О́дін (рідше О́дин; давньоісланд./давньосканд. Óðinn, швед. Oden, старосаксонською Woden, старофранкською Wodan, нім. Wotan) — верховний бог пізньої германської та скандинавської міфології. Був богом смерті, мудрості, зцілення, битви, королівської влади, чаклунства, божевілля, війни, поезії, перемоги та полювання. Також, Одін міг тлумачити руни.
| Одін Óðinn | |
|---|---|
| Одін, мандрівник. Картина Георга фон Розена, 1886 | |
| Верховний бог, бог війни, перемоги та мудрості | |
| Ім'я іншими мовами | грец. Όντιν |
| Місцевість | Асґард Вальгалла |
| Батько | Бьор |
| Мати | Бестла |
| Брати/сестри | Ве, Вілі |
| Дружина | Фріґґ, Йорд, має багато інших дружин |
| Діти | Тор, Бальдр, валькірії |
| Пов'язані події | середа — день Одіна |
| Атрибути | Кінь Слейпнір, ворони Хугін і Мунін, кільце Драупнір, спис Ґунґнір, вовки Ґері та Фрекі, руна Ансуз, Руни Одіна |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Для скандинавів ім'я Одіна було синонімом битви та війни. Він фігурує у міфах як бог, який дарує перемогу. Одін мав здатність змінювати зовнішність у довільний спосіб. Міфи кажуть, що він подорожує світом як одноокий дідуган із сивою бородою, який опирається на палицю та носить широкополого капелюха. Одін асоціюється із Диким Ловом, коли він несеться через небо на чолі компанії загиблих у битві. Як бог мудрості, Одін є шукачем мудрості, причому до ступеня, коли він пожертвував своє око, щоб напитися із джерела Міміра, яке дарує мудрість. Щоб відкрити руни, Одін приніс себе в жертву самому собі.
Етимологія
Слово Óðinn у давньоскандинавській мові виводиться із ранішого *Wōðinaz, що збігається із Західно-германською формою імені. Адам фон Бремен виводить ім'я бога, що йому поклонялись в XI столітті погани Скандинавії, описуючи його як «Wodan id est furor» («Водан, що означає 'лють'.»), що вважається імовірним поясненням і сьогодні, та що перегукується із іменами wōd (староанглійською), wōds (готською), *óðr (староскандинавською), всі вони означають «лютий, скажений, опанований».
Покровитель загиблих у битві
Едда Сноррі Стурлусона змальовує Одіна як покровителя загиблих воїнів, які знайшли смерть у битві. Він приймає їх у своїй залі, що називається Валгалла. Загиблі герої, einherjar, вибрані Одіном, мають допомогти богам у їхній останній битві, яка відбудеться наприкінці світу, Раґнарьоку.
У сагах Одін часто виступає як підбурювач воєн, він посилає валькірій, щоб змінити плин битви у бажаному напрямку та забрати мертвих героїв у Валгаллу.
Деколи Одін навіть з'являється особисто. В одній із версій «Битви при Броваллі» Одін особисто прибув, щоб забрати старого короля Гаральда Гільдетанда. В іншому випадку, коли Хельгі Хундінгсбейн відзначився у битві, та його кузен хотів помститися за смерть свого батька, якого вбив Хельгі, Одін позичив йому свого списа. Прибувши у Валгаллу, Хельгі отримав почесті як один із найвидатніших воїнів.
Одін в Едді
Едда розповідає, що Одін є сином Бестли та Бора та братом Ве і Вілі. Разом із ними він скинув морозяного гіганта Іміра та створив світ із його тіла. «Wille» є старогерманським словом, яке означає «воля» («will» сучасною англійською), «Weh» є германським словом, яке означає «горе» («woe» сучасною англійською), але Ве ймовірно пов'язано з архаїчним германським «Wei», яке означає святий.
Тор є найвідомішим сином Одіна від Йорд, богині землі. Але його дружиною та консортом є богиня Фріґґ, яка відповідно до традиції є матір'ю їхнього спільного сина Бальдра. Від гігантеси Грід, Одін мав сина Відара та від гігантеси Рінд він мав сина Валі. Також, багато королівських родин стверджували, що вони виводять свій рід від Одіна.
Атрибути
Атрибутами Одіна є восьминогий кінь Слейпнір та відрубана голова Міміра, яка пророкує майбутнє. Йому слугують валькірії, які забирають у Валгаллу душі загиблих воїнів, що допомагатимуть Одіну в його останній битві наприкінці часу. Резиденцією Одіна є Асгард. Одін ув'язнив одну із валькірій, Брунгільду в кільці вогню за непослух, звідки її врятував Сігурд. Він був настільки ж суворим стосовно Геда, сліпого бога, який випадково вбив свого брата Бальдра. Одін та гігантеса Рінд виростили сина Валі з метою, щоб той убив Геда.
Одіну належать численні магічні артефакти: викуваний гномами спис Ґунґнір, який ніколи не промахується, магічне золоте кільце Дропнір, із котрого кожної ночі з'являються вісім нових кілець, восьминогий кінь Слейпнір, та два ворони, Хугін і Мунін (Думка та Пам'ять), які подорожують світом та збирають для нього інформацію (Стяг Крука — вважається одним із символів Одіна). Йому також слугує пара вовків, Гері і Фрекі («Жадібний» і «Зажерливий»), яких він годує своєю їжею, оскільки сам нічого не їсть, лише п'є вино. Зі свого трону Глідск'яльв (розташованого у Валаск'яльфі) Одін може бачити все, що коїться у світі.
Одін у сучасній культурі
- Вотан є основним персонажем у Вагнеровому Кільці Нібелунгів. Одіну поклоняються також послідовники германських реконструктивістських неоязичницьких культів (рух Асатру та інші). Одін є частим персонажем фентезійних творів.
- У 1943 році назву «Вотан» носила укріплена лінія німецької оборони, яка простягалася вздовж правого берега річки Молочної Запоріжжя. Ця лінія була південним флангом так званого «Східного валу» (дивись: Битва за Дніпро).
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одін |
- 2155 Водан, 3989 Одін — астероїди, названі на честь цього бога.
Примітки
- Плачинда, Сергій (1993). Словник давньоукраїнської міфології (українською). Київ: Укр. письменник. с. 63. ISBN 5-333-01275-Х Перевірте значення
|isbn=(довідка).
Посилання
- Одін // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1190. — 1000 екз.
- Одін // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 675.
- A. Asbjorn Jon's «Shamanism and the Image of the Teutonic Deity, Óðinn»
- . web.archive.org. 22 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2021.