Озе́рне — селище міського типу, Житомирського району Житомирської області.
| смт Озерне | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Новогуйвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1959 |
| Агломерація | Житомирська агломерація |
| Площа | 1.56 км² |
| Населення | ▼ 5717 (01.01.2022) |
| Густота | 3750,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12443 |
| Телефонний код | +380 412 |
| Географічні координати | 50°10′46″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 50.17944° пн. ш. 28.73611° сх. д.Координати: 50°10′46″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 50.17944° пн. ш. 28.73611° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 219 м |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Пряжів |
| До станції: | 10 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 12,1 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 12,1 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5 |
| Голова селищної ради | Гончаренко Зоя Григорівна |
| Карта | |
Озерне | |
Озерне | |
| Озерне у Вікісховищі |
Історичний нарис Редагувати
Свою першу назву населений пункт отримав від розташованого поруч селища Скоморохи Житомирського району, Житомирської області. Фактично Скоморохи — це передмістя Житомира, тобто, Житомирський військовий аеропорт. Саме в той час поблизу села Скоморохи було побудовано злітно-посадкову смугу та фактично створено аеродром, який і отримав свою першу назву «Скоморохи». З 1933 р. декілька будівель військового гарнізону увійшло до складу селища Скоморохи. Це був початок розвитку військового містечка. Військові, які служили і працювали на аеродромі «Скоморохи», мешкали в селищі Гуйва та відносились до тамтешнього військового гарнізону. Для облаштування свого життя і обслуговування аеродрому вони щодня приїжджали на аеродром. На той час тут було побудовано лише одну злітно-посадкову смугу та деякі технічні споруди. Але на початок Німецько-радянської війни цей аеродром мав неабияке стратегічне значення. В селищі вже функціонувало одне крило школи.
Гарнізонний Будинок офіцерів був побудований у 1936 р. Така ж сама будівля була і на Гуйва, де був розташований Гуйвинський військовий гарнізон. Але зараз від того будинку залишилась лише напівзруйнована труба котельні. Також функціонувало приміщення теперішнього лазарету, декілька будівель жилого сектора (№ 3,4,5,6,7).
Під час німецької окупації аеродром був добудований працею військовополонених, була також прокладена бруківка через селище Скоморохи, яка з'єднала його з автошляхом на Житомир біля залізничного переїзду. У приміщенні школи під час окупації була німецька комендатура.
Навесні 1944 р. на аеродром перебазувався винищувальний авіаційний полк Воронезького винищувального авіаційного корпусу.
Тоді ж на аеродромі розташовувався і полк авіації дальньої, від дії якого до останнього часу «тремтіла» вся Європа, бо на озброєнні полку перебувала не тільки потужна авіаційна техніка, а й зброя масового ураження. Міжнародні зобов'язання та миролюбний курс політики української держави призвели до скорочення таких військових структур, тому від полку дальньої авіації залишилась на згадку кімната-музей бойової слави в гарнізонному Будинку офіцерів та надзвуковий ракетоносець Ту-22К, встановлений на постамент на Алеї Слави Героям-авіаторам.
У післявоєнний час селище почало активно забудовуватись. У 1945 р. військові, що обслуговували аеродром та військову авіаційну техніку, остаточно перебазувались з селища Гуйва до селища Скоморохи, а військові частини були передислоковані в новий гарнізон. В цей час були побудовані житлові будинки № 8, 9, 10, 11, 12 та інші, нові два крила місцевої школи.
Із 1959 року місцевий військовий гарнізон отримав нову назву — Озерненський гарнізон та відповідно аеродром — «Озерне». Приблизно з того часу почалася активна забудова.
У 1963 р. було розпочато істотне реконструювання аеродрому, аеродромних та технічних споруд. Зараз добудована злітно-посадкова смуга довжиною 3050 м, загальна довжина магістральної та рульових доріжок для літаків понад 29 км. Злітно-посадкова смуга за своїми технічними показниками спроможна приймати всі види літаків.
Улітку 1958 року з обласного центру м. Житомир до смт Озерне було налагоджено постійне автобусне сполучення за маршрутом № 15 (з 2003 року — № 115) «Житній ринок — Озерне» (оскільки Озерне є передмістям Житомира). За цей час значно розширено і військове містечко, побудовані нові приміщення дитячого садка, пошти, поліклініки, п'ятиповерхові житлові будинки. Вагомий внесок у забудову гарнізону зроблено військовими будівничими, які впродовж більше двох десятків років були розташовані в гарнізоні. На 1989 рік гарнізон нараховував 15 окремих військових частин.
Станом на 2018 рік Озерне є місцем базування 39-тої бригади тактичної авіації, що має на озброєнні винищувачі Су-27 та навчально-тренувальні літаки Л-39.
Галерея Редагувати
Постаті Редагувати
- Гнатюк Володимир Володимирович (1980—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Дмитренко Олександр Юрійович (1996—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . OPEN громада (uk-UA). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- . OPEN громада (uk-UA). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Озерне (смт) |
- Картка ВР[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в смт Озерне