Окси́д рту́ті(I), окси́д дирту́ті — неорганічна бінарна сполука з формулою Hg2O. Існує у вигляді малостійких кристалів темно-помаранчевого кольору. Інколи сполука розглядається як комплекс ртуті та оксиду ртуті(II).
| Оксид ртуті(I) | |
|---|---|
| Інші назви | Меркурій(I) оксид, геміоксид ртуті, оксид диртуті |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 15829-53-5 |
| Номер EINECS | 239-934-0 |
| SMILES | O([Hg])[Hg] |
| InChI | InChI=1S/2Hg.O |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Hg2O |
| Молярна маса | 417,18 г/моль |
| Густина | 9,8 г/см³ |
| Тпл | 100 °C (розкл.) |
| Розчинність (вода) | нерозчинний |
| Розчинність (кислоти) | розчинний |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Отримання Редагувати
Оксид ртуті(I) низької чистоти отримують дією лугів на солі ртуті(I). Проміжною сполукою у цій взаємодії є вкрай нестійкий гідроксид ртуті(I) Hg2(OH)2, який одразу ж розпадається з утворенням оксиду:
Хімічні властивості Редагувати
Під дією світла або слабкого нагрівання Hg2O розпадається на ртуть та оксид ртуті HgO:
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Mercury oxide (Hg2O)
- ↑ За тиску 101,3 кПа
Джерела Редагувати
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |