www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дем янівка Сватівський район Дем яні вка село в Україні у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганськ

Дем'янівка (Сватівський район)

Дем'яні́вка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.

село Дем'янівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Рада Білокуракинська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1700 р.
Населення 398
Площа 0,935 км²
Густота населення 425,67 осіб/км²
Поштовий індекс 92240
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°31′37″ пн. ш. 38°33′51″ сх. д. / 49.52694° пн. ш. 38.56417° сх. д. / 49.52694; 38.56417Координати: 49°31′37″ пн. ш. 38°33′51″ сх. д. / 49.52694° пн. ш. 38.56417° сх. д. / 49.52694; 38.56417
Середня висота
над рівнем моря 		160 м
Водойми р. Борова
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Білокуракине
Відстань до
залізничної станції 		18 км
Місцева влада
Адреса ради 92240,
Луганська область,
Білокуракинський район,
с. Дем'янівка
Карта
Дем'янівка
Дем'янівка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дем'янівка.

Площа села 261,6 га. Селом тече річка Борова, ліва притока Сіверського Дінця.

Історія Редагувати

Давні часи Редагувати

На території села знайдено декілька археологічних знахідок різних часів. У 1987 році викладач Ворошиловградського педагогічного інституту Красильников К. І. знайшов рештки неолітичної стоянки, елементи ямної, катакомбної та зрубної культур. На околиці села розташована група курганів, що датується 2 тисячоліттям до н. е.. Археологічні знахідки зберігаються в Луганському університеті та Національній академії наук України.

Заснування села Редагувати

Дем'янівка виникла на початку XVIII століття. Її заснування пов'язують з першопоселенцем Дем'яном. Першопоселенці брали участь у створенні першого російського флоту у Воронежі. Верхів'я річки Борова заселяли українці-«черкеси» з Київської, Полтавської, Чернігівської губернії та центральних районів Росії. Перша згадка про село в письмових джерелах відноситься до 1793 року. У 1906 році, під час Першої російської революції селяни сіл Дем'янівка, Шовкунівка, які працювали в економії поміщика Фандєєва, підняли бунт, вимагаючи поліпшення харчування, підвищення оплати праці. Три дні селяни не приступали до роботи, а на четвертий поміщик змушений був погодитися з вимогами селян.

Радянська влада Редагувати

Радянська влада в селі встановлена в грудні 1917 року. Будяк О. П. і П. С., Ворочок Я. О., Верзун О. С., Путненко П., Недайхліб П. утворили перший революційний комітет, головою обрано О. П. Будяка. Партійний осередок ВКП(б) (Потьомка М. Г.) і комсомолу (Ю. Лісовий) створені в 1929 році. Організаторами перших колгоспів були Болоба Т. А., Будяк П. І., Потьомка А. Г.

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в тогочасній Дем'янівській сільській раді загинуло 273 особи. Вимирали цілими родинами. В один день вимерли великі родини Токаренків, Антоненків, Сидоренків. Селяни масово виїжджали на Донбас та до Росії.

Організаторами перших колгоспів були Болоба Т. А., Будяк П. І., Потьомка А. Г. У 1934—1935 роках у колгосп було поставлено американські трактори «Фордзон». Федоренко Ф. А. і Ф. І., Петренко Г. І. стали трактористами; Шевченко Н., Акименко В., Петченко В. — жінками-трактористами; Петренко А. Г. — комбайнером. На початку 1940-х років відбулося об'єднання дрібних колгоспів у два: «імені Сталіна» (Болоба Іван Митрович) та «Прапор праці».

Війна Редагувати

Під час наступу німецької групи «Південь» в рамках операції «Клаузевіц» 8 липня 1942 року частини 38 армії Південно-Західного фронту Червоної Армії були відведені на лінію оборони Нагольна-Ровеньки-Курячівка-Білокуракине. Увечері 9 липня під загрозою потрапити в полон частини 38 армії відвели війська на схід.

Від 9 липня 1942 року по 21 січня 1943 року село було окуповане німецькими військами. Створено сільську управу під головуванням Акименка П. М. У поліції записалися Паненко В., Акименко М., Федоренко С.. 20 юнаків і дівчат було відправлено остарбайтерами на роботу до Третього Рейху.

Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. Через спротив німців та значне відставання тилових частин забезпечення лише 21 січня бійці 747 полку 172 стрілецької дивізії відбили село.

У роки Другої світової війни 134 жителя села воювали на фронтах, 73 з них загинули. 21 уродженець села за героїзм відзначені орденами і медалями. За мужність і відвагу уродженцю села Дем'янівка В. М. Федоренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Повоєнні часи Редагувати

Після війни у 1950 році відбулося укрупнення колгоспів «імені Чапаєва» та «імені Куйбишева» в артіль «імені Куйбишева» з центром в селі Шовкунівка (голова Терещенко Іван Данилович). Для потреб колгоспу і освітлення будівель населення придбано електростанцію ДТ-54. У 1958 році колгосп «імені Куйбишева» та «імені Щорса» приєднали до колгоспу «імені Сталіна», головою обрано Сєрого Григорія Дмитровича. 1961 року колгосп перейменовано на «Зоря».

Населення Редагувати

Населення становить 398 осіб, 131 двір.

1885 року в колишній державній слободі Білокуракинської волості Старобільського повіту мешкало 773 особи, було 272 дворових господарства. У середині XX століття село налічувало 455 мешканців 131 двір.

Вулиці Редагувати

У селі існують вулиці: Леніна, Молодіжна, Трудова.

Економіка Редагувати

За часів СРСР у селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Зоря», за яким було закріплено 5340 га сільськогосподарських угідь, з них 4152 га орної землі. Основним виробничим напрямом господарства було зернове рослинництво та м'ясо-молочне тваринництво.

Керівники колгоспу:

  • 1950—1955 — Терещенко Іван Данилович.
  • 1955—1957 — Нечаєв Микола Павлович.
  • 1957—1958 — Спиця Олександр Євгенович.
  • 1958—1965 — Сєрий Григорій Дмитрович.
  • 1958—1975 — Андронов Микола Степанович (1927—1996).
  • 1975—1981 — Чернишов Володимир Андрійович.
  • 1981—1986 — Урсол Анатолій Іванович.
  • 1986—1997 — Писаренко Віктор Григорович.
  • 1997 — Ведмеденко Микола Григорович, нагороджений орденом «За заслуги».

На розпайованих землях господарює СТОВ «Зоря», під керівництвом Ведмеденка. Близько 140 працюючих. Вирощування зернових та технічних культур, м'яса, виготовлення сумішей для годівлі тварин, молоко.

На території Дем'янівської сільської ради утворено 7 фермерських господарств: Діоніс, Веселка, Лідер, Факел, Самарський, В'юненко, Березень.

Транспорт Редагувати

Розташоване за 20 км від райцентру і 18 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З райцентром пов'язане асфальтованою автодорогою.

Культура Редагувати

Першу 3-річну земську школу з російською мовою викладання в селі було збудовано 1882 року. За радянських часів у селі були побудовані восьмирічна школа на 150 учнів (1968), сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, побутова майстерня з пошиття одягу та взуття, 2 магазини, поштове відділення, ощадна каса. За часи восьмої та дев'ятої п'ятирічок (1971–1975) в селі були побудовані контора правління колгоспу, медпункт та 95 житлових будинків. Під керівництвом Писаренка В. Г. зведено громадський центр, дитячий садочок «Чебурашка», 10 житлових будинків, перебудовано колгоспний тік, розпочато газифікацію села.

Станом на 2013 рік в школі навчається 52 учня в 8 класах, кількість персоналу становить 12 чоловік, директор Шипілов В'ячеслав Опанасович.

У селі під керівництвом Шилової-Євсюкової Т. М. працює дитячий ансамбль «Дем'яночка», під керівництвом Гринько Л. М. працює художній колектив «Струмочок».

Пам'ятники Редагувати

Церква Редагувати

1846 року в день обретіння мощей святителя Митрофана, єпископа Воронезького чудотворця в селі було збудовано й освячено дерев'яну церкву святителя Митрофана. В пам'ять зруйнованої церкви 2003 року в недобудованому приміщенні під ГРП була відкрита церква святителя Митрофана. Станом на 2016 рік настоятелем храму служить ієрей Євгеній Кучма.

Видатні особистості Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. ↑ Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  4. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону» [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. Дошкільний навчальний заклад «Чебурашка» [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинський район, село Дем'янівка. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
  7. Дем'янівська загальноосвітня школа I—II ступенів [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
  8. (рос.) Белокуракинское благочиние [ 2016-08-15 у Wayback Machine.] — Северодонецка епархия Украинской Православной Церкви Московского Патриархата.

Література Редагувати

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dem yani vka selo v Ukrayini u Bilokurakinskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti selo Dem yanivkaKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Svativskij rajonRada Bilokurakinska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1700 r Naselennya 398 1 Plosha 0 935 km Gustota naselennya 425 67 osib km Poshtovij indeks 92240Telefonnij kod 380 6462Geografichni daniGeografichni koordinati 49 31 37 pn sh 38 33 51 sh d 49 52694 pn sh 38 56417 sh d 49 52694 38 56417 Koordinati 49 31 37 pn sh 38 33 51 sh d 49 52694 pn sh 38 56417 sh d 49 52694 38 56417Serednya visotanad rivnem morya 160 mVodojmi r BorovaVidstan dorajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BilokurakineVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 18 kmMisceva vladaAdresa radi 92240 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon s Dem yanivkaKartaDem yanivkaDem yanivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dem yanivka Plosha sela 261 6 ga 2 Selom teche richka Borova liva pritoka Siverskogo Dincya Zmist 1 Istoriya 1 1 Davni chasi 1 2 Zasnuvannya sela 1 3 Radyanska vlada 1 4 Vijna 1 5 Povoyenni chasi 2 Naselennya 3 Vulici 4 Ekonomika 5 Transport 6 Kultura 7 Pam yatniki 8 Cerkva 9 Vidatni osobistosti 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDavni chasi Redaguvati Na teritoriyi sela znajdeno dekilka arheologichnih znahidok riznih chasiv U 1987 roci vikladach Voroshilovgradskogo pedagogichnogo institutu Krasilnikov K I znajshov reshtki neolitichnoyi stoyanki elementi yamnoyi katakombnoyi ta zrubnoyi kultur 2 Na okolici sela roztashovana grupa kurganiv sho datuyetsya 2 tisyacholittyam do n e Arheologichni znahidki zberigayutsya v Luganskomu universiteti ta Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini Zasnuvannya sela Redaguvati Dem yanivka vinikla na pochatku XVIII stolittya Yiyi zasnuvannya pov yazuyut z pershoposelencem Dem yanom Pershoposelenci brali uchast u stvorenni pershogo rosijskogo flotu u Voronezhi Verhiv ya richki Borova zaselyali ukrayinci cherkesi z Kiyivskoyi Poltavskoyi Chernigivskoyi guberniyi ta centralnih rajoniv Rosiyi 2 Persha zgadka pro selo v pismovih dzherelah vidnositsya do 1793 roku U 1906 roci pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi selyani sil Dem yanivka Shovkunivka yaki pracyuvali v ekonomiyi pomishika Fandyeyeva pidnyali bunt vimagayuchi polipshennya harchuvannya pidvishennya oplati praci Tri dni selyani ne pristupali do roboti a na chetvertij pomishik zmushenij buv pogoditisya z vimogami selyan Radyanska vlada Redaguvati Radyanska vlada v seli vstanovlena v grudni 1917 roku Budyak O P i P S Vorochok Ya O Verzun O S Putnenko P Nedajhlib P utvorili pershij revolyucijnij komitet golovoyu obrano O P Budyaka 2 Partijnij oseredok VKP b Potomka M G i komsomolu Yu Lisovij stvoreni v 1929 roci Organizatorami pershih kolgospiv buli Boloba T A Budyak P I Potomka A G Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv za arhivnimi danimi v togochasnij Dem yanivskij silskij radi zaginulo 273 osobi 3 Vimirali cilimi rodinami V odin den vimerli veliki rodini Tokarenkiv Antonenkiv Sidorenkiv Selyani masovo viyizhdzhali na Donbas ta do Rosiyi 2 Organizatorami pershih kolgospiv buli Boloba T A Budyak P I Potomka A G U 1934 1935 rokah u kolgosp bulo postavleno amerikanski traktori Fordzon Fedorenko F A i F I Petrenko G I stali traktoristami Shevchenko N Akimenko V Petchenko V zhinkami traktoristami Petrenko A G kombajnerom Na pochatku 1940 h rokiv vidbulosya ob yednannya dribnih kolgospiv u dva imeni Stalina Boloba Ivan Mitrovich ta Prapor praci 2 Vijna Redaguvati Pid chas nastupu nimeckoyi grupi Pivden v ramkah operaciyi Klauzevic 8 lipnya 1942 roku chastini 38 armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Chervonoyi Armiyi buli vidvedeni na liniyu oboroni Nagolna Rovenki Kuryachivka Bilokurakine Uvecheri 9 lipnya pid zagrozoyu potrapiti v polon chastini 38 armiyi vidveli vijska na shid Vid 9 lipnya 1942 roku po 21 sichnya 1943 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Stvoreno silsku upravu pid golovuvannyam Akimenka P M U policiyi zapisalisya Panenko V Akimenko M Fedorenko S 2 20 yunakiv i divchat bulo vidpravleno ostarbajterami na robotu do Tretogo Rejhu Pid chas Ostrogozko Rossoshanskoyi nastupalnoyi operaciyi chastinam Pivdenno Zahidnogo frontu bula postavlena zadacha vijti 18 sichnya 1943 roku na liniyu Shahove Nagolna Dem yanivka Gricayivka Gajdukivka Cherez sprotiv nimciv ta znachne vidstavannya tilovih chastin zabezpechennya lishe 21 sichnya bijci 747 polku 172 strileckoyi diviziyi vidbili selo 4 U roki Drugoyi svitovoyi vijni 134 zhitelya sela voyuvali na frontah 73 z nih zaginuli 21 urodzhenec sela za geroyizm vidznacheni ordenami i medalyami Za muzhnist i vidvagu urodzhencyu sela Dem yanivka V M Fedorenko prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Povoyenni chasi Redaguvati Pislya vijni u 1950 roci vidbulosya ukrupnennya kolgospiv imeni Chapayeva ta imeni Kujbisheva v artil imeni Kujbisheva z centrom v seli Shovkunivka golova Tereshenko Ivan Danilovich 2 Dlya potreb kolgospu i osvitlennya budivel naselennya pridbano elektrostanciyu DT 54 U 1958 roci kolgosp imeni Kujbisheva ta imeni Shorsa priyednali do kolgospu imeni Stalina golovoyu obrano Syerogo Grigoriya Dmitrovicha 2 1961 roku kolgosp perejmenovano na Zorya Naselennya RedaguvatiNaselennya stanovit 398 osib 131 dvir 1885 roku v kolishnij derzhavnij slobodi Bilokurakinskoyi volosti Starobilskogo povitu meshkalo 773 osobi bulo 272 dvorovih gospodarstva 5 U seredini XX stolittya selo nalichuvalo 455 meshkanciv 131 dvir Vulici RedaguvatiU seli isnuyut vulici Lenina Molodizhna Trudova Ekonomika RedaguvatiZa chasiv SRSR u seli rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu Zorya za yakim bulo zakripleno 5340 ga silskogospodarskih ugid z nih 4152 ga ornoyi zemli Osnovnim virobnichim napryamom gospodarstva bulo zernove roslinnictvo ta m yaso molochne tvarinnictvo Kerivniki kolgospu 1950 1955 Tereshenko Ivan Danilovich 1955 1957 Nechayev Mikola Pavlovich 1957 1958 Spicya Oleksandr Yevgenovich 1958 1965 Syerij Grigorij Dmitrovich 1958 1975 Andronov Mikola Stepanovich 1927 1996 1975 1981 Chernishov Volodimir Andrijovich 1981 1986 Ursol Anatolij Ivanovich 1986 1997 Pisarenko Viktor Grigorovich 1997 Vedmedenko Mikola Grigorovich nagorodzhenij ordenom Za zaslugi Na rozpajovanih zemlyah gospodaryuye STOV Zorya pid kerivnictvom Vedmedenka Blizko 140 pracyuyuchih Viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur m yasa vigotovlennya sumishej dlya godivli tvarin moloko Na teritoriyi Dem yanivskoyi silskoyi radi utvoreno 7 fermerskih gospodarstv Dionis Veselka Lider Fakel Samarskij V yunenko Berezen Transport RedaguvatiRoztashovane za 20 km vid rajcentru i 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bilokurakine na liniyi Valujki Kindrashivska Nova Z rajcentrom pov yazane asfaltovanoyu avtodorogoyu Kultura RedaguvatiPershu 3 richnu zemsku shkolu z rosijskoyu movoyu vikladannya v seli bulo zbudovano 1882 roku Za radyanskih chasiv u seli buli pobudovani vosmirichna shkola na 150 uchniv 1968 silskij klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt pobutova majsternya z poshittya odyagu ta vzuttya 2 magazini poshtove viddilennya oshadna kasa Za chasi vosmoyi ta dev yatoyi p yatirichok 1971 1975 v seli buli pobudovani kontora pravlinnya kolgospu medpunkt ta 95 zhitlovih budinkiv Pid kerivnictvom Pisarenka V G zvedeno gromadskij centr dityachij sadochok Cheburashka 6 10 zhitlovih budinkiv perebudovano kolgospnij tik rozpochato gazifikaciyu sela 2 Stanom na 2013 rik v shkoli navchayetsya 52 uchnya v 8 klasah kilkist personalu stanovit 12 cholovik direktor Shipilov V yacheslav Opanasovich 7 U seli pid kerivnictvom Shilovoyi Yevsyukovoyi T M pracyuye dityachij ansambl Dem yanochka pid kerivnictvom Grinko L M pracyuye hudozhnij kolektiv Strumochok 2 Pam yatniki RedaguvatiCerkva Redaguvati1846 roku v den obretinnya moshej svyatitelya Mitrofana yepiskopa Voronezkogo chudotvorcya v seli bulo zbudovano j osvyacheno derev yanu cerkvu svyatitelya Mitrofana 2 V pam yat zrujnovanoyi cerkvi 2003 roku v nedobudovanomu primishenni pid GRP bula vidkrita cerkva svyatitelya Mitrofana Stanom na 2016 rik nastoyatelem hramu sluzhit iyerej Yevgenij Kuchma 8 Vidatni osobistosti RedaguvatiMalik Ye I doyarka kolgospu Zorya kavaler ordena Znak Poshani deputat Verhovnoyi Radi SRSR vosmogo sklikannya Petchenko A I veteran nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki za oboronu Stalingrada Potomka A G veteran nagorodzhenij 2 ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Chervonogo Prapora Suhostavskij I Ya brigadir traktornoyi brigadi nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi sribnoyu medallyu VDNG SRSR Fedorenko V M kulemetnik 185 gvardijskogo polku 60 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 6 gvardijskoyi Armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu nagorodzhenij ordenami Bogdana Hmelnickogo Chervonoyi Zirki Chervonogo Prapora ordenom Znak Poshani Harchenko S G veteran povnij kavaler ordena Slavi Div takozh RedaguvatiIstoriya Bilokurakinshini Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitki Redaguvati Za Vseukrayinskim perepisom 2001 roku a b v g d e zh i k l m n Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Mihajlichenko V V Borzenko M O Zhigalceva V L Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast Arhivovano 25 serpnya 2010 u Wayback Machine Lugansk Yantar 2008 921 s ros Filonenko S I Filonenko A S Ostrogozhsko rossoshanskaya operaciya Stalingrad na Verhnem Donu Arhivovano 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Doshkilnij navchalnij zaklad Cheburashka Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskij rajon selo Dem yanivka Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast Dem yanivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast ros Belokurakinskoe blagochinie Arhivovano 2016 08 15 u Wayback Machine Severodonecka eparhiya Ukrainskoj Pravoslavnoj Cerkvi Moskovskogo Patriarhata Literatura RedaguvatiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Dem yanivka Arhivovano 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Dem yanivka Arhivovano 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi ros Neoficijnij sajt sela Arhivovano 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dem 27yanivka Svativskij rajon amp oldid 40139087