www.wikidata.uk-ua.nina.az

Окубо Тосіміті О кубо Тосімі ті яп 大久保利通 おおくぼとしみち 26 вересня 1830 14 травня 1878 японський політичний і державний діяч к

Окубо Тосіміті

О́кубо Тосімі́ті (яп. 大久保利通, おおくぼとしみち; 26 вересня 1830 — 14 травня 1878) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі».

Окубо Тосіміті
яп. 大久保利通
Ім'я при народженні яп. 利済
Псевдо 正助 і 正袈裟
Народився 26 вересня 1830(1830-09-26)
Kōraid, Castle town of Kagoshimad, Kagoshima districtd, Каґошіма, Японська Держава
Помер 14 травня 1878(1878-05-14) (47 років)
Kioichōd, Район Чійода, Токіо, Японська Держава
·Різана рана
Поховання
Aoyama Cemeteryd : 

Країна  Японська Держава
Діяльність буші, політик, Ханські фракції
Alma mater Zōshikand
Знання мов японська
Учасник Саґське повстання
Членство Seichūgumid
Посада Санйо (посада), Санґі, Lord of Home Affairsd, Lord of Home Affairsd і Lord of Home Affairsd
Батько Ōkubo Toshiyod
Родичі Ijūin Hikokichid, Ōkubo Toshitakad, Q100454845?, Ōkubo Toshitatsud, Toshiaki Ōkubod, Toshiharu Ōkubod, Yukiko Yoshidad, Ken'ichi Yoshidad, Toshiteru Ōkubod, Princess Tomohito of Mikasad, Tsutomu Makinod, Асо Таро, Keizo Takemid і Noriko Horiuchid
У шлюбі з Ōkubo Masukod
Діти Makino Nobuakid, Ōkubo Toshitaked, Toshinaka Ōkubod і Toshikata Ōkubod
Нагороди

Самурай Сацума-хану, противник сьоґунату, ініціатор союзу з Тьосю-ханом. В ході реставрації провів земельну, адміністративну і податкову реформи, спрямовані на ліквідацію федеративного устрою Японії та створення могутньої унітарної Імперії. Віцепосол посольства Івакури (1871 — 1873). Виступав проти завоювання Кореї (1873). Імператорський радник, 3-й міністр фінансів Японії (13 серпня — 12 жовтня 1871), 1-й, 3-й і 5-й міністр внутрішніх справ Японії (29 листопада 1873 — 14 лютого 1874, 27 квітня — 12 серпня 1874, 28 листопада — 14 травня 1874). Сприяв вестернізації, розвитку японської промисловості та нарощування військової потужності країни. Після придушення Сацумського повстання 1877 року був вбитий самураєм Шімадою Ітіро.

Інші імена — Сьо́суке та Ітідзо́; псевдонім — Кото́

Короткі відомості Редагувати

Окубо Тошімічі народився 26 вересня 1830 року в місті Каґошіма, в Сацума-хані. Його рід належав до самурайського стану, але мав невисокий статус пажів володаря хану.

У віці 17 років Тошімічі призначили підписарем ханського архіву. Проте 1849 року, через спалах боротьби довкола призначення наступного володаря Сацума-хану, в якій партія роду Окубо програла, батька хлопця покарали засланням і родина стала жити в злиднях. Ці події радикалізували Тошімічі, який зійшовся із представниками антиіноземного й антиурядового руху, та став активно цікавитися політикою. 1851 року він сприяв приходу до влади в Сацума-хані Шімадзу Наріакіри, який реабілітував усіх покараних трьома роками раніше.

Завдяки посередництву свого товариша Сайґо Такаморі, Тошімічі як представник реформаторської партії отримав посаду в центральному апараті нового володаря. Останній взявся за радикальні перетворення в хані, проте 1858 року раптово помер. Водночас сьоґунат розпочав політичні чистки радикальних реформаторів по всій країні, тому Тошімічі заходився підтримувати поміркованого Шімадзу Хісаміцу, брата покійного володаря, що був прибічником ідеї аристократично-самурайського союзу. 1860 року, завдяки протекції останнього, він став молодшим завідувачем фінансів Сацума-хану, а згодом отримав призначення на посаду голови ханських комор. Юний господарник виконував роль посередника між провідниками хану та найнижчим прошарком місцевого самурайства, мав вплив на перших і на других, і завдяки цьому перетворився на одну з центральних політичних фігур Сацуми.

1866 року, разом із старим товаришем Сайґо Такаморі, Тошімічі налагодив зв'язки із Тьосю-ханом і уклав із ним таємний союз, спрямований на повалення сьоґунату та відновлення прямого Імператорського правління. До союзу також долучилися представники столичної аристократії на чолі з Івакурою Томомі. Рішення Тошімічі різко змінило поміркований курс Сацума-хану на радикальний і уможливило здійснення реставрації Мейджі.

>Окубо Тошімічі (перший справа) із посольством Івакури

Після постання нового Імператорського уряду в 1868 році, Тошімічі займав у ньому одну із ключових ролей. Він почергово призначався на посади молодшого радника, особливого радника, радника-судді Служби внутрішніх справ та Імператорського радника. Спільно із Кідо Такайоші, Тошімічі виступив ініціатором земельної та адміністративної реформ, направлених на створення державного земельного фонду, ліквідацію автономних уділів ханів і появу сильного центрального урядового апарату. Поміж урядовців, більшість з яких була вихідцями з колишніх антисьоґунатівських уділів Сацума-хану, Тьосю-хану, Тоса-хану й Саґа-хану, він вважався поміркованим консерватором, що ратував за еволюційний розвиток країни, і часто стояв в опозиції до ліберально налаштованих Кідо Такайоші та Окуми Сіґенобу, які підтримували революційну вестернізацію.

Перебуваючи на посаді міністра фінансів протягом 13 серпня — 12 жовтня 1871 року, Тошімічі успішно здійснив реформу податку на землю. Того ж року його призначили віцепослом у посольство Івакури, яке вирушило до США та країн Європи з метою вивчити іноземний досвід державного управління. Під час подорожі Тошімічі був вражений США у рівні розвитку промисловості та торгівлі в США, а також військовою потугою Пруссії.

1873 року Токсіміті повернувся до Японії й під впливом побаченого став виступати за оновлення політичного курсу, спрямованого на розвиток японської промисловості та нарощування боєздатності країни. Він відхилив пропозицію Сайґо Такаморі завоювати Корею і домігся відставки з уряду усіх своїх інакодумців. Того ж року Тошімічі заснував центральне урядове Міністерство внутрішніх справ, при якому створив відділ розвитку промисловості та поліційний відділ. 29 листопада 1873 року він першим очолив це відомство й керував ним з перервами до 14 травня 1874 року.

За допомогою міністерства Тошімічі встановив особисту диктатуру. Більшість державних посад були роздані його однодумцям, вихідцям із колишнього Сацума-хану. Це був переший в новій історії Японії абсолютистський режим. Завдяки одноосібному керівництву Тошімічі вдалося в короткий термін модернізувати японську промисловість, збудувати військові заводи й текстильні фабрики у традиційних сільськогосподарських місцевостях, а також придушити за допомогою поліції Сацумське повстання під проводом Сайґо Такаморі. Для запобігання селянським виступам уряд знизив податки й зміг подолати політичну кризу 1877 року.

Могила Окубо Тошімічі. Цвинтар Аояма, Токіо.

Попри успіхи в управлінні, диктатура Тошімічі, що базувалася на маніпулюванні Імператором та контролі за урядовими посадами, викликала багато нарікань зі сторони японських інтелектуалів, політиків та колишніх самураїв. 14 травня 1878 року група з шести осіб під проводом Шімади Ітіро атакували міністра в районі узвозу Кіої в Токіо. Нападики зарубали Тошімічі разом почтом і кіньми. На його тілі знайшли 16 ножових поранень.

В японській історіографії та історичній літературі Тошімічі традиційно постає як розумний політик-реаліст, який мав неабиякий політичний хист та досвід, і був на голову вище своїх колег урядовців у сфері державного будівництва. З іншого боку, постійно підкреслюються його холоднокровність, а подекуди жорстокість щодо політичних опонентів, навіть колишніх друзів, прагнення влади та нехтування думкою інших.

За заслуги покійного Тошімічі перед державою, його рід Окубо був прирівняний до титулованої шляхти кадзоку і отримав титул маркіза.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Japan Search — 2018.
    d:Track:Q62338567
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. яп. 維新の三傑, いしんのさんけつ. Термін, запропонований 1952 року японським істориком Токутомі Сохо у 50 томній праці «Історія японської нації нового часу» (近世日本国民史) для позначення Кідо Такайоші, Сайґо Такаморі та Окубо Тошімічі.
  5. яп. 大久保正助.
  6. яп. 大久保一蔵.
  7. яп. 甲東.
  8. яп. 勘定方小頭.
  9. яп. 御小納戸頭取.
  10. яп. 徴士.
  11. 参与内国事務局判事

Джерела та література Редагувати

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.

  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Окубо Тосіміті
  • (яп.)
  • (яп.)
  • (яп.)
  • (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
O kubo Tosimi ti yap 大久保利通 おおくぼとしみち 26 veresnya 1830 14 travnya 1878 yaponskij politichnij i derzhavnij diyach kincya periodu Edo pochatku periodu Mejdzhi Odin iz troh geroyiv restavraciyi Mejdzhi 4 Okubo Tosimitiyap 大久保利通 1 Im ya pri narodzhenni yap 利済Psevdo 正助 i 正袈裟Narodivsya 26 veresnya 1830 1830 09 26 2 3 Kōraid Castle town of Kagoshimad Kagoshima districtd Kagoshima Yaponska DerzhavaPomer 14 travnya 1878 1878 05 14 2 3 47 rokiv Kioichōd Rajon Chijoda Tokio Yaponska Derzhava Rizana ranaPohovannya Aoyama Cemeteryd Krayina Yaponska DerzhavaDiyalnist bushi politik Hanski frakciyiAlma mater ZōshikandZnannya mov yaponskaUchasnik Sagske povstannyaChlenstvo SeichugumidPosada Sanjo posada Sangi Lord of Home Affairsd Lord of Home Affairsd i Lord of Home AffairsdBatko Ōkubo ToshiyodRodichi Ijuin Hikokichid Ōkubo Toshitakad Q100454845 Ōkubo Toshitatsud Toshiaki Ōkubod Toshiharu Ōkubod Yukiko Yoshidad Ken ichi Yoshidad Toshiteru Ōkubod Princess Tomohito of Mikasad Tsutomu Makinod Aso Taro Keizo Takemid i Noriko HoriuchidU shlyubi z Ōkubo MasukodDiti Makino Nobuakid Ōkubo Toshitaked Toshinaka Ōkubod i Toshikata ŌkubodNagorodi Mediafajli u VikishovishiSamuraj Sacuma hanu protivnik sogunatu iniciator soyuzu z Tosyu hanom V hodi restavraciyi proviv zemelnu administrativnu i podatkovu reformi spryamovani na likvidaciyu federativnogo ustroyu Yaponiyi ta stvorennya mogutnoyi unitarnoyi Imperiyi Viceposol posolstva Ivakuri 1871 1873 Vistupav proti zavoyuvannya Koreyi 1873 Imperatorskij radnik 3 j ministr finansiv Yaponiyi 13 serpnya 12 zhovtnya 1871 1 j 3 j i 5 j ministr vnutrishnih sprav Yaponiyi 29 listopada 1873 14 lyutogo 1874 27 kvitnya 12 serpnya 1874 28 listopada 14 travnya 1874 Spriyav vesternizaciyi rozvitku yaponskoyi promislovosti ta naroshuvannya vijskovoyi potuzhnosti krayini Pislya pridushennya Sacumskogo povstannya 1877 roku buv vbitij samurayem Shimadoyu Itiro Inshi imena So suke 5 ta Itidzo 6 psevdonim Koto 7 Zmist 1 Korotki vidomosti 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaKorotki vidomosti RedaguvatiOkubo Toshimichi narodivsya 26 veresnya 1830 roku v misti Kagoshima v Sacuma hani Jogo rid nalezhav do samurajskogo stanu ale mav nevisokij status pazhiv volodarya hanu U vici 17 rokiv Toshimichi priznachili pidpisarem hanskogo arhivu Prote 1849 roku cherez spalah borotbi dovkola priznachennya nastupnogo volodarya Sacuma hanu v yakij partiya rodu Okubo prograla batka hlopcya pokarali zaslannyam i rodina stala zhiti v zlidnyah Ci podiyi radikalizuvali Toshimichi yakij zijshovsya iz predstavnikami antiinozemnogo j antiuryadovogo ruhu ta stav aktivno cikavitisya politikoyu 1851 roku vin spriyav prihodu do vladi v Sacuma hani Shimadzu Nariakiri yakij reabilituvav usih pokaranih troma rokami ranishe Zavdyaki poserednictvu svogo tovarisha Sajgo Takamori Toshimichi yak predstavnik reformatorskoyi partiyi otrimav posadu v centralnomu aparati novogo volodarya Ostannij vzyavsya za radikalni peretvorennya v hani prote 1858 roku raptovo pomer Vodnochas sogunat rozpochav politichni chistki radikalnih reformatoriv po vsij krayini tomu Toshimichi zahodivsya pidtrimuvati pomirkovanogo Shimadzu Hisamicu brata pokijnogo volodarya sho buv pribichnikom ideyi aristokratichno samurajskogo soyuzu 1860 roku zavdyaki protekciyi ostannogo vin stav molodshim zaviduvachem finansiv Sacuma hanu 8 a zgodom otrimav priznachennya na posadu golovi hanskih komor 9 Yunij gospodarnik vikonuvav rol poserednika mizh providnikami hanu ta najnizhchim prosharkom miscevogo samurajstva mav vpliv na pershih i na drugih i zavdyaki comu peretvorivsya na odnu z centralnih politichnih figur Sacumi 1866 roku razom iz starim tovarishem Sajgo Takamori Toshimichi nalagodiv zv yazki iz Tosyu hanom i uklav iz nim tayemnij soyuz spryamovanij na povalennya sogunatu ta vidnovlennya pryamogo Imperatorskogo pravlinnya Do soyuzu takozh doluchilisya predstavniki stolichnoyi aristokratiyi na choli z Ivakuroyu Tomomi Rishennya Toshimichi rizko zminilo pomirkovanij kurs Sacuma hanu na radikalnij i umozhlivilo zdijsnennya restavraciyi Mejdzhi nbsp gt Okubo Toshimichi pershij sprava iz posolstvom IvakuriPislya postannya novogo Imperatorskogo uryadu v 1868 roci Toshimichi zajmav u nomu odnu iz klyuchovih rolej Vin pochergovo priznachavsya na posadi molodshogo radnika osoblivogo radnika 10 radnika suddi Sluzhbi vnutrishnih sprav 11 ta Imperatorskogo radnika Spilno iz Kido Takajoshi Toshimichi vistupiv iniciatorom zemelnoyi ta administrativnoyi reform napravlenih na stvorennya derzhavnogo zemelnogo fondu likvidaciyu avtonomnih udiliv haniv i poyavu silnogo centralnogo uryadovogo aparatu Pomizh uryadovciv bilshist z yakih bula vihidcyami z kolishnih antisogunativskih udiliv Sacuma hanu Tosyu hanu Tosa hanu j Saga hanu vin vvazhavsya pomirkovanim konservatorom sho ratuvav za evolyucijnij rozvitok krayini i chasto stoyav v opoziciyi do liberalno nalashtovanih Kido Takajoshi ta Okumi Sigenobu yaki pidtrimuvali revolyucijnu vesternizaciyu Perebuvayuchi na posadi ministra finansiv protyagom 13 serpnya 12 zhovtnya 1871 roku Toshimichi uspishno zdijsniv reformu podatku na zemlyu Togo zh roku jogo priznachili viceposlom u posolstvo Ivakuri yake virushilo do SShA ta krayin Yevropi z metoyu vivchiti inozemnij dosvid derzhavnogo upravlinnya Pid chas podorozhi Toshimichi buv vrazhenij SShA u rivni rozvitku promislovosti ta torgivli v SShA a takozh vijskovoyu potugoyu Prussiyi 1873 roku Toksimiti povernuvsya do Yaponiyi j pid vplivom pobachenogo stav vistupati za onovlennya politichnogo kursu spryamovanogo na rozvitok yaponskoyi promislovosti ta naroshuvannya boyezdatnosti krayini Vin vidhiliv propoziciyu Sajgo Takamori zavoyuvati Koreyu i domigsya vidstavki z uryadu usih svoyih inakodumciv Togo zh roku Toshimichi zasnuvav centralne uryadove Ministerstvo vnutrishnih sprav pri yakomu stvoriv viddil rozvitku promislovosti ta policijnij viddil 29 listopada 1873 roku vin pershim ocholiv ce vidomstvo j keruvav nim z perervami do 14 travnya 1874 roku Za dopomogoyu ministerstva Toshimichi vstanoviv osobistu diktaturu Bilshist derzhavnih posad buli rozdani jogo odnodumcyam vihidcyam iz kolishnogo Sacuma hanu Ce buv pereshij v novij istoriyi Yaponiyi absolyutistskij rezhim Zavdyaki odnoosibnomu kerivnictvu Toshimichi vdalosya v korotkij termin modernizuvati yaponsku promislovist zbuduvati vijskovi zavodi j tekstilni fabriki u tradicijnih silskogospodarskih miscevostyah a takozh pridushiti za dopomogoyu policiyi Sacumske povstannya pid provodom Sajgo Takamori Dlya zapobigannya selyanskim vistupam uryad zniziv podatki j zmig podolati politichnu krizu 1877 roku nbsp Mogila Okubo Toshimichi Cvintar Aoyama Tokio Popri uspihi v upravlinni diktatura Toshimichi sho bazuvalasya na manipulyuvanni Imperatorom ta kontroli za uryadovimi posadami viklikala bagato narikan zi storoni yaponskih intelektualiv politikiv ta kolishnih samurayiv 14 travnya 1878 roku grupa z shesti osib pid provodom Shimadi Itiro atakuvali ministra v rajoni uzvozu Kioyi v Tokio Napadiki zarubali Toshimichi razom pochtom i kinmi Na jogo tili znajshli 16 nozhovih poranen V yaponskij istoriografiyi ta istorichnij literaturi Toshimichi tradicijno postaye yak rozumnij politik realist yakij mav neabiyakij politichnij hist ta dosvid i buv na golovu vishe svoyih koleg uryadovciv u sferi derzhavnogo budivnictva Z inshogo boku postijno pidkreslyuyutsya jogo holodnokrovnist a podekudi zhorstokist shodo politichnih oponentiv navit kolishnih druziv pragnennya vladi ta nehtuvannya dumkoyu inshih Za zaslugi pokijnogo Toshimichi pered derzhavoyu jogo rid Okubo buv pririvnyanij do titulovanoyi shlyahti kadzoku i otrimav titul markiza Div takozh RedaguvatiRestavraciya Mejdzhi Kido Takajoshi Sajgo TakamoriPrimitki Redaguvati Japan Search 2018 d Track Q62338567 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 yap 維新の三傑 いしんのさんけつ Termin zaproponovanij 1952 roku yaponskim istorikom Tokutomi Soho u 50 tomnij praci Istoriya yaponskoyi naciyi novogo chasu 近世日本国民史 dlya poznachennya Kido Takajoshi Sajgo Takamori ta Okubo Toshimichi yap 大久保正助 yap 大久保一蔵 yap 甲東 yap 勘定方小頭 yap 御小納戸頭取 yap 徴士 参与内国事務局判事Dzherela ta literatura RedaguvatiRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Okubo Tosimiti yap Dokumenti Okubo Toshimichi 1 Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi yap Dokumenti Okubo Toshimichi 2 Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi yap Okubo Toshimichi Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi yap Biografiya Okubo Toshimichi Istorichnij slovnik onlajn Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Okubo Tosimiti amp oldid 36466111