Країна: | Велике князівство Литовське |
| Рід: | Ходкевичі |
| Батько: | Іван Ходкевич |
| Мати: | Агнешка (Явнута) Більськаd |
| Шлюб: | Василиса Головчинськаd |
| Діти: | Єроним Ходкевич, Юрій Ходкевичd, Олександра Ходкевичd, Григорій Ходкевич і Софія Ходкевичd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Тримав Пунське (1506), Берестейське (1525) і Книшинське (1530) староства.
Біографія ред.
Походив із боярського роду Ходкевичів герба «Костеша», син Івана Ходкевича і Явнути (Агнешки) Бельської.
Через свою матір був другим кузеном братів Ягеллонів: великого князя Олександра, короля польського Яна Альбрехта, і великого князя Сигізмунда I Старого. Мав двох сестер: Аграфену і Якумілу.
Мав величезні земельні володіння у північно-східній частині Великого князівства Литовського з центром в Городку. У 1498 зі смоленським єпископом Йосифом Солтаном заснував православний монастир в Городку, але у 1502 році монахи виїхали в Сухий Холм. На цьому місці Олександр Ходкевич побудував у 1510–1511 роках Супрасльской монастир. Константинопольський патріарх Ієремія II Транас видав спеціальний едикт з дозволом на його заснування. Першою в монастирі була похована мати Олександра Ходкевича.
Після повстання Глинського був позбавлений посад і кинутий до в'язниці за підтримку повстання, але незабаром відпущений.
11 травня 1513 одружився з княжною Василісою з роду Ярославичів (гілка Московських Даниловичів). У шлюбі мав трьох синів, що започаткували три гілки роду Ходкевичів: Ієроніма, Григорія (обидва близько 1505 року, Вільнюс) і Юрія (1515, Тракай); також сина Івана, що помер молодим, доньки Софію (1517, Вільнюс), яка була одружена з підчашим Станіславом Кезгайлом, а потім за конюшим Ярошем Корицьким; та Олександру — одружену з Павлом Сапегою.
Після смерті похований разом з дружиною в Супрасльському монастирі.
Родовід ред.
| Ієронім | |||||||||||||||||||||||||
| Ян-Кароль Ходкевич | Ганна Схоластика | ||||||||||||||||||||||||
| Ієронім Ходкевич | Ян Ієронімович Ходкевич | Аляксандр Янович Ходкевич | |||||||||||||||||||||||
| Аляксандр Ригоравич Хадкевич | |||||||||||||||||||||||||
| Ходзька | Іван | Аляксандр Іванович Ходкевич | Ригор Аляксандравич Ходкевич | Андрій | |||||||||||||||||||||
| Аляксандра | |||||||||||||||||||||||||
| Ганна | |||||||||||||||||||||||||
| Константин | |||||||||||||||||||||||||
| Софія | |||||||||||||||||||||||||
| Юрій Аляксандрович Ходкевич | Юрій Юр'євич Ходкевич | Ян Казимір Ходкевич | |||||||||||||||||||||||
| Ієронім Юр'євич Ходкевич | Криштоф Ходкевич | Аляксандр Криштоф Ходкевич | |||||||||||||||||||||||
| Гальшка | Ієронім ароль Ходкевич | ||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 183. — ISBN 978-83-65880-89-5
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 85. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Література ред.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Генадзь Пятровіч Пашкоў і інш.
- Кіркене, Г. Новы погляд на род Хадкевічаў — графаў на Шклове і Мышы / Г. Кіркене // ARCHE. — 2014. — № 6. — С. 59—70.
- Józef Jasnowski: Chodkiewicz Aleksander. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 3: Brożek Jan – Chwalczewski Franciszek. Kraków: Polska Akademia Umiejętności – Skład Główny w Księgarniach Gebethner i Wolff, 1937, ss. 354–355. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 8304032910.
Посилання ред.
- Генеалогія магнатських родів Речі Посполитої
- Генеалогія Ходкевичів [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]