Олександро́піль (Липівка) — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.
| село Олександропіль | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Рада | Білокуракинська селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1763 р. |
| Населення | 463 |
| Площа | 4,596 км² |
| Густота населення | 100,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92220 |
| Телефонний код | +380 6462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′30″ пн. ш. 38°50′57″ сх. д. / 49.69167° пн. ш. 38.84917° сх. д.Координати: 49°41′30″ пн. ш. 38°50′57″ сх. д. / 49.69167° пн. ш. 38.84917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 156 м |
| Водойми | річка Шибениця |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Найближча залізнична станція | Катран |
| Відстань до залізничної станції | 14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92220 Луганська область, Білокуракинський район, село Олександропіль, вул. Соколовського, 2. |
| Карта | |
Олександропіль | |
Олександропіль | |
| Мапа | |
Площа села 459,6 га.
Географія ред.
У селі бере початок річка Шибениця.
Назва ред.
У XIX столітті родючі землі села належали Олександру Тев'яшову, що мав дружину Поліну. Звідки й одна з версій походження назви села. Пізніше його сини Андрій з Павлом володіли 8800 десятинами родючої землі. Інша версія пов'язує походження назви з іншим землевласником, Олександром Куракіним.
Інша назва села, Липівка, бере свій початок від липових гаїв навколо села, де місцеві жителі займались бортництвом.
Історія ред.
На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Куракіну. Олександр Куракін розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської губернії заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель. Село Олександропіль засноване в другій половині XVIII століття. Першим володарем у цих місцях наприкінці XVII століття був Іван Іванович Тев'яшов воєвода Старого Оскола, полковник Острозького полку за часів Петра I.
Рада селянських депутатів була створена в грудні 1917 року. Партійний осередок ВКП(б) у селі створений в 1934 році, комсомольський — в 1930 році. Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 26 осіб.
У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 23 січня 1943 року бійці 350 стрілецької дивізії зайняли село. На фронтах воювало 145 осіб. За подвиги в боях нагороджено 105 осіб, 3-е званням Героя Радянського Союзу, загинуло — 80 осіб.
Населення ред.
Населення становить 463 особи і 143 двори.
1885 року в колишній власницькій слободі Олександропільської волості Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 864 особи, було 140 дворових господарств. На середину XX століття село налічувало 624 мешканця, 168 дворів.
Вулиці ред.
У селі є такі вулиці: Миру, Першотравнева, Підгірна, Соколовського, Степова, Шевченка.
Економіка ред.
У 1929 році на першій хвилі колективізації в селі було утворено 2 колгоспи: «XVII з'їзду Рад», «17 річниці Жовтня». За післявоєнних радянських часів у селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Комуніст», за яким було закріплено 7587 га сільськогосподарських угідь, з яких 5780 га ріллі. Голова Середа Семен Матвійович (1963—1991). Колгосп розвивав м'ясо-молочний напрямок тваринництва. У 1966–1975 роках в селі споруджено тваринницький комплекс, водопровід довжиною 7,5 км, їдальня, торговий центр, 44 індивідуальних будинків.
На розпайованих землях колишнього колгоспу господарює приватне підприємство СВФ «Агро», відділення «Україна».
Транспорт ред.
Село розташоване за 30 км від районного центру, з яким пов'язано асфальтованою дорогою, і за 14 км від залізничної станції Катран на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова.
Культура ред.
За роки радянської влади збудовані восьмирічна школа на 200 учнів, клуб відпочинку та дозвілля, торговий центр, бібліотека, дитячий комбінат, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, побутова майстерня з пошиття одягу і ремонту взуття. З 1963 року по 1984 рік директором Олександропільської восьмирічної школи був Солдатенко Іван Самсонович. Поблизу школи та адміністративних установ закладено парк з фруктових та декоративних дерев. 6 листопада відзначають день села[джерело?].
Станом на 2013 рік в неповній Олександропільській школі навчається 31 учень в 8 класах, кількість персоналу становить 9 чоловік, директор Коюда Світлана Миколаївна.
У селі діє дитячий садочок «Малятко».
Пам'ятники ред.
Пам'ять про односельчан загиблих на війні увічнена спорудженням обеліска Слави.
Церква ред.
У 1807—1810 роках в центральній підвищеній частині села була збудована церква Ікони Казанської Божої Матері. Престольне свято 6 листопада. Навколо церкви росли липи, що дали народну назву селу — Липівка. Було правило, що взимку, коли була велика заметіль і бездоріжжя, били у дзвони і давали знати подорожнім, що заблукали, орієнтир, як добратися до оселі. Станом на 2016 рік настоятелем храму служить архімандрит Володимир (Могильний).
Цікаві місця ред.
На околиці села в балці Ковалівський яр в 1999 році було утворено ботанічну пам'ятку природи «Олександропільську» площею 40 га.
Видатні особистості ред.
- Лісницький В. І. — Герой Радянського Союзу.
- Макаренко Тимофій Титович — Герой Радянського Союзу.
- Соляна Ганна Сергіївна — Герой Радянського Союзу.
Див. також ред.
Примітки ред.
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- ↑ Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Сільське господарство Білокуракинського району [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — інформація Білокуракинської районної державної адміністрації за 2008 рік.
- Олександропільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- Дошкільний навчальний заклад «Малятко» [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинський район, село Олександропіль. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- (рос.) Белокуракинское благочиние [ 2016-08-15 у Wayback Machine.] — Северодонецка епархия Украинской Православной Церкви Московского Патриархата.
- Природно-заповідний фонд Луганської області [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання ред.
- Погода в селі Олександропіль [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Історія с. Олександропіль (Липівка). [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] За матеріалами роботи «Село моє як шум колосся» членів гуртків «Юний історик» та «Літературне краєзнавство» Олександропільської ЗОШ I—II ступенів Білокуракинського району. Керівники — Постоленко А. І., Кончаренко С. М.
- Олександропіль [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії